Рішення № 139504465, 07.09.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1737/26

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., дослідивши в спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»

до ОСОБА_1

про стягнення 290 450, 31 грн

Без виклику часників справи;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення 290 450, 31 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачкою умов типового кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС», в частині повернення кредитних коштів. У зв`язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідачки про стягнення 260 555, 56 грн заборгованості за сумою кредиту (тіло) та 29 894, 75 грн заборгованості за комісією.

Відповідно до ч. 6 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

17.06.2026 судом, з метою визначення адреси-місцезнаходження відповідачки та на виконання приписів ч. 6 ст. 176 ГПК України, здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачки гр. ОСОБА_1 .

Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2897110 від 17.06.2026, гр. ОСОБА_1 у період з 08.10.2021 до 11.01.2022 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 ; дата зняття з реєстрації 11.01.2022.

30.06.2026 суд, на виконання вимог ч. 6 ст. 176 ГПК України, направив запит до Державної міграційної служби України та Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 .

26.06.2026 до суду від Державної міграційної служби України надійшла відповідь на запит, відповідно до змісту якої за наявними в ДМС даними місце проживання ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , знято 11.01.2022 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

30.06.2026 до суду від Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради надійшла відповідь на запит, відповідно до змісту якої гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була знята з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 11.01.2022, та вказано про те, що інших відомостей щодо реєстрації місця проживання гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в управлінні адміністративних послуг Білоцерківської міської ради не значиться.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/1737/26. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачці строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5, 11 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відомостей щодо зміни місцезнаходження чи місця проживання відповідачки під час розгляду справи до суду не надходили. Відомостей щодо офіційної електронної адреси або інших засобів зв`язку, які б забезпечили фіксацію повідомлення або виклик відповідачки, матеріали справи також не містять.

З метою повідомлення відповідачки про розгляд справи судом та про її право подати відзив на позовну заяву, враховуючи приписи ч. 7 ст. 120 ГПК України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 01.07.2026 була направлена відповідачці на її останню відому суду адресу, а саме: АДРЕСА_2 , і така ухвала вважається врученою, навіть якщо відповідачка за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Крім того, з метою повідомлення відповідачки про розгляд справи судом та про її право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 01.07.2026 була направлена відповідачці на її адресу, за якою вона була зареєстрована у період з 08.10.2021 до 11.01.2022, а саме: вул. Златопольська, буд. 50, кв. 49, м. Біла Церква, Київська обл., 09117.

Однак зазначені поштові відправлення повернулись на адресу Господарського суду Київської області відмітками про причини повернення «закінчення встановленого терміну зберігання».

Разом з тим, ОСОБА_1 про розгляд справи № 911/1737/26 судом та про її право подати відзив на позову заяву також була повідомлена належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якої невідоме від 14.07.2026.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Суд зазначає, що відповідачка не була позбавлена права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 01.07.2026 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З урахуванням зазначеного вище, Господарський суд Київської області зазначає, що судом було вжито усіх належних заходів щодо повідомлення відповідачки про розгляд справи судом, у зв`язку із чим суд дійшов висновку, що відповідачка була належним чином повідомлена про розгляд справи судом та про її право подати відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 ГПК України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідачка у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подала до суду відзив на позов, а відтак не скористалась наданими їй процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

09.11.2025 між Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» (далі банк, позивач, АТ «ПУМБ») та фізичною особою-підприємцем Кручан Тетяною Валеріївною (далі позичальник, відповідачка) укладено кредитний договір «Кредит «всеБІЗНЕС» № 785895569870 (далі договір) за допомогою системи «Інтернет Банкінг» шляхом укладення в електронному вигляді та підписання електронним цифровим підписом, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 08.06.2026.

