Ухвала суду № 13948458, 15.02.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18135/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

"15" лютого 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Сорочка Є.О.,

Усенка В.Г.,

при секретарі: Воронець Н.В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактум»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактум»звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0008562305 від 10.11.2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2010 року позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва № 0008562305 від 10.11.2010 року.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, представник відповідача по справі подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2010 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Крім того, апелянтом було подано клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2010 року. Апелянт вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови пропущений з поважних причин, а тому просить суд задовольнити клопотання та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2010 року.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Як вбачається із матеріалів справи, апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2010 року представником відповідача на адресу суду першої інстанції було надіслано поштою вчасно, а тому, колегія суддів не вбачає підстав для розгляду клопотання про поновлення стрку на апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2010 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України, в звязку із неявкою у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.10.2010 року Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва було проведено перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Фактум», про що складено акт перевірки (довідки) № 1009/26/54/23/33995750, яким зафіксовано порушення позивачем ч. 1 ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а саме: в приміщені боулінг-клубу, що належить ТОВ «Фактум», тринадцять з чотирнадцяти торгових патентів знаходились в недоступному для огляду місці.

Відповідно, 10.11.2010 року ДПІ в Оболонському районі м. Києва винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0008562305, яким, на підставі абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», до ТОВ «Фактум»застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6500,00 гривень.

Порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності, визначає Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності. Торговий патент не засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність.

Як передбачено ч. 1 ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», торговий патент повинен бути розміщений: на фронтальній вітрині магазину, а у разі її відсутності - біля касового апарату;на фронтальній вітрині малої архітектурної форми; на табличці - для автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів торгових точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності; у пунктах обміну іноземної валюти; у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг.

Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.

Проаналізувавши зазначену норму Закону, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за змістом наведеної норми умовою правильного розміщення торгового патенту є його відкритість та доступність для огляду.

Тобто, при розміщенні торгового патенту субєкт господарювання зобовязаний розмістити його таким чином, щоб доступ до інформації, зазначеної у торговому патенті, був вільний та доступний для осіб, які виявлять бажання з ним ознайомитися.

Судом першої інстанції було встановлено, що декілька нотаріально засвідчених копій патентів разом були розміщенні у приміщенні, яке орендується ТОВ «Фактум», на відкритому стенді, у місці позначеному як «куточок споживача», що в свою чергу надає вільний доступ для можливісті ознайомитися зі змістом патенту, тобто, робить його доступним для огляду, в розумінні Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів та не доведено правомірності прийнятого щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Фактум»рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0008562305 від 10.11.2010 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя:

Судді: