Постанова № 13946871, 14.12.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 грудня 2010 року 17:20 № 10/285

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

при секретарі судового засідання Безчасній Я.С.,

за участю представників:

позивача Лібольд Я.С. (довіреність від 18.09.2010р. № 482),

відповідача Туза О.А. (довіреність від 21.04.2010р. № б/н),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПідприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Німецьке індустріальне представництво»

до Київської регіональної митниці

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень від 13 лютого 2008 року № 13 та № 14, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду звернулось ПІІ у формі ТОВ «Німецьке індустріальне представництво»з позовом до Київської регіональної митниці про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень від 13 лютого 2008 року № 13 та № 14.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним було вірно визначено код товарної групи для товару, який ввозився на митну територію України, та правомірно застосовано 5 % ставки ввізного мита, що підтверджується матеріалами справи та свідчить про безпідставність спірних рішень.

Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування своїх заперечень посилався на те, що позивачем було помилково класифіковано товар, який ввозився на митну територію України, за кодом УКТ ЗЕД 84 27 10 90 00, оскільки він має бути класифікований за кодом 9709 11 90 00, що свідчить про правомірність донарахування спірними рішеннями суми ввізного мита та податку на додану вартість.

В судових засіданнях представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечив проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

23 січня 2008 року Київською регіональною митницею була проведена камеральна перевірка дотримання ПІІ у формі ТОВ «Німецьке індустріальне представництво»законодавства України з питань митної справи, за результати якої було складено акт № к/9/8/100000000/20010868 від 23 січня 2008 року.

В ході перевірки було встановлено, що за ВМД від 19 травня 2005 року № 100000007/5/062181 (тов. 1) підприємством задекларовано у графі 31 «Електричні візки з сидінням для водія марки »з електродвигуном моделі SU нові - 2 шт., в комплекті з технічною документацією і підзарядним пристроєм типу E24/100P»; за ВМД від 04 серпня 2005 року № 100000007/5/071214 (тов. 1) підприємством задекларовано у гр. 31 «Електричні візки »марки EXU 20 нові 2 шт., в комплекті з технічною документацію і підзарядним пристроєм. Номінальна висота підіймання 120 мм. Вантажопідйомність 2000 кг»; за ВМД від 07 жовтня 2005 року № 100000007/5/079336 (тов. 1) підприємством задекларовано у гр. 31 «Електричні візки » марки EXU 20 нові 2 шт. Нові серійні NN 710142000306; 710142000307. Номінальна висота підіймання 200 мм. Вантажопідйомність 1600 кг»; за ВМД від 24 жовтня 2005 року № 100000007/5/081373 (тов. 1) підприємством задекларовано у гр. 31 «Електричні візки з вилковим захватом самохідні з електричним двигуном, марка » модель CS 20 2 шт. Нові. Висота підіймання 200 мм. Номінальна вантажопідйомність 2000 кг»; за ВМД від 03 листопада 2005 року № 100000007/5/320657 (тов. 1) підприємством задекларовано у гр. 31 «Електричний візок з вилковим захватом самохідний з електричним двигуном марки », модель EXU 18 1 шт. Новий. Висота підіймання 200 мм. Номінальна вантажопідйомність 1800 кг»; за ВМД від 09 листопада 2005 року № 100000007/5/321555 (тов. 1) підприємством задекларовано у графі 31 «Електричні візки з вилковим захватом самохідні з електричним двигуном, марки » модель EGU-S 20 N 2 шт. Нові. Висота підіймання 22 мм. Номінальна вантажопідйомність 2000 кг»; за ВМД від 17 листопада 2005 року № 100000007/5/322599 (тов. 1) підприємством задекларовано у гр. 31 «Електричні візки з вилковим захватом самохідні з електричним двигуном, марка »модель EXU 16 4 шт. Нові, в комплекті з технічною документацією. Висота підіймання 200 мм»; за ВМД від 04 квітня 2006 року № 100000007/6/473298 (тов. 1) підприємством задекларовано у графі 31 «Електричні візки з вилковим захватом самохідні з електричним двигуном, марка », модель EGU S 20 N 2 шт. Нові, в комплекті з технічною документацією і підзарядним пристроєм. Висота підіймання 200 мм»; за ВМД від 25 липня 2006 року № 100000007/6/488538 (тов. 1) підприємством задекларовано у графі 1 «Електричний візок з вилковим захватом самохідний з електричним двигуном марки », модель EXU 16 1 шт. Новий, в комплекті з технічною документацією і підзарядним пристроєм. Висота підіймання 200мм»; за ВМД від 29 листопада 2006 року № 100000007/6/762780 (тов. 1) підприємством задекларовано у гр. 31 «Електричні візки з вилковим захватом самохідні з електричним двигуном, марки », модель EGU-S 20 N 8 шт. Нові, серійні NN 710124117414; 710124117415; 710124117416; 71»; за ВМД від 31 січня 2007 року № 100000007/7/077373 (тов. 1) підприємством задекларовано у графі 31 «Електричний візок з вилковим захватом самохідний з електричним двигуном , марки ILL», модель EGU 20 1 шт. Новий, серійний NN 710142103844; за ВМД від 23 лютого 2007 року № 100000007/7/080597 (тов. 1) підприємством задекларовано у гр. 31 «Електричні візки з вилковим захватом самохідні з електричним двигуном, марка », модель EGU-S 20 N (1058792) 1 шт. Використаний. Рік виготовлення 2003. Серійний N 7101; за ВМД від 03 березня 2007 року № 100000007/7/081687 (тов. 2) підприємством задекларовано у гр. 31 «Електричні візки з вилковим захватом самохідні з електричним двигуном, марка L», Модель EGU 20 1 шт. Використаний. Рік виготовлення 2001. Серійний N 7101».

