Постанова № 13946873, 18.06.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 червня 2010 року 09:50 № 2а-724/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

при секретарі судового засіданні Патратій О.В.,

за участю представників:

позивача Лушай Р.І. (довіреність № 20 від 27.10.2009р.),

відповідача Брановицького О.О. (довіреність № 7647/9/10-008 від 21.12.2009р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»

доДержавної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва

проскасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21 жовтня 2008 року № 0008242305, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «Дніпро Вікторія» з позовом до ДПІ у Оболонському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21 жовтня 2008 року № 0008242305.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що гральні автомати, які використовуються позивачем та були обєктом перевірки, які не є реєстраторами розрахункових операцій в розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а, отже, застосування до позивача санкцій за використання незареєстрованих, неопломбованих та непереведених у фіскальний режим роботи РРО є неправомірним. Крім того, позивач зазначав, що ним було повністю дотримано вимог, визначених у ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: розрахунки із споживачами послуг здійснюються через зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Відповідач по справі проти позовних вимог заперечував та зазначав, що всупереч п. 1, п. 2, п. 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»гральні автомати, що знаходилися у гральному залі відповідача на момент перевірки, не були обладнані запамятовуючим пристроєм (фіскальною памяттю), в автоматичному режимі не здійснюють реєстрацію розрахункових операцій при наданні послуг грального бізнесу. У звязку із встановленими під час перевірки порушеннями, що полягали у використанні позивачем 14 нефіскалізованих гральних автоматів, відповідачем винесено оспорюване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке відповідач вважає правомірним, та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з таких підстав.

22 вересня 2008 року ДПІ у Київському районі м. Донецька провела перевірку господарської одиниці позивача (грального залу за адресою: м. Донецьк, пр. Київський, 44) за дотриманням субєктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 22 вересня 2008 року № 0873/26/547/23/30407788.

В ході перевірки було встановлено, що в гральному залі господарської одиниці позивача знаходиться 14 гральних автоматів, які знаходяться в робочому стані, підключені до електромережі, через які проводиться розрахункові операції шляхом повернення внесення електронних кредитів; вказані автомати не фіскалізовані, не опломбовані та не зареєстровані в органах державної податкової служби. Крім того, перевіркою було встановлено також здійснення розрахункової операції на суму 200,00 грн. без застосування РРО та видачі розрахункового документу, а також не забезпечено зберігання на господарській одиниці розрахункової книжки.

На підставі вищевикладеного в акті перевірки було зроблено висновок про порушення позивачем п. 1, п. 2, п. 3, п. 6 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі зазначеного акта ДПІ у Оболонському районі м. Києва прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0008242305 від 21 жовтня 2008 року, яким згідно з п. 1, п. 2, п. 3 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»застосувала до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6 100,00 грн. ( 14*340 грн. = 4760, 00 грн.; 200*5= 1000, 00 грн.; 4760, 00 грн. + 1000, 00 грн. + 340, 00 грн. = 6100, 00 грн.).

Зазначене рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку, однак скарги позивача були залишені без задоволення, а рішення без змін.

Стосовно правомірності даного рішення суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції на момент спірних правовідносин), який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - субєктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та субєктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.

Положеннями ст. 2 зазначеного Закону визначено, що реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, компютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Даною статтею також надано визначення автомату з продажу товарів (послуг), а саме: це є реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

Відповідно до ч. 1 Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених спільним Наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства фінансів України від 18 квітня 2006 року № 40/374, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 травня 2006 року за № 622/12496, гральний автомат механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично.

Отже, із викладеного вбачається, що гральний автомат в автоматичному режимі здійснює видачу виграшу за готівкові кошти або із застосуванням жетонів як і автомат з продажу товарів (послуг) в автоматичному режимі за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів здійснює видачу товарів (послуг), а отже, гральний автомат це автомат з надання послуг у сфері грального бізнесу, тобто відноситься до РРО, що спростовує твердження позивача з цього приводу.

