Рішення № 139480003, 04.09.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7006/26

Провадження № 2/344/4835/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої Кіндратишин Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Комуніцької Н.В., Турчин Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору : Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» про зобов`язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до відповідачів, в якій просять : зобов`язати відповідачів сплатити сою частку боргу за надані послуги теплопостачання в користь ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» в розмірі 27 219,07 грн.; стягнути з відповідачів в рівних частках судовий збір.

В обґрунтування позову зокрема зазначено, що позивачі є співвласниками квартири, що по АДРЕСА_1 . Іншими співвласниками є відповідачі. Протягом тривалого часту з 2013 по 2023 рік позивачі належним чином виконували свої обов`язки по утриманню майна та регулярно сплачували свою частку вартості комунальних послуг, зокрема за послуги теплопостачання, які надавалися ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго». Такі обставини підтверджується наявними у них квитанціями за оплату за вказаний період.

Водночас, відповідачі систематично ухиляються від виконання своїх обов`язків співвласників і відмовляються сплачувати свою частку за спожиті житлово-комунальні послуги. Внаслідок такої бездіяльності відповідачів, за даною адресою виникла заборгованість перед ДМП « Івано-Франківськтеплокомуненерго». На їхню адресу надійшло повідомлення про наявність боргу за послуги теплопостачання. Сума заборгованість виникла виключно з вини відповідачів через несплату ними їхньої частки, становить 27 219, 07 грн.

Позивачі не повинні нести відповідальність за борги інших співвласників, свою частину нарахувань було сплачено у повному обсязі, тому відповідачі мають погасити заборгованість, що утворилась.

15.04.2026 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

05.05.2026- від представника третьої особи надійшли письмові пояснення, просять позовні вимоги задоволити. Зазначено, що у зв`язку з наявною заборгованістю представником ДМП « Івано-Франківськтеплокомуненерго» 19.02.2026 подано заяву про видачу судового наказу про солідарне стягнення заборгованості із ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 за послуги теплопостачання в розмірі 27 219,07 грн. та по 55, 47 грн. судового збору, таку заяву Івано-Франківським судом у справі №344/4164/26 26.03.2026 було задоволено.

06.05.2026 від відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про закриття провадження у справі.

18.06.2026- ухвалою суду відмовлено у задоволенні заяви про закриття провадження у справі.

05.08.2026 - від представника відповідача ОСОБА_9 адвоката Іваночко Ю.А. надійшли письмові пояснення, що належним позивачем у даній справі є третя особа ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго». У позові просив відмовити.

Позивачі у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав та мотивів, що викладені у позові.

Представник відповідача ОСОБА_9 адвокат Іваночко Ю.А. у позові просив відмовити.

Відповідач ОСОБА_10 не з`явилася, причин своєї неявки суду не повідомила, будучи належним чином повідомила про розгляд справи.

Представники третьої особи позов просили задоволити.

Вислухавши вступне слово сторін, дослідивши письмові матеріли справи, суд дійшов наступного висновку :

Так, відповідно до свідоцтва про право власності, виданого Госпрозрахунковою групою з приватизації державного житлового фонду від 18.03.2026, квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та членам його сім`ї : ОСОБА_11 ( дружині), ОСОБА_9 ( сестрі), ОСОБА_1 ( сестрі), ОСОБА_8 (сину), ОСОБА_7 ( племінниці), ОСОБА_6 (племіннику), ОСОБА_5 (племіннику) в рівних долях ( а.с.13).

Відповідно до витягу з рішення виконавчого комітету міської ради від 02.06.2021 за №799, надано дозвіл на від`єднання від мереж централізованого опалення будинків по АДРЕСА_3 ( а.с. 96). 01.05.2023 складено Акт про відключення такого будинку від зовнішньо інженерних мереж централізованого опалення (теплопостачання)/гарячої води ( а.с. 95).

26.03.2026 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області у справі №344/4164/26, видано судовий наказ про солідарне стягнення із : ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго», місцезнаходження якого: вул. Б.Хмельницького, буд. 59А, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 03346058, заборгованість за надані послуги теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , в розмірі 27 219 ( двадцять сім тисяч двісті дев`ятнадцять) гривень 07 копійок станом на 31.12.2025. Стягнуто з боржників на користь Державного міського підприємства 2Івано-Франківськтеплокомуненерго2, місцезнаходження якого: вул. Б.Хмельницького, буд. 59А, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 03346058, судовий збір в розмірі по 55 ( п`ятдесят п`ять) гривень 47 копійок ( а.с 72).

Як вбачається, із судового наказу, ДМП « Івано-Франківськівськтеплокомуненерго» не пред`являв вимог про стягнення заборгованості до позивача у даній справі ОСОБА_2 ..

Разом з тим, відповідно до складено розрахунку заборгованості за теплоенергію ДМП « Івано-Франківськтеплоенерго» борг за теплопостання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 по АДРЕСА_1 , за період з 01.01.2023 по 31.12.2025 складає 27 219,07 грн., проплати були здійснені на суму 6 520 грн.. Борг станом на 01.01.2023 складає 24 598,01 грн. ( а.с. 6).

Відповідно до оплат за період з 2017 року по 2023 року по АДРЕСА_1 , складений в.о. нач. абонентського відділу Г. Смук-Міщур, мають місце проплати від ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , зокрема в загальному сплачено 52 387,13 грн. В основному проплати здійснені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Самою ОСОБА_9 за такий період в загальному оплачено 6 796,82 грн. ( а.с. 100-101).

