Рішення № 139475963, 28.08.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2026 р. Справа № 911/1997/26

Господарський суд Київської області у складі:

судді Фурсової С.М.

за участю секретаря судового засідання Сеніної В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промоенерджі» (08200, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Соборна, будинок №152, код: 40858144)

про зобов`язання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промоенерджі» про зобов`язання вчинити дії, а саме надати інформацію та документи, щодо господарської діяльності Товариства.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на систематичні порушення відповідачем його прав як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Промоенерджі» на отримання інформації щодо господарської діяльності Товариства.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Також вказаною ухвалою встановлено учасникам справи процесуальні строки на подання заяв по суті справи, доказів; підготовче засідання призначено на 24.07.2026 об 11:30 год.

Від представника позивача 24.07.2026 надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 24.07.2026 об 11:30 год, та всіх наступних судових засідань у справі без його участі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.07.2026 відкладено підготовче засідання на 07.08.2026.

У підготовче засідання 07.08.2026 учасники справи не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.08.2026 о 12:00 год.

Від представника відповідача 24.08.2026 надійшли пояснення, у яких проти позову заперечував повністю, стверджуючи, що Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» гарантують учаснику право на отримання інформації та документів обліку, проте не передбачають обов`язку товариства виготовляти чи надавати оборотно-сальдові відомості, які є лише внутрішніми регістрами бухгалтерського обліку, а також банківські виписки, які товариство не зобов`язане обов`язково зберігати чи додатково витребовувати з банківських установ для надання учаснику.

Від представника позивача 24.08.2026 надійшло клопотаня про залишення без розгляду пояснень представника відповідача, у зв`язку з тим, що вони подані із пропусками процесуальних строків поза межами підготовчого засідання та з порушенням вимог щодо надіслання копій іншим учасникам справи.

Щодо клопотання представника позивача від 24.08.2026 про залишення без розгляду пояснень Товриства з обмеженою відповідальністю «Промоенерджі» від 24.08.2026 суд зазначає, що доводи позивача про ненадсилання йому копії зазначених пояснень спростовуються матеріалами справи.

Зокрема, відповідно до квитанції № 8468292 від 24.08.2026 підтверджується доставка документів, поданих відповідачем, до зареєстрованого Електронного кабінету ОСОБА_1 . Отже, позивач був належним чином повідомлений про подання відповідачем відповідного документа та мав можливість ознайомитися з його змістом і надати свої заперечення.

При цьому суд враховує, що пояснення відповідача від 24.08.2026 подані після закриття підготовчого провадження та після спливу встановленого судом строку для подання відзиву. Водночас відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Подані відповідачем пояснення за своїм змістом містять його заперечення проти позовних вимог та правову позицію щодо предмета спору, а тому суд вважає за необхідне надати оцінку викладеним у них доводам при вирішенні справи по суті.

Крім того, позивач, будучи обізнаним зі змістом пояснень відповідача, скористався своїм процесуальним правом та виклав у поданому клопотанні власну позицію щодо наведених відповідачем доводів. Таким чином, можливість позивача реалізувати принцип змагальності та надати суду свої заперечення забезпечена.

За таких обставин, враховуючи зміст поданих відповідачем пояснень, обізнаність позивача про їх подання та наявність у нього можливості надати відповідні заперечення, суд не вбачає підстав для залишення пояснень Товариства з облмеженою відповідальністю "Промоенерджи" від 24.08.2026 без розгляду, у зв`язку з чим у задоволенні відповідного клопотання позивача слід відмовити.

Від представника відповідача 28.08.2026 до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 28.08.2026 о 12:00 год. У вказаному клопотанні представник відповідача послався на запровадження в Україні воєнного стану, підвищений рівень загрози здійснення повітряних атак із застосуванням ударних безпілотних літальних апаратів та підвищену частоту оголошення повітряних тривог у Київській області, у зв`язку з чим зазначив про неможливість свого прибуття до приміщення суду та просив відкласти розгляд справи на іншу дату.

У судове засідання 28.08.2026 представник відповідача не з`явився.

Представник позивача у судове засідання 28.08.2026 також не з`явився. При цьому 24.07.2026 представником позивача подано клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність передбачених статтею 202 Господарського процесуального кодексу України підстав для його задоволення.

Суд враховує наведені представником відповідача обставини, однак зазначені у клопотанні обставини самі по собі не свідчать про наявність передбачених процесуальним законом підстав для відкладення розгляду справи. Відповідач був завчасно належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, а матеріали справи не містять відомостей про виникнення обставин, які б об`єктивно унеможливлювали розгляд справи за відсутності його представника.

