Постанова № 13947113, 04.02.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2011 р.справа № 2а-2705/08/1170 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Юхименка О.В.

суддів: Мірошниченка М.В. Руденко М.А.

при секретарі судового засідання:Красоті А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Фермерського господарства «Лан»,

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду

від 15.05.2009р.

у справі № 2а-2705/08/1170

за позовом Фермерського господарства «Лан»,

вул. Ватутіна, 17, с. Бандурове Гайворонського Кіровоградської, 26325;

до відповідача Гайворонської міжрайонної

Державної податкової інспекції Кіровоградської області,

вул. Кірова, 39/88, м. Гайворон Кіровоградської області, 26300;

про скасування акта, -

встановив: Фермерським господарством «Лан»подано позов до Гайворонської міжрайонної Державної податкової інспекції Кіровоградської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0009212310/0 від 26.09.2008р. в частині визначення суми податкового зобовязання у розмірі 20.922,11 грн.

Кіровоградський окружний адміністративний суд (суддя Притула К.М.) своєю постановою від 15.05.2009р. у позові відмовив.

Постанова суду мотивована тим, що невикористання товарів в господарській діяльності платника податку виключає віднесення їх вартості до складу податкового кредиту. Отже, визначення суми податкового зобовязання є правильним.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Фермерське господарство «Лан», Позивач, вказує на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Списання площ посівів та втрат запасів, які сталися у звязку з надзвичайною ситуацією природного характеру посухою, не є невикористанням таких запасів в господарській діяльності.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати. Позов задовольнити.

Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні Сторони не скористались. Про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

У відповідності з частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Сутність спору: В період з 29.08.2008р. по 11.09.2008р., уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Фермерського господарства «Лан», код за ЄДРПОУ 31541177, з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2007р. по 30.06.2008р.

За результатами перевірки 16.09.2008р. складений Акт № 322-23-10/31541177.

В Акті перевірки вчинено записи про порушення підпункту підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР) - підприємство не сторнувало податковий кредит у червні 2007 року з вартості придбаних матеріальних активів та послуг у розмірі 104.610,55 грн., які не призначені для використання в господарській діяльності підприємства (посіви сільськогосподарських культур урожаю 2007 року загинули внаслідок посухи в травні 2007 року).

На підставі Акту перевірки, 26.09.2008р. керівником МДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 0009212310/0.

Згідно з підпунктом 4.2.2 б) пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III, відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.4, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, підпункту 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР), на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III, Фермерському господарству «Лан»визначено суму податкового зобовязання за платежем 3014010100, податок на додану вартість, в сумі 25.458,09 грн. штрафних (фінансових) санкцій. В їх числі 20.922,11 грн. за порушення, зміст якого викладено вище.

Визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0009212310/0 від 26.09.2008р. в частині визначення суми податкового зобовязання у розмірі 20.922,11 грн. стало предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню.

За позицією фахівців держподаткінспекції, з чим погодився суд першої інстанції, Господарством завищено суму податкового кредиту по спеціальній декларації (рослинництво) на придбання матеріальних активів та послуг, які не використані в господарській діяльності підприємства.

Така позиція видається колегії суддів помилковою.

Згідно з підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(2181-14) платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання), та за умови, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті б) підпункту 4.2.2 цього Закону.

Відсутність нарахування суми податкового зобовязання виключає застосування санкцій на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (2181-14).

Крім того, згідно з підпунктом 11.29 Закону України «Про податок на додану вартість» (168/97-ВР), із змінами, внесеними згідно із ЗаконамиУкраїни від 18.01.2001 р. N 2233-III, від 19.10.2006 р. N 273-V, до 1 січня 2008 року було зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва.

Зазначені кошти залишались в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовувались ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.

З огляду і на Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 р. N 271 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 р. N 374), стягнення зазначених коштів шляхом направлення повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є неправильним.

Окрім викладеного, згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону (168/97-ВР) в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначався виходячи із договірної вартості товарів (послуг) <…> у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку <…>.

При цьому, пунктом 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. господарська діяльність визначена як будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Слід зазначити, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»(334/94-ВР) дає визначення господарської діяльності, використовуючи поняття «доход»(який визначається пунктом 1.21 статті 1 та підпунктом 4.1.1 Закону), а не поняття «прибуток»(який визначено статтею 3 цього Закону).

Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Отже, за змістом наведеної норми (підпункту 7.4.1 Закону (168/97-ВР), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва в принципі. Списання площ посівів та втрат запасів, які сталися у звязку з надзвичайною ситуацією природного характеру посухою, не є невикористанням таких запасів в господарській діяльності.

Відтак, визначення суми податкового зобовязання у розмірі 20.922,11 грн. є помилковим.

Невідповідність висновків суду обставинам справи є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. 195, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Лан»задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2009р. у справі № 2а-2705/08/1170 скасувати.

Позов Фермерського господарства «Лан»задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.09.2008р. № 0009212310/0 в частині визначення суми податкового зобовязання у розмірі 20.922,11 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається протягом одного місяця з дня складення судового рішення у повному обсязі.

Постанову складено у повному обсязі 15.02.2011р.

Головуючий:О.В. Юхименко

Суддя:М.В. Мірошниченко

Суддя:М.А. Руденко