Рішення № 139489807, 25.08.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"25" серпня 2026 р. Справа № 363/1109/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

судді Олійник С.В.,

за участі секретаря Захарової Н.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу в залі суду в м. Вишгород за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

18 лютого 2026 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 6 587 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662 грн 40 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 23.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір (оферту) № 23.07.2023-100000043, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 3 500 грн строком на 42 дні шляхом перерахування коштів на електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 .

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало належним чином та надало ОСОБА_1 кредитні кошти у користування, однак відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на дату подання позовної заяви утворилася заборгованість у розмірі 6 587 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 3 500 грн; заборгованість за процентами 3 087 грн.

Процесуальні дії та рішення у справі.

14 травня 2026 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

25 серпня 2026 року протокольною ухвалою вирішено проводити розгляд справи за відсутності відповідача в заочному порядку на підставі документів та доказів, що містяться в матеріалах справи.

Позиції учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У позовній заяві просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції Вишгородського районного суду Київської області, поштовими відправленнями з відміткою про повернення «адресат відсутній», а також оголошеннями про виклик до суду, розміщеними на офіційному вебпорталі «Судова влада України».

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23.01.2023 у справі № 496/4633/18, поштові відправлення, які повернулися з відміткою поштового відділення про причину повернення «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб підприємців), або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб), чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адресу для листування.

Відповідно до ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причини неявки відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання, або якщо причини його неявки визнано неповажними, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановляє заочне рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, враховуючи, що одночасно існують умови щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, її неявки в судове засідання без поважних причин, неподання відповідачем відзиву та відсутності заперечень позивача проти заочного вирішення справи, дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, про що постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що всі учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, беручи до уваги клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, а також відсутність клопотань відповідача про відкладення розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи.

23 липня 2023 року ТОВ «Споживчий центр» (кредитодавець) сформувало пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), відповідно до якої кредитодавець зобов`язувався надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти (п. 3.1).

Відповідно до умов оферти кредитодавець надає позичальнику кредит, а дата надання (видачі) кредиту, сума кредиту, строк, на який надається кредит, дата повернення (виплати) кредиту, проценти за користування кредитом та графік платежів визначаються у заявці, яка є невід`ємною частиною оферти (п. 3).

23 липня 2023 року сформовано заявку до кредитного договору № 23.07.2023-100000043, згідно з якою цей електронний кредитний договір, частиною якого є зазначена заявка, укладається у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Зазначена заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився того ж дня.

Кредитодавцем за договором є ТОВ «Споживчий центр», а позичальником ОСОБА_1 .

Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів за цим та наступними договорами: 4149-39ХХ-ХХХХ-9807.

Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надано кредит на таких умовах: дата надання (видачі) кредиту 23.07.2023 року, сума кредиту 3 500 грн, строк кредитування 42 дні з дати його надання, дата повернення кредиту 02.09.2023 року.

Процентна ставка за договором є фіксованою та незмінною і становить 2,1 % за кожен день користування кредитом. Вказана ставка застосовується протягом усього строку кредитування та не може бути збільшена кредитодавцем в односторонньому порядку (п. 8 договору).

Графіком платежів передбачено, що проценти за користування кредитом сплачуються не пізніше останнього дня первинного, чергового періоду відповідно. Кількість платежів зі сплати процентів відповідає кількості періодів, за які вони нараховуються.

Сума кредиту у розмірі 3 500 грн сплачується одним платежем в останній день строку, на який надається кредит.

Протягом строку дії договору тарифи за фінансовою послугою залишаються незмінними. Комісії за договором не встановлені. Кредитодавець не надає супровідних послуг.

23 липня 2023 року надійшла відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 23.07.2023-100000043, відповідно до якої ОСОБА_1 підтвердила, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору, з якими вона попередньо уважно ознайомилася.

Акцептовані позичальником умови кредитного договору містяться у зазначених заявці та оферті, а також відображені у відповіді про прийняття пропозиції.

Позичальник підтвердила, що розуміє зміст та умови кредитного договору, який укладає шляхом підписання акцепту одноразовим ідентифікатором (кодом із SMS-повідомлення).

На підставі договору № 4507 про надання послуг у системі LiqPay, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Споживчий центр», 23.07.2023 року о 00 год. 28 хв. успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта № НОМЕР_2 у сумі 3 500 грн із призначенням платежу: «видача за договором кредиту № 23.07.2023-100000043», що підтверджується квитанцією № 2342959700.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 23.07.2023-100000043 від 23.07.2023 року станом на 04.02.2026 року позичальник ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 6 587 грн, з яких: основний борг 3 500 грн; проценти 3 087 грн.

Проценти за користування кредитом нараховані за період з 23.07.2023 року по 02.09.2023 року.

Застосовані норми права.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (абз. 1 ч. 1). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (абз. 1 ч. 2).

За змістом ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Як зазначено у ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В ч. 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Як зазначено у ч. 1 ст. 1048 ЦК України, норми якої в силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч. 2).

За приписами ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (п. 5); електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6).

Як зазначено у ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1).

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти електронний договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (ч. 3).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (абз. 1 ч. 12).

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що кредитний договір є двостороннім правочином і має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами. Кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит (певну грошову суму) та набуває право вимоги на повернення наданих грошових коштів і сплату процентів, а позичальник несе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту і сплати процентів.

Тобто кредитний договір є відплатним, тому позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами.

Мотиви та висновки суду.

Дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що 23.07.2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 23.07.2023-100000043 в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

На підтвердження укладення договору позивачем надано паспорт споживчого кредиту, пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), заявку до кредитного договору, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), підписану одноразовим ідентифікатором, а також документи щодо перерахування кредитних коштів.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Споживчий центр» виконало свої зобов`язання за договором та 23.07.2023 року перерахувало на платіжну картку відповідача кредитні кошти у розмірі 3 500 грн, що підтверджується квитанцією № 2342959700.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів належним чином не виконала, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 23.07.2023-100000043 станом на дату звернення до суду становить 6 587 грн, з яких: основний борг 3 500 грн; проценти 3 087 грн.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості судом перевірений, відповідачем не спростований. Доказів належного виконання умов кредитного договору або погашення заборгованості суду не надано.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» є обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги підлягають задоволенню, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 258259, 263265, 268, 272273, 351352, 354355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором у розмірі 6 587 грн та судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя С.В. Олійник