Крім того, судом враховано, що відповідач мав можливість реалізувати належні йому процесуальні права та обов`язки на попередніх стадіях розгляду справи, а підготовче провадження у справі було закрито ухвалою суду від 07.08.2026. Матеріали справи містять достатню сукупність доказів для вирішення спору по суті, а відкладення розгляду справи не обумовлене необхідністю вчинення судом або учасниками справи конкретних процесуальних дій, без яких вирішення спору є неможливим.

За таких обставин суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та, з урахуванням положень статей 202, 236 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами за відсутності представників сторін.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті заявлених вимог за наявними у ній матеріалами в даному судовому засіданні, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

В судовому засіданні 28.08.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правові норми, які підлягають застосуванню, враховуючи позицію сторін, суд встановив.

ОСОБА_1 (далі Позивач) є учасником ТОВ «ПРОМОЕНЕРДЖІ» (далі Відповідач, Товариство), який володіє часткою у статутному капіталі у розмірі 33,3333 %, що в грошовому еквіваленті складає 3 333,33 грн. про що, зокрема, свідчать п. 1.2. Статуту товариства та інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

12.03.2026 року Позивач, керуючись приписами пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та статтею 11 статуту ТОВ «ПРОМОЕНЕРДЖІ», звернулася до Відповідача з письмовою вимогою, в якій просила протягом 10 днів з моменту її отримання надати Позивачу як учаснику Товариства документи та інформацію про його господарську діяльність за період з 01.04.2025 до 12.03.2026, а саме, належним чином засвідчені копії документів: банківських виписок з усіх банківських рахунків ТОВ «ПРОМОЕНЕРДЖІ» (ідентифікаційний код 40858144) за період з 01.04.2025 по 12.03.2026 (які мають містити всі записи про рух грошових коштів (надходження та списання), назви і реквізити контрагентів, дати здійснення платежів, призначення платежів, суми операцій), у тому числі:- по рахунку № НОМЕР_2 , валюта рахунку 980 українська гривня, який відкрито 21.12.2020 року в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «КОМІНБАНК» (МФО банку 322540, ідентифікаційний код 21580639),

- по рахунку № НОМЕР_3 , валюта рахунку 980 українська гривня, який відкрито 21.12.2020 року в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «КОМІНБАНК» (МФО банку 322540, ідентифікаційний код 21580639),

- по рахунку № НОМЕР_4 , валюта рахунку 980 українська гривня, який відкрито 24.06.2021 року в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «КОМІНБАНК» (МФО банку 322540, ідентифікаційний код 21580639),- по рахунку № НОМЕР_5 , валюта рахунку 980 українська гривня, який відкрито 01.09.2023 року в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «ОТПБАНК» (МФО банку 300528, ідентифікаційний код 21685166),

- по рахунку № НОМЕР_6 , валюта рахунку 980 українська гривня, який відкрито 01.11.2023 року в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «ОТПБАНК» (МФО банку 300528, ідентифікаційний код 21685166); всіх господарських договорів ТОВ «ПРОМОЕНЕРДЖІ», додаткових угод та додатків до них, які були укладені, виконувалися чи були припинені у період з 01.04.2025 по 12.03.2026;

- податкової та фінансової звітності ТОВ «ПРОМОЕНЕРДЖІ» за період з 01.04.2025 по 12.03.2026;

- податкової декларації платника єдиного податку третьої групи за півріччя 2025 року,

- податкової декларації платника єдиного податку третьої групи за три квартали 2025 року,

- податкової декларації платника єдиного податку третьої групи річної за 2025 року;

- річної фінансової звітності за 2025 рік у складі Балансу та Звіту про фінансові результати; всіх первинних документів, видаткових накладних, актів приймання-передачі, актів виконаних робіт, рахунків-фактур, видаткових та прибуткових касових ордерів, актів звіряння взаєморозрахунків, інших бухгалтерських документів які підтверджують дебіторську, кредиторську заборгованість (у розрізі дебіторів та кредиторів) та зобов`язання ТОВ «ПРОМОЕНЕРДЖІ» у період з 01.04.2025 по 12.03.2026, а також, документів, на підставі яких були сформовані показники:

