Постанова № 13946934, 14.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 лютого 2011 року           09:50           № 2а-1072/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є. розглянув в порядку скороченого провадження адміністративну справу

За позовомДержавної інспекції з контролю за цінами в м. Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю «Рада 7» предмет

адміністративного

позовустягнення економічних санкцій В С Т А Н О В И В

          Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва № 2а-1072/11/2670 від 27 січня 2011 року відкрито скорочене провадження в даній адміністративній справі та встановлено Відповідачу 10-денний строк для подання заперечень. Копії вказаної ухвали було вручено уповноваженому представнику Відповідача 1 лютого 2011 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0100174673050 та № 0100174673041. Станом на 14 лютого 2011 року заперечення Відповідача в матеріалах справи відсутні.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про ціни і ціноутворення», Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819 (надалі також –«Положення»).

Закон України «Про ціни і ціноутворення»(надалі також –«Закон») визначено основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням на території республіки.

Частиною 3 статті 9 Закону визначено, що ціни і тарифи на житлово-комунальні послуги (в тому числі на електроенергію і природний газ для комунально-побутових потреб населення України), послуги громадського транспорту і зв'язку встановлюються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України.

Відповідно до статті 13 Закону державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Вказані органи здійснюють контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями. Державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обов'язки і несуть відповідальність, передбачені Законом України 2 «Про державну податкову службу в Україні», крім повноважень, передбачених пунктами 6 - 9 статті 11 вказаного Закону.Господарські суб'єкти повинні в установленому порядку подавати необхідну інформацію для здійснення контролю за правильністю встановлення і застосування цін.

Згідно з пунктом 1 Положення Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки.

Пунктом 4 Положення визначено, що Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування; надає за результатами перевірок органів виконавчої влади, суб'єктів господарювання обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів; вживає відповідно до законодавства заходів за порушення суб'єктами господарювання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також невиконання вимог органів державного контролю за цінами.

Відповідно до пункту 5 Положення Держцінінспекція має право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірку бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників, що відображаються у розрахункових документах незалежно від способу подання інформації, пов'язаних з формуванням, встановленням та застосуванням цін (тарифів); знайомитися з установчими документами та свідоцтвом про державну реєстрацію; перевіряти у посадових осіб, відповідальних за формування, встановлення та застосування цін (тарифів), документи, що посвідчують особу; проводити перевірку достовірності даних, наведених у документах з питань порядку формування, встановлення та застосування державних фіксованих та регульованих цін; одержувати відповідно до законодавства письмові пояснення, довідки, документи, матеріали з питань, що виникають під час перевірки порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), документи (їх копії) про рівень і економічну обґрунтованість цін (тарифів) на товари, роботи та послуги, їх техніко-економічні характеристики, ефективність, споживчі властивості тощо; вимагати відповідно до законодавства усунення виявлених порушень порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), а також здійснення перерахунку вартості товарів, робіт і послуг, ціни (тарифи) на які сформовані, встановлені та/або застосовані з порушенням законодавства (якщо фактичну оплату товарів, робіт та послуг не проведено) для розрахунків із споживачами; приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів); проводити перевірку правильності розрахунків щодо застосування цін (тарифів), на які запроваджене державне регулювання.

Основні вимоги щодо забезпечення виконання вимог Закону України «Про ціни і ціноутворення», інших законодавчих та нормативно – правових актів щодо ціноутворення, організації державного контролю за цінами та реалізації матеріалів перевірок визначено Порядком проходження та оформлення матеріалів перевірок в Державній інспекції з контролю за цінами в м. Києві, затвердженим Наказом Держінспекції цін в м. Києві від 25 лютого 2005 року № 24-К (надалі також –«Порядок»).

Відповідно до пункту 2 Порядку працівник держінспекції цін має право здійснювати перевірки органів державної виконавчої влади, організацій, установ та суб'єктів підприємницької діяльності на підставі посвідчення, яке підписане начальником держінспекції цін або його заступниками і засвідчене печаткою.

На підставі посвідчення від 16 листопада 2010 року № 700 головним державним інспектором Ляхом Артемом Анатолійовичем та Припишним Віталієм Петровичем проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 7» на предмет дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на житлово-комунальні послуги за період травень 2009 року –вересень 2010 року.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що за результатами перевірки складається акт та визначено вимоги до змісту акту перевірки.

Актом Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві № 283 від 8 грудня 2010 року затверджено результати перевірки додержання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на житлово-комунальні послуги.

Вищевказаним актом встановлено наступне порушення Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 7» вимог чинного законодавства, а саме:

- пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»(далі - постанова КМ України від 21 липня 2005 року № 630);

- пункту 2 розпорядження Київської міської державної адміністрації (КМДА) від 30 листопада 2009 року № 1333 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»(далі - розпорядження КМДА від 30 листопада 2009 року №1333);

- пункту 2 розпорядження КМДА від 31 травня 2010 року № 392 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»(ділі - розпорядження КМДА від 31 травня 2010 року № 392).

Як встановлено судом, на обслуговуванні Відповідача знаходиться один будинок 6-Д, по вул. Старонаводницька, який має: загальну площу - 77468,0 м2; опалювальну площу - 40633 м.

