Постанова № 13946937, 16.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 лютого 2011 року                     № 2а-419/11/2670

10:35

За позовомЗакритого акціонерного товариства «Екостандарт»

доСпеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків

про оскарження дій Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Шевченко Я.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків та просить суд:

визнати неправомірними дії по направленню коштів сплачених:

- платіжним дорученням від 28.01.2010 №547 з призначенням «ПДВ за грудень 2009 року» у погашення податкового боргу зазначеного у повідомленні № 126650008205617 від 28.01.2010,

- платіжним дорученням від 01.03.2010 № 3767 з призначенням «ПДВ за січень 2010          року»у погашення податкового боргу зазначеного у повідомленні №126500017775170 від 01.03.2010, - платіжним дорученням від 25.03.2010 № 4124 з призначенням «ПДВ за лютий 2010 року» у погашення податкового боргу зазначеного у повідомленні № 126500017781098 від 25.03.2010,

- платіжним дорученням від 23.04.2010 № 4503 з призначенням «ПДВ за березень 2010 року»у погашення податкового боргу зазначеного у повідомленні № 126500017788751 від 23.04.2010,

- платіжним дорученням від 21.05.2010 № 4797 з призначенням «ПДВ за квітень 2010 року»у погашення податкового боргу зазначеного у повідомленні № 126500017795615 від 21.05.2010,

- платіжним дорученням від 22.06.2010 № 5158 з призначенням «ПДВ за травень 2010 року»у погашення податкового боргу зазначеного у повідомленні № 126500017803002 від 22.06.2010,

- платіжним дорученням від 22.07.2010 № 5480 з призначенням «ПДВ за червень 2010 року»у погашення податкового боргу зазначеного у повідомленні № 126500017811045 від 22.07.2010,

- платіжним дорученням від 27.08.2010 № 62 з призначенням «ПДВ за липень 2010 року»у погашення податкового боргу зазначеного у повідомленні № 126500017820396 від 27.08.2010,

- платіжним дорученням від 24.09.2010 № 196 з призначенням «ПДВ за серпень 2010 року»у погашення податкового боргу зазначеного у повідомленні № 126500017827749 від 24.09.2010,

- платіжним дорученням від 26.11.2010 № 345 з призначенням «ПДВ за травень року»у погашення податкового боргу зазначеного у повідомленні № 126500017844817 від 26.11.2010,

та зобов'язати врахувати сплачені кошти відповідно до призначень, передбачених відповідними платіжними документами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення прийнято з порушенням податкового законодавства та законодавства про безготівкові розрахунки, оскільки відсутні норми, що уповноважують податковий орган змінювати призначення платежу в межах виконання пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 N 2181-III.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки спірні суми платежів спрямовано на погашення податкового боргу платника податку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

встановив:

22.10.2009 Закрите акціонерне товариство «ЕКОСТАНДАРТ»(надалі –Компанія) отримала повідомлення Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків (надалі –СДПІ):

№ 126650008205617 від 28.01.2010, яким Компанія повідомлялася про те, що сума, сплачена платіжним дорученням від 28.01.2010 № 547 з призначенням «ПДВ за грудень 2009 року», спрямована на погашення податкового боргу, що на думку СДПІ станом на день надання зазначеного повідомлення становив 6277902,76 грн., № 126500017775170 від 01.03.2010, яким Компанія повідомлялася про те, що сума, сплачена платіжним дорученням від 01.03.2010 № 3767 з призначенням «ПДВ за січень 2010 року», спрямована на погашення податкового боргу, що на думку СДПІ станом на день надання зазначеного повідомлення становив 6285253,31 грн., № 126500017781098 від 25.03.2010, яким Компанія повідомлялася про те, що сума, сплачена платіжним дорученням від 25.03.2010 № 4124 з призначенням «ПДВ за лютий 2010 року», спрямована на погашення податкового боргу, що на думку СДПІ станом на день надання зазначеного повідомлення становив 6302040,30 грн.,

№ 126500017788751 від 23.04.2010, яким Компанія повідомлялася про те, що сума, сплачена платіжним дорученням від 23.04.2010 № 4503 з призначенням «ПДВ за березень 2010 року», спрямована на погашення податкового боргу, що на думку СДПІ станом на день надання зазначеного повідомлення становив 6320817,63 грн.,

№ 126500017795615 від 21.05.2010, яким Компанія повідомлялася про те, що сума, сплачена платіжним дорученням від 21.05.2010 №4797 з призначенням «ПДВ за квітень 2010 року», спрямована на погашення податкового боргу, що на думку СДПІ станом на день надання зазначеного повідомлення становив 6332993,85 грн.,

№ 126500017803002 від 22.06.2010, яким Компанія повідомлялася про те, що сума, сплачена платіжним дорученням від 22.06.2010 № 5158 з призначенням «ПДВ за травень 2010 року», спрямована на погашення податкового боргу, що на думку СДПІ станом на день надання зазначеного повідомлення становив 6351841,41 грн.,