Відповідно до п. 1, п. 2, п. 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані з встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Згідно зі ст. 12 вищезазначеного Закону України на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, а також Положення про порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики та Державної податкової адміністрації України.

Позивачем не заперечувався факт використання гральних автоматів, які не внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та не зареєстровані у органі державної податкової служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 цього ж Закону вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення субєктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»(в редакції на момент спірних правовідносин) термін переведення субєктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій з використанням гральних автоматів встановлено до 31 грудня 2006 року (Додаток до зазначеної Постанови).

Абзацом другим п. 2 зазначеної Постанови на Міністерство промислової політики було покладено обовязок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запамятовуючих пристроїв (фіскальної памяті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Отже, виходячи з вищенаведеного, субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері грального бізнесу шляхом надання послуг з використанням гральних автоматів зобовязані з 01 січня 2007 року використовувати у своїй ліцензованій діяльності з надання послуг грального бізнесу гральні автомати з продажу послуг, які оснащені запамятовуючими пристроями (фіскальною памяттю), в том числі тих, що вже задіяні у використанні.

Так, на виконання вимог даної постанови Наказом Державної податкової адміністрації України від 01 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції» до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено розроблену ТОВ «Експотрейд»компютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

Вказана компютерно-касова система «Фіскал»продовжувала перебувати у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій і після прийняття Наказу Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року № 581 та Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 січня 2009 року № 7, якими Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій було затверджено у новій редакції.

Отже, з липня 2008 року субєкти підприємницької діяльності, які надають послуги в сфері грального бізнесу з використанням рулетки чи гральних автоматів, були зобовязані були перейти на оснащення гральних автоматів портативними електронними контрольно-касовими апаратами при здійсненні розрахункових операцій на окремо визначеному гральному апараті, а також мали технічну можливість це здійснити.

З вказаної дати у субєктів підприємницької діяльності була наявна обєктивна можливість дотримання приписів Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у частині використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією.

В Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій, затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації України № 7 від 21 січня 2009 року, під номером 73 прямо передбачено використання компютерно-касової системи «Фіскал»у сфері казино, залів гральних автоматів, для фіскалізації гральних автоматів, торгівлі та послуг гральних закладів.

Отже, на момент проведення перевірки 22 вересня 2008 року питання про застосування реєстратора розрахункових операцій для фіскалізації гральних автоматів вже було врегульоване.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, позивач зобовязаний був надавати послуги через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій на індивідуальному гральному автоматі.

Відповідно до вимог ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким субєктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Отже, у відповідності до вимог частини другої статті 218 Господарського кодексу України саме субєкти господарювання повинні підтвердити вжиття ними заходів із встановлення технічної можливості використання компютерно-касової системи «Фіскал»у тих гральних автоматах, що ними використовуються.

Посилання позивача на лист ТОВ «Фаворит Джекпот»- виробника гральних автоматів «Фаворит Джекпот»та «Фаворит Джекпот 1»№ 12 від 19.12.2008 р., яким визначено, що обидва типи автоматів не мають зєднувальних розємів для підключення до них додаткового обладнання, в звязку з чим компютернокасова електронна спеціалізована система «Фіскал»не може бути технічно встановлена на вказані автомати - не заслуговують на увагу, оскільки ТОВ «Фаворит Джекпот»не є органом, який уповноважений визначати наявність технічної сумісності компютерно-касової системи «Фіскал»з тими гральними автоматами, які використовуються позивачем. Обовязок дотримуватись вимог Закону щодо фіскалізації гральних послуг на індивідуальному гральному автоматі покладається саме на того субєкта господарювання, яким такі послуги надаються .

