Рішення № 139497480, 01.09.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/11610/24

№ провадження 2-п/646/69/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Шиховцової А.О.,

за участю секретаря судового засідання Скриннік А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Основ`янського районного суду міста Харкова від 14.01.2025 , -

в с т а н о в и в:

Представник позивача ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , відповідно до якого просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 50 977,36 грн, а також судові витрати у розмірі 3028 гривень судового збору.

Ухвалою Московського (нині Салтівського) районного суду м. Харкова від 14.10.2024 цивільну справу за даним позовом передано на розгляд до Червонозаводського (нині Основ`янського) районного суду м. Харкова.

Ухвалою Червонозаводського(нині Основ`янського) районного суду м. Харкова від 15.11.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

За результатами судового розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» заборгованість за договором надання грошових коштів у позику №2162671123 від 17.11.2023 у розмірі 7300,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 6548,10 грн - заборгованість за відсотками, що у загальному розмірі складає 13848 (тринадцять тисяч вісімсот сорок вісім) грн. 10 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 657 (шістсот п`ятдесят сім) грн. 92 коп.

29 квітня 2026 року за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» до Основ`янського районного суду міста Харкова надійшла заява від ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення.

У своїй заяві, ОСОБА_1 вважає дане рішення незаконним, таким що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального з огляду на таке.

На думку позивача, було порушено процедуру укладення електронного договору, так заявник зазначає, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту, дати та точного часу підписання Договіру надання грошових коштів у позику № 2162671123, що є обов`язковим для електронних правочинів згідно зі ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію. Надані позивачем документи не містять відомостей про дату та час підписання кредитного договору з боку кредитодавця. Відсутність такої інформації унеможливлює встановлення моменту укладення договору, оскільки договір вважається укладеним лише з моменту досягнення згоди обома сторонами. За відсутності підтвердження акцепту з боку кредитодавця неможливо встановити, коли саме виникли договірні зобов`язання, а також з якого моменту здійснюється нарахування процентів. Позивачем не доведено факт належного акцепту кредитодавцем, що є обов`язковою умовою укладення договору За відсутності акцепту відсутній сам факт виникнення договірних зобов`язань. У матеріалах справи відсутній протокол створення електронного документа (лог файли) підтвердження генерації або технічне одноразового ідентифікатора, що унеможливлює встановлення моменту виникнення зобов`язань та перевірку правомірності нарахування відсотків з першого дня дії договору. У матеріалах позову відсутня заява-анкета, яка є первинним документом та правовою підставою для укладення кредитного договору, що унеможливлює встановлення факту волевиявлення Відповідача на отримання кредитних коштів на вказаних Позивачем умовах. Окрім цього вказує що позивачем не дотримано вимогу ч. 2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» відповідно до якої, кредитор зобов`язаний надати споживачу Паспорт споживчого кредиту до укладення договору. Також посилається на відсутність доказів фактичного отримання кредитних коштів та незаконність умов кредитування у частині нарахованих відсотків.

Окрім цього, у своїй заяві, ОСОБА_1 просить поновити йому строк для подання заяви про перегляд заочного рішення з огляду на те, що ним не було отримано копію заочного рішення, про наявність справи дізнався лише 10.04.2026 через систему «Електронний суд».

22 травня 2026 року ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова постановлено залишити без руху заяву про перегляд заочного рішення. Надано 5 денний строк для усунення недоліків заяви про перегляд заочного рішення.

24 травня 2026 року за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» до Основ`янського районного суду міста Харкова надійшла заява від ОСОБА_1 про усунення недоліків.

02 червня 2026 року ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова постановлено прийняти заяву про перегляд заочного рішення до розгляду та поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду. Судове засідання призначено на 01 липня 2026 року о 09 год. 30 хв.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений шляхом направлення на зареєстрований електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» судових повісток.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений шляхом направлення на зареєстрований електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» судових повісток.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 17.11.2023 між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір надання грошових коштів у позику №2162671123 у письмовій формі у вигляді електронного документа. Договір позики, разом із правилами надання споживчих кредитів, затв. 17.10.2022, складають єдиний договір.