Згідно з ст. 1 договору, відповідно до умов, передбачених договором, банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором та типовими умовами, зокрема (але не виключно), відповідно до наступного:

1.1.1. Сума кредиту: 268 000, 00 грн;

1.1.2. Валюта кредитування: гривня;

1.1.3. Строк кредитування: до 09.11.2028 включно;

1.1.4. Плата за кредит:

1.1.4.1. Комісійна винагорода за надання кредиту: тариф комісійної винагороди 1,5 %. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту. Комісійна винагорода сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до п. 6.3.1. типових умов;

1.1.4.2. Комісійна винагорода за обслуговування кредиту: тариф комісійної винагороди - 1,9 % за один місяць користування кредитом. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту відповідно до п. 6.3.2 типових умов, та сплачується щомісячно згідно графіку платежів, наведеного в п. 1.4. договору;

1.1.4.3. Процентна ставка за користування кредитом складає 0,000001 % річних, проценти нараховуються відповідно до пункту 6.2 типових умов та сплачується згідно графіку платежів, наведеного в пункті 1.4 договору;

1.1.4.4. Процентна ставка на прострочену суму кредиту складає 0,000001 % річних, проценти нараховуються та сплачуються відповідно до пункту 6.2 типових умов;

1.1.7. Цільове використання кредиту: на придбання основних засобів та/або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності позичальника, на здійснення яких позичальник має право відповідно до законодавства України і кредитування яких не заборонено законодавством України та договором, а також на сплату комісійної винагороди, передбаченої п. 1.1.4.1 договору (у разі наявності такої комісійної винагороди) в сумі, що визначається згідно п. 1.1.4.1 договору. Позичальник не має права використовувати кредит на такі цілі: задоволення особистих потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю; інші цілі, заборонені законодавством України та типовими умовами.

1.1.8. Типові умови: типові умови кредитування в рамках кредитного договору «Кредит «всеБізнес», укладеного в системі Інтернет-банкінг ПУМБ Digital Business Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», що розміщуються на Інтернет-сайті банка (за електронною адресою: https://www.pumb.ua/) та є невід`ємною частиною договору.

Згідно з пунктом 1.4 договору, позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити плату за кредит у розмірах та строки, зазначені в графіку платежів, а саме: 09 числа кожного місяця:

- починаючи з 09.12.2025 по 09.10.2028 платіж в сумі 12 536, 44 грн, з яких: 7 444, 44 грн платіж за основною сумою кредиту та 5 092, 00 грн комісійна винагорода за обслуговування кредиту;

- 09.11.2028 в сумі 12 536, 60 грн, з яких: 7 444, 60 грн платіж за основною сумою кредиту 5 092, 00 грн комісійна винагорода за обслуговування кредиту.

Згідно з п. 2.1 договору, підписанням договору позичальник звертається до банку за наданням кредиту в сумі, зазначеній в п. 1.1.1. договору, та підтверджує, що кредитні кошти будуть використані за цільовим призначенням відповідно до договору. Умови цього пункту договору є заявою (клопотанням) позичальника про надання кредиту.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що банк надає кредит протягом трьох банківських днів з дня укладення договору. Кредит надається разово однією сумою в розмірі, зазначеному в п. 1.1.1. договору. Банк приймає рішення про надання кредиту на власний розсуд та відповідно до своїх внутрішніх положень, тобто зобов`язання банку щодо надання кредиту за договором є відкличними. Ненадання кредиту в зазначений строк вважається відмовою банку в наданні кредиту та договір вважається таким, що припинив свою дію.

Відповідно до п. 2.3 договору, позичальник уповноважує банк здійснити за рахунок кредитних коштів переказ суми комісійної винагороди за надання кредиту у розмірі, визначеному відповідно до п. 1.1.4.1. договору, на користь банку, згідно з п. 6.3.1 типових умов. Сума кредиту, що залишиться після переказу суми комісійної винагороди за надання кредиту на користь банку, зараховується на поточний рахунок позичальника, зазначений в п. 1.1.5. договору.

