Постанова № 13946798, 02.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 лютого 2011 року 11:53 № 2а-17403/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт М"

до Київської регіональної митниці

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень форми "Р" від 16.11.2010р. №202,№203

За участю представників сторін:

позивача: Сіпунова С.С.

відповідача : Куліш Н.П.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 02.02.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Моноліт М»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської регіональної митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення форми «Р»№202 та №203 від 16.11.2010р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на те, що з липня 2010р. по серпень 2010 року товариство ввозило та декларувало імпортований товар (вибивне тафтингове килимове покриття з необробленими краями в якому ворс полімідні нитки 100% становлять лицьову поверхню виробництва «B.I.G. Floorcovering N.V.», Бельгія, та «Associated Weavers», Бельгія) за кодом УКТ ЗЕД 5703 20 19 00. Відповідачем, на підставі підпункту «в»пункту 4.2.2 Закону України від 21.12.200р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 69 Митного кодексу України проведена камеральна перевірка поданих вантажно-митних декларацій і винесені податкові повідомлення форми «Р»№202, 203 від 16.11.2010р. Позивач не погоджується з вказаними податковими повідомленнями форми «Р»Київської регіональної митниці з підстав відсутності у відповідача правових підстав для проведення камеральної перевірки та просить суд задовольнити позов повністю та скасувати вказані рішення.

Представник відповідача у письмових запереченнях та в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що за наслідками проведеної камеральної перевірки встановлені методологічні помилки у поданих позивачем вантажних митних деклараціях, що вплинули на рівень задекларованої митної вартості товарів та порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість»та ст. 267 Митного кодексу України. За наслідками перевірки прийняті податкові повідомлення форми «Р»№202, 203 від 16.11.2010р., які вважає правомірними та просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Моноліт М»здійснює зовнішньоекономічну діяльність з імпорту товарів, зокрема, товару «Вибивне тафтингове килимове покриття з необробленими краями в якому ворс полімідні нитки 100% становлять лицьову поверхню виробництва «B.I.G. Floorcovering N.V.», Бельгія, та «Associated Weavers», Бельгія) за вантажно митними деклараціями:

від 20.07.10 №100000014/2010/553414;

від 26.07.10 №100000014/2010/553865;

від 27.07.10 №100000014/2010/553892;

від 03.08.10 №100000014/2010/554321

При цьому підприємство декларувало товар за кодом Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) 5703 20 19 00.

У період з 10.08.2010р. по 20.08.2010 року Київською регіональною митницею, на підставі підпункту «в»пункту 4.2.2 Закону України від 21.12.200р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 69 Митного кодексу України, проведена камеральна перевірка дотримання ТОВ «Моноліт М»вимог законодавства України з питань митної справи при декларуванні товарів за кодом 5703 20 19 00 згідно УКТЗЕД у вказаних вантажно-митних декларацій та складено акт №к/25/10/100000000/36861665 від 20.08.2010р.

При перевірці використовувались: облікова картка субєкта зовнішньоекономічної діяльності від 22.12.09р. №10000/10/2009/309 та електронні копії вказаних вище ВМД.

У ході перевірки митної вартості товарів задекларованих за кодом 5703 20 19 00 згідно з УКТ ЗЕД ВМД від 20.07.10 №100000014/2010/553414, від 26.07.10 №100000014/2010/553865, від 27.07.10 №100000014/2010/553892, від 03.08.10 №100000014/2010/554321 було виявлено що витрати на виробництво товару „Вибивне тафтингове килимове покриття з необробленими краями в якому ворс- полімідні нитки 100% становлять лицьову поверхню", в тому числі вартість сировини - поліамідних ниток (згідно цінової інформації, наявній в базі даних ЄАІС ДМСУ становить 2,7 долари США/кг), перевищує вартість товару заявлену до митного оформлення. Тобто, підприємством було занижено митну вартість вказаних товарів ввезених до України за наведеними вище ВМД.

Відповідач вважає, що митна вартість товарів задекларованих за кодом 5703 20 19 00 згідно з УКТ ЗЕД, відповідно, має складати:

за ВМД від 20.07.10 №100000014/2010/553414 - 259 622,19 грн.;

за ВМД від 26.07.10 №100000014/2010/553865 - 184 867,07 грн.;

за ВМД від 27.07.10 №100000014/2010/553892 - 132 584,10 грн.;

за ВМД від 03.08.10 №100000014/2010/554321 - 198 952,63 грн.