За умовами вказаного договору, зокрема п .1.9, договір підписується електронним підписом позикодавця та надсилається для ознайомлення та узгодження умов позичальнику в особистий кабінет разом з електронним повідомленням пропозицією укласти договір. На вказану позичальником електронну пошту або смс повідомленням надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання договору. Позичальник, приймаючи пропозицію позикодавця укласти договір, підписує в інформаційно-телекомунікаційній системі електронне повідомлення одноразовим ідентифікатором шляхом натискання кнопки «підписати». Сформовані таким чином електронні підписи позичальника та позикодавця накладені на договір. Після підписання такими електронними підписами договору, його умови вважаються прийнятими, а договір є укладеним.

Відповідно до п. 1.1 договору, за цим договором позикодавець зобов`язується надати позичальнику позику на суму у розмірі 7300 грн. 00 коп., шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно з п. 1.3, п. 1.4 та/або 1.5 цього договору, його додатків. Тип позики - кредит. Мета отримання кредиту - для власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Процентна ставка - фіксована. Дисконтна (знижена) процентна ставка - 0,99% на день (361,35 річних); процентна ставка позаакційна (базова) - 2,99% на день (1091,35% річних).

Згідно з п. 1.2, п. 1.3 зазначеного договору, строк позики (строк дії договору) становить 30 днів. Орієнтовний строк повернення позики - на останній день дії договору з моменту отримання позики або достроково. Дата надання позики - 17.11.2023. Дата повернення позики - 17.12.2023. Повернення позики та процентів здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий (картковий) рахунок позикодавця або через особистий кабінет на сайті позикодавця або шляхом внесення грошових коштів у терміналах самообслуговування партнерів. Моментом зарахування оплати позики та процентів є момент (дата) зарахування коштів на банківський рахунок позикодавця або отримання відповіді від партнера позикодавця про зарахування коштів.

Пунктом 1.4 договору визначено, що на період строку, визначеного п. 1.2 договору, нарахування процентів здійснюється за дисконтною процентною ставкою у розмірі 0,99% (з урахуванням програми лояльності ТОВ «Іннова Фінанс», правил акції ТОВ «Іннова Фінанс» «Повторний кредит») від суми позики за кожний день користування позикою. У межах строку позики, якщо відбулася пролонгація відповідно до п. 1.3 цього договору, застосовується позаакційна (базова) процентна ставка, визначена у п. 1.1.5 цього договору з першого дня дії договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням строку позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами та відображаються позичальнику в особистому кабінеті.

У випадку користування позикою понад строк, встановлений п. 1.2 договору, з наступного дня після спливу строку, вказаного у п. 1.2 цього договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою у розмірі 0,99% на день (з урахуванням програми лояльності ТОВ «Іннова Фінанс», правил акції ТОВ «Іннова Фінанс» «Повторний кредит») перераховуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується позаакційна (базова) процентна ставка у розмірі 2,99 % на день від суми позики за кожен день користування позикою з першого дня дії договору. За порушення позичальником строків повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені договором, позикодавець має право стягнути з позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15% від суми простроченого платежу. Даний пункт не застосовується на період дії введеного карантину на території України (п. 1.5 договору).

Відповідно до п. 1.7 договору, позичальник зобов`язаний повернути товариству позику, нараховані проценти згідно з умовами договору не пізніше строку, вказаного у п. 1.2 та або п. 1.3 договору.

Згідно з п. 1.8 договору, розрахунок сукупної вартості позики за дисконтною (зниженою) процентною ставкою та терміни платежу відповідно до строку, передбаченого п. 1.2 цього договору, зазначені у Графіку розрахунків (таблиця обчислення загальної вартості позики та реальної річної процентної ставки за договором надання грошових коштів у позику), який є невід`ємною частиною цього договору (додаток №1 до договору).