Відповідно до п. 5.1 договору, цей договір складається з даного документа та типових умов. З моменту укладення договору типові умови стають його невід`ємною частиною. Банк має право в будь-який час вносити зміни до типових умов, повідомляючи про це позичальника як передбачено типовими умовами. Підписанням договору позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з договором та типовими умовами, умови договору та типових умов позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи договір, позичальник приймає на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених типовими умовами стосовно позичальника, рівно як і банк бере на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених типовими умовами стосовно банку.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що у всіх випадках, не передбачених договором, сторони керуються положеннями типових умов та законодавством. В разі наявності будь-яких протиріч та/або невідповідностей між типовими умовами та положеннями договору, такі положення договору мають пріоритет.

У пункті 5.3 договору, сторони домовились, що договір укладається сторонами в формі електронного документа за допомогою системи «Інтернет-Банкінг». Договір є оригіналом електронного документу після його підписання сторонами шляхом накладення КЕП Уповноваженого представника Банку та КЕП/УЕП позичальника (тип підпису - на розсуд позичальника).

Згідно із п. 5.5 договору, сторони погодили, що до підписання договору позичальник ознайомився з типовими умовами завантаживши їх за посиланням, що доступне під час укладення договору в кабінеті Digital. Сторони домовились, що розміщення типових умов за посиланням в Кабінеті Digital є належним способом надання типових умов позичальнику. Датою надання типових умов позичальнику. Датою надання типових умов позичальнику та датою приєднання позичальника до типових умов є дата підписання договору позичальником. Після підписання договору зі свого боку банк направляє позичальнику підписаний обома сторонами договір на адресу електронної пошти позичальника, зазначену в реквізитах договору.

Пунктом 5.6. договору сторони погодили, що позичальник підписанням договору підтверджує свою згоду на отримання на зазначену в розділі «реквізити та підписи сторін» договору адресу електронної пошти позичальника підписаного сторонами договору, а також будь-яких інших документів та інформації, пов`язаних з виконанням та/або обслуговуванням договору.

Договір набуває чинності з моменту його підписання банком та позичальником шляхом накладення КЕП/УЕП позичальника (тип підпису - на розсуд позичальника) та КЕП уповноваженого представника банку (з моменту накладення останнього електронного підпису) та діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов`язань згідно договору в повному обсязі (пункт 5.4. договору).

Позивач долучив до позовної заяви копію Типових умов кредитування в рамках кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС», укладеного в системі Інтернет-банкінг ПУМБ Digital Business Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (діють 02.12.2024) (далі Типові умови).

Відповідно до п. 2.1 Типових умов, ці типові умови регулюють відносини між банком та позичальниками, з якими укладено договори, щодо надання, використання та повернення кредиту, здійснення плати за кредит. Типові умови затверджуються банком, підписуються від імені банку уповноваженою особою та містять типові умови надання кредиту в рамках кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС».

Погодження позичальником цих типових умов здійснюється шляхом укладення договору за встановленою банком формою. Належним чином підписаний позичальником договір розглядається сторонами як акцепт позичальника. Підписаний позичальником договір разом з цими типовими умовами, які викладені на сайті банку, складає укладений між банком та позичальником договір, що підтверджується підписом позичальника у договорі (п. 2.2 Типових умов).

Відповідно до п. 3.5 Типових умов, надання кредиту відбувається шляхом перерахування кредитних коштів в сумі, зазначеній в п. 1.1.1 договору, із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, зазначений в п. 1.1.5 договору, в строки, зазначені в п. 2.2 договору (з урахуванням умов п. 2.3 договору).

Згідно з п. 4.1 типових умов, кожна з перелічених нижче подій повинна тлумачитись як несприятлива подія: (1) несплата позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь банку згідно з договором/типовими умовами, у передбачений ними строк, та/або невиконання або неналежне виконання позичальником будь-яких інших обов`язків за договором та/або за іншими договорами, укладеними між сторонами.

