Постанова № 13948194, 17.02.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-1283/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Старова Н.Е. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" лютого 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Земляної Г.В., Петрика І.Й.,

при секретарі судового засідання Тарнаруцькій Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Баришівської обєднаної державної податкової інспекції в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року у справі за позовом приватного підприємства »до Баришівської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство »звернулось до суду з позовом до Баришівської обєднаної державної податкової інспекції в Київській області з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 24 лютого 2009 року № 0000042332/0, від 24 березня 2009 року № 0000042332/1 та від 14 серпня 2009 року №0000042332/3.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права при неповному зясуванні обставин справи.

Заслухавши суддю-доповідача, сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами Баришівської ОДПІ було проведено перевірку підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства, за результатами якої від 11.02.2009 р. складено акт № 102/23-2/32886460, яким встановлено порушення позивачем положення пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з яким об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарі та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборговане заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Судом першої інстанції встановлено, що начальником Баришівської ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 24.02.2009 № 0000042332/0, яким позивачу донараховано 466 931,17 грн. податку на додану вартість та застосовано штрафну санкцію в сумі 3 465,59 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. За наслідками розгляду скаргу відповідачем було прийнято рішення № 257/10/23 24.03.2009 р., яким відмовлено в задоволенні скарги, а оскаржуване ППР залишено без змін та винесено податкове повідомлення-рішення від 24.03.2009 № 0000042332/1. Скарга позивача до Державної податкової адміністрації України також була залишена без задоволення, та винесено податкове повідомлення-рішення від 14.08.2009 р. № 0000042332/3.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Господарського суду Київської області від 30.01.2007 р. звернено стягнення на майно позивача для погашення заборгованості перед ЗАТ КБ «Приват Банк»в сумі 554 769,71 дол. США, що еквівалентно 2 801 587,04 грн.

На виконання даного рішення, 19.02.2007 Господарським судом Київської області видано наказ про звернення стягнення на майно приватного підприємства ».

06.03.2007 ВДВС Баришівського РУЮ було відкрито виконавче провадження та звернено стягнення на майно позивача.

Після того як публічні торги з продажу заставного майна не відбулись, на підставі статті 8 Порядку реалізації арештованого майна, статті 61 Закону України «Про виконавче провадження»та заяви стягувача - ЗАТ КБ «Приват Банк», було запропоновано стягувачу заставлене майно залишити за собою.

Відповідно до акту прийому-передачі від 27.06.2008 р, заставне майно ПП » було передано державним виконавцем стягувану - ЗАТ КБ «Приват Банк».

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, виходив з того, що в діях позивача, які на думку відповідача полягали в порушенні вимог пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість», на підставі чого було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не вбачається ознак протиправності, а тому прийшов до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Так, в оскаржуваному податковому повідомленні-рішення було встановлено факт порушення позивачем пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме не задекларовано та не сплачено до бюджету суму податку на додану вартість по передачі ЗАТ «Приват Банк»права власності на обєкт застави, що був переданий в погашення заборгованості за кредитним договором від 25.10.2005 року в сумі 2801587,04 грн., чим занижено ПДВ за червень 2008 року на суму 466931,17 грн.

У відповідності до п.п 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції Закону, чинній на момент спірних правовідносин), операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця є об'єктом оподаткування ПДВ.

За змістом п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що за операцією з відчуження заставленого майна податкові зобов'язання в позивача виникли з дати підписання акта прийому-передачі на заставлене майно.

Виходячи з цього, колегія суддів зазначає, оскаржувані податкові повідомлення рішення відповідача щодо заниження ПДВ за червень 2008 року на суму 466931,17 грн. є законними та обґрунтованими.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, розглядаючи справи щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем доведено законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги підтверджуються матеріалами справи, та спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга повинна бути задоволена, а оскаржуване рішення суду першої інстанції скасоване, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним так, як прийняте з порушення норм матеріального права та необґрунтованим при неповному зясуванні обставин, що призвело до неправильного вирішення справи, постанову Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 20 грудня 2010 року належить скасувати і прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Баришівської обєднаної державної податкової інспекції в Київській області задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «GRAIN» відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді

Постанову в повному обсязі виготовлено 17.02.11 року