Рішення № 139470977, 04.09.2026, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 695/2739/26

2/709/1096/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Шарої Л.О.,

за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В.Г.,

представника позивача - Блізнєцова Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжна Вієнна Іншуранс Груп" про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення страхового відшкодування,

У С Т А Н О В И В:

Короткий виклад позиції позивача та відповідача.

ОСОБА_1 звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області із позовною заявою до ПАТ "Українська страхова компанія "Княжна Вієнна Іншуранс Груп" про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.10.2025 у с. Великі Канівці Золотоніського району Черкаської області сталася дорожньо-транспортна пригода між транспортним засобом «OPEL ZAFIRA», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортним засобом «SKODA OCTAVIA», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .

Згідно зі складеним на місці дорожньо-транспортної пригоди європротоколу, винною в спричиненні настання дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_3 .

Відповідальність водія транспортного засобу «SKODA OCTAVIA», д.н.з. НОМЕР_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 226568355 в ПАТ "Українська страхова компанія "Княжна Вієнна Іншуранс Груп".

Відповідно до висновку експерта № 148 від 03.04.2026, складеного судовим експертом Березовським А.А., вартість відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу «OPEL ZAFIRA», д.н.з. НОМЕР_1 , дорівнює 213 876 грн. 86 коп. У той же час, вартість відновлюваного ремонту за вирахування податку на додану вартість (ПДВ) дорівнює 183 220,72 грн.

В ході опрацювання даного страхового випадку, Страховиком було сплачено страхове відшкодування в розмірі 76 058 грн. 62 коп.

Згідно з відповіддю на вимогу за вих. № 250001394029-4 від 08.05.2026 Страховиком відмовлено у здійсненні донарахування страхового відшкодування, в розмірі 107 162,10 грн (183 220,72 грн. - 76 058,62 грн), посилаючись на положення ч. 1 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Позивачка посилаючись на вимоги ст. 27, 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вважає безпідставно заниженим розмір страхової виплати та просить суд стягнути з відповідача на її користь несплачене страхове відшкодування в розмірі 107 162.10 грн, понесені витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи в розмірі 7 500.00 грн та судовий збір 1 331.20 грн.

01.07.2026 представником відповідача адвокатом Пилипець А.Ю. до суду поданий відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач просить суд відмовити у позовних вимогах. Відзив обґрунтований тим, що правовідносини, що склались між сторонами регулюються нормами спеціального закону - Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-Х (надалі за текстом - Закон). Із матеріалів справи доводиться, що пошкоджений транспортний засіб має строк експлуатації більше ніж 5 років, а тому для визначення вартості відновлювального ремонту мають використовуватися аналоги оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу. Оскільки позивачем було подано до страховика заяву про страхове відшкодування, в якій вказано напрямок здійснення страхового відшкодування - особистий рахунок, тим самим вчинено односторонній правочин, спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, що створює для страховика встановлені законом обов`язки, останній розцінив цю заяву про страхове відшкодування як відмову від здійснення страхового відшкодування за ч. 4 ст. 27. Закону № 3720-Х.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля «OPEL ZAFIRA», д.р.н. НОМЕР_1 , згідно з Калькуляцією № 25-1394029, складеної представником ПрАТ "Княжна Вієнна Іншуранс Груп" з використанням ліцензованого програмно-технічного комплексу для 3 розрахунку вартості відновлювального ремонту транспортних засобів, що відповідає вимогам чинного законодавства, становить 76 058,62 грн.

У відповідача відсутній обов`язок приймати до уваги наданий позивачем висновок, оскільки Законом № 3720-Х визначений вичерпний перелік випадків, коли потерпілий має право самостійно обирати експерта для визначення розміру збитку.

Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 31. Закону № 3720-Х страховик (МТСБУ) зобов`язаний провести огляд пошкодженого (знищеного) майна у тому числі транспортного засобу, протягом 10 робочих днів з дня повідомлення страховика (МТСБУ) про дорожньо-транспортну пригоду чи в більший строк за зверненням осіб, зазначених у цій частині, щодо належного їм майна» .

Відповідно до абз 4 ч. 4 ст. 31 Закону № 3720-Х якщо представник страховика (у випадках, передбачених ст. 43 цього Закону; - МТСБУ) не провів огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, протягом визначеного абзацом другим цієї частини строку, після повідомлення страховика про дорожньо транспортну пригоду, такий страховик (МТСБУ) відшкодовує потерпілій особі здійснені витрати на визначення розміру шкоди у зв`язку з пошкодженням (знищенням) майна.

