Рішення № 139497481, 25.08.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 953/5680/26

№ провадження 2/646/4466/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі

головуючого судді Шиховцової А.О.,

за участю секретаря судового засідання Скрінник А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові в залі судових засідань у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

До Основ`янського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій представник позивача просить стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

В обгрунтування позову зазначає, що 26.03.2024 року ОСОБА_1 приєдналась до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку. В той же день відповідачем підписано заяву щодо встановлення кредитного ліміту на підставі якої відповідачу відкрито поточний рахунок та встановлено на нього кредитний ліміт та видано платіжну картку, як засіб доступу до рахунку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Витяг з Умов та правил надання банківських послуг додаються до позовної заяви. Представник позивача зазначає, що всі основні умови кредитування доведені відповідачеві, що свідчить його підпис в паспорті споживчого кредиту за програмою "Кредитна картка" (копія додається).АТ "А-БАНК" свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору. Разом із цим, відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, на думку представника позивача, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

15.06.2026 року за допомогою підсистеми ЄСІТС, відповідач направила до суду відзив на позовну заяву, я кому вказує, що частково не погоджується із заявленими позовними вимогами та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню. Так, відповідач зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів направлення Відповідачу письмової вимоги про дострокове погашення заборгованості у зв`язку з чим у позивача відсутні належні правові підстави для дострокового стягнення всієї суми кредитної заборгованості. Також відповідач заперечує щодо стягнення пені, посилаючись на положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Стосовно розміру нарахованих відсотків, позивач вказує, що зазначений розмір процентів неспівмірним та надмірним з урахуванням розміру фактично використаного кредитного ліміту та тривалості користування кредитом, окрім цього, на думку відповідача, позивачем не доведено належним чином правомірність та обґрунтованість усіх здійснених нарахувань. Разом із цим, відповідач у своєй позовній заяві вказує на її матеріальне становище, долучаючи докази на підтвердження зазначених аргументів, з огляду на викладене, просить суд принципи розумності, добросовісності та співмірності при оцінці заявленого розміру процентів.

16.06.2026 року ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив у своїй позовній заяві здійснювати розгляд без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце судового розгляду була належним чином повідомлена, шляхом направлення повістки про виклик до суду у електронний кабінет відповідача, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини, дійшов висновку про наступне.

26.03.2024 року ОСОБА_1 приєдналась до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку та підписала заяву щодо встановлення кредитного ліміту на відповідній рахунок. Так, відповідачем було отримано банківську картку для доступу до рахунку.

Відповідно до Анкети-заяви про приєднання до Умов та правила надання банківських послуг в АТ «А-БАНК», відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами (далі - Умови) складає між відповідачем та Банком кредитний договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.

Згідно п. 2.1.3.2.2.11 Умов та правил надання банківських послуг, - Клієнт зобов`язується негайно здійснити повне погашення заборгованості (в т.ч. простроченої та овердрафту) за Договором в порядку та строки, визначені Договором та Додатками до Договору. Клієнт зобов`язується контролювати дотримання встановленого Кредитного ліміту та всі операції, що здійснюються за Платіжними картками, і звіряти свої дані з деталями Кредиту (в Паспорті кредиту). згідно п. п. 2.1.3.2.2.2. та 2.1.3.2.2.3 Умов та правил надання банківських послуг. Згідно п. п. 2.1.2.1.11 та 2.1.4.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, Банк має право у разі порушення Клієнтом цих Умов та правил, у разі виникнення простроченої заборгованості за карткою, заборгованості, що перевищує платіжний ліміт, овердрафта (за його наявності) або у разі виникнення ситуації, що може спричинити збиток для Банку або Клієнта (включаючи ризик несанкціонованого використання Картки), або порушення чинного законодавства призупинити або припинити дію Карток(-ки), а також уживати для цього усіх необхідних заходів аж до вилучення Карток(-ки).

В період дії договору, відповідач належним чином не дотримувалася умов договору, внаслідок чого станом на 04.05.2026 року має заборгованість - 53688.52 грн., яка складається з наступного:- 42148.39 грн. - заборгованість за кредитом;- 11090.13 грн. - заборгованість по відсоткам;- 450.00 грн. пеня.

Розмір заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості та умовами договору укладеного між сторонами.

Факт користування відповідачем кредитними коштами підтверджується випискою по картці.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватись й інші засоби зв`язку, наприклад електронний.

При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг», які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, згідно яких обслуговується відповідач.

У відповідності з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцептуючи оферту Банку відповідач підписом у заяві визнає та погоджується на запропоновані Банком умови.

Також, наряду із вищезазначеним, свідченням визнання угоди відповідачем є факт користування картрахунку та використання кредитних коштів, так як згідно ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Акцент-Банк»).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У відповідності до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками.

Так пунктами 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов`язань за договором, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку власник карти зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Під час укладання Анкети-заяви Під час укладення кредитного договору шляхом підпису Анкети-заяви між Банком та ОСОБА_1 , в анкеті заяві не було погоджено ані відсотків, ані інших штрафних санкцій.

