Постанова № 13947114, 25.01.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2011 р.справа № 2а-7877/09 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання:Лозовій О.А.

за участю представників:

позивача:- Дмитрієв М.О. дов від 03.09.2010

Панченко Л.А. дов від 18.08.2010

відповідача:- не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2009 року

у справі № 2-а-7877/09/1170

за позовом Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості

до товариства з обмеженою відповідальністю «Псьол»

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Псьол»економічних санкцій за порушення законодавства про зайнятість населення в розмірі 850 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проведеної інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості перевірки встановлено, що відповідачем використовувалась праця іноземців без дозволу державної служби зайнятості, що стало підставою для застосування до відповідача штрафу у пятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян рішенням від 02.09.09 № 1106-34/22213009. Означене рішення відповідачем не оскаржено, сума штрафу не сплачена.

Судом першої інстанції постановою від 14.12.09 у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що рішення позивача від 02.09.09 № 1106-34/22213009, яким на відповідача накладений штраф, прийнято з порушенням строків, визначених ст.250 Господарського кодексу України, є незаконним, тому сума економічних санкцій за порушення законодавства про зайнятість населення не підлягає стягненню.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову від 14.12.09 та прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.

Позивач у апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про застосування строків, передбачених ст.250 Господарського кодексу України, оскільки правовідносини між сторонами не є господарськими, вони повязані з виконанням державною службою зайнятості владних управлінських повноважень на основі законодавства про зайнятість населення. Спірні адміністративні правовідносини не є предметом регулювання Господарським кодексом України.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином. До суду надійшла письмова заява, в якій відповідач просив застосувати передбачені чинним законодавством строки позовної давності, апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості відповідно до Положення, затвердженого директором Кіровоградського обласного центру зайнятості 14.03.00, є місцевим органом державної служби зайнятості і підпорядковується Кіровоградському обласному центру зайнятості.

Як встановлено судом, 01.09.09 Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості проведено перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Псьол»з питань додержання законодавства про зайнятість населення, за результатами якої складений акт № 216 (а.с.6).

Проведеною перевіркою встановлено порушення ч.2 ст.8 Закону України «Про зайнятість населення», а саме: працевлаштування відповідачем іноземця громадянина Російської Федерації ОСОБА_4, який працював без отримання відповідного дозволу державної служби зайнятості в період з 11 травня 1999 року по 05 червня 2000 року.

На підставі вказаного акту перевірки Інспекцією прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення законодавства про зайнятість населення № 1106-34/22213009 від 02.09.09, яким відповідачеві нарахований штраф у п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян - в сумі 850,00 грн.

Примірник рішення № 1106-34/22213009 від 02.09.09 направлено на адресу відповідача разом з супроводжувальним листом від 02.09.09 № 11-3264-2009, отримано відповідачем 09.10.09 (а.с.10-11).

На момент звернення позивача до суду штраф відповідачем не сплачено.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про зайнятість населення»державна служба зайнятості складається з Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Згідно з п.6 Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР № 47 від 24.06.1991, інспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, проводить перевірку додержання законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцям, здійснює заходи, спрямовані на недопущення нелегального використання праці іноземців або осіб без громадянства без дозволу державної служби зайнятості.

Пунктом 8 вказаного Положення інспекції надається право застосовувати економічні санкції до підприємств, установ і організацій усіх форм власності, за порушення законодавства про зайнятість населення, передбачені статтями 5 і 20 Закону України «Про зайнятість населення»і за недодержання вимог статей 8 і 18 зазначеного Закону.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про зайнятість населення»та п. 4 Порядку оформлення іноземцями та особами без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1999 № 2028, яка діяла від час виникнення спірних правовідносин, іноземці та особи без громадянства, крім найнятих відповідно до угод про розподіл продукції, які прибули в Україну на визначений термін, одержують право на трудову діяльність лише за наявності в них дозволу на працевлаштування, виданого державною службою зайнятості України.

Відповідно до ч.4 ст.8 наведеного Закону у разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Виходячи з наведених правових норм, висновки позивача про порушення відповідачем законодавства України щодо працевлаштування іноземців відповідають обставинам справи, оскільки підприємство не надало належних дозволів при проведенні перевірки, штрафні санкції застосовано до відповідача правомірно.

Стосовно визначеної рішенням від 02.09.09 № 1106-34/22213009 суми штрафу - п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що штраф правомірно застосований в тому розмірі, який був встановлений на час вчинення порушення.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи. Зворотна дія в часі закону полягає в тому, що його юридична обовязковість поширюється на факти, які виникли до набрання ним чинності, а саме з моменту їх виникнення. Відповідальність за порушення визначається законом, який діяв на час допущення порушення відповідачем. Отже, не можна застосовувати суворішу санкцію закону, ніж ту, яка діяла на час вчинення порушення.

Статтею 8 Закону України «Про зайнятість населення»(в редакції, яка діяла на час допущення порушення, тобто з 11.05.1999 по 05.06.2000.) було визначено, що у разі використання праці іноземців або осіб без громадянства без дозволу державної служби зайнятості України з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, державна служба зайнятості стягує штраф за кожну таку особу у пятдесятикратному розмірі неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Визначення судом першої інстанції застосованої рішенням від 02.09.09 економічної санкції в розмірі 850,00 грн. як адміністративно-господарські і застосування до спірних правовідносин положень ст.250 Господарського кодексу України колегія суддів вважає помилковим.

Частиною 1 статті 238 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції визначені як заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

За правилами, встановленими вказаною нормою, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання.

Відповідно до ст.241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Як вбачається з акту перевірки № 216 від 01.09.09, предметом перевірки було дотримання відповідачем вимог законодавства про зайнятість, а саме: ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення».

Відповідно до преамбули Закону України «Про зайнятість населення»в умовах ринкової економіки і рівноправності різних форм власності цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальні гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.

Виходячи з правовідносин, які є предметом регулювання Законом України «Про зайнятість населення», колегія суддів вважає, що передбачений ст.8 цього Закону штраф не є адміністративно-господарським в розумінні ст. 241 ГК України, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку щодо неможливості застосування до відповідача штрафу за порушення законодавства про зайнятість населення рішенняя від 02.09.09 № 1106-34/22213009 через сплив строків, визначених ст.250 Господарського кодексу України.

Закон України «Про зайнятість населення»не обмежує органи державної служби зайнятості будь-яким строком при застосуванні до винних штрафів за порушення законодавства про зайнятість населення.

З огляду на вищевикладене колегія судів дійшла висновку про відповідність рішення від 02.09.09 № 1106-34/22213009 вимогам чинного на момент виникнення спору законодавства, а також щодо наявності у відповідача обов'язку сплатити 850,00 грн. штрафу.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи неправильно застосував норми матеріального справа, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Керуючись п. 3 ч.1 ст.198, ст.ст. 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2009 року у справі № 2-а-7877/09/1170 задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2009 року у справі № 2-а-7877/09/1170 скасувати.

Позов Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Псьол»економічні санкції в розмірі 850,00 грн. на користь Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили після її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:І.Ю. Добродняк

Суддя:Н.А. Бишевська

Суддя:Я.В. Семененко