Рішення № 139470975, 04.09.2026, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 702/566/26

2/709/1091/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Шарої Л.О.,

за участі секретаря судового засідання - Петраш Т.М.,

розглянувши в залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області у відкритому судовому засіданні, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Короткий виклад позиції позивача та відповідача.

Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 17.07.2018 на підставі кредитного договору № 2001080433301 видав відповідачу кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 15 000 грн, який пізніше було збільшено до 45 004 грн. Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 19.03.2026 складає 50 424,01 грн, із яких: 29 975,54 грн. заборгованість за кредитом, 20 448.47 грн. заборгованість за процентами;

Покликаючись на норми Цивільного кодексу, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь борг за кредитними договорами в загальній сумі 50424,01 грн та сплачений судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

11.08.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме в частині стягнення суми основного боргу (тіла кредиту). Водночас відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у частині нарахованих процентів за користування кредитними коштами за періоди з 24.02.2022 по 13.04.2023 та з 28.01.2025 по 10.04.2026, посилаючись на те, що у зазначені періоди він проходив військову службу у Збройних Силах України. Крім того, відповідач зазначає, що 10.04.2026 був звільнений з військової служби у зв`язку з тяжким пораненням та контузією.

Рух справи в суді першої інстанції та процесуальні рішення.

29.05.2026 представник позивача АТ «ПУМБ» - Донцова Є.О. через систему «Електронний Суд» скерувала до Монастирищенського районного суду Черкаської області в електронній формі позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Монастирищенського районного суду Черкаської області Барської Т.М. від 02.06.2026 вказану позовну заяву з долученими до неї письмовими доказами передано за територіальною підсудністю до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Апанасенко К.І. від 29.06.2026 вказану позовну заяву з долученими до неї письмовими доказами передано на розгляд до Чорнобаївського районного суду Черкаської області.

Матеріали цивільної справи надійшли до Чорнобаївського районного суду Черкаської області 27.07.2026.

Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2026, призначення судової справи не відбулося, через нестачу потрібної кількості суддів для розподілу справи.

03.08.2026 автоматизованою системою документообігу суду, з урахуванням положень ст. 36, 37 ЦПК України, було визначено головуючу суддю Шарую Л.О. та передано їй дану справу.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04.08.2026 суддею Шарая Л.О. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

11.08.2026 відповідачем до суду поданий відзив на позовну заяву.

14.08.2028 до суду відповідачем подано клопотання про долучення письмових доказів, а саме: копії військового квитка та витягу з наказу командира військової частини на ім`я ОСОБА_2 .

Сторони в передбачений ч. 7 ст. 279 ЦПК України строк не звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Строк, визначений ч. 3 ст. 279 ЦПК України, для реалізації особами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків сплив.

Згідно з вимогами ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

За таких обставин суд здійснює розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши клопотання відповідача про долучення письмових доказів, суд вважає за необхідне його задовольнити, оскільки клопотання подано в межах встановленого судом строку для подання відзиву на позовну заяву, а долучення доказів сприятиме повному та всебічному з`ясуванню обставин справи і забезпеченню права відповідача на захист.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Висновки суду.

17.07.2018 відповідач звернувся до позивача - АТ «ПУМБ» із заявою № 2001080433301 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО). Згідно положень цієї заяви, її підписанням клієнт ОСОБА_1 беззастережно підтвердив прийняття публічної пропозиції на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання усіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті послуг, які можуть бути надані їй в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може отримати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку). Відповідач просив відкрити на його ім`я поточний рахунок у гривнях № НОМЕР_1 , надати кредитну картку № НОМЕР_2 , на яку встановити кредитний ліміт в розмірі 15 000,00 грн; річна процентна ставка 57,50 % (а.с. 16).

Цього ж дня відповідачем був підписаний «Паспорт споживчого кредиту», в котрому міститься інформація про суму кредиту, строк кредитування, процентну ставку, загальні витрати за кредитом, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача (а.с. 17).

До позовної заяви відповідачем долучено Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, в редакції, що діяла з 06.04.2018 (а.с. 21-32).

Пунктом 2.2.5 Розділу І Публічної пропозиції АТ "ПУМБ" передбачено, що підписанням заяви на приєднання до договору, клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення договору клієнт ознайомився з повним текстом договору (в тому числі тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами договору.

Відповідно до п. 5.1.4. Розділу І Публічної пропозиції АТ "ПУМБ" клієнт зобов`язаний своєчасно та повністю відшкодовувати банку сплачені ним кошти.

Згідно з п. 5.1.7. Розділу І Публічної пропозиції АТ "ПУМБ" клієнт зобов`язаний сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов`язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим договором.

За приписами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Положеннями ч. 1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За правилами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частинами 1, 2 статті 640 ЦК України унормовано, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно з положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Частиною 1 статті 82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Матеріалами справи підтверджується укладення між позивачем та відповідачем договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 17.07.2018. Відповідачем не надано доказів на спростування презумпції правомірності зазначеного правочину. Натомість відповідач визнає факт укладення цього договору. Суд не має обґрунтованих сумнівів щодо достовірності обставин укладення між сторонами договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 17.07.2018 та добровільності визнання цієї обставини відповідачем.

