Ухвала суду № 13947914, 10.02.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11788/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пилипенко О.Є.;

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" лютого 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКостюк Л.О.;

суддів:Шостака О.О., Троян Н.М.;

при секретарі:Бундукову С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 березня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Технолоджис»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування акту № 400/29-139 від 17.07.2009 р., -

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2009 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Технолоджис»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування акту № 400/29-139 від 17.07.2009 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, в якій просило:

- винести рішення, яким скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Технолоджис», викладене в Акті № 400/29-139 від 17.07.2009 р. (а.с. 6-9).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 березня 2010 року адміністративний позов задоволено, а саме: скасовано рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з 17.07.2009 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Технолоджис», оформленого актом № 400/29-139 від 17.07.2009 р. (а.с. 174-181).

Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, представник відповідача по справі Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва подав заяву про апеляційне оскарження (а.с. 183), а заступник нач. ДПІ у Дніпровському районі м. Києва - апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 2а-11788/09/2670 від 10.03.2010 року та постановити нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, мотивуючи свої вимоги тим, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права (а.с. 186-189).

Крім того, однією із вимог в апеляційній скарзі апелянта є вимога про поновлення строку на апеляційне оскарження (а.с. 186-189).

Відповідно до ч. 3 ст. 186 КАС України, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження (в редакції, яка діяла на момент постановлення судом першої інстанції оскаржуваного рішення).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з журналу судового засідання від 10.03.10 р. представник відповідача був присутнім в судовому засіданні під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови (а.с. 171-172); дата підписання повного тексту постанови: 26.03.2010 р. (а.с. 174-181); 29.03.10 р. копію постанови отримав представник ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, про що розписався на зворотній частині останньої сторінки постанови (а.с. 174-181-зворотня сторона); заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції направлено представником відповідача на адресу суду першої інстанції 22.03.10 р., про що свідчить дата на відтиску поштового штемпеля на конверті (а.с. 184); апеляційну скаргу 08.04.10 р., що підтверджується датою на відтиску поштового штемпеля на конверті (а.с. 191).

З огляду на таке, колегія суддів приходить до висновку, що строк апеляційного оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 березня 2010 року апелянтом не пропущено, а тому відсутні правові підстави окремо вирішувати питання щодо поновлення пропущеного строку.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача про обставини справи, пояснення учасників процесу, зміст судового рішення і апеляційної скарги, та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення.

В результаті чого, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом скасування рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з 17.07.2009 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Технолоджис», оформленого актом № 400/29-139 від 17.07.2009 р.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Актом № 400/29-139 від 17.07.2009 р. ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (Свідоцтво № 100162845), оскільки TOB «Нова Технолоджис»занижено податкові зобов'язання по податку на додану вартість на суму 1 023 600 грн. (а.с. 155-157).

В акті про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість № 197 від 17.07.2009 р. зазначено, що позивачем було виписано податкові накладні, згідно з якими не задекларовано (не сплачено) податкові зобов'язання, обсяг яких за оподатковуваними операціями перевищує суму, визначену п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість»(а.с. 158).

Підставами для прийняття спірного акту стало те, що за даними автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що існує розбіжність між задекларованим податковим кредитом по ПДВ, який було задекларовано TOB «Сендбласт ПТК», сума 764 938,50 грн. та TOB «Максі-Маркетинг», сума 258 240,74 грн. та задекларованими позивачем податковими зобов'язаннями в липні 2008 року.

З копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи вбачається, що ТОВ «Нова Технолоджис»зареєстроване як юридична особа Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 04.06.2007 р., ідентифікаційний код 35137497 (а.с. 41).

З копії свідоцтва про реєстрацію платника на додану вартість № 100162845 виданого 05.02.2009 р. вбачається, що позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 13.01.2005 р. (а.с. 44).

Колегія суддів зазначає, що порядок та підстави анулювання реєстрації платників ПДВ регулюються п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»та Положенням «Про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого Наказом ДПА України № 79 від 01.03.2000 р.

Згідно з пп. «в»п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не реєструвався як платник єдиного податку, не був суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначать особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом України «Про податок на додану вартість», немає рішення суду про звільнення позивача від сплати податку на додану вартість, немає будь-яких інших передбачених законом підстав для твердження, що позивач став суб'єктом іншої спрощеної системи оподаткування, що тягне анулювання його реєстрації як платника податку на додану вартість.

А отже, посилання податкового органу на пп. «в»п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»є неправомірним.

Посилання на абз. 3 п. 2 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2009 р. № 757-р «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)», яким визначено, що у разі встановлення органами державної податкової служби факту виписки податкових накладних, згідно з якими не задекларовано (не сплачено) податкові зобов'язання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену п.п. 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість», реєстрація платників податку на додану вартість анулюється», не приймається колегією суддів до уваги та не може бути підставою для анулювання реєстрації позивача платником, виходячи з наступного.

Кабінет Міністрів України своїм організаційно-розпорядчим актом фактично вніс зміни до Закону України «Про податок на додану вартість», доповнив його новою підставою для анулювання реєстрації платників податку на додану вартість.

Проте, відповідно до п. 11.4 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону окремим законом з питань оподаткування цим податком.

У разі якщо іншим законом, незалежно від часу його прийняття, встановлюються правила оподаткування цим податком, відмінні від зазначених у цьому Законі, пріоритет мають норми цього Закону. Це правило не поширюється на міжнародний договір (угоду), згода на обов'язковість якого (якої) надана Верховною Радою України.

Також п. 2 Розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)»від 01.07.2009 р. № 757 на підставі якого і було прийнято оскаржуваний акт було скасовано Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 р. за № 1120-р «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)».

Таким чином, заявлені позивачем позовні вимоги ґрунтується на нормах права, натомість відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність дій щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Технолоджис»є обґрунтованими, а тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку задовольнивши адміністративний позов останнього.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В звязку з цим, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи дійшов вірного висновку, задовольнивши адміністративний позов позивача.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд м. Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 160, 165, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 березня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 12 лютого 2011 року.

Головуючий суддяЛ.О. Костюк

Судді:О.О. Шостак

Н.М. Троян

Ухвалу виготовлено в повному обсязі: 11.02.11.