На думку відповідача, законодавчий орган в Законі № 3720-Х чітко визначив випадок, коли потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди, а саме коли страховик самостійно пропустив строки огляду транспортного засобу.

Представник відповідача звертає увагу суду, що відповідачем у передбачений законом строк було організовано огляд транспортного засобу, про що складено відповідний акт огляду та здійснено страхове відшкодування.

Позивач не зазначає про те, що суд має надати перевагу його звіту та не брати до уваги звіт відповідача, не наводить жодних належних та допустимих доказів, які б доводили, що звіт відповідача не може прийматися до уваги.

У зв`язку із тим, що страховик здійснив виплату страхового відшкодування, у відповідача відсутні будь-які зобов`язання перед позивачем, оскільки зобов`язання були виконані у повному обсязі та належним чином. Вважає, що позивач помилково визначив страховика у статусі відповідача, оскільки сплатити різницю між фактичним розміром шкоди та сумою страхового відшкодування повинна особа, яка винна у пошкодженні транспортного засобу - винуватець у ДТП.

Представник відповідача просить суд у задоволенні позову ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП та стягнення страхового відшкодування відмовити та у разі задоволення позовних вимог - зменшити судові витрати на правничу допомогу з 12 000,00 грн. до 2 500,00 грн.

04.08.2026 представником позивача ОСОБА_4 надані додаткові письмові пояснення, у котрих представник позивача вказує про те, що автомобіль позивача дійсно перебуває в експлуатації понад 5 років, однак врахування аналогових запчастин до вартості ремонту не є обов`язковим. Тобто врахування аналогічної запчастини має бути обґрунтоване, а не зумовлене виключно бажанням страховика. В інакших випадках до вартості ремонту включається вартість нових запчастин. Звертає увагу на те, що спеціальним законом не визначено чітко, що саме вважається аналоговою запчастиною та яка її якість, а також вартість допускається при врахуванні до вартості ремонту. Однак, законом визначено, що вартість ремонту має бути вирахувана з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів чи суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом. Тому беззаперечно розрахунок має відповідати вимогам Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом від 24.11.2003.

У пункті 1.4 Методики визначено, що аналог оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу або неоригінальні складові частини КТЗ складові частини (деталі), які за своїми характеристиками, розмірами та функціями відповідають оригінальним запчастинам, які не поставляє виробник КТЗ до своєї сервісної мережі пунктів технічного обслуговування та гарантійного ремонту або уповноважених ним суб`єктів підприємницької діяльності, за умови, що такі складові частини (деталі) пройшли відповідну сертифікацію та реалізуються на ринку України або за її межами.

Отже, для підтвердження того, що запчастина є аналоговою та вона може бути включено до вартості ремонту страховик зобов`язаний надати докази: 1) запчастина відповідає характеристикам, розмірам та функціям оригінальної; 2) завод-виробник не поставляє оригінальних запчастин; 3) запчастина пройшла відповідну сертифікацію; 4) запчастина реалізується на ринку України чи за її межами.

На підтвердження власного розрахунку до суду страховик надає ремонту калькуляцію № 25-1394029 від 26.01.2026 року, згідно якої вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 76 058, 62 грн. Жодного додатку до даної калькуляції надано не було. Відповідачем надано до суду калькуляцію без сторінки № 2, на якій вказано запчастини, що враховано до вартості ремонту. Відтак, жодних доказів про те, що зазначені запчастини є аналоговими (в розумінні Методики) надано не було. При порівнянні визначених сум відшкодування, відповідачем безпідставно внесені до калькуляції суми без посилання на джерела інформації, зазначена вартість яких саме аналогів запчастин використовуються та підстави вважати, що їх використання не призведе до зміни конструкції транспортного засобу або до невідповідності технічного стану транспортного засобу правилам дорожнього руху та технічної експлуатації. Тобто, страховик не тільки не надав доказів того, що враховані запчастини є аналоговими, не було надано навіть джерела отримання такої суми, фактично працівник страхової компанії на власний розсуд вніс у калькуляцію не зрозумілу вартість запчастин. Не зрозуміло й який працівник складав цю калькуляцій, оскільки вона не містить ні підпису, ні печатки, ні ПІБ особи.

Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспортну суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля, - до таких правових висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 21.12.2020 року № 911/286/20.

Рух справи в суді першої інстанції та процесуальні рішення.

24.06.2026 представник позивача Блізнєцов Є.А. в інтересах ОСОБА_1 скерував до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області позовну заяву до ПАТ "Українська страхова компанія "Княжна Вієнна Іншуранс Груп" про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення страхового відшкодування.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ушакової К.М. від 02.07.2026 матеріали вказаної позовної заяви з долученими до неї доказами передано для розгляду за підсудністю до Чорнобаївського районного суду Черкаської області.