Відповідно до довідки про збільшення кредитного ліміту за договором № 2001080433301 від 17.07.2018, позивачем на картковий рахунок відповідача встановлювалися такі розміри кредитного ліміту: 17.07.2018 15 000 грн; 13.12.2018 18 000 грн; 03.04.2019 23 000 грн; 13.08.2019 28 000 грн; 10.12.2019 33 000 грн; 10.07.2020 38 000 грн; 17.11.2020 43 000 грн; 18.03.2021 48 000 грн; 27.02.2022 40 004 грн; 03.03.2022 45 004 грн (а.с. 38).

Крім того, факт встановлення відповідачу кредитного ліміту, надання йому кредитних коштів та користування ними підтверджується наданою позивачем випискою за особовим рахунком відповідача (а.с. 50-92), а також визнається самим відповідачем.

За таких обставин суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 2001080433301 від 17.07.2018, на виконання умов якого відповідачу надано кредитні кошти, якими він користувався.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача за договором № 2001080433301 від 17.07.2018, суд установив, що станом на 19.03.2026 відповідач мав перед позивачем заборгованість по тілу кредиту з 23.07.2018 по 20.02.2026 29 975,54 грн, заборгованість за процентами в період із 20.08.2018 по 20.02.2026 20 448,47 грн; протягом вказаного періоду відповідачем здійснювалася оплата по тілу кредиту та по нарахованим процентам (а.с. 39-49).

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Положеннями статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст 1050 ЦК України. Тобто, після припинення строку кредитного договору, проценти не нараховуються. Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 31.10. 2018 у справі № 202/4494/16-ц.

Водночас, відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Згідно з положеннями Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", особливим періодом є період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Верховний Суд у постанові від 15.07.2020 у справі № 199/3051/14 виклав висновок про перелік необхідних документів, які підтверджують статус особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей".

У цій постанові Верховний Суд зазначив, що Національний банк України листом від 02.09.2014 № 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 26/4264/19.

Позивач просить стягнути із відповідача на його користь проценти за користування кредитними коштами за період із 20.08.2018 по 20.02.2026 в сумі 20 448,47 грн.

Разом з тим, відповідачем до суду з відзивом на позовну заяву та з клопотанням про долучення доказів були надані: копія військового квитка серії НОМЕР_3 , згідно якого ОСОБА_1 був мобілізований та проходив військову службу в Збройних Силах України в період із 24.02.2022 по 14.04.2023 та з 27.01.2025 по 10.04.2026; посвідчення серії НОМЕР_4 від 25.04.2023 учасника бойових дій на ім`я ОСОБА_1 ; довідку про безпосередню участь ОСОБА_1 в період із 20.08.22 по 05.11.2022 та з 09.11.2022 по 30.11.2022 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в районі с. Лютівка Богодухівського району Харківської області, м. Вугледар донецької області; довідку про безпосередню участь ОСОБА_1 в період із 14.09.2025 по 21.09.2025, із 27.09.2025 по 26.10.2025, із 20.12.2025 по 26.12.2025, із 27.12.2025 по 18.03.2026 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави з військовою агресією російської федерації проти України.

Зазначене вказує на те, що в період виконання умов кредитного договору, а саме з 24.02.2022 по 14.04.2023 та з 27.01.2025 по 10.04.2026, відповідач мав статус військовослужбовця ЗС України та на нього протягом вказаного періоду поширювалися пільги, передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Тобто, у відповідача відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом та інших платежів за Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 2001080433301 від 17.07.2018 протягом проходження відповідачем військової служби в ЗС України.

За таких обставин, суд не погоджується з розміром нарахованих позивачем процентів по вказаному договору та суд провів власний розрахунок.

Так, із наданого позивачем розрахунку суд встановив, що за період із 20.02.2022 по 20.04.2023 позивач здійснив нарахування відповідачу процентів за користування кредитом в сумі 11851,67 грн, а відповідачем було сплачено в рахунок погашення нарахованих процентів 12 989,69 грн; із 20.01.2025 по 20.02.2026 позивач здійснив нарахування відповідачу процентів за користування кредитом в сумі 15 635,63 грн, а відповідачем було сплачено в рахунок погашення нарахованих процентів 1 191,00 грн. Станом на 19.03.2026 заборгованість по тілу кредиту становила 29 975,54 грн, за процентами 20 448,47 грн.

Провівши власний розрахунок, суд дійшов висновку, що з урахуванням встановлених у ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пільг для військовослужбовців ЗС України, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 19.03.2026 складає: за тілом кредиту 29 975,54 грн, за процентами 6 267,78 грн (20 448,47 грн 12 989,69 грн - 1 191,00 грн).

Разом з цим, при проведенні власного розрахунку суд урахував, що відповідач заперечуючи позовні вимоги в частині стягнення з нього процентів за користування кредитними коштами за період проходження ним військової служби в Збройних Силах України, не надав власного контррозрахунку.

Відповідачу слід врахувати, що принцип змагальності, закріплений у ст. 12 ЦПК України, полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. При цьому, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 2001080433301 від 17.07.2018, в сумі 36 243,32 грн, з якої: тіло кредиту 29 975,54 грн, проценти 6 267,78 грн.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позову, позивачем сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн (а.с. 1).

У зв`язку із частковим задоволенням позовних (71,88 %), суд вважає необхідним стягнути із відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1 913,73 грн.

Керуючись ст. 10-11, 76-81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Частково задовольнити позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 2001080433301 від 17.07.2018 в сумі 36 243,32 грн та сплачений судовий збір в розмірі 1 913,73 грн, а всього 38 157,05 грн (тридцять вісім тисяч сто п`ятдесят сім гривень 05 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.О. Шарая