До позову ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» додало скріншот з електронної пошти «Outlook» відповідно до якого з поштової адреси support@finsfera.ua на електронну поштову адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов лист з унікальними одноразовими ідентифікаторами а саме: для «Паспорту кредиту» f42d95p70; для «Кредитного договору» k0y92420a.

Відповідно до матеріалів справи, договір надання грошових коштів у позику №2162671123 від 17.11.2023 року підписано одноразовим ідентифікатором k0y92420a 17.11.2023 о 10 год. 03 хв.

Окрім цього, позивач до позовної заяви додано Паспорт споживчого кредиту, який було підписано одноразовим ідентифікатором f42d95p70 17.11.2023 о 10 год. 03 хв.

Суд критично оцінує наведені відповідачем доводи, щодо формального підходу кредитодавця у контексті надання можливості ознайомитись позичальнику з умовами кредиту у спосіб передбачений чинним законодавством.

Так, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження своєї позиції, щодо формального підходу із ознайомленням з умовами кредитування з боку кредитодавця.

Разом із цим суд зазначає таке.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до пунктів 5, 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідно до ч. 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до пункту 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

-електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

-аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

У постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц зроблено висновок, що підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.

Суд вже зазначав, що разом із позовною заявою, позивачем було додано скріншот з електронної пошти «Outlook» відповідно до якого з поштової адреси support@finsfera.ua на електронну поштову адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов лист з унікальними одноразовими ідентифікаторами а саме: для «Паспорту кредиту» f42d95p70; для «Кредитного договору» k0y92420a.

Окрім цього, позивачем надано договір надання грошових коштів у позику №2162671123 від 17.11.2023 року підписано одноразовим ідентифікатором k0y92420a 17.11.2023 о 10 год. 03 хв. та Паспорт споживчого кредиту, який було підписано одноразовим ідентифікатором f42d95p70 17.11.2023 о 10 год. 03 хв. Суд зазначає, що вказаний скріншот не може вважатися безспірним доказом проведення ідентифікації відповідача при укладенні договору.

Позивачем, не зважаючи на вимоги ст. 81 ЦПК України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не було надано суду доказів укладання з відповідачем кредитного договору на умовах, зазначених у позовній заяві, як і не надано доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про погодження сторонами договору розміру процентної ставки.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували механізм формування, направлення та використання одноразового ідентифікатора, а також факт його введення саме відповідачем для підписання кредитного договору. Без цього сама по собі наявність у договорі надання грошових коштів у позику №2162671123 від 17.11.2023 напису «Одноразовий ідентифікатор: k0y92420a» та наявність у Паспорті споживчого кредиту від 17.11.2023 напису «Підпис споживача 17.11.2023, Едуард Святославович Хроль, f42d95p70. 17.11.2023 10:03», не є належним і достатнім доказом того, що договір був укладений відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, надісланого йому на електронну пошту.

Ключове значення має доведення автентичності волевиявлення сторони, тобто факту того, що саме відповідач здійснив авторизацію в системі кредитодавця, отримав одноразовий ідентифікатор на свою електронну пошту, ввів його та підтвердив укладення договору. Належних технічних або лог-файлів, що підтверджують зазначені дії, позивачем не надано.

Суд звертає увагу, на таке.

В даній справі суд виходить з того, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню (висновок Верховного суду, викладений в постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 569/15311/21).