28.07.2026 матеріали вказаної цивільної справи надійшли до Чорнобаївського районного суду Черкаської області.

Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2026, призначення судової справи не відбулося, через нестачу потрібної кількості суддів для розподілу справи.

Згідно зі ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) автоматизованою системою документообігу суду, з урахуванням положень ст. 36, 37 ЦПК України, 03.08.2026 було визначено головуючу суддю Шарую Л.О. та передано їй дану справу.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04.08.2026 указану позовну заяву суддею прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі; вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання.

01.07.2026 представником відповідача адвокатом Пилипець А.Ю. до суду поданий відзив на позовну заяву.

04.08.2026 представником позивача Блізнєцов Є.А. надані додаткові письмові пояснення.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому ЦПК України порядку, зокрема шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд», що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного документа. Водночас, у матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови його належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

З огляду на те, що судом вжиті передбачені законом заходи щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи, останні вважаються такими, що належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, однак представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав відзив, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами, у зв`язку з чим постановив ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про розгляд справи за відсутності сторін.

Пояснення сторін у судовому засіданні.

Представник позивача Блізнєцов Є.А. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовільнити з підстав, викладених у позовній заяві. Надав пояснення, які за змістом є аналогічними до обґрунтування позовної заяви. Додатково пояснив, що належний позивачці автомобіль на цей час відремонтовано частково. Страхова компанія була запрошена на огляд автомобіля експертом ОСОБА_5 , однак свого представника не направила. Під час проведення розрахунку ціни позову позивач від вартості матеріалів та вартості запчастин, що були визначені експертом відмінусував 20% ПДВ.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що 05.10.2025 у с. Великі Канівці Золотоніського району Черкаської області сталася дорожньо-транспортна пригода між транспортним засобом «OPEL ZAFIRA», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортним засобом «SKODA OCTAVIA», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .

У відповідності до складеного на місці настання ДТП європротоколу, вину у скоєній ДТП, що потяголо за собою пошкодження транспортних засобів визнала водій ОСОБА_3 (а.с. 6).

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «SKODA OCTAVIA», д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 226568355 в ПрАТ "Українська страхова компанія "Княжна Вієнна Іншуранс Груп".

Представником страховика у присутності власника транспортного засобу автомобіля «OPEL ZAFIRA», д.н.з. НОМЕР_1 , - ОСОБА_1 , 09.10.2025 складений Акт огляду транспортного засобу № страхової справи 250001394029, у якому зафіксовані пошкодження вказаного автомобіля (а.с. 93-94).

Відповідно до ремонтної калькуляції № 25-1394029 від 26.01.2026, складеної за допомогою системи AUDATEX, вартість відновлювальних робіт автомобіля «OPEL ZAFIRA», д.н.з. НОМЕР_1 , становить 76 058,62 грн, із якої вартість робіт 11 120,00 грн, вартість фарбування 28 747,51 грн, вартість запасних частин 36 191,11 грн. (а.с. 40-42).

11.02.2026 власник автомобіля «OPEL ZAFIRA», д.н.з. НОМЕР_1 , - ОСОБА_1 подала до ПрАТ "Українська страхова компанія "Княжна Вієнна Іншуранс Груп» заяву про страхове відшкодування, за змістом якого просила перерахувати належне їй відшкодування на банківський розрахунковий рахунок (а.с. 5).

20.02.2026 відповідач направив на адресу позивачки лист № 250001394029, за змістом якого повідомив позивачку про проведення розрахунку суми страхового відшкодування та намір здійснити виплату 76 058,62 грн (а.с. 7)

23.02.2026 відповідач здійснив перерахування на розрахунковий рахунок позивача 76 058,62 грн страхового відшкодування (а.с. 11).

Згідно з положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Частиною 1 статті 82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Матеріалами справи підтверджується настання 05.10.2025 страхового випадку у зв`язку з чим у страховика відповідача у справі виник обов`язок здійснити на користь позивачки страхове відшкодування. Відповідач визнає вказані обставини, суд не має обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цих обставин .

Відповідно до висновку експерта № 148 від 03.04.2026, складеного судовим експертом Березовським А.А., вартість відновлюваного ремонту легкового автомобіля «OPEL ZAFIRA», д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого при ДТП, яка сталася 05.10.2025, складає 213 876,86 грн. (а.с. 12-24).