Перевіркою правильності класифікації та кодування імпортних товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, задекларованих за ВМД від 19 травня 2005 року № 100000007/5/062181, від 04 серпня 2005 року № 100000007/5/071214, від 07 жовтня 2005 року № 100000007/5/079336, від 24 жовтня 2005 року № 100000007/5/081373, від 03 листопада 2005 року № 100000007/5/320657, від 09 листопада 2005 року № 100000007/5/321555, від 17 листопада 2005 року № 100000007/5/322599, від 04 квітня 2006 року № 100000007/6/473298, від 25 липня 2006 року № 100000007/6/488538, від 29 листопада 2006 року № 100000007/6/762780, від 31 січня 2007 року № 100000007/7/077373, від 23 лютого 2007 року № 100000007/7/080597, від 03 березня 2007 року № 100000007/7/081687 за кодом 8427 10 90 00 встановлено методологічну помилку, а саме в частині декларування коду товару. Згідно із Законом України «Про Митний тариф України»від 05 квітня 2001 року № 2371-ІІІ ставка ввізного мита на товар, який класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 8427 10 90 00 становить 5 % від митної вартості товару.

До товарної позиції 8427 включаються автонавантажувачі та візки, оснащені підіймальними чи вантажно-розвантажувальними обладнаннями. Підіймальний пристрій зазвичай приводиться в дію силовим блоком і передбачає оснащення різним спеціальним начіпним обладнанням (вилкові захвати, укосини, ковші, грейфери (захвати) і т. п.) відповідно до виду вантажу, що підлягає навантаженню.

Водночас, електричні візки являють собою засіб для переміщення вантажу у одній (горизонтальній) площині на невеликі відстані у закритих приміщеннях, самохідні, які не призначені для підіймання, навантаження, розвантаження та штабелювання, використовується у складах, заводах і т. п.

Отже, згідно з УКТ ЗЕД товар зазначений у графі 31 вищевказаних ВМД повинен класифікуватись за кодом УКТ ЗЕД 8709 11 9000 «Транспортні засоби вантажні, самохідні без підіймальних або навантажувальних пристроїв, які використовуються на заводах, складах, у портах або в аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані; тягачі, використовувані на залізничних платформах, їх частин», - транспорті засоби, - електричні, - інші.