За правилами частин 1-3 ст. 50 Закону України «Про платіжні послуги» встановлено, що небанківські надавачі платіжних послуг забезпечують виконання платіжних операцій користувачів через розрахункові рахунки, відкриті в банках або в розрахунковому банку платіжної системи, учасниками якої вони є. Розрахунки між небанківськими надавачами платіжних послуг для забезпечення виконання платіжних операцій користувачів (крім платіжних операцій у межах одного надавача платіжних послуг) здійснюються шляхом проведення суми платіжної операції між розрахунковими рахунками небанківських надавачів платіжних послуг, що відкриті в банках (розрахунковому банку платіжної системи). Банки забезпечують виконання платіжних операцій своїх клієнтів, у тому числі операцій небанківських надавачів платіжних послуг, шляхом виконання міжбанківських платіжних операцій або платіжних операцій, що виконуються в межах одного банку.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Поняття бухгалтерського обліку визначено частиною 1 статті 1 названого закону як процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. В цій статті визначається поняття господарської операції - дії або події, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства та первинного документу - документу, який містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій частиною 1 статті 9 даного закону визначено первинні документи.

Основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України встановлено Положенням про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України 04.07.2018 № 75 (далі за текстом - Положення).

Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту (п. 62 Положення).

За правилами п. 63 Положення виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: назву документа (форми); дату складання; найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

У відповідності до висновку Верховного суду доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" (постанова від 30.01.2018 справа № 161/16891/15-ц).

На підтвердження своїх вимог ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» не надало до суду належного документально підтвердженого доказу щодо перерахування кредитором ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» ОСОБА_1 , грошових коштів на підтвердження факту укладення кредитного договору

Квитанцію наданої ТОВ ФК «Контрактовий дім» до платіжної інструкції №19678-1354-72154752 суд не може прийняти в якості належного доказу перерахування коштів саме відповідачу, оскільки ці документи є похідними від первинних.

Крім того, матеріали справи не містять жодних належних доказів, які б підтверджували належність електронного платіжного засобу, реквізити якого частково зазначені у договорі як НОМЕР_1 , саме ОСОБА_1 . Надані позивачем документи не містять відомостей про власника відповідної банківської картки, банк-емітент, номер рахунку (IBAN), до якого прив`язано зазначений платіжний засіб, або інших даних.

За таких обставин суд позбавлений можливості ідентифікувати отримувача кредитних коштів та встановити факт їх зарахування саме відповідачці, оскільки повної інформації щодо номера банківської картки чи банківського рахунку відповідачки матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивачі зобов`язані подати докази разом із позовною заявою. У разі неможливості самостійно надати докази учасник справи вправі звернутися до суду з клопотанням про їх витребування (ч. 1 ст. 84 ЦПК України).

Разом із цим, звертаючись до суду із позовом, ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» не зазначало про наявність доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою з поважних причин, не заявляло клопотань про забезпечення доказів чи їх витребування, у тому числі від банківської установи або платіжної системи.

У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку, що позивачем не підтвердження виникнення відносин кредитування та не доведено належними та допустимими доказами факт перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 .

Окрім цього, суд зазначає, що вимога про стягнення відсотків за кредитним договором є похідною від самого договору на надання грошових коштів у позику. З огляду на те, що судом встановлено відсутність відносин кредитування між позивачем та відповідачем, у зв`язку з не підтвердженням позивачем тих обставин на які він посилається доказами, суд вважає позовну вимогу щодо стягнення відсотків за договором на надання грошових коштів у позику №2162671123 від 17.11.2023 року необгрунтованим.

Отже, ураховуючи наведене вище, оцінивши надані позивачем докази та встановлені відповідно ним обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд доходить висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт отримання грошових коштів та наявність заборгованості за кредитним договором, який підлягає стягненню з відповідача , тому, позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, то в задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача судового збору слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Судові витрати понесені позивачем у зв`язку із розгляду цієї справи - залишити за позивачем.

Судові витрати понесені відповідачем у зв`язку із розглядом цієї справи - залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, безпосередньо до Харківського апеляційного суду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 44127243, адреса: 01014, м. Київ, вулю Болсуновська, 8, поверх 9

Представник позивача: Хомляк Ольга Русланівна, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: 01014, м. Київ, вулю Болсуновська, 8

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1

Суддя: А.О.Шиховцова