Ухвала суду № 139480001, 02.09.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15123/26

Провадження № 1-кс/344/5739/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження від 10.07.2026, що складена старшим слідчим СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 за № 12025091010001552 від 20.09.2025, за ч.1 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

Заявник звернулася до слідчого судді із скаргою, у якій просить : поновити строк на оскарження постанови, скасувати постанову від 10 липня 2026 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025091010001552 від 20.09.2025 року за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, справу направити для продовження досудового розслідування. В обґрунтування скарги , зокрема зазначено, що наявні наступні грубі порушення, які вказують на необхідність скасування постанови про закриття кримінального провадження. Огляд місця події проведено неналежно з грубим порушенням ст. 237 КПК України; вихідні дані зібрані халатно та неналежним чином; місце зіткнення ТЗ тролейбуса та велосипеда не встановлено -місце наїзду заднім колесом тролейбуса на ліву руку ОСОБА_5 не встановлено; місце спричинення тяжких тілесних ушкоджень не встановлено, факт тяжкості тілесних ушкоджень належним чином не встановлено, всі медичні документи не враховано; одежа, яка контактувала із тролейбусом, не вилучена та не визнана речовим доказом ; експертизи проведені поверхнево та не ґрунтуються на фактичних вихідних даних; в протоколах допиту та в матеріалах справи наявні недостовірні відомості щодо одежі, освітлення та видимості; не проведено зводин віч-на-віч свідків, не зважаючи на суперечливі покази; слідчим прийнято рішення про адміністративне правопорушення неповнолітнього ОСОБА_5 на підставі припущень та халатного відношення до посадових обов`язків; представника потерпілого - матір взагалі не долучалося до будь-яких слідчих дій, заяву про ознайомлення розглядалася протягом піврічного терміну, та надано матеріали після закриття кримінального провадження, чим грубо порушено права потерпілого передбаченого КПК. Згідно показів водія тролейбуса ОСОБА_6 , а також згідно висновку експерта ОСОБА_7 невідомо хто здійснив наїзд на ліву руку ОСОБА_5 (можливе припущення, що дана травма спричинена в іншому місці). З висновку експерта вбачається, що потерпілий ОСОБА_5 сам здійснив зіткнення кермом велосипеда із огорожею, хоча з матеріалів справи вбачається, що тролейбус почав маневр без ввімкнення правого повороту, тим самим відбулося притиснення водія велосипеду до залізної огорожі, в результаті чого велосипедист перелетів через кермо велосипеда, впав на проїжджу частину дороги та в зв`язку із рухом тролейбуса відбувся наїзд заднім колесом тролейбуса на ліву руку потерпілого, що зафіксовано, в тому числі свідками. Висновки експерта є неузгодженими та умисно перекручені Правила дорожнього руху. Чомусь не взято до уваги показів водія тролейбуса ОСОБА_6 , що дана особа нібито контролювала дорожню обстановку та спостерігала за даною обстановкою в бокове дзеркало, що не відповідає дійсності, так як водій безпричинно почав рух в сторону дорожньої огорожі, притиснув водія велосипеда, що призвело до зіткнення руля велосипеда із огорожею та ДТП по вині водія тролейбуса.

Заявник, її представник у судовому засіданні вимоги скарги підтримали та дали пояснення, які о суті та змісту відповідають викладеному у скарзі.

Слідчий заперечив проти задоволення скарги.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали скарги, оглянувши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшла наступного висновку :

10.07.2026 старшим слідчим СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_8 складено постанову про закриття кримінального провадження № 12025091010001552 від 20.09.2025 у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

В обґрунтування постанови, зокрема зазначено, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Правил дорожнього руху України велосипедистом ОСОБА_5 , який не оцінюючи реальну обстановку, не дотримався бокового інтервалу та здійснив випередження транспортного засобу з правової сторони, чим допустив порушення правил дорожнього руху п.п. 6.7., п.п.13.1., п.п.13.3. ПДР. В діях водія тролейбуса марки « АКСМ 321», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 немає порушень Правил дорожнього руху, які б сприяли виникненню дорожньо-транспортної пригоди, тому склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України в діях ОСОБА_6 відсутній.