Разом із цим, позивачем долучено як додаток, копію Заяви щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком. Відповідно до п.3 вказаної заяви, позивач надаві відповідачу кредит, а саме кредитний ліміт на поточний рахунок. Пунктом 6 вказаної заяви, визначено розміри відсотків, які встановлюються за користування кредитними коштами, наданими позивачем відповідачу. Окрім цього, відповідно до пункту 7, строк кредитування між сторонами визначений строком на 240 місяців. Разом із вказаним, заява щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, містить штрафні санкції, які передбачені у разі порушення умов кредитування. Відповідач підтвердила свою згоду, щодо умов визначених у заяві щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, вказане підтверджується відповідним записом у графі «клієнт ОСОБА_1 ».

Окрім цього, представником позивача долучено копію паспорту споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена». Відповідно до умов наданого позивачем паспорту споживчого кредитування, відповідачу було ознайомлено з умовами кредитування, та останній вам змогу з ними ознайомитись, вказане підтверджується відомостями наявними у графі «підпис споживача». Так, розділом 3 паспорту споживчого кредиту встановлено строк кредитування, а саме 240 місяців та суму/ліміт кредиту, розділом 4 паспорту споживчого кредитування визначено процентні ставка, так пільгова процентна ставка складає 0,000001%, базова складає 40,8% на рік. У розділі 6 паспорту споживчого кредитування визначено, що процентна ставка, яка застосовується у разі невиконанні умов кредитування визначена сторонами у розмірі 6,8% на місяць. З огляду на викладене, відповідач знала та була ознайомлена з умови надання кредиту, його строком та відсотками, які передбачені за користування таким кредитом.

Відповідно до ст.ст. 526, 530, 610, ч.1 ст. 612ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Разом із цим, суд зазначає, що не може брати до уваги витяг з та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк.

Так, витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

До спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (https://a-bank.com.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ «Акцент-Банк», тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», який міститься в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому його не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 26.03.2024 року шляхом підписання заяви-анкети.

Щодо долучених представником позивача розрахунків та заперечень на такі розрахунки з боку відповідача суд зазначає наступне.

У своєму відзиві, відповідачем зазначається позиція щодо незгоди з наданими представником позивача розрахунками заборгованості, так на думку відповідача, позивачем не наведено жодними доказами обґрунтованість наданого розрахунку. Разом із цим, відповідачем не надано до суду контр розрахунку заборгованості за кредитним договором, ба більше, відповідач у відзиву на позовну заяву підтверджує факт взяття кредитних коштів, ознайомлення з умовами надання кредитних коштів. Так, у своєму відзиві, відповідачем не заперечується факт приєднання до умов кредитного договору, її ознайомлення з відсотками, строком та умовами користування кредитом, а отже фактичне заперечення відповідача з наданим позивачем розрахунком, зводиться до припущень відповідача, щодо хибності наданого розрахунку.

З огляду на викладене, суд додатково звертає увагу, що обставини на які посилаються сторони, мають бути підтверджені відповідними доказами. Вказаний обов`язок сторін, щодо подання доказів на підтвердження обставин які заявляються, закріплено у положеннях ст.ст.76-78, 80, 83 ЦПК України.

Таким чином, у суду не має підстав ставити під сумнів наданий представником позивача розрахунок заборгованості.

Щодо наданих відповідачем доказів, а саме форми ОК-5, та аргументів стосовно надмірного фінансового навантаження на відповідача та дотримання принципів розумності, добросовісності та співмірності, суд зазначає, що відповідач був належним чином ознайомлений з умовами надання кредиту, мала змогу самостійно провести оцінку надаваних послуг кредитування з боку позивача, та в подальшому прогнозовано передбачити настання наслідків, у разі порушення умов кредитування. З огляду на зазначене, вказані доводи відповідача не заслуговують на увагу.

Разом із цим, суд зазначає, що представником позивача заявлено вимогу, щодо стягнення 450 грн. пені з відповідача. Так, суд зазначає наступне.

з 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено режим воєнного стану.

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З розрахунку заборгованості вбачається, що впродовж дії воєнного стану відповідачу нараховувалась неустойка в сумі 450,00 грн., яка на підставі вказаних законів стягненню не підлягає.

Таким чином, виходячи з вимог вищевказаних Законів, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково та стягнути заборгованість за кредитним договором з відповідача на користь позивача в сумі 53238 (п`ятдесят три тисячі двісті тридця вісім) грн 52 коп.

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 грн.

За таких обставин, зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено частково, тобто на 99,16%, то з відповідача необхідно стягнути на користь позивача 2640,03 грн. судових витрат по оплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 178, 247, 274-279, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість у розмірі 53238 (п`ятдесят три тисячі двісті тридця вісім) грн 52 коп.

Стягнути з з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір у розмірі 2640 грн. 03 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк»: місце знаходження юридичної особи: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080.

Представник позивача: Шкапенко Олександр Віталійович, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11.

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Шиховцова А.О.