Ухвала суду № 13948185, 17.02.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7219/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Музиченко А.В.

Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"17" лютого 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Земляної Г.В., Петрика І.Й.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року у справі за позовом споживчого товариства «Віктан»до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Київській області про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И ЛА :

Споживче товариство «Віктан»звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Київській області про скасування рішення від 24 червня 2010 року № 101188-32-206/0212.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить оскаржувану постанову скасувати.

В засідання учасники процесу не зявилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що споживче товариство «Віктан»зареєстроване Обухівською районною державною адміністрацією Київської області як юридична особа, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 2 лютого 2000 року Серії А00 № 524056, адреса місцезнаходження: 08725, Київська область, Обухівський район, село Козіївка, вулиця Гагаріна, будинок 16 - А, ідентифікаційний номер: 30737247.

Відповідно до Ліцензії Серії АГ № 246645 від 30 березня 2010 року позивач має право на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, термін дії якої з 29 березня 2010 року по 28 березня 2011 року, а згідно Ліцензії Серії АГ № 246646 від 30 березня 2010 року, позивач має право на здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами, термін дії якої з 29 березня 2010 року по 28 березня 2011 року.

Судом першої інстанції встановлено, що 4 червня 2010 року посадовими особами Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Київській області проведено перевірку магазину - кафе, розташованого за адресою: 08725. Київська область, Обухівський район, село Козіївка, вулиця Гагаріна. будинок 16 А, який належить споживчому товариству «Віктан», з питань дотримання вимог законодавства в сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, за результатами якої складено акт № 288/32-2/30737247 від 4 червня 2010 року, в якому встановлено порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме, на думку відповідача, зберігання алкогольних напоїв здійснювалося у місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігань.

На підставі абз. 10 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»за вказане порушення до позивача було застосовано фінансові санкції.

Не погоджуючись з вказаним рішення про застосування фінансових санкцій, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи вимоги адміністративного позову, виходив з того, що прийняте відповідачем рішення від 24 червня 2010 року № 101188-32-206/0212 про застосування фінансових санкцій на суму 5790 за зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів є протиправиним, а тому підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, розглядаючи справи щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, зі змісту оскаржуваного рішення відповідача про застосування фінансових санкцій вбачається, що, на думку останнього, позивачем порушено вимоги Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», та застосовано до позивача фінансові санкції відповідно до ст. 17 вказаного Закону, якою встановлено відповідальність за порушення норм цього Закону у вигляді фінансових санкцій.

Таким чином, обставиною, що підлягає зясуванню при визначенні протиправності оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій, є встановлення чи спростування факту порушення позивачем вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що полягало в невнесенні позивачем до Єдиного державного реєстру місць зберігання місця роздрібної торгівлі.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 28 травня 2002року № 251 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2.1 Порядку до Єдиного реєстру вносяться місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; місця зберігання спирту суб'єктів підприємницької діяльності - виробників спирту та алкогольних напоїв; місця зберігання спирту суб'єктів підприємницької діяльності, які отримують спирт для забезпечення виробничих та інших потреб, якщо його кількість перевищує 100 декалітрів на квартал.

Для внесення до Єдиного реєстру місць зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв або тютюнових виробів суб'єкти підприємницької діяльності подають заяву до регіонального управління Департаменту за місцезнаходженням місця зберігання.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що позивач не використовує приміщення магазину-кафе, де проводилася перевірка, для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, оскільки будь-якого спеціально облаштованого приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, в даному магазині-кафе немає. Алкогольні напої та тютюнові вироби в асортименті та у незначній кількості на загальну суму 4521 (чотири тисячі двадцять одна) гривня 35 копійок, на момент перевірки 04.06.2010 року знаходились на торговельних полицях магазину-кафе, тобто розміщувались у місці торгівлі для їх реалізації, а не зберігатися в окремо визначеному приміщенні.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що магазин-кафе, де здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами, не є місцем зберігання алкогольних напоїв у розумінні Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а тому у відповідача відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій.

В статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»визначено поняття «місце торгівлі», згідно з якою місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Згідно із Законом України від 20.05.2010 р. N 2275-VI (редакція якого діє з 16.06.2010 року), яким було доповнено ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»частиною 36, відповідно до якої суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

З наведеного колегія суддів приходить до висновку, що обєкти роздрібної торгівлі не належать до місць зберігання, які повинні бути включені до Єдиного державного реєстру, виходячи з цього, оскаржуване рішення відповідача, яким встановлено порушення, яке полягало у невнесенні місця роздрібної торгівлі до Єдиного державного реєстру є таким, що не відповідає вимогам Закону, оскільки в діях позивача в даному випадку відсутній склад правопорушення.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що при вирішенні питання правомірності накладення штрафних санкцій слід виходити з загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобовязань та встановлення в діях або бездіяльності підприємства складу правопорушення з метою застосування до підприємства юридичної відповідальності у вигляді штрафних санкцій.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

У частині 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Елементами правопорушення є вина на наявність причинного звязку між самим порушенням та його наслідками. Вбачається, що для застосування до підприємства штрафних санкцій за правопорушення на ринку фінансових послуг, необхідно зясувати, яка дія або бездіяльність можуть бути визнані незаконними та чи є вина підприємства у невиконанні покладених на нього обовязків.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, в діях підприємства не встановлено порушення вимог законодавства, за порушення якого оскаржуваним рішенням відповідача на позивача накладено штрафні санкції, а тому, виходячи з аналізу встановлених фактичних обставин справи на підставі наведених норм законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідача винесене всупереч Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про типравність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо азування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновок суду першої інстанції та відхиляються апеляційним судом так, як є помилковими.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 206, 112, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через пять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).

Головуючий суддя

Судді