Ухвала суду № 13947645, 15.02.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-710/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В.

Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" лютого 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіЛітвіної Н.М.

суддів:Хрімлі О.Г.

Коротких А.Ю.

при секретарі: Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Гедеон Ріхтер УА»до Державної податкової адміністрації в Київській області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року позов Відкритого акціонерного товариства «Гедеон Ріхтер УА»до Державної податкової адміністрації в Київській області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень - було задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової адміністрації в Київській області від 07 листопада 2008 року № 00000483810/0, від 07 листопада 2008 року № 00000493810/0, від 27 січня 2009 року № 00000483810/2, від 27 січня 2009 року № 0000493810/2, від 19 березня 2009 року № 0000113810/0, від 08 квітня 2009 року № 00000483810/3, від 08 квітня 2009 року № 0000493810/3.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач Державна податкова адміністрація в Київській області звернулася з апеляційною скаргою та просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у жовтні 2008 року працівниками Державної податкової інспекції в Київській області проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання ВАТ «Гедеон Ріхтер УА»вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 червня 2008 року, за результатами якої складено акт від 28 10 жовтня 2008 року № 26/38-111/01977731.

Перевіркою встановлено порушення п. п. 8.9.1 п. 8.9 ст. 8, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат витрати, пов'язані з інвентаризацією земельної ділянки, та віднесенням до складу валових витрат витрати на оренду нежилого приміщення у загальному розмірі 25370, 80 грн., які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 14170, 20 грн. 20 коп.

Вказані порушення вплинули на формування позивачем податкового кредиту, у результаті чого ВАТ «Гедеон Ріхтер УА»занижено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2007 року - на суму 190, 36 грн., серпень 2007 року - на суму 199, 11 грн., вересень 2007 року - на суму 194, 03 грн., жовтень 2007 року - на суму 192, 57 грн., листопад 2007 року - на суму 223, 31 грн., грудень 2007 року - на суму 225, 24 грн., січень 2008 року - на суму 226, 21 грн., лютий 2008 року - на суму 226, 32 грн., березень 2008 року - на суму 251, 12 грн., квітень 2008 року - на суму 253, 39 грн., травень 2008 року - на суму 259, 95 грн. та червень 2008 року - на суму 274, 10 грн., на загальну суму 2725, 71 грн., чим порушено приписи п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР.

На підставі акта перевірки Державною податковою адміністрацією в Київській області прийнято податкові повідомлення - рішення від 07 листопада 2008 року № 00000493810/0 та № 00000483810/0 якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежами: податок на прибуток підприємств - на загальну суму 20247, 00 грн., з яких за основним платежем 14171, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7085, 50 грн.; податок на додану вартість - на загальну суму 4071, 00 грн., з яких: за основним платежем 2714, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1357, 00 грн.

Позивач із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями не погодився та оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації в Київській області та Державної податкової адміністрації України, однак скарги були залишені без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 29 квітня 2007 року ВАТ «Гедеон Ріхтер УА»правонаступником ВАТ «Київоблфармація»укладено з ТОВ «Контур-Зем»договір № 49 на виконання пошукових робіт.

На виконання зазначеного договору ТОВ «Контур-Зем»проведено інвентаризацію земельної ділянки та виконано топографо-геодезичні роботи по встановленню зовнішніх меж землекористування, яка необхідна була для правильності обчислення суми земельного податку за 2008 рік, який підлягає сплаті позивачем до місцевого бюджету.

Як вбачається з матеріалів перевірки, порушень щодо нарахування та сплати позивачем земельного податку за період з 01 липня 2007 року по 30 червня 2008 року працівниками Державної податкової адміністрації в Київській області не виявлено.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, земельна ділянка, інвентаризація якої проводилась ВАТ «Гедеон Ріхтер УА»за договором від 29 квітня 2007 року № 49 на виконання пошукових робіт, не є власністю позивача, а надана йому Вишневою міською Радою народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області у постійне користування, як правонаступнику ВАТ «Київоблфармація».

Відповідно до п. п. 8.9.1 п. 8.9 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР - платник податку веде окремий облік операцій з продажу або купівлі землі як окремого об'єкта власності. Витрати, пов'язані з таким придбанням, не підлягають включенню до валових витрат звітного податкового періоду або до групи основних фондів з метою амортизації. Якщо у майбутньому такий окремий об'єкт власності продається, платник податку включає до складу валових доходів позитивну різницю між сумою доходу, отриманого внаслідок такого продажу, та сумою витрат, пов'язаних із купівлею такого окремого об'єкта власності, збільшених на коефіцієнт індексації, визначений у підпункті 8.3.3 пункту 8.3 цієї статті.

Враховуючи, що витрати понесені позивачем на інвентаризацією земельної ділянки та оформленням її меж не пов'язані з продажем або купівлею землі як окремого об'єкта власності, а тому висновок податкового органу щодо порушення позивачем вказаної норми є необгрунтованим, оскільки операції з продажу або купівлі землі, які не можуть бути включені до валових витрат, позивачем не проводились.

Не заслуговує на увагу порушення ВАТ «Гедеон Ріхтер У А»п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст 5 Закону України № 334/94-ВР у зв»язку віднесенням до складу валових витрат витрати на оренду нежилого приміщення у загальному розмірі 25370, 80 грн., по договору строк дії якого сплив, і витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до абзацу 4 п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З матеріалів справи встановлено, що між позивачем та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківського району м. Києва, укладено договір оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва від 29 грудня 2003 року № 6672/3.

22 листопада 2006 року позивач звернувся з листом до Шевченківської районної Ради народних депутатів у м. Києві про подальшу передачу в оренду нежилого приміщення за адресою: м. Київ, вул. О. Теліги, буд. 3 у зв'язку з закінченням 01 липня 2007 строку дії договору оренди нежилих приміщень.

Листами від 08 лютого 2007 року № 7/9-039-79/58 та 13 листопада 2008 року № 7/9-318-004/58 Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (правонаступник Комунального підприємства по утриманню житлового господарсьва Шевченківського району м. Києва в частині орендних відносин) повідомило, що питання продовження договору оренди буде розглядатися комісією з проведення конкурсу на право оренди комунального майна територіальної громади Шевченківського району м. Києва.

Враховуючи, що позивач продовжував користуватися нежилим приміщенням, жодних змін до Договору оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва від 29 грудня 2003 року №6672/3 орендодавцем та позивачем не вносилося, а тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказаний договір не розірваний, правові підстави для нотаріального посвідчення та державної реєстрації вказаного договору відсутні.

Крім того, виконання своїх зобов»язань за вказаним договором позивачем підтверджується розрахунковими та платіжними документами.

Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03 квітня 1997 року - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якшо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно до п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону - датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач за період з 01 липня 2007 року по 30 червня 2008 року здійснювало операції з продажу товарів (робіт, послуг), що оподатковуються податком на додану вартість, а також операції з поставки лікарських засобів, що звільнені від оподаткування відповідно до п. п. 5.1.7 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п. п. 5.1.7 п. 5.1 ст. 5 Закону - звільняються від оподаткування операції з поставки (у тому числі аптечними закладами) зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, що щорічно визначається Кабінетом Міністрів України до 1 вересня року, попереднього звітному. Якщо у такий строк перелік не встановлено, діє перелік минулого року.

Згідно до п. п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону - у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду

Таким чином, позивачем правомірно включено до податкового кредиту частку нарахованого податку на додану вартість при придбанні товарів, яка відповідає частці використання таких товарів у оподатковуваних операціях звітного періоду.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації в Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 22 лютого 2011 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 21 лютого 2011 року.