Будинок оснащений інженерним обладнанням. Кожна квартира оснащена лічильниками електричної енергії, холодної та гарячої води.

Відповідно до вимог пункту12 постанова КМ України від 21 липня 2005 року № 630, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії, споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення заходів з утеплення місць загального користування будинку.

У разі нездійснення таких заходів, споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку.

Відповідач здійснював нарахування протягом травня-вересня 2009 року та травня-вересня 2010 року плати за послуг із централізованого опалення, але фактично у вказані періоди послуга не надавалась, що є порушення державної дисципліни ціни.

Так, на балансі Відповідача знаходиться будинок 6-Д по вул. Старонаводницька, який обладнаний лічильником обліку теплової енергії, таким чином, нарахування плати за послуги з централізованого опалення відповідно до тарифів встановлених для будинків обладнаних засобами обліку теплової енергії.

Розпорядження КМДА від 30 листопада 2009 року № 1333 встановлені тарифи на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення, які діяли з 1 січня 2010 року по 30 червня 2010 року, а саме:

- централізоване опалення при наявності будинкового та квартирних засобів обліку теплової енергії, яка використовується на опалення, для проведення розрахунків з населенням -130,60 грн. за 1 Гкал (зПДВ): - централізоване опалення для населення (при відсутності будинкових квартирних засобів обліку теплової енергії) - 1,60 гри. за 1 м" опалюваної площі в місяць (з ПДВ).

Розпорядження КМДА від 31 травня 2010 року № 392, встановлені тарифи на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення, які введені з 1 липня 2010 року, а саме :

- централізоване опалення при наявності будинкового та квартирних засобів обліку теплової енергії, яка використовується на опалення, для проведення розрахунків з населенням -184,41 грн. за 1 Гкал (з ПДВ);

- централізоване опалення для населення (при відсутності будинкових квартирних засобів обліку теплової енергії) - 2,26 грн. за 1 м опалюваної площі в місяць (з ПДВ).

Згідно Оборотно-сальдових відомостей по рахунку 361 за період з травня 2009 року по вересень 2010 року, за період з травня по вересень 2010 року, сума нарахування мешканцям будинку плати за послуги з централізованого опалення, які фактично не були надані, з травня по вересень 2010 року становить 286502,98 грн.

Оплата мешканцями будинку послуг з централізованого опалення за період з травня по вересень 2010 року - 172858,83 грн.

          Таким чином, сума необгрунтовано отриманої виручки Відповідачем за період з травня по вересень 2010 року становить 172858,83 грн.

Статтею 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»встановлено вид та розмір санкцій, які застосовуються уповноваженими органами за порушення державної дисципліни цін: вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету. Крім того стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано отриманої суми виручки.

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 3 грудня 2001 року № 298/519 підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необгрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Порушеннями порядку встановлення і застосування цін за які накладаються економічні санкції, є. зокрема:

- включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт). Згідно пункту 1.5 вищезазначеної Інструкції підставою для застосування фінансових (штрафних) санкцій є порушення суб'єктами господарювання вимог спеціальних норм законодавства з питань ціноутворення, якими запроваджено регулювання цін (тарифів).

Статтею 8 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-У визначені повноваження органу державного нагляду (контролю), а саме орган державного нагляду (контролю) під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:

- вимагати від суб'єкта господарювання усунення порушень вимог законодавства;

-          вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); -          відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; - надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання припік усунення порушень і недоліків; - накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом.

Керуючись статтею 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» Державною інспекцією контролю за цінами в м. Києві відповідно до повноважень наданих Постановою КМУ №11 прийняте рішення № 148 від 13 грудня 2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на загальну суму 518 576 грн. 49 коп.

Як підтверджується матеріалами справи, Позивач супровідним листом від 14 грудня 2010 року № 152-07/4-4476 направив Відповідачу вищезазначене рішення.

Доказів на підтвердження факту сплати Відповідачем санкцій, визначених рішенням Державної інспекції контролю за цінами в м. Києві № 148 від 13 грудня 2010 року –відсутні.

Статтею 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»визначено, що вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Відтак, проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, Суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та доводів Позивача.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Докази, які б спростовували доводи Позивача, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 158, 159, 160, 161, 162, 1832 та 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

                    П О С Т А Н О В И В

Адміністративний позов задовольнити повністю.

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 7»в доход державного бюджету , р/р 31115106700003, код 21081100, одержувач УДК в Дарницькому районі м. Києва, код 26077885, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019 суму необґрунтовано отриманої виручки у розмірі 172858 грн. 83 коп. (сто сімдесят дві тисячі вісімсот п’ятдесят вісім грн. 83 коп.);

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 7»в доход державного бюджету, р/р 31115106700003, код 21081100, одержувач УДК в Дарницькому районі м. Києва, код 26077885, банк одержувач ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019 суму штрафу у розмірі 375717 грн. 66 коп. (триста сімдесят п’ять тисяч сімсот сімнадцять грн. 66 коп.);

3. Постанова підлягає негайному виконанню в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

          Суддя Н. Є. Блажівська