Так, згідно висновків акту перевірки, заявлення позивачем неправильних відомостей про товар призвело до порушення вимог Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(чинного на момент спірних правовідносин), у частині визначення бази оподаткування ПДВ для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, що розраховується відповідно до вимог пункту 4.3 Закону та пункту 2.1. б) Порядку справляння податку на додану вартість під час митного оформлення товарів, імпортованих на митну територію України, затвердженого наказом Держмитслужби України від 27.09.06 № 821. Згідно з підпунктом в) пункту 2 ст. 267 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема ,матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів. Таким чином, митний орган дійшов висновку, що виявлене порушення призвело до заниження податкових зобов'язань по сплаті податку на додану вартість на суму 118 910,45 грн. та до заниження податкових зобов'язань по сплаті мита на суму 44 040,91 грн.

За результатами камеральної перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення форми «Р», якими позивачеві донараховано податкове зобов'язання:

-за податковим повідомленням №202 від 16.11.2010р. за платежем «мито на товари, що ввозяться на територію України субєктами підприємницької діяльності»всього на загальну суму - 46242,96 грн., а саме: за основним платежем в сумі 44040,91 грн., за штрафними санкціями в сумі 2202,05 грн.;

-за податковим повідомленням №203 від 16.11.2010р. за платежем «податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України субєктами підприємницької діяльності»всього на загальну суму 124855,97 грн., а саме: за основним платежем в сумі 118910,45 грн., за штрафними санкціями в сумі грн.

Правомірність вказаних повідомлень є предметом даного спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків, зборів регулюється Митним кодексом України.

Статтею 86 Митного кодексу України встановлено, що митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом міністрів України, або уповноваженим ним органом.

Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи.

Відповідно до Наказу Держмитслужби України № 314 "Про затвердження Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації" від 20.04.2005р. встановлено, що працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення, та здійснення митного контролю. При цьому у пункті 17 розділу 3 "Здійснення митних процедур" вказано, що при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами). Пункт 25 Порядку містить норму, за якою посадова особа митного органу ініціює проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо, потребуються проведення такого огляду.

Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств та громадян. Таким чином, митний орган самостійно класифікує товар, а відповідно і визначає суму мита, збору, податку на додану вартість до сплати. Відповідно до статті 17 Закону України "Про єдиний митний тариф" від 05.02.1992р. за № 2097-ХП мито нараховується митним органом України відповідно до цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації.

Частиною 7 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року №339 встановлено, що у разі коли в результаті здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України виявлено обставини, що вплинули на рівень задекларованої митної вартості таких товарів, митний орган приймає рішення про визначення їх митної вартості за встановленою Держмитслужбою формою.

На підставі вищезазначених вимог Київською регіональною митницею Державної митної служби України були прийняті рішення №100000006/2010/411487/1 від 23 липня 2010 року та №100000006/2010/410610/1 від 15 квітня 2010 року про визначення митної вартості вищезазначеного товару - вибивного тафтингового килимового покриття, задекларованого під кодом 5703201900. Визначаючи митну вартість за кілограм, інспектор відділу тарифів та митної вартості керувався інформаційною ціновою базою згідно з Єдиною автоматизованою інформаційною системою Держмитслужби (ЄА1С ДМСУ).

Частиною 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року №1766 встановлено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: «...рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом)...».

У відповідності з вищевказаними рішеннями Київської регіональної митниці Позивачем були оформлені відповідні вантажно-митні декларації: від 26.07.2010 року .№100000014/2010/553865, від 27.07.2010 року №100000014/2010/553892, від 03.08.2010 року .№100000014/2010/554321 (на підставі рішення №100000006/2010/411487/1 від 23 липня 2010 року), та від 20.07.2010 року №100000014/2010/553414 (на підставі рішення №100000006/2010/410610/1 від 15 квітня 2010 року).

Таким чином, при здійсненні митного оформлення ВМД позивач виконав вимоги, передбачені Наказом Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005р. "Про затвердження порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації", зареєстрованого Міністерством юстиції України 27.04.2005р. за № 439/10719. При цьому, працівниками Київської регіональної митниці здійснено необхідні процедури щодо прийняття ВМД до оформлення шляхом поставлення відбитка штампа "Під митним контролем", що підтверджується відповідними відмітками в ВМД.

Здійснено також митний контроль, який включає в себе згідно п. 17 Наказу Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005р. "перевірку правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами)" та згідно п. 21 "перевірку правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства".

Під час здійснення Митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до ВМД поданих Позивачем були відсутні, а тому відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених ВМД, що стверджується завершальною стадією митного оформлення - проставленням відбитка печатки в графі ”D”.