Відповідно до п. 4.2 типових умов у випадку виникнення будь-якої несприятливої події, банк набуває право вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальникові кредит, а позичальник зобов`язаний, незважаючи на положення пунктів 1.1.3, 1.4 договору, п. 5.1.1 типових умов, виконати таку вимогу банку та повернути отриманий кредит у повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті позичальником на користь банку згідно з договором, в строк не пізніше 1 (одного) банківського дня з моменту отримання відповідної вимоги.

Згідно з п. 5.1 Типових умов, позичальник зобов`язаний повернути кредит в розмірах і строки, зазначені в ст. 1 договору.

Підпунктом 6.3.2 п. 6.3 типових умов визначено, що позичальник зобов`язаний щомісячно сплачувати банку комісійну винагороду за обслуговування кредиту. Розмір зазначеної комісійної винагороди розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди за обслуговування кредиту, зазначеного в п. 1.1.4.2 договору, на розмір суми кредиту, визначеної п. 1.1.1 договору. Комісійна винагорода за обслуговування кредиту сплачується щомісячно згідно графіку платежів, зазначеному в п. 1.4 договору, за відповідний розрахунковий період повний місяць. Під повним місяцем у цьому пункті типових умов розуміється період, який визначається від попереднього до наступного терміну (дати) платежу згідно з графіком платежів, зазначеним в п. 1.4. договору, під першим повним місяцем розуміється період з дати надання кредиту до дати першого платежу згідно з графіком платежів. У разі дострокового повного погашення заборгованості за кредитом, позичальник зобов`язаний погасити комісійну винагороду за обслуговування кредиту за повний місяць в якому відбувається дострокове повне погашення заборгованості.

У пункті 7.1 Типових умов визначено, що всі платежі на користь банку за договором повинні використовуватись позичальником в наступній черговості: 1) прострочені проценти за користування кредитом (якщо прострочення буде мати місце); 2) прострочені комісійні винагороди (якщо прострочення буде мати місце); 3) прострочена заборгованість за основною сумою кредиту (якщо прострочення буде мати місце); 4) строкові проценти за користування кредитом; 5) строкові комісійні винагороди; 6) строкова заборгованість за основною сумою кредиту; 7) неустойка (штраф, пеня) за несплату в строк процентів/комісійних винагород/кредиту (якщо несвоєчасна сплата буде мати місце); 8) повне дострокове /частково дострокове погашення кредиту; 9) інші платежі за договором.

Для визначення суми кредиту та розміру плати за кредит, а також штрафних санкцій за порушення боргових зобов`язань за договором (якщо таке порушення буде мати місце), остаточною підставою будуть бухгалтерські облікові дані і рахунки банку (п. 7.5 Типових умов).

На виконання умов кредитного договору позивач перерахував відповідачці кредитні кошти в розмірі 263 980, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № TR.103582930.24647.29514 від 09.11.2025 із призначенням платежу: «Зарахування на поточний рахунок кредитних коштів за договором № 785895569870 від 09/11/2025 за позикою Фізична особа-підприємець Кручан Тетяна Валеріївна».

Крім цього, на сплату комісії за надання кредиту відповідачці були надані кредитні кошти в розмірі 4 020, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № TR.103582930.24646.29514 від 09.11.2025 із призначенням платежу: «Оплата комісії за рахунок кредитних коштів за договором № 785895569870 від 09/11/2025 за позикою Фізична особа-підприємець Кручан Тетяна Валеріївна».

В матеріалах справи наявна виписка з особового рахунку відповідачки за період з 09.11.2025 по 04.06.2026, з якої також вбачається перерахування за зазначеними вище платіжними інструкціями коштів у загальному розмірі 268 000, 00 грн в рахунок надання кредитних коштів за договором № 785895569870 від 09.11.2025.

Відповідачка зобов`язання за кредитним договором в частині погашення коштів за тілом кредиту та сплати комісійної винагороди за обслуговування кредиту виконала лише частково, сплативши банку грошові кошти за тілом кредиту в загальній сумі 7 444, 44 грн та 5 092, 00 грн в рахунок сплати комісійної винагороди за обслуговування кредиту. Останній платіж на погашення заборгованості за тілом кредиту та комісією здійснено відповідачкою 09.12.2025.