Згідно із Законом України «Про Митний тариф України»від 05 квітня 2010 року № 2371-ІІІ ставка ввізного мита на товар, який класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 8709 11 90 00 становить 10 % від митної вартості товару.

На підстав вищевикладеного, в акті перевірки було зроблено висновок про порушення позивачем вимоги щодо класифікації товарів згідно УКТ ЗД в редакції товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»та підпункту «б»п. 2.1 Порядку справляння податку на додану вартість під час митного оформлення товарів, імпортованих на митну територію України, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 27.09.2006р. № 821, що мало вираз у виявлені методологічної помилки в частині декларування коду товару, що призвело до заниження суми податкового зобовязання з ввізного мита на 59244, 74 грн. податкового зобовязання з податку на додану вартість на 11848, 95 грн.

Від підписання акта перевірки посадові особи позивача відмовились, про що були складені акти від 01 лютого 2008 року № 2/8/100000000/20010868 та № 3/8/100000000/20010868.

На підставі зазначеного Київською регіональною митницею було винесено податкове повідомлення форми «Р»№ 13 від 13 лютого 2008 року, відповідно до якого ПІІ у формі ТОВ «Німецьке індустріальне представництво»згідно з підпунктом «в»підпункту 4.2.2. п. 4.2 ст. 4, підпункту 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та згідно з правилами 1 та 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, затверджених Законом України від 05.04.2001р. № 2371-ІІІ «Про Митний тариф України», визначено суму податкового зобовязання за платежем «ввізне мито»в загальному розмірі 62206, 98 грн. , у тому числі 59244, 74 грн. за основним платежем та 2962, 24 за штрафними санкціями, та податкове повідомлення форми «Р»№ 14 від 13 лютого 2008 року, відповідно до якого ПІІ у формі ТОВ «Німецьке індустріальне представництво»згідно з підпунктом «в»підпункту 4.2.2. п. 4.2 ст. 4, підпункту 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та згідно з правилами 1 та 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, затверджених Законом України від 05.04.2001р. № 2371-ІІІ «Про Митний тариф України», вимогами ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено суму податкового зобовязання за платежем «податок на додану вартість»в загальному розмірі 12441, 40 грн., у тому числі 11848, 95 грн. за основним платежем, 592, 45 грн. за штрафними санкціями.

Згідно супровідного листа до податкових повідомлень-рішень від 13 лютого 2008 року № 35/1.2-15/1471 перевіркою правильності класифікації та кодування імпортних товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, задекларованих за ВМД від 19 травня 2005 року № 100000007/5/062181, від 04 серпня 2005 року № 100000007/5/071214, від 07 жовтня 2005 року № 100000007/5/079336, від 24 жовтня 2005 року № 100000007/5/081373, від 03 листопада 2005 року № 100000007/5/320657, від 09 листопада 2005 року № 100000007/5/321555, від 17 листопада 2005 року № 100000007/5/322599, від 04 квітня 2006 року № 100000007/6/473298, від 25 липня 2006 року № 100000007/6/488538, від 29 листопада 2006 року № 100000007/6/762780, від 31 січня 2007 року № 100000007/7/077373, від 23 лютого 2007 року № 100000007/7/080597, від 03 березня 2007 року № 100000007/7/081687 за кодом 8427 10 90 00 встановлено методологічну помилку, а саме в частині декларування коду товару. Згідно із Законом України «Про Митний тариф України»від 05 квітня 2001 року № 2371-ІІІ ставка ввізного мита на товар, який класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 8427 10 90 00 становить 5 % від митної вартості товару.

До товарної позиції 8427 включаються автонавантажувачі та візки, оснащені підіймальними чи вантажно-розвантажувальними обладнаннями. Підіймальний пристрій зазвичай приводиться в дію силовим блоком і передбачає оснащення різним спеціальним начіпним обладнанням (вилкові захвати, укосини, ковші, грейфери (захвати) і т.п.) відповідно до виду вантажу, що підлягає навантаженню.

