Постанова № 13947622, 27.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-10657/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Артюх О.М. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" січня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Лічевецького І.О., суддів Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі Погорілій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою дочірнього підприємства «Чернігівська механізована колона»відкритого акціонерного товариства «Київсільелектро»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2009 р. адміністративну справу за позовомдочірнього підприємства «Чернігівська механізована колона»відкритого акціонерного товариства «Київсільелектро»до державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Дочірнє підприємство «Чернігівська механізована колона»відкритого акціонерного товариства «Київсільелектро» (надалі за текстом «ДП «ЧМК») звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0002812320/1 від 09.07.2009 р. в частині визначення позивачеві податкового зобовязання із сплати податку на додану вартість в сумі 55911 грн., в тому числі 37274 грн. за основним платежем та 18637 грн. за штрафними санкціями.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2009 р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній сказі ДП «ЧМК», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нове про задоволення позову.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що суми сплаченого податку у звязку з придбанням позивачем товарів не підлягали віднесенню до складу податкового кредиту, оскільки свідоцтво продавця про реєстрацію платника ПДВ було анульовано.

Разом з тим, такий висновок не ґрунтується на матеріалах справи та положеннях чинного законодавства.

20 березня 2008 р. між ТОВ «Алант-Тех»та ДП «ЧМК»укладено договір поставки №20/3 за умовами якого позивач придбав товар на суму 223646 грн. 04 коп., в тому числі ПДВ 37274 грн. 34 коп.

Оплату за договором позивач здійснив за платіжним дорученням № 708 від 16.04.2008р.

В цей же день ТОВ «Алант-Тех»видало позивачеві податкову накладну № 416.

За даними акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №9104/29-203 від 20.10.2008 р. установчі документи ТОВ «Алант-Тех»та свідоцтво платника ПДВ визнано недійсними рішенням Голосіївського районного суду м. Києва з моменту реєстрації, у звязку з чим згадане свідоцтво анульовано податковим органом з 17.01.2007 р. Рішення про анулювання прийнято на підставі підпункту «б»пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

У період з 18.05.2009 р. по 29.05.2009 р. посадовцями ДПІ у м. Чернігові проведено виїзну планову документальну перевірку ДП «ЧМК»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 31.03.2009 р.

Результати перевірки оформлено актом № 398/23/22819893 від 03.06.2009 р.

Цим актом, зокрема, зафіксовано порушення позивачем вимог ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»внаслідок віднесення в травні 2008 р. до складу податкового кредиту 37274 грн. 34 коп. сплаченого податку у звязку з придбанням товарів у ТОВ «Алант-Тех».

Такий висновок обґрунтовано тим, що податкові накладні ТОВ «Алант-Тех»не мають юридичної сили і значимості у звязку з анулювання свідоцтва платника ПДВ.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у м. Житомирі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002812320/1 від 09.07.2009 р. яким позивачеві визначено податкове зобовязання із сплати податку на додану вартість в сумі 85 911 грн. До складу цього зобовязання увійшли і 55911 грн. нарахованого податку за господарською операцією з ТОВ «Алант-Тех», в тому числі 37274 грн. за основним платежем та 18637 грн. за штрафними санкціями.

Правовідносини, що виникають у звязку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, регулюються статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (був чинним на момент виникнення спірних правовідносин та втратив чинність з 01.01.2011 р. згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI), (надалі за текстом Закон № 168/97-ВР).

Так, підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

За змістом підпункту «б»пункту 9.8 статті 9 Закону № 168/97-ВР реєстрація осіб як платників податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадку, якщо ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу субєкта господарювання).

Вимоги цієї норми відтворено в пункті 25 Положення про реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 березня 2000 р. № 79 (тут та далі в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 р. № 978), (надалі за текстом «Положення»).

Зокрема, відповідно до підпункту 25.2.1 підпункту 25.2 пункту 25 цього Положення органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах "б" - "ґ" пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), зокрема, інформації ліквідатора чи ліквідаційної комісії про закінчення роботи ліквідаційної комісії (ліквідатора) платника податку, оголошеного банкрутом, судового рішення про ліквідацію юридичної особи - банкрута або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв'язку з визнанням її банкрутом, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру про внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення банкрута (підстава - підпункт "б" пункту 9.8 статті 9 Закону).

Підпунктом 25.2.2 підпункту 25.2 пункту 25 згаданого Положення визначено, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обовязково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону. Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість уважається днем прийняття такого рішення.

Згідно підпункту 25.3 пункту 25 Положення за наявності підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість орган державної податкової служби здійснює таке анулювання на дату подання заяви або затвердження акта про анулювання реєстрації, якщо не визначений граничний термін дії Свідоцтва або дата втрати особою статусу платника податку на додану вартість, або коли є підстави для анулювання до закінчення терміну дії Свідоцтва. При анулюванні реєстрації останнім податковим періодом уважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.

У контексті наведеного колегія суддів зазначає, що ухвалення рішення про визнання недійсними установчих документів платника податку, не означає автоматичної втрати такою особою статусу платника податку на додану вартість та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Враховуючи, що податкова накладна була видана ТОВ «Алант-Тех»16.04.2008 р., а акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість затверджено 20.10.2008р., судова колегія приходить до висновку про правомірність дій позивача при формуванні податкового кредиту в частині включення до його складу податку на додану сплаченого у вартості придбаного у ТОВ «Алант-Тех»товару.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалене у справі судове рішення не є законним та обґрунтованим і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову з наведених вище підстав.

Керуючись ст. 196, 198, 202, 205 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Чернігівська механізована колона»відкритого акціонерного товариства «Київсільелектро»задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2009 р. скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0002812320/1 від 09 липня 2009 р. в частині визначення податкового зобовязання із сплати податку на додану вартість в сумі 55911 грн.

Податкове повідомлення-рішення № 0002812320/1 від 09 липня 2009 р. в частині визначення податкового зобовязання із сплати податку на додану вартість в сумі 30 000 грн. підлягає виконанню.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Постанова складена в повному обсязі 01 лютого 2011 р.