Ухвала суду № 139496975, 04.09.2026, Яремчанський міський суд

Справа № 354/1279/26

Провадження № 1-кс/354/378/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року м. Яремче

Слідча суддя Яремчанського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі судових засідань Яремчанського міського суду Івано-Франківської області клопотання начальника СВ відділення поліції № 1 (м. Яремче) Надвірнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, підполковника поліції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 62026100130005827, внесеного 28.07.2026 в Єдиний реєстр досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Красноармійськ Донецької області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, із професійно-технічною освітою, на утриманні нікого не має, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації в Збройних Силах України, остання посада стрілець 1 взводу резерву рядового складу 2 роти резерву рядового складу батальйону резерву військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_2 », військове звання солдат, раніше неодноразово судимий, востаннє: ? 01.04.2021 засуджений Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 289 та ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років; ? 19.12.2025 звільнений з Криворізької виправної колонії № 80 Дніпропетровської області по відбуттю покарання, -

в с т а н о в и л а :

Слідчий звернувся до суду з вказаним клопотанням, в якому просить застосувати у кримінальному провадженні № 62026100130005827 від 28.07.2026 щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що солдат ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов`язків військової служби, в умовах воєнного стану, 12.06.2026 самостійно залишив пункт тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (Київська область, селище Макарів) та незаконно, без поважних причин, перебував поза розташуванням вказаної військової частини до 27.08.2026 (моменту його виявлення працівниками поліції в с. Поляниця Надвірнянського району Івано-Франківської області), проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи його із проходженням військової служби. Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

03.09.2026 ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 62026100130005827 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

03.09.2026 о 14:25 год ОСОБА_4 затриманий в порядку ст. 615 КПК України.

Злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 у відповідності до ч. 5 ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, оскільки санкція статті за його вчинення передбачає покарання виключно у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років.

Сторона обвинувачення вважає, що існують обґрунтовані ризики, яких неможливо запобігти застосуванням до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, тому що останній на даний час, зважаючи на відомі йому факти встановлення органом слідства беззаперечних доказів його вини та перебуваючи вже в статусі підозрюваного, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення ним кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та продовжити вчинення кримінального правопорушення.

В судовому засіданні прокурор, який брав учать в режимі відеоконференції, підтримав клопотання слідчого з мотивів викладених в ньому та просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні, повідомив, що не має можливості оплатити таку суму застави, яку просить прокурор, просив обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_5 , в режимі відеоконференції, просив, незважаючи на без альтернативність даного запобіжного заходу виді тримання під вартою, просив врахувати рішення КС України про неконституційність такої норми та застосувати інший, більш м`який запобіжний захід, підтримав позицію підозрюваного. Просив призначити розмір застави в мінімальному розмірі.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані матеріали, слідча суддя дійшла наступних висновків.

Як встановлено ч. 2 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин.

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Європейський суд з прав людини визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

З долученого до клопотання протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 03.09.2026 встановлено, що ОСОБА_4 затримано 03.09.2026 о 14:25 год.

Згідно долученої до клопотання довідки УІАП ГУНП в Івано-Франківській області від 27.08.2026 підозрюваний раніше притягався до кримінальної відповідальності, був засуджений вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області, який набрав законної сили 06.05.2021 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 289 та ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років; 19.12.2025 був звільнений з Криворізької виправної колонії № 80 Дніпропетровської області по відбуттю покарання.

На переконання слідчої судді, прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 4 та п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме:

- переховування від органу досудового розслідування та/або суду, що підтверджується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено призначення покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від суду з метою уникнення понесення покарання;

- перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, може умисно симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового розгляду;

- незаконного впливу на свідків щодо зміни наданих показів, так як останні проходили з підозрюваним військову службу в одній військовій частині;

- продовження вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного із ухиленням від військової служби.

Також суд враховує, що відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відтак суд вважає, що застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою неможливе, оскільки не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а тримання під вартою є виправданим.

Отже, враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання слідчого, погодженого прокурором, в частині застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов?язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов?язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 5 ст. 182 КПК України визначено, що застава щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Кримінальний процесуальний закон саме на слідчого суддю (суд) покладає обов`язок під час визначення розміру застави перевіряти, чи він не є завідомо непомірним для підозрюваного.

Розмір застави повинен бути встановлений з урахуванням належної особі власності, якою вона може безперешкодно і без шкоди для близьких розпоряджатися для внесення застави, її майнового і сімейного стану.

Слідча суддя приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого підозрюваного, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у підозрюваного.

Крім того, встановлення непомірної застави суперечить практиці ЄСПЛ, зокрема справи «Гафа проти Мальти», «Істоміна проти України, та фактично перетворює заставу на безальтернативне тримання під вартою.

Слідчою суддею з`ясовано, що підозрюваний не працює, заощаджень чи нерухомого майна не має. Такі обставини не дають підстав для висновку, що підозрюваний має реальну фінансову можливість сплатити заставу у сумі, яку просить прокурор.

Тому з урахуванням обставин скоєння злочину та враховуючи характеризуючі дані особи підозрюваного, його майновий стан, з врахуванням принципів розумності і співмірності вважаю, слід визначити щодо підозрюваного заставу в мінімальному розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560,00 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, з покладенням на нього додаткових обов?язків, і саме такий розмір застави буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

За змістом ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого з моменту затримання.

Таким чином, строк тримання під вартою підлягає обчисленню з моменту затримання підозрюваного, а саме з 03.09.2026.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідча суддя,-

п о с т а н о в и л а :

Задовольнити клопотання начальника СВ відділення поліції № 1 (м. Яремче) Надвірнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, підполковника поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 .

Застосувати у кримінальному провадженні № 62026100130005827 від 28.07.2026 щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» строком на 60 днів до 01 листопада 2026 року до 14:25 год.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 66 560,00 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена на депозитний рахунок:

ТУ ДСА України у Івано-Франківській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26289647; Отримувач: ТУ ДСАУ у Івано-Франківській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО) 820172, номер рахунку (IBAN): UA158201720355259002000002265; призначення платежу застава за ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 62026100130005827, внесеного 28.07.2026 до ЄРДР, за ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 04.09.2026).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії даної ухвали.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з-під варти.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , у разі внесення застави, обов`язки, передбачені пунктами 1-3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) наступного робочого дня після звільнення з-під варти з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою продовження проходження військової служби у визначеній військовій частині;

2) прибувати за першою вимогою до прокурора чи суду;

3) повідомляти прокурора і суд про зміну свого місця проживання та/або місця служби;

4) утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати до відповідних органів державної влади на зберігання свій паспорт (паспорти) та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Зобов?язати начальника СВ відділення поліції № 1 (м. Яремче) Надвірнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, підполковника поліції ОСОБА_6 , негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про тримання під вартою останнього.

Встановити строк дії ухвали до 01 листопада 2026 року до 14:25 год.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчої судді може бути подана безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п?яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 07.09.2026.

Слідча суддя: ОСОБА_7