Вартість виконаних експертних послуг судовим експертом Березовським А.А. складає 7 500,00 грн, що підтверджується Актом наданих послуг від 03.04.2026 (а.с. 30).

Отже, предметом даного спору є виплата страхового відшкодування.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-IX від 21.05.2024, який набув чинності 20.06.2024 та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Страхування -це правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством (ст. 1 ЗУ «Про страхування»).

Предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об`єктом страхування можуть бути: життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну (ст. 980 ЦК України).

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Зокрема, відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 7 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2024 № 3720-ІХ на території України дозволяється використання виключно забезпечених транспортних засобів.

Транспортний засіб має бути забезпеченим до початку його використання у дорожньому русі на вулично-дорожній мережі загального користування на території України.

Страховим випадком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб (ст. 5 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Частиною 1 ст. 18 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.

Стаття 26 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов`язані з: 1) пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи; 2) пошкодженням чи знищенням дороги, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; 3) пошкодженням чи знищенням іншого майна потерпілої особи, крім випадків, передбачених пунктом 6 частини першої статті 30 цього Закону; 4) проведенням робіт, необхідних для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; 5) пошкодженням транспортного засобу внаслідок його використання для доправлення потерпілої особи до закладу охорони здоров`я, у тому числі забрудненням салону такого транспортного засобу; 6) доставкою (транспортуванням), зокрема з використанням спеціального автомобіля-евакуатора, пошкодженого транспортного засобу потерпілої особи з місця дорожньо-транспортної пригоди, якщо такий транспортний засіб не може рухатися самостійно.

Витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті (ч. 2 ст. 27 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Як вбачається з матеріалів справи, на момент настання ДТП 05.10.2025 відповідальність транспортного засобу «SKODA OCTAVIA», д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована у ПрАТ «Українська страхова компанія "Княжна Вієнна Іншуранс Груп», поліс № 226568355.

Відповідно до п. 4 ст. 31 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди водій, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди повідомити про дорожньо-транспортну пригоду страховика, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо транспортного засобу, яким він керував (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), а також надати відомості про місцезнаходження такого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та адресу, у тому числі електронну, для листування. Якщо водій з поважних причин не мав змоги виконати такі дії, він має підтвердити це документально.

Аналізуючи матеріали справи, суд зауважує, що відповідач ПрАТ «Українська страхова компанія "Княжна Вієнна Іншуранс Груп», вчинив ряд активних дій для страхового відшкодування позивачці ОСОБА_1 , як власнику, матеріальних збитків, завданих транспортному засобу «OPEL ZAFIRA», д.н.з. НОМЕР_1 , у розмірі 76 058.62 грн.

Положеннями ст. 1166 ЦК України встановлені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, відповідно до яких майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами ч. 2 ст. 1187, ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, при цьому шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Збитками є втрати, які особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (ч. 2 ст. 22 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 27 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає:

1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту;

2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини.

Для транспортного засобу, строк експлуатації якого до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п`ять років або щодо якого є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни новими, включається вартість невживаних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних транспортних засобів. Для інших транспортних засобів до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни, може включатися вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу.

Під час ремонту транспортного засобу не допускається встановлення складових частин (деталей), що призведе до зміни конструкції транспортного засобу або до невідповідності технічного стану транспортного засобу правилам дорожнього руху та технічної експлуатації.

У даній справі розмір матеріальної шкоди позивача підтверджується двома доказами: наданою відповідачем ремонтною калькуляцією № 25-1394029 від 26.01.2026, яка складена відповідальним працівником страхової компанії за допомогою системи AUDATEX, згідно з якою загальна вартість ремонту автомобіля позивача складає 76 058,62 грн; наданим позивачем Висновком експерта № 148 від 03.04.2025 за результатами проведення автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту та розміру матеріального збитку завданого власнику автомобіля «OPEL ZAFIRA», д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого при ДТП 05.10.2025, складеним судовим експертом Березовським А. А., згідно з яким вартість такого відновлювального ремонту становить 213 876,86 грн.

Порівнюючи визначені позивачем та відповідачем суми відшкодування, суд погоджується із стороною позивача, що відповідачем безпідставно внесені до калькуляції суми без посилання на джерела інформації, не вказано про причини використання аналогів запчастин замість їх оригіналів та підстави вважати, що їх використання не призведе до зміни конструкції транспортного засобу або до невідповідності технічного стану транспортного засобу правилам дорожнього руху та технічної експлуатації. Тобто, відповідачем не зазначено та не доведено того, що такі запасні частини відповідають технічним вимогам автомобіля позивача.