06.05.2026 позивач, внаслідок порушення відповідачкою умов договору в частині сплати банку плати за кредит у розмірах та строки, зазначені в графіку платежів, направив відповідачці вимогу вих. № 310 від 28.04.2026 про погашення простроченої заборгованості, в якій просив негайно погасити прострочену заборгованість згідно графіку погашення платежів за кредитним договором в загальному розмірі 728 375, 22 грн, у тому числі по договору № 785895569870 в розмірі 284 148, 43 грн.

Направлення вказаної вимоги підтверджується списком згрупованих відправлень « 20260428 ПУБМ_ОП_73», описом вкладення до цінного листа № 0505610516070 та фіскальним чеком. Відповідно відомостей з офіційного вебпорталу АТ «Укрпошта» щодо відстеження (трекінг) поштового відправлення за № 0505610516143, вказане поштове відправлення не було вручено одержувачу та повернулось на адресу позивача у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання, вимоги позивача не задоволені.

Як зазначив позивач, станом на 04.06.2026 заборгованість відповідачки за кредитним договором становить 290 450, 31 грн, з якої: 260 555, 56 грн за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 37 222, 20 грн та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 223 333, 36 грн, а також 29 894, 75 грн простроченої заборгованості за комісією.

Враховуючи неналежне виконання відповідачкою зобов`язання за кредитним договором в частині сплати банку плати за кредит у розмірах та строки, зазначені в графіку платежів, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідачки 260 555, 56 грн заборгованості за сумою кредиту (тіло) та 29 894, 75 грн заборгованості за комісією.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

В силу норм статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

З огляду на встановлений ст. 204 ЦК України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги кредитний договір «кредит «всеБІЗНЕС» № 785895569870 від 09.11.2025 як належну підставу у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у його сторін взаємних цивільних прав та обов`язків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За приписами ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість виконання договору сторонами.

Відповідно до ст. 1 договору, банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором та Типовими умовами, зокрема (але не виключно), відповідно до наступного, зокрема: сума кредиту: 268 000, 00 грн (підп. 1.1.1); строк кредитування: до 09.11.2028 включно (підп. 1.1.3).

У підпункті 1.1.4.1 договору визначено, що комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди (1%) на суму кредиту та сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до п. 6.3.1 Типових умов.

Відповідно до п. 2.3 договору, позичальник уповноважує банк здійснити за рахунок кредитних коштів переказ суми комісійної винагороди за надання кредиту у розмірі, визначеному відповідно до підп. 1.1.4.1 договору, на користь банку, згідно з п. 6.3.1 типових умов. Сума кредиту, що залишиться після переказу суми комісійної винагороди за надання кредиту на користь банку, зараховується на поточний рахунок позичальника, зазначений в п. 1.1.5 договору.

Відповідно до п. 3.5 Типових умов, надання кредиту відбувається шляхом перерахування кредитних коштів в сумі, зазначеній в п. 1.1.1 договору, із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, зазначений в п. 1.1.5 договору, в строки, зазначені в п. 2.2 договору (з урахуванням умов п. 2.3 договору).

Суд встановив вище, що 09.11.2025 позивач, на виконання умов кредитного договору перерахував відповідачці кредитні кошти в розмірі 263 980, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № TR.103582930.24647.29514 від 09.11.2025 із призначенням платежу: «Зарахування на поточний рахунок кредитних коштів за договором № 785895569870 від 09/11/2025 за позикою Фізична особа-підприємець Кручан Тетяна Валеріївна».

Крім цього, на сплату комісії за надання кредиту відповідачці були надані кредитні кошти в розмірі 4 020, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № TR.103582930.24646.29514 від 09.11.2025 із призначенням платежу: «Оплата комісії за рахунок кредитних коштів за договором № 785895569870 від 09/11/2025 за позикою Фізична особа-підприємець Кручан Тетяна Валеріївна».

