Ухвала суду № 13948284, 08.02.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16051/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.

Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"08" лютого 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Бєлової Л.В., Бистрик Г.М.

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.12.2010 у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «К.М.Л.», третя особа: Державний реєстратор Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації про припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И Л А:

09.11.2010 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ТзОВ «К.М.Л.»про припинення юридичної особи ТзОВ «К.М.Л.».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.12.2010 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог повністю.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ «К.М.Л.»зареєстрований Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 05.10.2009, про що внесено до ЄДРПОУ запис за кодоном 36645115, перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, засновником та керівником підприємства є ОСОБА_2.

Відповідно до статей 2, 8, 9, 10, 11 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні»до компетенції органів державної податкової служби не передбачено контроль за законністю проведенням державної реєстрації субєктів господарювання і подання позову про визнання недійсними записів про державну реєстрацію субєктів господарювання.

П. 17 ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні»визначено право податкового органу звернення до суду у передбачених законом випадках з позовною заявою про скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності.

Скасування державної реєстрації підприємства може бути добровільним (за заявою підприємства) або примусовим (на підставі рішення суду, арбітражного суду у випадках: а) визнання недійсними або такими, що суперечать чинному законодавству, установчих документів; б) здійснення діяльності, що суперечить установчим документам та чинному законодавству України; в) у разі несвоєчасного повідомлення підприємством про зміну свого місцезнаходження; г) визнання підприємства банкрутом (у випадках, передбачених законодавством); д) неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності згідно з законодавством.

Ч. 2 ст. 38 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачає підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи.

В даному випадку відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України позивач повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Будь-які докази на підтвердження позовних вимог позивачем не надані ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення суб'єктів господарювання не в усіх випадках, визначених ст. 38 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», а лише в тих, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції.

З урахуванням вищевикладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.12.2010 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: Л.В. Бєлова

Г.М. Бистрик

Повний текст виготовлено 14 лютого 2011 року.