Рішення № 139474709, 04.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2026Справа № 910/2714/26

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автошини-Прозоро»

про розподіл судових витрат

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автошини-Прозоро»

до Акціонерного товариства «Укргазвидобування»

про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення 109 596,00 грн

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автошини-Прозоро» (далі - ТОВ «Автошини-Прозоро») до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (далі - АТ «Укргазвидобування») про зобов`язання вчинити дії за договором поставки № 2138/УГВС/25 від 11.11.2025 та стягнення заборгованості в сумі 109 596,00 грн.

Справа розглядалася у порядку загального позовного провадження відповідно до процедури, визначеної Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України).

За результатами розгляду цієї справи рішенням суду від 30.07.2026 позов ТОВ «Автошини-Прозоро» задоволено; зобов`язано АТ «Укргазвидобування» виконати зобов`язання за договором поставки шляхом прийняття від ТОВ «Автошини-Прозоро» товару; стягнуто з АТ «Укргазвидобування» вартість товару в сумі 109 596,00 грн та судовий збір у сумі 5 324,80 грн.

Після ухвалення вказаного судового рішення до Господарського суду міста Києва від ТОВ «Автошини-Прозоро» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, у якій заявник просить стягнути з АТ «Укргазвидобування» витрати на правничу допомогу в сумі 53 000,00 грн.

За змістом ст. 221 ГПК України суд за заявою сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 244 ГПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2026 розгляд поданої заяви вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) учасників справи за правилами, визначеними ст. 221, 244 ГПК України.

Відповідач подав заперечення проти стягнення витрат на правничу допомогу, в яких зазначив, що позивач порушив строк на подачу доказів понесення ним витрат на правничу допомогу, у зв`язку з чим його заяву слід залишити без розгляду. Також відповідач вказав, що заявлений позивачем розмір витрат є завищеним у порівнянні зі складністю справи та обсягом наданої правової допомоги, стягнення витрат на правничу допомогу у такому розмірі становитиме для нього надмірний тягар у майновому стані з огляду на народно-господарське значення АТ «Укргазвидобування» для держави. У своїх запереченнях відповідач просив відмовити в стягненні заявленої суми, а у разі ухвалення судом рішення про стягнення витрат на правничу допомогу - то зменшити їх розмір до 1 грн.

Суд, розглянувши заяву позивача щодо розподілу судових витрат з урахуванням думки учасників справи та дослідивши в цій частині наявні докази, дійшов висновку, що подана заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 124 ГПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 статті 129 ГПК України).

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами за результатами розгляду справи.

З огляду на викладене та враховуючи, що попередній розрахунок наведених витрат позивач надав у позові, потім зробив відповідну заяву про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів та 04.08.2026 (рішення ухвалене 30.07.2026) подав докази понесення цих витрат, твердження відповідача про те, що заяву позивача слід залишити без розгляду через порушення процесуального строку є безпідставними.

Відповідно до ст. 126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У даному випадку на підтвердження факту понесення витрат на правничу допомогу позивач долучив копії:

- свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Шапошніковим І.Б. № 3284/10 від 19.04.2007;

- ордеру на надання правничої (правової) допомоги ТОВ «Автошини-Прозоро» адвокатом Шапошніковим І.Б. серія АІ № 2149959;

- договору про надання правової допомоги № 3/4 від 03.04.2025, укладеного між ТОВ «Автошини-Прозоро» та Адвокатським об`єднанням «Альва Прайвесі»;

- акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 31.07.2026 на суму 53 000,00 грн;

- платіжних інструкцій № МХ39-6ВА0-1МТ2-Н7РН від 31.03.2026 на суму 30 500,00 грн, № ВТЗЕ-М69М-704А-9В6К від 01.05.2026 на суму 4 500,00 грн, № 3В75-7Т6С-766В-6С1Т від 03.08.2026 на суму 4 500,00 грн; № 3ХТ4-83КС-694М-8349 від 03.08.2026 на суму 4 500,00 грн, № СКХ9-99Х3-0332-ЕРВ1 від 03.08.2026 на суму 4 500,00 грн, № СРТ4-1АХ6-Н13С-РК56 від 03.08.2026 на суму 4 500,00 грн.

Наведені вище докази суд вважає належними та достатніми для підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

У той же час при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Як зауважила Велика Палата Верховного Суду, нормами процесуального законодавства передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат такі, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Така позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховним Судом у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19.

Також Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію, за якою при визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У даному випадку суд враховує наступні критерії визначення розміру витрат на правову допомогу: категорію справи, у якій предметом розгляду є спір невеликої складності з поставки товару; ціну позову (109 596,00 грн) та характер спірних відносин, які не передбачають необхідності дослідження і застосування великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів; обсяг виконаної адвокатом роботи під час підготовки позову; розгляд справи у загальному позовному провадженні; наявність відзиву відповідача, на який представник позивача надав відповідь; формування та викладення адвокатом своєї позиції на всі доводи відповідача; позиції сторін зазначені в перших заявах по суті справи не змінювались; у справі незначна кількість доказів; кількість судових засідань (4) та присутність на кожному з них представника позивача;.

Тож на підставі викладеного суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на правничу допомогу з 53 000,00 грн до 20 000,00 грн, відтак, вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу суд задовольняє частково.

При цьому суд приймає до уваги висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 04.10.2021 у справі № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19, про те, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автошини-Прозоро» про розподіл судових витрат задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28, ідентифікаційний код 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автошини-Прозоро» (04071, м. Київ, вул. Оболонська, буд. 25, ідентифікаційний код 45504596) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп.

У решті вимог - відмовити.

Повне додаткове рішення складене 4 вересня 2026 року.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Суддя Головіна К. І.