- за звітний період по рядках 2000, 2120, 2280, 2180, 2285 Звіту ТОВ «ПРОМОЕНЕРДЖІ» про фінансовий результат за 2025 рік, - на кінець звітного періоду по рядках 1010, 1011, 1012, 1125, 1135, 1155, 1420, 1615, 1620, 1690 Балансу ТОВ «ПРОМОЕНЕРДЖІ» на 31.12.2025 року; оборотно-сальдових відомостей ТОВ «ПРОМОЕНЕРДЖІ» за період діяльності з 01.04.2025 по 12.03.2026, із зазначенням залишків на початок та кінець кожного місяця, у тому числі:

- по рахункам в розрізі субрахунків 10, 20, 26, 28, 31, 70 (або аналогічних, у випадку застосування спрощеного плану рахунків),- по рахункам в розрізі субрахунків 36, 37, 63, 64, 68 (або аналогічних, у випадку застосування спрощеного плану рахунків) в розрізі контрагентів,

- по інших рахунках, де враховуються розрахунки з дебіторами та кредиторами; податкових декларацій з плати за землю (орендної плати) на 2025 та 2026 роки за земельні ділянки комунальної власності, що перебувають у користуванні Товариства, та документів, що підтверджують її сплату за період з 01.04.2025 до 12.03.2026; наказів Товариства про облікову політику на 2025 та 2026 роки; наказів Товариства про призначення директора та головного бухгалтера; протоколів Загальних зборів учасників Товариства за період з 01.04.2025 до 12.03.2026; витягу з реєстру платників єдиного податку на Товариство; а також інформацію про діяльність ТОВ «ПРОМОЕНЕРДЖІ» за період з 01.04.2025 по 12.03.2026 у вигляді листа, з відповідями на наступні запитання (окремим пунктом на кожне запитання):

1. За якою адресою (номер приміщення, будівлі, назва вулиці та населеного пункту) виконавчий орган Товариства здійснює поточне керівництво Товариством та зберігає документацію щодо його діяльності на дату отримання цієї вимоги?

2. Чи відрізняється вищезазначена адреса від офіційного зареєстрованого місцезнаходження Товариства?

3. Який графік роботи виконавчого органу ТОВ «ПРОМОЕНЕРДЖІ» станом на дати отримання цієї вимоги?

4. Яка вартість чистих активів ТОВ «ПРОМОЕНЕРДЖІ» була станом на кінець 2023, 2024 та 2025 років?

5. Які банківські рахунки ТОВ «ПРОМОЕНЕРДЖІ» були відкриті та діяли у період з 01.04.2025 до 12.03.2026 для обслуговування його фінансово-господарської діяльності, із зазначенням номерів цих рахунків та назв фінансових установ.

Вказана вимога ОСОБА_1 була надіслана на адресу Відповідача 12.03.2026 року поштовим відправленням № 0820201277610 і отримана Відповідачем 26.03.2026 року, що підтверджується описом вкладення, поштовою квитанцією і накладною, а також, листом оператора поштового зв`язку ТА «Укрпошта» від 15.04.2026 року.

Однак, відповідь на вказану вимогу позивач не отримав.

В подальшому 04.06.2026 позивач повторно звернулась до відповідача з письмовою вимогою про надання документів та інформації, яка стосується господарської діяльності товариства.

Проте, відповідь на вказану вимогу позивач не отримав.

На момент звернення до суду, запитувані позивачем копії документів та інформація виконавчим органам не надана, чим порушено права Позивача, як учасника, товариства, а тому, позивач, посилаючись на положення статтей 5 та 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та п. 11 Статуту товариства, просить суд задовольнити позовні вимоги та зобов`язати відповідача надати суду копії документів щодо господарської діяльності ТОВ «ПРОМОЕНЕРДЖІ» за період з 01.04.2025 до 10.06.2026.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, а також заслухавши пояснення позивача у судовому засіданні, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання порушенням.

Таким чином, підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення, невизнання або оспорювання прав чи законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб`єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або законних інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, становлять підставу позову, предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить прийняти судове рішення. При цьому відсутність факту порушення права особи є підставою для відмови в позові, оскільки саме порушене (оспорюване) право та інтерес підлягають захисту.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно до статті 16 ЦК України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом. Вказаною статтею закріплено способи захисту цивільних прав та інтересів.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Статтею 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак, наведені приписи чинного законодавства визначають об`єктом захисту, в тому числі судового, може бути порушене, невизнане або оспорюване право.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Тобто вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Лише у разі встановлення наявності порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу позивача та відповідності обраного останнім способу захисту такому порушенню або оспорюванню суд може прийняти рішення про задоволення позову.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, або компенсація витрати, що виникли у зв`язку з порушенням прав, чи в інший спосіб нівелює негативні наслідки такого порушення.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право особи на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Відповідно до частини першої статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» останній визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі - товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників.

Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» унормовано, що учасник товариства має право отримувати інформацію про господарську діяльність товариства.

Згідно статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» товариство зобов`язано зберігати такі документи: 1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника); 2) статут товариства та зміни до статуту; 3) протоколи загальних зборів учасників; 4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; 5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття); 6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства; 7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг; 8) річну фінансову звітність; 9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам; 10) документи, пов`язані з випуском емісійних цінних паперів; 11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства; 12) документи, що підтверджують права товариства на майно; 13) документи бухгалтерського обліку. Відповідальність за зберігання документів товариства покладається на виконавчий орган товариства та на головного бухгалтера (у разі призначення) - щодо документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Документи, передбачені частиною першою цієї статті, підлягають зберіганню протягом усього строку діяльності товариства, крім документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства.

Товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті. Протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов`язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов`язаних з пересиланням документів поштою.

Відповідно до п. 11.1. статті 11 Статуту Товариства учасники товариства мають право учасники Товариства мають право: брати участь в управлінні Товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства: отримувати інформацію про господарську діяльність товариства, стану його майна, розмірів прибутків та збитків; брати участь у розподілі прибутку товариства пропорційно своїй частці у статутному капіталі Товариства; отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилась після розрахунків з кредиторами, або його вартість; брати участь в діяльності Товариства на підставі трудового договору (контракту) або за договором цивільного-правового характеру; висувати на розгляд органів управління Товариства пропозиції з питань діяльності Товариства: придбавати у пріоритетному порядку продукцію, роботи та послуги, що виробляються Товариством, обирати та бути обраними до органів Товариства.

Пунктом 11.2. статті 11 Статуту визначено, зокрема, що на клопотання Учасника Товариство зобов`язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти Товариства про його діяльність, протоколи Загальних зборів Учасників.

Одержання учасником господарського товариства інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, є необхідним для реалізації таким учасником своїх корпоративних прав, зокрема, правомочностей на участь в управлінні господарською організацію. Відтак, внаслідок невиконання господарським товариством свого обов`язку з надання учаснику господарського товариства на його вимогу інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, можуть бути визнані порушеними як право учасника товариства на інформацію, так і його корпоративні права.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду в постановах від 21.01.2020 у справі №906/157/19, від 03.12.2020 у справі №910/13808/19, від 24.12.2020 у справі №911/73/20.

Таким чином, системний аналіз статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та статті 11 Статуту Відповідача свідчить про передбачене право учасників товариства, зокрема, і Позивача як учасника Товариства, одержувати інформацію і довідки з усіх питань, пов`язаних з діяльністю товариства, знайомитися з документацією, в тому числі банківським виписками, річними балансами, звітами про діяльність, протоколами зборів, ревізійної комісії тощо.

Враховуючи перелік документів, які Позивач просить суд зобов`язати Відповідача надати, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про інформацію» інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Документ є рухомою, неподільною, визначеною індивідуальними ознаками, неспоживчою річчю, тобто є майном в розумінні цивільного законодавства. Особливістю документа як майна є те, що він не має номінальної вартості та не обліковується в бухгалтерському обліку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.05.2021 у справі №759/9008/19 ).

Первинні бухгалтерські документи - це документи, які складаються за фактами економічної діяльності підприємства.

Основними видами бухгалтерських документів, які складаються для супроводу будь-якої фінансової операції на підприємстві та які можуть бути створені на підприємстві є: видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, акти виконаних робіт, видатковий та прибутковий касові ордери, рахунок-фактура, бухгалтерська довідка.

Вимоги до первинних бухгалтерських документів, які регулюють форму та вимоги до змісту первинної документації, визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (з відповідними змінами).

Частини 1,2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити.

Тобто, первинні документи повинні містити відомості, які підтверджують вчинення господарської операції, на виконання якої вони складаються, у зв`язку з чим вчинення певної господарської операції фіксуватиметься документально, що в сукупності свідчить про підтвердження між учасниками такої операції певних прав та обов`язків, зокрема, і щодо обов`язку сплатити певну суму коштів, яка складатиме еквівалент певної вартості наданих послуг.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не визначає що таке банківська виписка. Однак, в бухгалтерському обліку виписка банку визначається як документ, який відображає рух коштів на рахунку клієнта в банку та містить інформацію про надходження та виплати, залишки на рахунку, а також інші операції, що здійснюються банком по рахунку. Тобто є документом, що підтверджує факт надходження грошових коштів на рахунок. Він використовується для ведення бухгалтерського обліку та контролю за рухом коштів.