Надання кредитних коштів в загальному розмірі 268 000, 00 грн (кредит та кошти на сплату комісії) також підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по особову рахунку за період з 09.11.2025 по 04.06.2026.

Отже, матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем зобов`язання за кредитними договором.

За змістом ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 1 договору, банк надає позичальнику кредит в сумі 268 000, 00 грн із строком кредитування до 09.11.2028 включно.

Згідно з п. 5.1 Типових умов, позичальник зобов`язаний повернути кредит в розмірах і строки, зазначені в ст. 1 договору.

Підпунктом 1.1.4.2 договору сторонами узгоджено, що тариф комісійної винагороди - 1,9 % за один місяць користування кредитом. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту відповідно до п. 6.3.2 типових умов, та сплачується щомісячно згідно графіку платежів, наведеного в п. 1.4. договору.

Згідно з п. 1.4 договору, позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити плату за кредит у розмірах та строки, зазначені в графіку платежів, а саме: 09 числа кожного місяця:

- починаючи з 09.12.2025 по 09.10.2028 платіж в сумі 12 536, 44 грн, з яких: 7 444, 44 грн платіж за основною сумою кредиту та 5 092, 00 грн комісійна винагорода за обслуговування кредиту;

- 09.11.2028 в сумі 12 536, 60 грн, з яких: 7 444, 60 грн платіж за основною сумою кредиту 5 092, 00 грн комісійна винагорода за обслуговування кредиту.

Усього сума платежів за кредитним договором згідно графіку платежів складає 451 312, 00 грн, з якої 268 000, 00 грн за основною сумою кредиту та 183 312, 00 грн комісійної винагороди за обслуговування кредиту.

Підпунктом 6.3.2 п. 6.3 типових умов визначено, що позичальник зобов`язаний щомісячно сплачувати банку комісійну винагороду за обслуговування кредиту. Розмір зазначеної комісійної винагороди розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди за обслуговування кредиту, зазначеного в п. 1.1.4.2 договору, на розмір суми кредиту, визначеної п. 1.1.1 договору. Комісійна винагорода за обслуговування кредиту сплачується щомісячно згідно графіку платежів, зазначеному в п. 1.4 договору, за відповідний розрахунковий період повний місяць. Під повним місяцем у цьому пункті типових умов розуміється період, який визначається від попереднього до наступного терміну (дати) платежу згідно з графіком платежів, зазначеним в п. 1.4. договору, під першим повним місяцем розуміється період з дати надання кредиту до дати першого платежу згідно з графіком платежів. У разі дострокового повного погашення заборгованості за кредитом, позичальник зобов`язаний погасити комісійну винагороду за обслуговування кредиту за повний місяць в якому відбувається дострокове повне погашення заборгованості.

У пункті 7.1 Типових умов визначено, що всі платежі на користь банку за договором повинні використовуватись позичальником в наступній черговості: 1) прострочені проценти за користування кредитом (якщо прострочення буде мати місце); 2) прострочені комісійні винагороди (якщо прострочення буде мати місце); 3) прострочена заборгованість за основною сумою кредиту (якщо прострочення буде мати місце); 4) строкові проценти за користування кредитом; 5) строкові комісійні винагороди; 6) строкова заборгованість за основною сумою кредиту; 7) неустойка (штраф, пеня) за несплату в строк процентів/комісійних винагород/кредиту (якщо несвоєчасна сплата буде мати місце); 8) повне дострокове /частково дострокове погашення кредиту; 9) інші платежі за договором.

З наявної в матеріалах справи банківської виписки по особову рахунку за період з 09.11.2025 по 04.06.2026 вбачається, що відповідачка зобов`язання за договором в частині повернення кредитних коштів в порядку та строки, погоджені сторонами, виконала лише частково, сплативши банку грошові кошти за тілом кредиту в загальній сумі 7 444, 44 грн та 5 092, 00 грн в рахунок сплати комісійної винагороди за обслуговування кредиту.