№ 126500017811045 від 22.07.2010, яким Компанія повідомлялася про те, що сума, сплачена платіжним дорученням від 22.07.2010 № 5480 з призначенням «ПДВ за червень 2010 року», спрямована на погашення податкового боргу, що на думку СДПІ станом на день надання зазначеного повідомлення становив 6370381,30 грн.,

№ 126500017820396 від 27.08.2010, яким Компанія повідомлялася про те, що сума, сплачена платіжним дорученням від 27.08,2010 № 62 з призначенням «ПДВ за липень 2010 року», спрямована на погашення податкового боргу, що на думку СДПІ станом на день надання зазначеного повідомлення становив 6389691,45 грн.,

№ 126500017827749 від 24.09.2010, яким Компанія повідомлялася про те, що сума, сплачена платіжним дорученням від 24.09.2010 № 196 з призначенням «ПДВ за серпень 2010 року», спрямована на погашення податкового боргу, що на думку СДПІ станом на день надання зазначеного повідомлення становив 66411734,98 грн.,

№ 126500017844817 від 26.11.2010, яким Компанія повідомлялася про те, що сума сплачена платіжним дорученням від 26.11.2010 №345 з призначенням «ПДВ за травень, 2010 року», спрямована на погашення податкового боргу, що на думку СДПІ станом на день надання зазначеного повідомлення становив 6467172,50 грн.

Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог з урахуванням наступного.

Положеннями статті 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 N 2181-III визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Як визначено підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20.05.99 N 679-XIV "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день виконання банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків. А відповідальність платника податку за невиконання вказаної вимоги законом України не передбачено.

Суд не приймає до уваги покликання відповідача про наявність податкової застави та неможливість без погодження з органами податкової служби погашати не податковий борг, а поточні податкові зобов'язання за рахунок коштів. Адже у відповідності до пп. 8.6.1. п.8.6. ст..8 Закону 2181 платник податків здійснює вільне розпорядження коштами, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом. Серед виключень, встановлених вказаним підпунктом, обставини на які покликається відповідач, законом не передбачені. Таким чином твердження відповідача в цій частині є необґрунтованими та безпідставними.

За таких обставин у сукупності самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним. З огляду на те, що податковий орган зобов’язаний діяти в поряду та спосіб, встановлені Законом, а Законом № 2181 не передбачено право податкового органу змінювати призначення платежу, у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга статті 71 КАС України).

Враховуючи такі обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків по направленню коштів сплачених:

- платіжним дорученням від 28.01.2010 №547 з призначенням «ПДВ за грудень 2009 року» у погашення податкового боргу, зазначеного у повідомленні № 126650008205617 від 28.01.2010,

- платіжним дорученням від 01.03.2010 № 3767 з призначенням «ПДВ за січень 2010          року»у погашення податкового боргу, зазначеного у повідомленні № 126500017775170 від 01.03.2010, - платіжним дорученням від 25.03.2010 № 4124 з призначенням «ПДВ за лютий 2010 року» у погашення податкового боргу, зазначеного у повідомленні № 126500017781098 від 25.03.2010,

- платіжним дорученням від 23.04.2010 № 4503 з призначенням «ПДВ за березень 2010 року»у погашення податкового боргу, зазначеного у повідомленні № 126500017788751 від 23.04.2010,

- платіжним дорученням від 21.05.2010 № 4797 з призначенням «ПДВ за квітень 2010 року»у погашення податкового боргу, зазначеного у повідомленні № 126500017795615 від 21.05.2010,

- платіжним дорученням від 22.06.2010 № 5158 з призначенням «ПДВ за травень 2010 року»у погашення податкового боргу, зазначеного у повідомленні № 126500017803002 від 22.06.2010,

- платіжним дорученням від 22.07.2010 № 5480 з призначенням «ПДВ за червень 2010 року»у погашення податкового боргу, зазначеного у повідомленні № 126500017811045 від 22.07.2010,

- платіжним дорученням від 27.08.2010 № 62 з призначенням «ПДВ за липень 2010 року»у погашення податкового боргу, зазначеного у повідомленні № 126500017820396 від 27.08.2010,

- платіжним дорученням від 24.09.2010 № 196 з призначенням «ПДВ за серпень 2010 року»у погашення податкового боргу, зазначеного у повідомленні № 126500017827749 від 24.09.2010,

- платіжним дорученням від 26.11.2010 № 345 з призначенням «ПДВ за травень року»у погашення податкового боргу, зазначеного у повідомленні № 126500017844817 від 26.11.2010,

та зобов'язати врахувати сплачені кошти відповідно до призначень, передбачених відповідними платіжними документами.

Відшкодувати Закритому акціонерному товариству «Екостандарт»(02660, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, код ЄДРПОУ 21661022) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. за рахунок Державного бюджету України (Головне управління Державного казначейства України в місті Києві (01004, м. Київ, вул. Терещінківська, 11-а)).

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                              О.В. Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –22.02.2011.