Згідно п.43 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України №75 від 04.07.2018 (далі Положення), первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.

Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку (п.62 Положення).

Згідно п.63 Положення виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта.

Разом з тим, формулювання Позивачем в прохальній частині позову неконкретизованих вимог, а саме: «надати інформацію..» позбавляє суд можливості встановити їх відповідність переліку документів, визначеного в частині 1 статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та положеннями Статуту, а відтак і можливості задовольнити позов в цій частині.

Судом враховано, що зі змісту пункту 11 частини 1 статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» вбачається, що товариство зобов`язано зберігати інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства, однак суд зазначає, що Позивачем не доведено із посиланням на норми чинного законодавства та положення Статуту обов`язку Товариства зберігання зазначеної інформації у формі окремого документа «інформація», зокрема, інформацію про перелік укладених товариством договорів.

Схожа за змістом правова позиція викладене у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.06.2024 у справі № 906/211/23, в якій Верховний Суд вважає правильним висновок суду про те, що позивачем не доведено чіткий перелік документів, що регулюють питання праці, обов`язок створення і зберігання яких покладено на товариство, а відтак позивачем не було чітко сформовано зміст позовних вимог щодо витребування конкретного переліку таких документів. У зв`язку з чим суд позбавлений можливості оцінити витребовувані позивачем документи в частині кадрових питань на їх відповідність частини першої статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», а також дійти висновку про належність визначеного позивачем способу захисту його корпоративних прав в цій частині.

Позовні вимоги в частині зобов`язання Товариства надати бухгалтерську довідку про місцезнаходження виконавчого органу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промоенерджі» та адресу зберігання документації задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ГПК України, місцезнаходження юридичної особи визначається виключно за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відомості про місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Промоенерджі» є відкритими, загальнодоступними та містяться в указаному Реєстрі, а відтак не потребують додаткового посвідчення шляхом створення внутрішніх довідок підприємства.

Натомість положення Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», приписи Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» або Статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Промоенерджі» не містять такого поняття як «бухгалтерська довідка про місцезнаходження виконавчого органу товариства, звідки здійснюється поточне керівництво», і цей документ не належить до первинних бухгалтерських документів чи регістрів обліку.

Враховуючи вищевикладене, оскільки заявлені позивачем позовні вимоги в частитні надання належним чином завірених копії документів у вигляді «бухгалтерської довідки про місцезнаходження Товариства» та «довідки про адресу зберігання документації» не є документами, які створюються у процесі фінансово-господарської діяльності товариства за законом, вимога про зобов`язання їх надати є безпідставною, необґрунтованою та не підлягає задоволенню».

Також, суд враховує, що згідно частини 5 статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов`язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті.

На підставі встановлених судом вище обставин, суд зазначає, що Позивачем належним чином реалізовано право на досудове вирішення спору шляхом направлення вимоги на юридичну адресу Відповідача, яку останнім не виконано.

Підсумовуючи викладене вище суд дійшов висновку щодо правомірності заявлених Позивачем вимог в частині надання документів, зберігання та наявність яких у Відповідача передбачено чинним законодавством та положеннями Статуту, що відповідно свідчить про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі РуїсТоріха проти Іспанії). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі Проніна проти України, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Промоенерджі».

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В

1. Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промоенерджі» задовольнити частково.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Промоенерджі» (08202, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Соборна, буд. 152, код ЄДРПОУ 40858144) надати у 10-денний строк з дати набрання рішенням суду законної сили фізичній особі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) належним чином засвідчені уповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю «Промоенерджі» копії документів:

- банківські виписки з усіх банківських рахунків ТОВ «ПРОМОЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ - 40858144) за період з 01.04.2025 року по 10.06.2026 року, які містять всі записи про рух грошових коштів (надходження та списання), назви і реквізити контрагентів, дати здійснення платежів, призначення платежів та суми операцій;

- рахунку № НОМЕР_2 , валюта рахунку 980-українська гривня, який відкрито 21.12.2020 року в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «КОМІНБАНК» (МФО банку 322540, код за ЄДРПОУ 21580639);