Разом з тим, у постанові описано події, протокол огляду місця події, дорожню обстановку. Зокрема, під час огляду місця подій на фото таблиці зафіксовано дорожній знак 5.34.1 ПДР України ( Пункт зупинки автобуса). Який розміщений перед заїздом на місце зупинки. Між проїзною частиною дороги та тротуаром, який знаходиться справа в напрямку до вул. Галицька, встановлена металева огорожа. Викладено покази неповнолітнього ОСОБА_5 зокрема про те, що він рухався із швидкістю 10 км./год. наближаючись до будинку № 2А, що по вул. Пасічна в м. Івано-Франківську, перед його велосипедом рухався тролейбус або комунальний транспорт червоного кольору. Надалі коли вказаний громадський транспорт наближався до зупинки, яка розташована навпроти будинку №2А, по вул. Пасічна, то в той час він почав зменшувати швидкість та зміщуватись дещо праворуч на місце заїзду громадського транспорту. Коли тролейбус почав зміну напрямку руху, то потерпілий знаходився у районі його заднього колеса, не зупиняючись продовжував рух. Надалі вийшло так, що тролейбус почав притискати його до металевої огорожі, внаслідок чого правою частиною керма зачепився за металеву огорожу, перелетів через кермо велосипеда. Після цього, потерпілий впав на проїзну ділянку дороги таким чином, що його ліва рука опинилась під заднім колесом громадського транспорту,я кий продовжуючи рух, вчинив переїзд через його руку своїм заднім правим колесом.

Так, відповідно до висновку судово-медичного експерта у ОСОБА_5 наявні тілесні ушкодження, яки відносяться до середнього ступеня тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними в момент їх спричинення.

Відповідно до висновку інженерно-транспортної експертизи на момент експертного огляду та дослідження гальмівна система велосипеда OLMO знаходилась у працездатному стані.

Також, зазначено, покази свідків- очевидці події, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які допитані 19.09.2025. Зокрема свідок ОСОБА_10 дала покази, що на зупинці очікували тролейбус №3, була темна пора доби. З далеку побачили, що до зупинки рухається потрібний їм тролейбус. Неподалік від зупинки наявний нерегульований пішохідний перехід. В той час, свідок Перепічка побачила, як не доїжджаючи до дорожньої розмітки «зебра» тролейбус почав обганяти хлопець на велосипеді віком близько 16 років по праву сторону від тролейбуса та правою ручкою зачепився за металеву огорожу, перелетів через кермо, впав на асфальтне покриття. Коли хлопець контактував з металевою огорожею та перелітав через велосипед, то тролейбус ще рухався прямолінійно, а після падіння на землю, дещо змістився праворуч. Велосипедист спершу контактував з металевою огорожею, а вже потім з тролейбусом.

Свідок ОСОБА_6 , водій тролейбуса, зокрема вказав, що напроти будинку №2 А, вул. Пасічна зустрічні напрями руху розділені між собою суцільною лінією дорожньої розмітки. Коли він наближався до зупинки « Нечуя Левицького», яка розташована навпроти будинку № «а по вул. Пасічна, то подивився в дзеркало та нікого не побачивши продовжив рух. Коли тролейбус доїжджав до зупинки, то він увімкнув правий покажчик повороту та подивився в праве дзеркало заднього виду. Побачив, що біля задньої частини тролейбуса на дуже близькій відстані від нього рухається велосипедист. Як тільки побачивши його, водій не змінюючи напрямку руху, одразу застосував гальмування та зупинився. Коли подивився в дзеркало, то велосипедист вже лежав на землі між тролейбусом та металевою огорожею.

Під час відеозапису із камер зовнішнього відео спостереження, що розміщені на фасаді будинку №2, по вул. Пасічна. В м. Івано-Франківську зафіксовано, що 20:03:42 год. відповідно до часу на відеозаписі, в поле зору камери потрапляє тролейбус, який рухається по вул. Пасічна, зі сторони вул. Федьковича в напрямку вул. Галицька. Вслід за тролейбусом рухається велосипедист, який не тримається за кермо велосипеда руками, світловідбиваючі елементи на ньому відсутні, ліхтар на велосипеді не світить. При подальшому перегляді відеозапису зафіксовано, що коли тролейбус рухається прямолінійно, а його передні колеса знаходяться на дорожній розмітці 1.14.1 ПДР України «зебра», то велосипедист вже обганяє тролейбус з правої сторони та знаходиться в той час в районі задньої частини тролейбуса.

Згідно висновку експерта № СЕ-19/109-25/6421-ІТ від 15.06.2026, у дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалась, для водія тролейбуса «АКСМ 321», н.з. 246 ОСОБА_6 , з технічної точки, виникла аварійна ситуація в умовах якої, його дії не регламентуються вимогами ПДР. У даній ситуації ОСОБА_5 , як учасник дорожнього руху, повинен був керуватись вимогами пунктів : 6.7., 13.1., 13.3 ПДР.

Відповідно до п. 1.10 ПДР України, небезпека для руху зміна дорожньої обстановки, у тому числі поява рухомого об`єкта, який наближаються до смуги руху транспортного засобу, чи перетинає її, або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує небезпеці дорожнього руху і змішує водія негайно зменшувати швидкість або зупинитись. Експерт дійшов висновку, що велосипедист ОСОБА_11 виконуючи випередження тролейбуса з правої сторони, зменшував величину бокового інтервалу унаслідок чого і відбулось контактування велосипеда та металевою огорожею та, в подальшому, потерпілого ОСОБА_11 із задньою частиною тролейбуса. З такий дорожніх умов, зміну дорожньої обстановки для водія ОСОБА_6 не можна кваліфікувати як небезпека для руху. Крім цього, своїми односторонніми діями водій тролейбуса не міг впливати на подальший розвиток ДТП та його дії не регламентуються технічними вимогами ПДР України.

