Ухвала суду № 139486774, 04.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 вересня 2026 року Справа №640/34539/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О., розглянувши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управленні Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язанння вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 у справі №640/34539/21 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 08.09.2021 №22/6-5375 про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ з урахуванням положень Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, а також положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 № 988.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 08.09.2021 №22/6-5375 про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ з урахуванням положень Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, а також положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 №988.

Рішення набрало законної сили.

31.03.2026 до суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 у справі №640/34539/21 шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 у справі №640/34539/21.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати у 30- денний строк звіт про виконання судового рішення суду від 05 вересня 2025 року у справі №640/34539/21.

За заявою позивача від 14.04.2026 про виправлення описки, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду виправлено допущену в резолютивній частині ухвали від 02.04.2026 технічну описку в найменуванні відповідача (зазначено правильне найменування - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві) та в найменуванні суду апеляційної інстанції (зазначено Шостий апеляційний адміністративний суд).

29.04.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надійшов перший звіт про виконання судового рішення, в якому відповідач зазначив про здійснення перерахунку пенсії за відсутності фактичної виплати заборгованості через відсутність бюджетних асигнувань.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2026 у прийнятті цього звіту відмовлено, відповідача звільнено від сплати штрафу та зобов`язано у місячний строк з дня отримання копії ухвали подати новий звіт про виконання рішення суду.

28.08.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві через підсистему «Електронний суд» подано, а 31.08.2026 до суду надійшов повторний звіт про виконання судового рішення у справі №640/34539/21.

Із загальної суми заборгованості, нарахованої на виконання судового рішення станом на 31.08.2026, яка становить 139 720,61 грн, Головним управлінням здійснено виплату в розмірі 8 563,33 грн - шістьма щомісячними частковими перерахуваннями за період з грудня 2025 року по червень 2026 року включно.

Залишок невиплаченої заборгованості становить 131 157,28 грн, що складає близько 94% від загальної суми, тобто рішення суду виконано лише в незначній частині (близько 6%).

Відповідач пояснив, що часткові виплати здійснювалися в межах механізму, визначеного Порядком здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, за яким виплата провадиться пропорційно виділеним бюджетним асигнуванням у порядку черговості.

Разом з тим відповідач зазначив, що ця постанова визнана протиправною та нечинною рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026, а новий порядок здійснення відповідних видатків на дату подання звіту Кабінетом Міністрів України не затверджено.

На підтвердження вжитих заходів відповідач додав копії звернень Пенсійного фонду України до Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України від 10.06.2026 №2800-030101-5/43074 та від 07.07.2026 №2800-050203-5/51006 щодо визначення подальшого порядку виплати коштів, нарахованих на виконання судових рішень, а також копію власного листа Головного управління від 19.08.2026 №2600-0507-5/138279 до Пенсійного фонду України з проханням профінансувати безпосередньо залишок заборгованості за цією справою в сумі 131 157,28 грн.

На підставі викладеного відповідач просив суд прийняти звіт про виконання судового рішення та завершити процедуру судового контролю за його виконанням.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується право особи на виконання судового рішення, винесеного на її користь, протягом розумного строку. Статтями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, і невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту (частина перша статті 382-3 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу (частина третя статті 382-3 КАС України). Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником усіх необхідних заходів (частина п`ята статті 382-3 КАС України).

Оцінюючи подану звітність, суд ураховує, що на відміну від першого звіту (29.04.2026), у якому відповідач обмежився лише посиланням на відсутність бюджетних асигнувань, повторний звіт містить значно докладніше обґрунтування: наведено щомісячну історію часткових виплат, конкретний нормативний механізм фінансування, документально підтверджені звернення до Пенсійного фонду України та Міністерства соціальної політики щодо виділення коштів саме на погашення заборгованості позивача.

Суд визнає, що відповідач вживає систематичних, а не формальних заходів, спрямованих на виконання рішення суду.

Разом з тим, суд зазначає, що частина друга статті 382-3 КАС України пов`язує підставу для відмови у прийнятті звіту не лише з обґрунтованістю причин, а і з достатністю вжитих заходів саме для своєчасного та повного виконання рішення

Рішення суду набрало законної сили ще 05.10.2025, судовий контроль установлено 02.04.2026, перший звіт уже визнавався таким, що не підтверджує виконання рішення.

Станом на дату розгляду цього, вже другого звіту, минуло майже рік з моменту набрання рішенням законної сили, а виконано його лише на близько 6% від загальної суми боргу.

Темп погашення заборгованості (в середньому трохи більше 1 400 грн щомісяця на загальний борг 139 720,61 грн) є явно недостатнім для повного виконання рішення в розумний строк, гарантований статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

До того ж механізм, у межах якого здійснювалися навіть ці часткові виплати (постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821), визнаний протиправним та нечинним, а новий порядок на сьогодні не затверджено, що створює додаткову невизначеність щодо можливості подальших виплат.

З огляду на викладене, попри добросовісність дій відповідача, підстави для прийняття звіту в розумінні частини другої статті 382-3 КАС України відсутні.

Щодо клопотання відповідача про завершення процедури судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає, що таке клопотання є передчасним і задоволенню не підлягає: судовий контроль запроваджується та зберігається саме для забезпечення фактичного виконання рішення суду, а не як формальність, і його дострокове завершення за умови виконання рішення лише на 6%, та за відсутності чинного нормативного механізму подальшого фінансування, суперечило б меті інституту судового контролю, визначеній у практиці Конституційного Суду України (Рішення від 30.06.2009 №16-рп/2009) та Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004).

Щодо наявності підстав для накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві штрафу, передбаченого частиною третьою статті 382-3 КАС України, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Судом установлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснювало часткові виплати позивачу відповідно до встановленого порядку черговості в межах виділених бюджетних асигнувань, а після визнання цього порядку нечинним - вживало заходів для отримання роз`яснень та додаткового фінансування, звертаючись до Пенсійного фонду України та Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України, у тому числі щодо погашення заборгованості безпосередньо перед позивачем.

Можливість накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень є мірою відповідальності, яка застосовується лише за умови встановлення судом обставин, що свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність або ухилення від його виконання. З урахуванням наведеного суд не встановлює у діях керівника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ознак такої недобросовісності чи ухилення, а тому наявні підстави, передбачені частиною п`ятою статті 382-3 КАС України, для звільнення керівника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від сплати штрафу, передбаченого частиною третьою цієї ж статті.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 370, 382, 382-1, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви про затвердження звіту Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про виконання судового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 у справі №640/34539/21, - відмовити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відповідно до статті 382 КАС України в двомісячний строк з моменту отримання копії цієї ухвали суду, подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 05.09.2025 у справі №640/34539/21.

Звільнити Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від сплати штрафу відповідно до ч.3 ст.382-3 КАС України за наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 у справі №640/34539/21.

Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Сластьон