Водночас, електричні візки являють собою засіб для переміщення вантажу у одній (горизонтальній) площині на невеликі відстані у закритих приміщеннях, самохідні, які не призначені для підіймання, навантаження, розвантаження та штабелювання, використовується у складах, заводах і т. п.

Отже, згідно з УКТ ЗЕД товар зазначений у графі 31 вищевказаних ВМД повинен класифікуватись за кодом УКТ ЗЕД 8709 11 9000 «Транспортні засоби вантажні, самохідні без підіймальних або навантажувальних пристроїв, які використовуються на заводах, складах, у портах або в аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані; тягачі, використовувані на залізничних платформах, їх частин», - транспорті засоби, - електричні, - інші.

Згідно із Законом України «Про Митний тариф України»від 05 квітня 2010 року № 2371-ІІІ ставка ввізного мита на товар, який класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 8709 11 90 00 становить 10 % від митної вартості товару.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 травня 2010 року у справі було призначено судово-товарознавчу експертизу, на вирішення якої були поставлені наступні запитання:

- яким характеристикам відповідають згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності самохідні пристрої для переміщення вантажу в одній (горизонтальній) площині на невеликі відстані у закритих складських приміщеннях і не призначенні для підіймання, навантаження, розвантаження та штабелювання палет: електричні візки з сидінням для водія марки » з електродвигуном моделі SU 20, електричні візки »марки EXU 20, електричні візки з вилковим захватом самохідні з електричним двигуном марки » модель CS 20, з електродвигуном моделі SU 20, електричні візки »марки EXU 18, електричні візки з вилковим захватом самохідні з електричним двигуном марки »модель EGU-S 20, електричні візки з вилковим захватом самохідні з електричним двигуном марки «STILL»модель EGV-S 14, електричні візки з вилковим захватом самохідні з електричним двигуном марки L»модель FM 14, електричні візки з вилковим захватом самохідні з електричним двигуном марки »модель EGU-S 20 N, електричні візки з вилковим захватом самохідні з електричним двигуном марки »модель EXU 16?;

- чи являють собою самохідні пристрої для переміщення вантажу в одній (горизонтальній) площині на невеликі відстані у закритих складських приміщеннях і не призначенні для підіймання, навантаження, розвантаження та штабелювання палет: електричні візки з сидінням для водія марки »з електродвигуном моделі SU 20, електричні візки «STILL»марки EXU 20, електричні візки з вилковим захватом самохідні з електричним двигуном марки »модель CS 20, з електродвигуном моделі SU 20, електричні візки »марки EXU 18, електричні візки з вилковим захватом самохідні з електричним двигуном марки » модель EGU-S 20, електричні візки з вилковим захватом самохідні з електричним двигуном марки »модель EGV-S 14, електричні візки з вилковим захватом самохідні з електричним двигуном марки »модель FM 14, електричні візки з вилковим захватом самохідні з електричним двигуном марки «STILL»модель EGU-S 20 N, електричні візки з вилковим захватом самохідні з електричним двигуном марки ILL»модель EXU 16?;

- яке основне функціональне призначення техніки, що імпортувалася ПІІ у формі ТОВ «Німецьке індустріальне представництво»згідно вантажних митних декларацій, які містяться у даній справі: електричні візки з сидінням для водія марки » з електродвигуном моделі SU 20, електричні візки LL»марки EXU 20, електричні візки з вилковим захватом самохідні з електричним двигуном марки »модель CS 20, з електродвигуном моделі SU 20, електричні візки TILL»марки EXU 18, модель, електричні візки з вилковим захватом самохідні з електричним двигуном марки «STILL»модель EGU-S 20, електричні візки з вилковим захватом самохідні з електричним двигуном марки L»модель EGV-S 14, електричні візки з вилковим захватом самохідні з електричним двигуном марки »модель FM 14, електричні візки з вилковим захватом самохідні з електричним двигуном марки »модель EGV-S 20 N, електричні візки з вилковим захватом самохідні з електричним двигуном марки »модель EXU 16.