Аналізуючи надані сторонами докази щодо оцінки пошкоджень, завданих автомобілю позивача, а саме, наданий позивачем висновок експерта № 148 від 03.04.2025, суд приходить до висновку, що саме висновок експерта має бути врахований при визначенні вартості відновлюваного ремонту транспортного засобу. Вказаний висновок експерта, на думку суду, є належним, допустимим та достатнім доказом на підтвердження розміру завданої позивачу шкоди, оскільки він є більш повним та обґрунтованим у порівнянні з калькуляцією, складеною безпосередньо страховою компанією. У висновку вказано про те, що він складений для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність згідно зі ст. 384, 385 КК України.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас, цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).

Надавши до суду експертний висновок в якості доказу, позивач реалізував своє право на доказування і одночасно виконав обов`язок із доказування. Натомість, відповідач в обґрунтування доводів про необґрунтованість експертного висновку чи його неправильності відповідно до ст.113 ЦПК України міг би скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з клопотанням про призначення повторної експертизи. Але в даному разі цього зроблено не було.

Згідно з ч. 5 ст. 27 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі відмови потерпілої особи від здійснення страховиком (МТСБУ) відшкодування у порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, така страхова (регламентна) виплата здійснюється страховиком (МТСБУ) на банківський (платіжний) рахунок потерпілої особи в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, розрахованого страховиком (МТСБУ) з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів чи суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом на замовлення страховика (МТСБУ), а у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону, - потерпілої особи, за вирахуванням суми податку на додану вартість або в розмірі витрат на здійснення відновлювального ремонту, погодженому між страховиком (МТСБУ) і потерпілою особою.

Ставка ПДВ встановлюється від бази оподаткування у розмірі 20 відсотків (пп. «а» п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України).

Тобто, вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22.12.2020 у справі № 565/1210/19 (провадження № 61-9485св20) та у постанові від 21.12.2020 у справі № 911/286/20.

У разі, якщо страхові суми спрямовуються безпосередньо на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об`єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплат на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах. Зазначені зобов`язання виникають лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення такого ремонту.

У випадку не проведення фактичного ремонту транспортного засобу, податкові зобов`язання не виникають.

Такий правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 523/5890/15-ц (провадження № 61-18781св18).

Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про виконання ремонтних робіт пошкодженого автомобіля позивачки, представник позивачки у судовому засіданні підтвердив відсутність у сторони позивача таких доказів та стверджував, що на час розгляду справи ремонт автомобіля не здійснений. Суму страхового відшкодування 76 058,62 грн відповідач перерахував безпосередньо на картковий рахунок позивачки ОСОБА_6 .

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню страхове відшкодування в межах страхового ліміту, а саме різниця між визначеним розміром матеріального збитку без урахування ПДВ (враховуючи, що ремонт автомобіля на час розгляду справи не проведено), та сумою раніше сплаченого страхового відшкодування, що всього становить 101 030,87 грн (вартість ремонтно-відновлювальних робіт у розмірі 29 940 грн + вартість використаних при ремонті матеріалів з відрахуванням ПДВ у розмірі (27 250,89 грн 20 % ПДВ) + вартість нових складових які підлягають заміні під час ремонту (156 685,97 грн 20 % ПДВ) сплачене страхове відшкодування в розмірі 76 058,62 грн = 101 030,87 грн)

Розподіл сужових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно зі ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Водночас, сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо суд урахував відповідний висновок експерта як доказ.

Позивачем на підтвердження витрат за проведення автотоварознавчого дослідження надано Акт наданих послуг від 03.04.2025 на суму 7 500,00 грн. Таким чином, витрати за проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 7 500,00 грн, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки вказаний висновок покладено в основу рішення суду.

Крім того, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1 251,33 грн, що пропорційно відповідає розміру задоволеним позовним вимогам (94% від ціни позову).

Керуючись ст. 10-11, 76-81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжна Вієнна Іншуранс Груп" про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення страхового відшкодування задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжна Вієнна Іншуранс Груп" на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 101 030,87 грн, витрати на оплату експертного дослідження в сумі 7 500,00 грн та судовий збір в розмірі 1 251,33 грн, а всього - 109 782,20 грн (сто дев`ять тисяч сімсот вісімдесят дві гривні 20 копійок).

В іншій частині позову відмовити.

Копію рішення надіслати сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України https://cb.ck.court.gov.ua/sud2322/.

Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжна Вієнна Іншуранс Груп", код ЄДРПОУ 24175269, вул. Глибочицька, 44, м. Київ, 04050.

Суддя Л.О. Шарая