Отже, вказані ВМД були подані для контролю правильності заповнення та повноти сплати митних зборів і податків відповідальній посадовій особі відповідача. Посадова особа відповідача - інспектор, здійснив перевірку факту та повноти і правильності сплати митних зборів і податків, про що зазначив у кожній ВМД відповідним штампом "сплачено" та особистим підписом особи, яка здійснила перевірку повноти і правильності сплати митних зборів і податків. Своїм правом на відмову у митному оформленні товару, у зв'язку з виявленими невідповідностями (якщо вони мали місце) не скористалась.

В акті камеральної перевірки з питань митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності №к/25/10/100000000/36861665 від 20.08.2010р. не визначено та не встановлено, яким суб'єктом допущено порушення при здійсненні митного оформлення товарів. Вини позивача, як обов'язкової умови відповідальності, за вчинене правопорушення відповідачем не встановлено. При цьому рішення про визначення митної вартості товарів імпортованих позивачем товарів відповідно до поданих ВМД, Київською регіональною митницею прийняті лише 16.08.10р., тобто після здійснення процедур розмитнення, коли товар вже пройшов митне оформлення та випущений у вільний обіг.

Згідно ч. 3 п. 1.6 наказу Державної митної служби України від 20.04.2005р. № 314 передбачено, що оформлена ВМД свідчить про надання суб'єкту зовнішньо - економічної діяльності права на розміщення товарів у заявлений митний режим і підтверджує права і обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших дій.

Звідси, позивач при митному оформленні товару виконав усі процедури, передбачені чинним законодавством України. Статтею 1 Митного кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що митна декларація це письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

Статтею 238 Господарського кодексу України встановлено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно - господарські санкції, тобто заходи організаційно - правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Як вбачається з позиції відповідача, фактично відбулось заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями як підстави для звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру, що спричинило недобори податків і зборів.

Однак, всупереч вимог ст. 360 МК України, жодною посадовою особою відповідача справу про порушення митних правил порушено не було і жодна особа (громадянин чи посадова особа підприємства) до відповідальності, за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру (ст. 355 МК України), до відповідальності притягнутою не була.

Звідси, твердження представника відповідача про неправильність визначення позивачем вимог класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД, є непереконливими, неоднозначними і не спростовують інших доказів, зібраних у справі.

Таким чином, аналіз зібраних та перевірених в судовому засіданні доказів, дає суду підстави вважати, що при здійсненні процедури розмитнення товарів позивач не допустив порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності та вимог митного законодавства, а тому застосування до позивача адміністративно - господарської санкції є протиправним, а самі санкції - підлягають скасуванню.

Щодо правомірності проведення камеральної перевірки Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно пп. в) п. 4.2.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

При проведенні митного контролю та оформленні ВМД позивачем було дотримано чинних нормативних актів, не було допущено арифметичних помилок, а також дотримано методологію нарахування та повноту сплати податків і зборів, що було підтверджено відповідачем при оформленні вантажно - митних декларацій шляхом проставлення відповідних відміток у графах "С" і "D" у ВМД.

Оспорювані податкові повідомлення, прийняті Київською регіональною митницею з посиланням на результати камеральної перевірки та підпункт «в»підпункту 4.2.2 ст. 4 Закону №2181-ІІІ, суперечить закону. Дія наведеної норм не поширюється на відповідача. Дана позиція суду підтверджується Постановою колегії суддів судової палати в адміністративних справах Верховного суду України від 02.06.2009р.

Відповідно до п. 2.1.1 Закону України N 2181 митні органи є контролюючими органами стосовно ввізного та вивізного мита, ПДВ. Проте, механізм та порядок підготовки повідомлення-рішення безпосередньо митницею у Законі України N 2181 не виписаний.

Порядок здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору (далі - податки), які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів та інших предметів (далі - товари) на митну територію України, який був розроблений відповідно до статті 2 Закону №2181-ІІ та затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби від 16.03.2001р. № 109/188, такого виду перевірок як камеральна не містить.

Отже, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону №2181 митний орган не має правових підстав для нарахування податкових зобовязань у звязку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення підпункту «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону №2181, дія якого не поширюється на митні органи.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи до уваги наведене вище, суд вважає, що податкові повідомлення форми «Р»№202, 203 від 16.11.2010 Київської регіональної митниці прийняті останньою неправомірно.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач не надав суду переконливих доказів правомірності прийнятих ним рішень.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт М»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Скасувати податкові повідомлення форми «Р» №202, №203 від 16.11.2010р. Київської регіональної митниці.

3.Судовий збір у розмірі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт М» (код за ЄДРПОУ 368616655, адреса: 02125, м. Київ, вул. П. Запорожця, буд. 15, кв. 62) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя П.О. Григорович