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи по даній справі № 4772/10-18 від 18 серпня 2010 року досліджувана техніка по своїм характеристикам та за своїм призначенням відноситься до товарної позиції 8427 «Автонавантажувачі з вилковим захватом; інші навантажувачі, оснащені підіймальними чи вантажно-розвантажувальним обладнанням, використовувані на підприємствах».

Самохідні пристрої: електричні візки з сидінням для водія марки »з електродвигуном моделі SU 20, електричні візки L»марки EXU 20, електричні візки з вилковим захватом самохідні з електричним двигуном марки »модель CS 20, з електродвигуном моделі SU 20, електричні візки LL»марки EXU 18, електричні візки з вилковим захватом самохідні з електричним двигуном марки »модель EGU-S 20, електричні візки з вилковим захватом самохідні з електричним двигуном марки »марки EGV-S 14, електричні візки з вилковим захватом самохідні з електричним двигуном марки »модель FM 14, електричні візки з вилковим захватом самохідні з електричним двигуном марки »модель EGU-S 20 N, електричні візки з вилковим захватом самохідні з електричним двигуном марки »модель EXU 16, призначені для переміщення вантажу в одній (горизонтальній) площині на невеликі відстані у закритих складських приміщеннях, а також для підіймання, навантаження, розвантаження та штабелювання палет.

Основне функціональне призначення техніки, що імпортувалася ПІІ у формі ТОВ «Німецьке індустріальне представництво»згідно вантажних митних декларацій, які містяться у даній справі: електричні візки з сидінням для водія марки L»з електродвигуном моделі SU 20, електричні візки »марки EXU 20, електричні візки з вилковим захватом самохідні з електричним двигуном марки »модель CS 20, з електродвигуном моделі SU 20, електричні візки »марки EXU 18, електричні візки з вилковим захватом самохідні з електричним двигуном марки »модель EGU-S 20, електричні візки з вилковим захватом самохідні з електричним двигуном марки »марки EGV-S 14, електричні візки з вилковим захватом самохідні з електричним двигуном марки L»модель FM 14, електричні візки з вилковим захватом самохідні з електричним двигуном марки »модель EGU-S 20 N, електричні візки з вилковим захватом самохідні з електричним двигуном марки »модель EXU 16, це підіймання вантажів на підіймальній каретці, і переміщається по вертикальній щоглі, для підтримування вантажу під час руху і підіймання вантажу з метою його укладання або навантаження на транспортний засіб, призначені для навантаження і розвантаження довгомірних вантажів (балки, дошки, труби, контейнери і т.п.). Підіймальні пристрої оснащенні різними спеціальними захватами відповідно до виду вантажу, що підлягає навантаженню. Можуть використовуватись на території складів, заводів та підприємствах для розвантаження та завантаження вантажу, а також його складання.

Згідно зі ст. 70 Митного кодексу України від 11 липня 2002 року № 92-ІV (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі Митний кодекс) метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

У відповідності до ст. 72 Митного кодексу митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

Відповідно до ст. 188 Митного кодексу імпорт - митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.

Стаття 189 Митного кодексу встановлює умови переміщення товарів у режимі імпорту, згідно яких ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає:

- подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України;

- сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України;

- дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.

Відповідно до ст. 313 Митного кодексу віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, тобто класифікація товарів здійснюється митними органами України.

Статтею 42 Митного кодексу передбачено, що під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Згідно Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 20.04.2005р. № 314, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2005 року за № 439/10719, під час проведення митного контрою, серед іншого, уповноважена посадова особа здійснює перевірку правильності класифікації та кодування товарів.

Відповідно до ст. 88 Митного Кодексу на декларанта покладено наступні обовязки: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу предявити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Таким чином, декларант не визначає код товару, а тільки заявляє (декларує) його в ВМД, а обовязок щодо класифікації цього товару, а також визначення суми мита та ПДВ покладений на митний орган.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про Єдиний митний тариф»від 05 лютого 1992 року № 2097-ХІІ (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі Закон № 2097-ХІІ) Єдиний митний тариф України це систематизований звід ставок мита, якими обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території. Єдиний митний тариф затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ст. 17 вищевказаного Закону № 2097-ХІІ мито нараховується митним органом України відповідно до положень цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації, і сплачується як у валюті України, так і в іноземній валюті, яку купує Національний банк України. Мито вноситься до державного бюджету України.