В матеріалах справи відсутні докази придбання та встановлення позивачем компютерно-касової системи «Фіскал»на гральні автомати, що ним використовуються, як відсутні докази несумісності компютерно-касової системи «Фіскал»із тими гральними автоматами, що введені ТОВ «Дніпро-Вікторія»в експлуатацію до включення зазначеної системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Відповідно до Сертифікату відповідності, який видано органом сертифікації - Укрметртестстандартом 04.06.2008р. № UA 1.003.0080183-08, компютерно-касова електронна спеціалізована система «Фіскал»сертифікована на підставі протоколів випробувань НТВЦ «УкрТЕСТ», сертифіката системи управління якістю з терміном дії до 24.10.11р. для її встановлення на гральні автомати. Вказана компютерно-касова електронна система «Фіскал»пройшла експертизу в Державній службі спеціального звязку та захисту інформації України і отримала експертний висновок про її відповідність нормативним вимогам, після чого була включена до Державного реєстру РРО, що є, на думку суду, достатнім для висновку про її відповідність вимогам законодавства для реалізації фіскальних функцій гральними автоматами. Відтак, ні позивач, ні ТОВ «Фаворит Джекпот»не є органом, який уповноважений визначати таку відповідність, тому припущення позивача щодо можливої невідповідності системи «Фіскал»технічним вимогам не заслуговують на увагу. Крім того, можливість роботи системи «Фіскал»з усіма типами гральних автоматів підтверджена листом ТОВ «Експотрейд»№ 173 від 25.03.2010 р.

Відтак, на думку суду, позивачем не доведено вжиття ним заходів із встановлення технічної можливості використання компютерно-касової системи «Фіскал»у тих гральних автоматах, що ним використовуються, не вжито всіх необхідних заходів для зясування питання про сумісність компютерно-касової системи «Фіскал»із тими гральними автоматами, що введені ним в експлуатацію, а отже відсутня необхідність встановлення судом технічної сумісності компютерно-касової системи «Фіскал»окремо з кожним з цих гральних автоматів вже після того, як позивачем було вчинено правопорушення.

Крім того, суд звертає увагу на те, що основи правопорядку у сфері господарювання ґрунтуються, зокрема, на тому, що субєкти господарювання та інші учасники відноси у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства (ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України).

Це означає, що субєкт господарювання, який в силу певних обставин чи причин не мав можливості перевести свої гральні автомати з липня 2008 року в режим застосування РРО, не повинен здійснювати господарську діяльність у сфері грального бізнесу із застосуванням автоматів, що не виконують фіскальні функції, оскільки така діяльність є порушенням вимог законодавства.

З пояснень представника позивача та з матеріалів справи вбачається, що позивачем використовуються два типи ігрових автоматів «Фаворит Джекпот»та «Фаворит Джекпот 1», і облік розрахункових операцій відокремлений у часі від їх безпосереднього здійснення, а саме: гравець вносить ставку як за допомогою грошових коштів через купюроприймач, так із застосуванням електронного ключа за допомогою співробітника залу гральних автоматів з попередньою оплатою її гравцем касиру залу, який проводить вказані кошти через РРО, що суперечить вимогам законодавства.

Відповідно до п. 4.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614, реєстрація продажу товару (оплати послуги) через реєстратор розрахункових операцій проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через реєстратор розрахункових операцій, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

Таким чином, вищевказані дії позивача є порушенням вимог п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно з п. 1 та п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються наступні фінансові санкції: 1) у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки - у пятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність; 2) за застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій, - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, згідно з п. 3 ст. 17 цього ж Закону у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну до субєктів підприємницької діяльності застосовується фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Під час проведення перевірки був встановлений факт не зберігання розрахункової книжки на господарській одиниці, що є порушенням вимог п. 6. ст. 3 вищезазначеного Закону, даний факт позивачем не заперечується.

Враховуючи те, що використання реєстратора розрахункових операцій не звільняє субєкта господарювання від застосування розрахункових книжок у випадках передбачених, Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»згідно з п. 1 ст. 3 цього Закону, наприклад у випадку, передбаченому у ст. 5 цього Закону, доводи позивача щодо того, що застосування ним РРО звільняє його від використання розрахункових книжок судом до уваги не приймаються.

Отже, застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій в загальній сумі 6 100,00 грн. спірним рішенням є правомірним.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, яка розкриває принцип законності, передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у звязку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяО.В. Дегтярьова

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 23 червня 2010 року.