Разом з тим, позивачами до матеріалів справи долучено квитанції про сплату коштів на користь ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» з 2014 року.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

До житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (пункт 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Цьому праву споживача кореспондує обов`язок оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (пункт 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до ч. 1ст. 9 цього закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відносини, що виникають у зв`язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об`єктах у сфері теплопостачання суб`єктами господарської діяльності незалежно від форми власності, врегульовані Законом України «Про теплопостачання».

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії має право на отримання обсягів теплової енергії згідно з параметрами відповідно до договорів, а також норм і правил.

Згідно з частинами другою, третьою статті 24 Закону України «Про теплопостачання» основними обов`язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів; забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання; забезпечення безперешкодного доступу до власного теплового обладнання, вузлів обліку представникам теплогенеруючої чи теплопостачальної організації, за умови пред`явлення відповідного посвідчення при виконанні службових обов`язків; недопущення провадження будь-яких видів господарської діяльності в охоронних зонах теплових мереж без погодження з власником об`єкта теплопостачання.

Згідно з частиною 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

В силу положень ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач житлово-комунальних послуг зобов`язаний оплачувати такі послуги у строки, встановлені договором або законом.

У даних правовідносинах підлягають застосуванню Правила надання послуг із централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, яка втратила чинність з 01.05.2022 та Правила надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830, які набрали чинності з 04.09.2019.

За змістом п. 8 Правил надання послуг із централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, послуги надаються споживачеві згідно із договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг із централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Відповідно до п. 20 Правил надання послуг із централізованого опалення плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції, тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Аналогічні норми щодо оплати послу містяться і в Правилах затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830.

Відповідно до ч. 3ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

За змістом статей 64,156 ЖК України члени сім`ї власника квартири та інші особи, які проживають в жилому приміщенні, користуються жилим приміщенням нарівні з власником квартири (будинку) та зобов`язані брати участь у витратах по утриманню квартири (будинку) та прибудинкової території.

Згідно зі статтею 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 360 ЦК України визначено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Таким чином, механізм солідарного стягнення витрат по утриманню майна із співвласників не може бути застосований.

Відповідно до частини 2 статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю для настання відповідних правових наслідків.

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок договору або закону.

Тлумачення наведених норм права дає підстави зробити висновок, що кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна.

Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.

Солідарна відповідальність - це відповідальність кількох боржників перед одним кредитором. При цьому у кредитора є право на свій розсуд вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі, або частковому від усіх боржників одночасно, або від когось одного. Кредитор фактично має можливість обирати за рахунок кого буде погашено борг.

Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постановах від 13 березня 2019 року у справі № 521/3743/17-ц, від 19 серпня 2020 року у справі № 703/2200/15-ц, від 15 квітня 2021 року у справі №638/5001/17.

Натомість, позивачі просять стягнути заборгованість з інших двох співвласників не в свою користь, а у користь третьої особи без самостійних вимог ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго», що не відповідає нормам Закону.

Більше того, будь-яких належних доказів, що третя особа без самостійних вимог ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» уповноважила позивачів на подачу позову про стягнення заборгованості з відповідачів саме у користь ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго», за наявності судового наказу, за яким вже стягнуто заборгованість у сумі 27 219,07 грн. з усіх співвласників, окрім ОСОБА_2 ( позивача у даній справі), суду не надано.

Разом, з тим, слід зазначити, що вищезазначений судовий наказ позивачем ОСОБА_1 9іншими боржниками) не оскаржувався.

Частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Третя особа у справі є лише сonsortes litis (учасником справи), не його стороною. Отже, правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача). Інститут третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, зумовлений перш за все необхідністю забезпечити можливість здійснення відповідними суб`єктами права регресу. ( постанова Верховного Суду № 572/3632/15-ц від 18.08.2021).

Так, відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня матеріальна і процесуальна заінтересованість у справі. Саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір.

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (ч. 2 ст. 16 ЦК).

При цьому, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч. 3 ст. 16 ЦК).

На підставі наведеного позов про зобов`язати відповідачів сплатити сою частку боргу за надані послуги теплопостачання в користь третьої особи ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» в розмірі 27 219,07 грн. до задоволення не підлягає через відсутність правових підстав для захисту права, заявленого в інтересах третьої особи, в обраний позивачами спосіб.

На підставі наведеного, так як у позові відмовлено з урахуванням змісту ст. 141 ЦПК України, сплачений позивачами судовий збір не підлягає відшкодуванню.

Керуючись ст.ст.12,13,81,247,259,223,263,265,268,273, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У позові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору : Державного міського підприємства « Івано-Франківськтеплокомуненерго» про зобов`язання до вчинення дій,- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивачі:

- ОСОБА_1 , РНОКПП : НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ;

- ОСОБА_2 , РНОКПП : НОМЕР_7 , адреса : АДРЕСА_1 ;

Відповідачі :

- ОСОБА_3 , РНОКПП : НОМЕР_3 , адреса : АДРЕСА_1 ;

- ОСОБА_13 , РНОКПП : НОМЕР_3 , адреса : АДРЕСА_1 ;

Третя особа : , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору : Державного міського підприємства « Івано-Франківськтеплокомуненерго», ЄДРПОУ : 03346058, адреса : вул. Б. Хмельницького, 59 А, м. Івано-Франківськ.

Повне рішення 04.09.2026.

Суддя Л.Р.Кіндратишин