Ухвала суду № 13948309, 22.02.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-11887/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шейко Т.І.

Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" лютого 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ключковича В.Ю.,

суддів Борисюк Л.П.,

Губської О.А.,

при секретарі Черняк К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМ Україна»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання нечинним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2010 року ТОВ «АДМ Україна»звернулося до суду з позовом про скасування рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 06.07.2010 року № 0003152202/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2010 року позов задоволено.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про неправомірність винесеного відповідачем рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій та його скасування.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, з 30.04.2010 року по 15.06.2010 року ДПІ у Печерському районі м. Києва була проведена перевірка ТОВ «АДМ Україна»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.12.2009 року.

Під час проведення перевірки було встановлено порушення позивачем п.2 ст. 2 Декрету КМУ від 19.02.93 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»; п. 1 Указу Президента України від 27.06.99 №734 «Про врегулювання одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства»; «Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 р. № 270. Вказані порушення законодавства полягали в безпідставному отриманні позивачем 1200000 доларів США за договором позики від 07.07.2007 року, укладеному між ТОВ «АДМ Україна»та нерезидентом ADM Ringaskiddy.

За результатами перевірки було складено акт № 435/23-2/33546533 від 22.06.2010 року.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято рішення від 06.07.2010 року № 0003152202/0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 92400,00 грн., відповідно до п.2 Указу Президента України від 27.06.99 №734 «Про врегулювання одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства».

У відповідності до п.1 Указу Президента України від 27.06.99 №734 «Про врегулювання одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» договори, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за запозиченими у них кредитами, позиками в іноземній валюті, підлягають реєстрації Національним банком України. Уповноважені банки здійснюють обслуговування операцій за договорами на підставі реєстраційних свідоцтв. Відповідно до п.2 ст.2 Декрету КМУ від 19.02.93 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України. Так, між ADM Ringaskiddy та ТОВ «ХАНЗАТРЕЙД», яке згодом змінило назву на ТОВ «АДМ Україна» було укладено договір позики від 04.07.2007 року, яким було передбачено максимальний розмір позики 30000000 доларів США. Вказаний договір було зареєстровано в НБУ 25.07.2007 року, про що зазначено у реєстраційному свідоцтві № 7391 (а.с.77).

17.02.2009 року позивач отримав від ADM Ringaskiddy кошти на загальну суму 29700000 доларів США.

18.02.2009 року на рахунок позивача надійшли кошти у розмірі 1500000 доларів США.

Листом ПАТ «Сітібанк»№ 10-1185/04-01-1 від 13.07.2010 року (а.с.99) повідомило позивача про те, що 18.02.2009 року на розподільчий рахунок товариства надійшли кошти від ADM Ringaskiddy у сумі 15000000 доларів США без зазначення в SHIFT-повідомленні призначення платежу та того ж дня ці кошти були зараховані на поточний рахунок ТОВ «АДМ Україна»та згідно з розпорядженням клієнта вказані кошти 18.02.2009 року були повернені відправнику як помилково перераховані про що було відзвітовано до НБУ.

Вказане також підтверджується випискою по рахунку ТОВ «АДМ Україна»та платіжним дорученням в іноземній валюті від 18.02.2009 року, де отримувачем 1500000 доларів США зазначено ADM Ringaskiddy (а.с.98), а також листом директора ADM Ringaskiddy P. C. Williamson (а.с.100).

Крім цього, п.3.2 вищезазначеного договору позики передбачено, що для її отримання позичальнику необхідно надати позикодавцеві письмове замовлення, підписане Генеральним директором позичальника на отримання позики за 10 робочих днів до запропонованої дати отримання такої позики. Однак таке замовлення на отримання 150000 доларів США позивач нерезиденту не надавав, що також не заперечується відповідачем.

Відповідно до п.2 Указу Президента України від 27.06.99 №734 «Про врегулювання одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» у разі одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів без реєстрації договорів до резидентів застосовуються фінансові санкції - штрафи у сумі, еквівалентній одному відсотку розміру одержаного кредиту чи позики і перерахованій у національну валюту України за офіційним обмінним курсом Національного банку України на день одержання кредиту, позики, з подальшою обов'язковою реєстрацією зазначених договорів. Суми штрафів спрямовуються до Державного бюджету України. Однак колегія суддів вважає, що дана норма законодавства не може бути застосована до позивача, оскільки ним було доведено помилковість отримання коштів у розмірі 1500000 доларів США, які податковий орган визнав, як одержання резидентом позики в іноземній валюті від нерезидентів без реєстрації договорів. А факт обліку позивачем таких коштів на рахунку 502 не є порушенням податкового законодавства. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином колегія суддів вважає,що відповідачем неправомірно було винесено рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій від 06.07.2010 року № 0003152202/0 та погоджується з висновком суду першої інстанції про його скасування.

На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2010 року ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Ключкович В.Ю.

Судді: Борисюк Л.П.

Губська О.А.