- рахунку № НОМЕР_3 , валюта рахунку 980-українська гривня, який відкрито 21.12.2020 року в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «КОМІНБАНК» (МФО банку 322540, код за ЄДРПОУ 21580639);

- рахунку № НОМЕР_4 , валюта рахунку 980-українська гривня, який відкрито 24.06.2021 року в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «КОМІНБАНК» (МФО банку 322540, код за ЄДРПОУ 21580639);

- рахунку № НОМЕР_5 , валюта рахунку 980-українська гривня, який відкрито 01.09.2023 року в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «ОТПБАНК» (МФО банку 300528, код за ЄДРПОУ 21685166);

- рахунку № НОМЕР_6 , валюта рахунку 980-українська гривня, який відкрито 01.11.2023 року в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «ОТПБАНК» (МФО банку 300528, код за ЄДРПОУ 21685166);

- належним чином засвідчені копії усіх господарських договорів ТОВ «ПРОМОЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ - 40858144), додаткових угод та додатків до них, які були укладені, виконувалися чи були припинені у період з 01.04.2025 року по 10.06.2026 року;

- належним чином засвідчені копії податкової та фінансової звітності ТОВ «ПРОМОЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ - 40858144) за період з 01.04.2025 року по 10.06.2026 року, а саме: податкової декларації платника єдиного податку третьої групи за півріччя 2025 року, податкової декларації платника єдиного податку третьої групи за три квартали 2025 року, податкової декларації платника єдиного податку третьої групи річної за 2025 рік, річної фінансової звітності за 2025 рік у складі Балансу та Звіту про фінансові результати, податкової декларації платника єдиного податку третьої групи за перший квартал 2026 року;

- належним чином засвідчені копії всіх первинних документів, видаткових накладних, актів приймання-передачі, актів виконаних робіт, рахунків-фактур, видаткових та прибуткових касових ордерів, актів звіряння взаєморозрахунків, інших бухгалтерських документів, які підтверджують дебіторську, кредиторську заборгованість та зобов`язання ТОВ «ПРОМОЕНЕРДЖІ» у період з 01.04.2025 року по 10.06.2026 року, а також документів, на підставі яких були сформовані показники за звітний період по рядках 2000, 2120, 2280, 2180, 2285 Звіту ТОВ «ПРОМОЕНЕРДЖІ» про фінансовий результат за 2025 рік та на кінець звітного періоду по рядках 1010, 1011, 1012, 1125, 1135, 1155, 1420, 1615, 1620, 1690 Балансу ТОВ «ПРОМОЕНЕРДЖІ» на 31.12.2025 року;

- належним чином завірені копії оборотно-сальдових відомостей ТОВ «ПРОМОЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ - 40858144) за період діяльності з 01.04.2025 року по 10.06.2026 року, із зазначенням залишків на початок та кінець кожного місяця, у тому числі по рахунках в розрізі субрахунків 10, 20, 26, 28, 31, 70 (або аналогічних, у випадку застосування спрощеного плану рахунків), по рахунках в розрізі субрахунків 36, 37, 63, 64, 68 (або аналогічних, у випадку застосування спрощеного плану рахунків) в розрізі контрагентів, а також по інших рахунках, де враховуються розрахунки з дебіторами та кредиторами;

- належним чином засвідчені копії податкових декларацій з плати за землю (орендної плати) на 2025 та 2026 роки за земельні ділянки комунальної власності, що перебувають у користуванні Товариства, та документів, що підтверджують її сплату за період з 01.04.2025 року по 10.06.2026 року;

- належним чином засвідчені копії наказів Товариства про облікову політику на 2025 та 2026 роки;

- належним чином засвідчені копії наказів Товариства про призначення директора та головного бухгалтера;

- належним чином засвідчені копії протоколів Загальних зборів учасників Товариства за період з 01.04.2025 року по 10.06.2026 року;

- належним чином засвідчена копія витягу з реєстру платників єдиного податку на Товариство станом на 10.06.2026 року;

- належним чином засвідчені копії банківських довідок про відкриття (закриття) усіх рахунків ТОВ «ПРОМОЕНЕРДЖІ» в банківських та інших фінансових установах, які були відкриті, діяли та/або були закриті у період з 01.04.2025 року по 10.06.2026 року.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промоенерджі» (08202, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Соборна, буд. 152, код ЄДРПОУ 40858144) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено та підписано 04.09.2026.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Промоенерджі» (код ЄДРПОУ 40858144, адреса: 08202, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Соборна, буд. 152)

Суддя С.М. Фурсова