Рішення № 139489804, 24.08.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"24" серпня 2026 р. Справа № 363/1093/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

судді Олійник С.В.,

за участі секретаря Захарової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в приміщенні Вишгородського районного суду Київської області в м. Вишгород за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

18 лютого 2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 910255334 у загальному розмірі 22 680 грн, а також судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 3 328 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30 липня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 910255334 у формі електронного документа з використанням електронного підпису на отримання кредиту в розмірі 6 300 грн.

24 вересня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/1, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників.

27 лютого 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27/0225-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників.

Відповідач належним чином умови договору не виконував та має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» у сумі 22 680 грн, з яких: 6 300 грн заборгованість за основним боргом; 13 230 грн заборгованість за процентами; 3 150 грн неустойка.

Процесуальні дії та рішення у справі.

08 травня 2026 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

24 серпня 2026 року протокольною ухвалою вирішено проводити розгляд справи за відсутності відповідача в заочному порядку на підставі документів та доказів, наявних у матеріалах справи.

Позиції учасників справи.

Згідно з позовною заявою представник позивача просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції Вишгородського районного суду Київської області, поштовими відправленнями з відповідними відмітками, а також оголошеннями про виклик до суду на офіційному вебпорталі «Судова влада України».

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18, листи, які повернулися з відміткою поштового відділення про причину повернення «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб), чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адресу для листування.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, враховуючи, що одночасно існують умови щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, його неявки в судове засідання без поважних причин, неподання відповідачем відзиву та відсутності заперечень позивача проти заочного вирішення справи, дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, про що постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що всі сторони у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, наявність клопотання сторони позивача про розгляд справи за її відсутності, а також відсутність клопотань відповідача про відкладення судового розгляду, суд дійшов висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності сторін у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи.

30 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» із заявкою на отримання кредиту, у зв`язку з чим між сторонами укладено договір кредитної лінії № 910255334, підписаний відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора.

Відповідно до розділу 3 договору позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого він може отримати черговий транш у межах кредитної лінії шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту.

На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 21 день від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку, передбаченому п. 3.2 договору.

У разі надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору від дати надання першого траншу.

Сторони погодили, що строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань, строк оплати яких настав, за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті активовано функцію продовження строку дисконтного періоду.

Кінцева дата повернення кредиту 29 серпня 2029 року.

Згідно з п. 12.3 договору за порушення будь-якого з платежів, передбачених цим договором, на 14 і більше календарних днів кредитодавець має право нарахувати неустойку у вигляді штрафу, розмір якого не може перевищувати 25 % від суми кредиту, яка перебувала в користуванні позичальника на дату, коли платіж мав бути сплачений.

На підтвердження виконання первісним кредитором своїх зобов`язань позивачем надано платіжні доручення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 0d29aa22-e42d-4cf5-b847-7ce6a148388f від 30 липня 2024 року та № a6179552-263c-4b0b-9286-fae681bcfa13 від 30 липня 2024 року, відповідно до яких на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 перераховано кредитні кошти окремими траншами на загальну суму 6 300 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за період з 30 липня 2024 року по 24 вересня 2024 року заборгованість за кредитним договором становила 14 742 грн, з яких: 6 300 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 5 292 грн заборгованість за процентами, 3 150 грн неустойка.

Відповідно до договору факторингу № МВ-ТП/1 від 24 вересня 2024 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до боржників, у тому числі за вказаним кредитним договором.

Згідно з витягом з реєстру боржників від 24 вересня 2024 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача за договором № 910255334 у розмірі 14 742 грн, з яких: 6 300 грн основний борг, 5 292 грн заборгованість за процентами, 3 150 грн неустойка.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за період з 24 вересня 2024 року по 04 серпня 2025 року заборгованість за кредитним договором становила 22 680 грн, з яких: 6 300 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 13 230 грн заборгованість за процентами, 3 150 грн неустойка.

Відповідно до договору факторингу № 27/0225-01 від 27 лютого 2025 року ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до боржників, у тому числі за вказаним кредитним договором.

Згідно з витягом з реєстру боржників № 4 від 04 серпня 2025 року до позивача перейшло право вимоги до відповідача за договором № 910255334 у розмірі 22 680 грн, з яких: 6 300 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 13 230 грн заборгованість за процентами, 3 150 грн неустойка.

Застосовані норми права.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628, ст. 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом (ч. 1).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч. 3).

Будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовій формі (ст. 205, ст. 207 ЦК України). Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, у якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Словосполучення «за плату» не виключає можливості безоплатного відступлення, якщо це прямо передбачено договором або випливає з його суті (ч. 2 ст. 1077 ЦК України у системному зв`язку зі ст. 512, ст. 515 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 зазначено, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину: вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Стаття 625 ЦК України передбачає відповідальність за прострочення лише за умови встановлення факту та розміру заборгованості. За відсутності розрахунків позивача суд не має можливості достовірно встановити точний розмір заборгованості, що підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України докази повинні бути достатніми для встановлення обставин, на які сторона посилається. Частиною 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, судові витрати підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Мотиви та висновки суду.

Судом встановлено, що позивачем підтверджено факт укладення відповідачем кредитного договору з первісним кредитором, порушення ним взятих на себе зобов`язань, ознайомлення та згоду відповідача з умовами кредитного договору, а також набуття позивачем права вимоги до відповідача за цим договором.

Факт сингулярного правонаступництва, за яким до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшли права кредиторів по відношенню до відповідача за вказаним кредитним договором, доведено сукупністю наявних у матеріалах справи доказів.

Доводи позивача відповідачем не спростовано, оскільки ним не надано до суду доказів такого спростування.

Відповідач після заміни кредитора належних дій для погашення існуючої заборгованості не вчинив, у результаті чого виникла заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором у загальному розмірі 22 680 грн.

Водночас суд дійшов висновку щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі вищевказаного договору, у зв`язку з чим у стягненні неустойки в розмірі 3 150 грн слід відмовити та задовольнити частково позовні вимоги за кредитним договором № 910255334 від 30 липня 2024 року в розмірі 19 530 грн, з яких: 6 300 грн заборгованість за тілом кредиту; 13 230 грн заборгованість за процентами.

Щодо судових витрат.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати у разі часткового задоволення позову розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією № 150328 від 20 січня 2026 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 328 грн.

Із 22 680 грн позовних вимог судом задоволено 19 530 грн, що становить приблизно 86,11 %. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 865 грн 74 коп. (3 328 грн х 86,11 %), а інша частина судових витрат покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258, 263265, 268, 279, 280, 282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 910255334 від 30 липня 2024 року в загальному розмірі 19 530 грн та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 865 грн 74 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса місцезнаходження: 07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2; код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя С.В. Олійник