Як зазначив позивач, станом на 04.06.2026 заборгованість відповідачки за кредитним договором становить 290 450, 31 грн, з якої: 260 555, 56 грн за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 37 222, 20 грн та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 223 333, 36 грн, а також 29 894, 75 грн простроченої заборгованості за комісією.

Позивач долучив до позовної заяви розрахунок заборгованості відповідачки перед позивачем за кредитним договором № 785895569870 від 09.11.2025 станом на 04.06.2026 (включно), відповідно до якого загальний розмір заборгованості відповідачки перед позивачем станом на 04.06.2026 складає 290 555, 56 грн:

- 37 222, 20 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту згідно графіку повернення суми кредиту за період з 09.01.2026 по 09.05.2026;

- 223 333, 36 грн строкової заборгованості за сумою кредиту за період з 09.06.2026 по 09.11.2028;

- 29 894, 75 грн простроченої заборгованості за комісією за період з 09.01.2026 по 04.06.2026.

Матеріалами справи підтверджується надання позичальнику кредитних коштів в загальній сумі 268 000, 00 грн. Проте відповідачка зобов`язання за договором в частині повернення кредитних коштів в порядку та строки, погоджені сторонами, виконала лише частково та повернула позивачу кредитні кошті в загальній сумі 12 536, 44 грн (7 444, 44 грн за тілом кредиту та 5 092, 00 грн комісійної винагороди). Останній платіж на погашення заборгованості за тілом кредиту та комісією здійснено 09.12.2025.

З урахуванням зазначеного вище, матеріалами справи підтверджується порушення відповідачкою грошового зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку із чим у відповідачки за кредитним договором наявна заборгованість в загальному розмірі 290 450, 31 грн, а саме за сумою кредиту в розмірі 260 555, 56 грн (268000,00 грн 7444,44 грн) та за комісією в розмірі 29 894, 75 грн. Протилежного матеріали справи не містять. Доказів повернення кредитних коштів в порядку та строки, погоджені сторонами, до суду не надано.

06.05.2026 позивач, внаслідок порушення відповідачкою умов договору в частині сплати банку плати за кредит у розмірах та строки, зазначені в графіку платежів, направив відповідачці вимогу вих. № 310 від 28.04.2026 про погашення простроченої заборгованості, в якій просив негайно погасити прострочену заборгованість згідно графіку погашення платежів за кредитним договором в загальному розмірі 728 375, 22 грн, у тому числі по договору № 785895569870 в розмірі 284 148, 43 грн.

Направлення вказаної вимоги підтверджується списком згрупованих відправлень « 20260428 ПУБМ_ОП_73», описом вкладення до цінного листа № 0505610516070 та фіскальним чеком. Відповідно відомостей з офіційного вебпорталу АТ «Укрпошта» щодо відстеження (трекінг) поштового відправлення за № 0505610516143, вказане поштове відправлення не було вручено одержувачу та повернулось на адресу позивача у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання, вимоги позивача не задоволені.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому на підставі статті 1048 цього Кодексу.

З аналізу змісту ч. 2 ст. 1050 ЦК України вбачається право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, у разі прострочення боржником повернення чергової частини позики.

Крім того, Типовими умовами, які є невід`ємною частиною договору № 785895569870 від 09.11.2025, також передбачено право банку на дострокове повернення виданого кредиту.

Так, пунктом 4.1 Типових умов передбачено, що кожна з перелічених нижче подій повинна тлумачитись як несприятлива подія, зокрема: (1) несплата позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь банку згідно з договором/Типовими умовами, у передбачений ними строк, та/або невиконання або неналежне виконання позичальником будь-яких інших обов`язків за договором та/або за іншими договорами, укладеними між сторонами.

