Ухвала суду № 139495110, 04.09.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/30836/26

Провадження № 2/761/14623/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року Шевченківського районного суду м. Києва Савчук Ю.Н., вивчаючи матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Приватний нотаріус КМНО Бригіда Володимир Олександрович, про переведення прав і обов`язків покупця,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року позивач звернувся до суду із позовом про переведення на нього прав та обов`язків покупця 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу від 07 квітня 2017 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 серпня 2026 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статей 175, 177 ЦПК України та надано позивачу строк для усунення встановлених недоліків.

Зокрема, судом було встановлено, що позивачем визначено ціну позову у розмірі 350 000 грн, виходячи з вартості 1/2 частки квартири, зазначеної у договорі купівлі-продажу від 07 квітня 2017 року, загальна ціна якого становила 700 000 грн. При цьому судом зазначено, що наведена позивачем ціна позову очевидно не відповідає дійсній вартості спірного нерухомого майна на час звернення до суду.

З огляду на дані аналізу оголошень про продаж аналогічної нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , судом орієнтовно визначено середню ринкову вартість двокімнатної квартири за вказаною адресою у розмірі близько 120 000 доларів США, що станом на серпень 2026 року становить орієнтовно 5 364 000 грн, а вартість 1/2 частки спірного об`єкта - орієнтовно 2 682 000 грн.

У зв`язку з цим судом зазначено про необхідність надати документ, що підтверджує дійсну ринкову вартість спірного нерухомого майна на час звернення до суду, для належного визначення ціни позову та відповідного розміру судового збору.

Також ухвалою суду від 04 серпня 2026 року визначено, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше встановленого законом мінімального та не більше п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи орієнтовно визначену судом вартість 1/2 частки спірної квартири у розмірі 2 682 000 грн, судом попередньо визначено судовий збір у максимальному граничному розмірі - 16 640 грн, з урахуванням раніше сплачених позивачем 3 500 грн - необхідність доплати 13 140 грн.

Крім того, судом було звернуто увагу позивача на необхідність виконання вимог ч.4 ст.362 ЦК України щодо внесення на депозитний рахунок суду грошової суми, яку відповідно до договору повинен сплатити покупець.

02 вересня 2026 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви.

У поданій заяві позивач зазначає, що не погоджується з необхідністю визначення ціни позову, виходячи з ринкової вартості спірного майна, посилаючись на те, що предметом спору є переведення прав та обов`язків покупця на підставі частини четвертої статті 362 ЦК України, а тому, на його думку, ціна позову має визначатися виходячи з вартості майна, зазначеної у договорі купівлі-продажу від 07 квітня 2017 року.

Позивач також зазначає, що загальна ціна договору купівлі-продажу становила 700 000 грн, вартість 1/2 частки квартири - 350 000 грн, і саме цю суму ним внесено на депозитний рахунок суду.

Зазначені доводи позивача щодо внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду суд вважає обґрунтованими.

Так, відповідно до ч.4 статті 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця. Одночасно позивач зобов`язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.

Отже, виходячи зі змісту наведеної норми матеріального права, розмір коштів, які підлягають внесенню на депозитний рахунок суду, пов`язаний саме з грошовою сумою, яку покупець має сплатити за договором купівлі-продажу, а не з поточною ринковою вартістю спірного майна.

У даному випадку з договору купівлі-продажу від 07 квітня 2017 року вбачається, що загальна ціна квартири становила 700 000 грн, а вартість 1/2 частки, права на яку просить перевести на нього позивач, становить 350 000 грн. Як вбачається з матеріалів, відповідно до платіжної інструкції № IB24723928 від 14 липня 2026 року позивачем внесено на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі 350 000 грн.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача в цій частині та вважає, що вимогу щодо внесення на депозитний рахунок суду грошової суми у розмірі, передбаченому ч.4 статті 362 ЦК України, позивач виконав належним чином.

При цьому внесення позивачем на депозитний рахунок суду 350 000 грн не означає, що зазначена сума автоматично є ціною позову для цілей визначення судового збору.

Зазначені платежі мають різне правове призначення.

Грошова сума, що вноситься на депозитний рахунок суду відповідно до ч.4 ст. 362 ЦК України, має забезпечувати виконання спеціальної матеріально-правової умови пред`явлення позову про переведення прав та обов`язків покупця, а саме - внесення співвласником суми, яку за договором повинен сплатити покупець.

Натомість питання визначення ціни позову, а також обов`язку зі сплати судового збору, регулюються нормами ЦПК України та Закону України «Про судовий збір».

П.3 ч.1 ст.176 ЦПК України визначено, що ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Вартість майна слід визначати виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 08 травня 2023 року у справі № 753/1902/21, провадження № 61-12953 св 22 (ЄДРСРУ № 110692440).

При цьому відповідно до ч.2 ст.176 ЦПК України встановлено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Отже, положення частини четвертої статті 362 ЦК України щодо внесення на депозитний рахунок суду суми, яку за договором має сплатити покупець, не змінюють правил визначення ціни позову та судового збору, встановлених процесуальним законом.

Таким чином, суд не ставить у залежність виконання вимоги щодо внесення коштів на депозит від ринкової вартості спірного майна та визнає, що внесення позивачем 350 000 грн. на депозитний рахунок суду відповідає вимогам ч.4 ст.362 ЦК України.

Разом із тим позивачем не усунуто інший недолік позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 04 серпня 2026 року, а саме не підтверджено належними доказами дійсну вартість спірного нерухомого майна на час звернення до суду та не усунуто питання щодо належного визначення ціни позову і сплати судового збору.

Посилання позивача на ціну спірної 1/2 частки квартири, визначену у договорі купівлі-продажу від 07 квітня 2017 року, у розмірі 350 000 грн не може бути прийнято судом як доказ дійсної вартості нерухомого майна станом на час звернення до суду. Зазначена сума є договірною ціною майна станом на 2017 рік, тоді як предметом оцінки для цілей визначення ціни позову та судового збору є дійсна вартість спірного майна у відповідний період, визначений процесуальним законом.

При цьому сама по собі наявність договору купівлі-продажу 2017 року не підтверджує ринкову вартість спірної частки квартири станом на 2026 рік.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивач повинен був надати належний доказ вартості спірного нерухомого майна на час звернення до суду, на підставі якого можливо визначити належну ціну позову та перевірити правильність сплати судового збору. Заява позивача від 02 вересня 2026 року такого доказу не містить. Натомість позивач фактично повторює свою позицію щодо визначення ціни позову виключно за договором купівлі-продажу від 07 квітня 2017 року та зазначає, що сплачений ним судовий збір у розмірі 3 500 грн є достатнім.

Вказані доводи не усувають недоліків, встановлених ухвалою суду від 04 серпня 2026 року.

У даному випадку позивач у встановлений судом строк подав заяву про усунення недоліків та виконав одну із визначених судом вимог, а саме вніс на депозитний рахунок суду 350 000 грн відповідно до частини четвертої статті 362 ЦК України. Разом із тим інші недоліки, визначені ухвалою суду від 04 серпня 2026 року, позивачем не усунуті.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Із урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу, оскільки заявником не усунуто недоліки даного позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. 185 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Приватний нотаріус КМНО Бригіда Володимир Олександрович, про переведення прав і обов`язків покупця - вважати неподаною та повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя: