Рішення № 139495576, 02.09.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

Іменем України

РІШЕННЯ

02 вересня 2026 рокуСправа № 333/4603/26

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Гасанбекова С.С., при секретарі судового засідання Татуковій А.Д., розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом:Запорізького обласного центру зайнятостідо:ОСОБА_1 про:стягнення виплаченої допомоги по безробіттю.

01 липня 2026 року до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 кошти, що були виплачені йому як допомога по безробіттю, за період з 29.03.2022 по 27.11.2022 у розмірі 67530,54 грн на користь Запорізького обласного центру зайнятості.

Ухвалою суду від 06.07.2026, після отримання судом інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, було відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

За сприянням у працевлаштуванні до Запорізького міського центру зайнятості 29.03.2022 звернувся громадянин ОСОБА_1 . Наказом від 29.03.2022 № НТ220329 ОСОБА_1 було надано статус безробітного з 29.03.2022 та призначено, розпочато виплату допомоги по безробіттю як застрахованій особі з урахування страхового стажу понад 10 років.

24.12.2025 Філією було отримано електронний обмін інформацією з Пенсійним фондом України, відповідно до якого були виявлені обставини, яких не було на дату звернення відповідача до центру зайнятості. Згідно зі звітністю, поданою роботодавцем товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет», відповідач перебував у трудових відносинах у період з 10.05.2016 по 24.12.2025.

Таким чином, в порушення вимог ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», відповідач своєчасно не надав відомості про обставини, що впливали на умови виплати йому забезпечення та надання соціальних послуг.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 не мав права на статус безробітного та право на отримання виплати допомоги по безробіттю, так як він з 10.05.2016 працевлаштувався, та відносився до категорії «зайняте населення», а отже, виплачена допомога по безробіттю за період з 29.03.2022 по 27.11.2022 у розмірі 67530,54 грн отримана ним незаконно та підлягає поверненню.

Виходячи з наведеного, позивач просив задовольнити його вимоги.

Відповідач у встановлений судом строк не подав відзиву на позовну заяву.

02.09.2026 представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

02.09.2026 відповідач повторно в судове засідання не з`явився.

Враховуючи неявку в судове засідання 02.09.2026 всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на те, що відповідач, який був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув та не повідомив суд про причини неявки, а також не подав відзиву, беручи до уваги відсутність заперечень з боку позивача проти заочного розгляду справи, у судовому засіданні 02.09.2026 судом, відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України, було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши обставини цивільної справи, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив:

Наказом Запорізької філії Запорізького обласного центру зайнятості від 29.03.2022 № НТ220329 ОСОБА_1 було надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю та розпочато виплату допомоги по безробіттю з 29.03.2022.

Наказом Запорізької філії Запорізького обласного центру зайнятості від 01.12.2022 №НТ221201 ОСОБА_1 було припинено виплату по безробіттю у зв`язку з тим, що на дату набуття чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці» № 2622-IX від 21.09.2022 року, строк виплати допомоги по безробіттю перевищував 90 днів.

На підставі заяви ОСОБА_1 про відмову від статусу безробітного від 17.02.2023 № 23-02-0000102496-01 було припинено реєстрацію безробітних, що підтверджується наказом Запорізької філії Запорізького обласного центру зайнятості від 21.02.2023 №НТ230221.

Відповідно до відомостей з Єдиної інформаційно-аналітичної системи Державної служби зайнятості за персональною карткою №080122032900050 ОСОБА_1 є найманим працівником товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» з 11.10.2021.

Витягом з наказу товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» від 10.05.2016 № 85-к підтверджується, що ОСОБА_1 було прийнято на роботу на умовах строкового трудового договору з 10 травня 2016 року на посаду продавця-консультанта зі строком випробування 1 місяць по 03 жовтня 2016 року з окладом 1 470,00 грн на місяць.

24.12.2025 трудовий договір між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» було припинено на підставі п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, у зв`язку із відсутністю працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль, що підтверджується наказом ТОВ «АТБ-Маркет» від 24.12.2025 № 231/к.

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 19В від 24.02.2026 встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах на ТОВ «АТБ-Маркет» у період з 10.05.2016 по 24.12.2025, що співпадає з періодом перебування на обліку в Запорізькій філії Запорізького обласного центру зайнятості.

ОСОБА_1 було направлено повідомлення про повернення неправомірно отриманих коштів від 24.02.2026 № 595/03/01-44 з пропозицією добровільно повернути кошти, що були виплачені як допомога по безробіттю за період з 29.03.2022 по 27.11.2022 у розмірі 67530, 54 грн, шляхом перерахування їх на розрахунковий рахунок Запорізького обласного центру зайнятості.

Відповідно до розрахунку сума допомоги по безробіттю, яка підлягає поверненню ОСОБА_1 станом на 13.04.2026 складає 67530 грн 54 коп.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI (далі Закон України №5067-VI) у редакції, чинній на момент виникнення зазначених правовідносин, статусу безробітного може набути , зокрема, особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України №5067-VI, статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою (у тому числі поданою засобами електронної ідентифікації) у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 44 Закону України №5067-VI зареєстровані безробітні зобов`язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 45 Закону України №5067-VI реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.

Згідно зі статтею 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-III у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг (ч.2); сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг (ч. 3).

Згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Тобто зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна.

Вiдсутнiсть правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Разом з тим у статті 1215 ЦК України передбачено загальне правило, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Згідно з частиною першою зазначеної статті не підлягає поверненню заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

У статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові № 753/15556/15-ц від 16.01.2019 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 79388252), що враховується судом у даній справі відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Отже, судом встановлено, що відповідач, маючи статус безробітної особи, своєчасно не повідомив позивача про обставини, що впливають на умови виплати йому забезпечення та надання соціальних послуг, а саме про наявність трудового договору, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет», що призвело до незаконного отримання ним допомоги по безробіттю у період з 29.03.2022 по 27.11.2022 у сумі 67530,54 грн.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позивачем надано суду належні та допустимі докази на спростування добросовісності набуття ОСОБА_1 грошових коштів на суму 67530,54 грн, а отже, позовні вимоги про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До позовної заяви позивачем додано платіжну інструкцію від 12.12.2026 №6937 на суму 2422,40 грн та платіжну інструкцію від 23.04.2026 №1816 на суму 240,00 грн, якими підтверджується сплата ним судового збору в розмірі 2662,40 грн., отже відповідна сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 258, 259, 263 265, 268, 273, 280, 281 ЦПК України, суд

вирішив:

1. Позов Запорізького обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Запорізького обласного центру зайнятості безпідставно виплачену допомогу по безробіттю в розмірі 67530,54 грн (шістдесят сім тисяч п`ятсот тридцять гривень 54 коп.).

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Запорізького обласного центру зайнятості судовий збір у сумі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.).

4. Реквізити учасників справи:

- позивач: Запорізький обласний центр зайнятості, вул. Незалежної України, 56А, м. Запоріжжя, 69126, ідентифікаційний код: 03491412;

- відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Запорізького апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 02 вересня 2026 року.

Суддя С.С. Гасанбеков