Ухвала суду № 139494609, 04.09.2026, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

04.09.2026

Справа № 497/703/26

Провадження № 2/497/1033/26

Ухвала

про залишення позовної заяви без руху

"04" вересня 2026 р. суддя Болградського районного суду Одеської області Кравцова Алла Валентинівна, ознайомившись у приміщенні суду в м.Болград з матеріалами цивільної справи за позовом Лінкевич Каміли Олексіївни - представника Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

19.03.2026р. до суду через підсистему "Електронний суд" надійшов вищевказаний позов, ухвалою суду від 17.04.2026р. було відкрите провадження у даній справі - у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання було призначене на 03.06.2026р. та через неявку відповідача відкладене на 04.09.2026р.

Однак, 13.07.2026р. до суду через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання заявника ОСОБА_2 про припинення повноважень на представництво інтересів АТ "Таскомбанк" у даній цивільній справі №497/703/26.

Відповідно до ч.ч.1,2 статті 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями у судовому процесі.

Ч.11ст.187 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175,177 цього Кодексу, постановлює ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Перевіривши матеріали цієї справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху після відкриття провадження у справі через відсутність представника позивача - юрособи.

Так, згідно ст.60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Крім того, 29.12.2019р. набрав чинності ЗУ №390-IX, відповідно до якого юрисконсульти, інші працівники юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування отримали право представляти їх у суді, а у 2016 році українським парламентом в Конституції закріплено поступове введення "адвокатської монополії" (представництво у судах виключно адвокатами, за винятком малозначних справ): з 1 січня 2017 року - у Верховному Суді та касаційних судах (на той час - вищих спеціалізованих), у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року, у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року; представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами в судах усіх інстанцій мало здійснюватися з 1 січня 2020 року. Процесуальні кодекси, що набрали чинності у грудні 2017 року закріпили наступну схему процесуального представництва юридичної особи у судовій справі: самостійна участь у справі або самопредставництво - участь у судовому процесі через керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення; або участь через представника - адвоката, уповноваженого на підставі довіреності чи ордеру, виданих на підставі договору про надання правової допомоги, за певними виключеннями. А тому, з 29 грудня 2019 року судами, в ході отримання процесуальних документів та вирішення питань щодо допуску осіб до участі у справі враховується наступне: по-перше, крім керівника та члена виконавчого органу, право представляти юридичну особу у порядку самопредставництва отримали інші особи, які мають з такою юридичною особою трудові відносини (діють на підставі трудового договору (контракту); кодекси доповнено положеннями щодо самопредставництва органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, від імені яких діють їх керівники, інші уповноважені особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору. З зазначеного вбачається, що вказаним Законом не скасовано норму щодо представництва юридичних осіб у суді виключно адвокатами, а, відтак і про скасування адвокатської монополії мова не йде. Натомість, розширення можливостей для самопредставництва мало на меті вирішити назрілі проблеми щодо: надання бізнесу можливості захищати свої інтереси силами власного персоналу - юрисконсультів; позбавлення юрисконсультів потреби в отриманні адвокатського свідоцтва; та вирішення проблеми представництва органів державної влади та органів місцевого самоврядування в умовах нестачі бюджетів та відсутності чіткого механізму закупівлі саме адвокатських послуг. Аналіз практики Верховного Суду свідчить, що сама лише довіреність не може підтверджувати повноваження особи (навіть працівника, юрисконсульта) представляти інтереси юридичної особи чи державного органу в порядку самопредставництва. Так, наприклад ВС (КАС) в ухвалі від 12.02.2020 у справі №160/2199/19 вказав, що для визнання особи такою, що діє у порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень) без додаткового уповноваження (довіреності). А в ухвалі від 07.02.2020 у справі №17/495-08 ВС (КГС), залишаючи без руху касаційну скаргу вказав, що для підтвердження повноважень брати участь у справі в порядку самопредставництва працівник (юрисконсульт) має надати суду: докази того, що особа обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір), а також докази, які дозволяють встановити обсяг повноважень вказаної посадової особи (статут, положення, трудовий договір (контракт). При цьому, у відповідному трудовому договорі (контракті) має міститись положення щодо повноважень юрисконсульта на представництва інтересів юридичної особи в суді. Відсутність відповідних положень у трудовому договорі (положенні/посадовій інструкції) є підставою для відмови у допуску до участі у справі. А, в ухвалі від 20.01.2020 у справі №910/3245/19, повертаючи касаційну скаргу юридичної особи, ВС (КГС) вказав, що надана копія трудового договору не містить положень щодо повноважень юрисконсульта на представництво інтересів відповідача в суді. В ухвалі від 21.01.2020 у справі №924/440/19 ВС (КАС) зазначив, що для підтвердження права працівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування діяти в порядку самопредставництва, такий працівник має надати суду: витяг з контракту, в якому визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі без окремого доручення; або оригінал чи копію трудового договору (акту про призначення), або оригінал посвідчення та витяг з посадової інструкції, в якій визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді без окремого доручення керівника; та окреме доручення (резолюція) керівника, в якому визначено повноваження особи представляти інтереси державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі, якщо посадовою інструкцією або контрактом не передбачено право такої особи представляти інтереси без такого доручення. Крім того, юрособи та адвокати, що представляють інтереси юр-тафізосіб, - зобов`язані подавати позови та всі інші процесуальні документи виключно в електронній формі через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (ЄСІКС). Згідно Положення про ЄСІТС/ЄСІКС, що затверджене Радою суддів України, - особи, які зобов`язані зареєструвати електронні кабінети (зокрема, адвокати), подають процесуальні документи до суду виключно з використанням системи «Електронний суд»; ч.6ст.14 ЦПК України також регламентовано, що "Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, - у добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом в разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його - застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат". Вимогами ст.185ч.1 ЦПК України регламентовано, що "Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175,177 цього Кодексу, протягом 5-ти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Ухвала про залишення позову без руху постановлюється також в разі, якщо позов подано особою, яка відповідно до ч.6ст.14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. Ігнорування цієї вимоги є підставою для залишення позову без руху (944/6062/23 Постанова КЦС ВС від 12.02.2025р).

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява містить певні недоліки, а саме, - в позивача-юрособи відсутній представник, який припинив свої повноваження до ухвалення судом остаточного судового рішення, тому позивачу необхідно надати строк для вирішення питання щоло необхідності заміни представника та продовження розгляду справи судом.

Тому, керуючись ст. ст.95,175,177, 185 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без руху позов Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Надати позивачу (представнику) строк для усунення недоліків - 10-ть днів з дня отримання копії цієї ухвали - шляхом надання суду інформації про нового представника та доказів його права на представництво у суді юридичної особи - Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК", роз`яснивши, що в разі неусунення у встановлений строк недоліків, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу, що не є перешкодою для звернення до суду з цією ж заявою після усунення вказаних недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає, відповідно до ст.261 ЦПК України набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Суддя А.В. Кравцова