Відповідно до п. 4.2 типових умов у випадку виникнення будь-якої несприятливої події, банк набуває право вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальникові кредит, а позичальник зобов`язаний, незважаючи на положення пунктів 1.1.3, 1.4 договору, п. 5.1.1 типових умов, виконати таку вимогу банку та повернути отриманий кредит у повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті позичальником на користь банку згідно з договором, в строк не пізніше 1 (одного) банківського дня з моменту отримання відповідної вимоги.

Тобто, звернення до суду з позовною вимогою дострокового повернення всієї суми кредитних коштів, у зв`язку з порушенням умов договору є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов`язань.

Враховуючи приписи ч. 2 ст. 1050 ЦК України, а також встановлений судом факт порушення відповідачкою умов кредитного договору щодо несвоєчасного повернення кредитних коштів, суд дійшов висновку, що банк правомірно звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідачки як простроченої заборгованості за тілом кредиту та простроченої комісії, так і дострокового повернення залишкових кредитних коштів.

Оскільки відповідачка не у повній мірі виконала взяті на себе зобов`язання за договором, що ним не спростовано шляхом подання доказів, вона є такою, що порушила взяті на себе зобов`язання.

Щодо юрисдикції даного спору суд зазначає наступне.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем визначено в якості відповідачки фізичну особу ОСОБА_1 .

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) припинила свою діяльність як фізична особа-підприємець з 25.05.2026 на підставі власного рішення.

Водночас, судом встановлено вище, що кредитний договір «кредит «всеБІЗНЕС» № 785895569870 від 09.11.2025 укладений між Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» Кручан Тетяною Валеріївною як фізичною особою-підприємцем.

Відповідно до статті 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною першою цієї статті, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Відповідно до положень ч. 2 цієї ж статті, право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

За статтею 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

Наведене свідчить про те, що з дати набрання чинності Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З огляду на положення ч. 1 ст. 20 ГПК України, а також статей 4, 45 цього Кодексу, для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Отже, ознаками господарського спору, підвідомчого господарському суду, є, зокрема участь у спорі суб`єкта господарювання, наявність між сторонами, господарських відносин, врегульованих Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, іншими актами господарського і цивільного законодавства і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (п. 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 214/4137/17).

При цьому визначальною ознакою справи господарської юрисдикції є суть (зміст, характер) спору (п. 4.13 ухвали Верховного Суду від 07.07.2021р. у справі № 910/5179/20).

За положеннями статті 51 ЦК України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до статті 52 ЦК України, фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, ст. 202-208 ГК України, ч. 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», у випадку припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18 та постанові Верховного Суду від 27.07.2020 у справі № 909/454/19.

Враховуючи зазначене вище, оскільки кредитний договір «кредит «всеБІЗНЕС» № 785895569870 від 09.11.2025 укладений між АТ «Перший український міжнародний банк» Кручан Т.В. як фізичною особою-підприємцем, а в силу положень ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, ч. 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її обов`язок щодо виконання укладених нею як фізичною особою підприємцем договорів не припиняється, даний спір належний до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарських правовідносин, зобов`язання за яким у відповідачки із втратою її статусу як фізичної особи-підприємця не припинились.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги зазначених вище правових норм, а також враховуючи, що відповідачка в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростувала та належних доказів на заперечення відомостей, повідомлених позивачем, не надала, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки 260 555, 56 грн заборгованості за сумою кредиту та 29 894, 75 грн заборгованості за комісією нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.

Суд також наголошує на тому, що судом було належним чином повідомлено відповідачку про розгляд справи судом та про її право подати відзив на позовну заяву, однак відповідачка заявлені суми до стягнення не спростувала, розрахунок заборгованості не оспорила, контррозрахунку до суду не подала.

Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Приймаючи до уваги висновки суду про повне задоволення позовних вимог, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 485, 40 грн.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Кручан Тетяни Валеріївни (остання відома суду адреса: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (місцезнаходження: вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070; код ЄДРПОУ 14282829) 260 555, 56 грн заборгованості за сумою кредиту та 29 894, 75 грн заборгованості за комісією та 3 485, 40 грн судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 07.09.2026.

Суддя Л.В. Сокуренко