В діях велосипедиста ОСОБА_5 вбачаються невідповідності п. 13.1. ПДР, які, з технічної точки зору, перебувають у причинному зв`язку з виникненням даної ДТП.

Викладені у постанові докази, а саме : покази неповнолітнього потерпілого за участі законного представника, покази свідків, огляд місця подій, висновки експертизи, відеозапису із камер зовнішнього відеоспостереження відображають дійсний зміст таких документів, які містяться безпосередньо у матеріалах кримінального провадження. Такі узгоджуються між собою, не є суперечливими.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частина перша статті 22 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Право на оскарження рішень слідчого про закриття кримінального провадження передбачено ст. 303 КПК України.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Разом з тим, необхідно також враховувати, що основним складовим елементом об`єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об`єктивними і суб`єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).

Диспозицією ч. 1 ст. 286 КК України встановлена відповідальність, за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

У постанові від 16.10.2019 у справі № 163/1753/17 Верховний Суд звернув увагу на те, що причинний зв`язок в автотранспортних злочинах відрізняється тим, що він встановлюється не між діями водія та наслідками, що настали, а між порушеннями, правил дорожнього руху й відповідними наслідками. При цьому виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка була учасником дорожнього руху.

У пункті 2 частини першої статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічні положення закріплені в статті 17 КПК України, якою також встановлено, що винуватість особи повинна бути доведена поза розумним сумнівом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та ін.).

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою.

Відповідне тлумачення принципу поза розумним сумнівом наведене в постанові ККС Верховного Суду від 23 червня 2020 року №159/3738/16.

Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

Всебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення та винуватості особи, а по-друге, однаково ретельне встановлення і перевірку як обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу.

Повнота дослідження обставин кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні, використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.

Висновок слідчого про закриття даного кримінального провадження підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження, викладені обставини та мотиви є у постанові логічними та послідовними з описаними доказами, які не спростовуються обставинами, вказаними у скарзі.

Слід зазначити, що факт не вилучення та не дослідження одягу неповнолітнього ОСОБА_5 , на думку слідчого судді не впливає на вже здобуті докази, та встановлені обставини, що також викладені у постанові. Факт отримання тілесних ушкоджень середньої тяжкості неповнолітнім наявний, належним чином зафіксований та досліджений за медичними документами, висновком експерта. Одне лиш формальне посилання стороною заявника на суперечливі покази потерпілих та висновки експертів є виключно суб`єктивною оцінкою. Разом з тим, як вбачається з наведеного вище, такі є послідовними, не місять суперечностей. Слід враховувати, що й сам неповнолітній потерпілий вказував, що перед ним рухався громадський транспорт до наближення до зупинки.

Виходячи з обставин кримінального провадження в ході досудового розслідування, слідчим не встановлено складу кримінального правопорушення ч. 1 ст. 286 КК України, в діянні водія тролейбуса ОСОБА_6 про що зазначено в постанові, яка є предметом оскарження.

Відсутність хоча б однієї обов`язкової ознаки складу кримінального правопорушення свідчить про відсутність складу кримінального правопорушення, що може бути єдиною підставою для притягнення особи до кримінальної відповідальності. При очевидній відсутності складу злочину продовження досудового розслідування у даному кримінальному провадженні буде безпредметним.

На думку слідчого судді, слідчий здійснюючи досудове розслідування даного кримінального провадження провів усі необхідні слідчі та процесуальні дії, а тому постанова слідчого є обґрунтованою, такою що відповідає отриманій в ході досудового розслідування інформації та вимогах закону.

За формою оскаржувана постанова відповідає вимогам ст. 110 КПК України з огляду на зазначення у ній змісту обставин, які є підставами для її прийняття, мотивів прийнятого рішення, їх обґрунтування та посилань на відповідні положення КПК України.

Що стосується мотивів скарги на постанову про закриття кримінального провадження в межах її розгляду, то така не містить посилань, переліку тих конструктивних слідчих дій, які не провів слідчий.

Нормами ст. 26 КПК України передбачено, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

На підставі наведеного, слідчий суддя дійшла висновку, що відсутні підстави для скасування постанови від 10.07.2026 старшого слідчого СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_12 за № 12025091010001552 від 20.09.2025, за ч. 1 ст. 286 КК України. Відтак у скарзі слід відмовити.

Керуючись ст.ст.303, 306, 307, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИЛА:

У скарзі ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження, що складена 10.07.2026 старшим слідчим СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 за № 12025091010001552 від 20.09.2025, за ч. 1 ст. 286 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (ухвали).

Повний текст 04.09.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1