Статтею 311 Митного кодексу передбачено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів. В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, девятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Відповідно до Основних правил інтерпретації класифікації товарів (Митний тариф України) (Частина І) (Додаток до Закону України «Про митний тариф України»від 05 квітня 2001 року № 2371-ІІІ) товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД).

Згідно з Розділом XVI «Механічне обладнання; машини та механізми, електрообладнання та їх частини; пристрої для записування або відтворення звуку, прилади для записування або відтворення зображення і звіку по телебаченню та частини і приладдя до них»Закону України «Про митний тариф України»від 05 квітня 2001 року № 2371-ІІІ за кодом 8427 класифікуються автонавантажувачі з вилковим захватом; інші навантажувачі, оснащені підіймальним чи вантажно-розвантажувальним обладнанням, використовувані на підприємствах: за кодом 8427 10 - автонавантажувачі самохідні з електродвигуном:за кодом 8427 10 10 00 - з висотою підіймання до 1 м або більше, за кодом 8427 10 90 00інші. Ставка мита для товару за кодом 8427 10 90 00 становить 5 %.

Відповідно до Розділу XVII «Транспортні засоби, устаткування та пристрої, повязані з транспортом»Закону України «Про митний тариф України»від 05 квітня 2001 року № 2371-ІІІ за кодом 8709класифікуються транспортні засоби вантажні, самохідні без підйомників або навантажувальних пристроїв, які використовуються на заводах, складах, у портах або в аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані; тягачі, використовувані на залізничних платформах, їх частини:- транспортні вантажні засоби:за кодом 8709 11 -- електричні:за кодом 8709111000- призначені спеціально для транспортування високорадіоактивних речовин, за кодом 8709 11 90 00інші. Ставка мита для товару 8709 11 90 00 складає 10 %.

Судом висновок автотоварознавчої експертизи № 4772/10-18 від 18 серпня 2010 року, проведеної по справі, визнається як належний та допустимий доказ того, що товар, який ввозився позивачем за вантажними митними деклараціями від 19 травня 2005 року № 100000007/5/062181, від 04 серпня 2005 року № 100000007/5/071214, від 07 жовтня 2005 року № 100000007/5/079336, від 24 жовтня 2005 року № 100000007/5/081373, від 03 листопада 2005 року № 100000007/5/320657, від 09 листопада 2005 року № 100000007/5/321555, від 17 листопада 2005 року № 100000007/5/322599, від 04 квітня 2006 року № 100000007/6/473298, від 25 липня 2006 року № 100000007/6/488538, від 29 листопада 2006 року № 100000007/6/762780, від 31 січня 2007 року № 100000007/7/077373, від 23 лютого 2007 року № 100000007/7/080597, від 03 березня 2007 року № 100000007/7/081687, був правомірно класифікований за кодом 8427 10 90 00та ним була правомірна застосована ставка мита 5 %, що свідчить про протиправність донарахування позивачу спірними рішеннями суми податкового зобовязання з ввізного мита та податку на додану вартість.

При цьому судом визнається безпідставним посилання відповідача на пропуск позивачем строку для оскарження спірних податкових повідомлень рішень з огляду на те, що позивачем не був пропущений строк для оскарження зазначених податкових повідомлень відповідно до положень абзацу першого підпункту 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», встановлений в підпункті 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 цього ж Закону (1095 днів).

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення Київської регіональної митниці від 13 лютого 2008 року № 13 та № 14.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача всі здійснені ним та документально підтверджені витрати у розмірі 3, 40 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення Київської регіональної митниці від 13 лютого 2008 року № 13 та № 14.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Німецьке індустріальне представництво»(місцезнаходження: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18а, ідентифікаційний код 20010868) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

СуддяО.В. Дегтярьова

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 24 грудня 2010 року.