Рішення № 139465842, 03.09.2026, Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №439/1618/26

Провадження № 2/439/1016/26

03 вересня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області у складі головуючого-судді: Петейчука Б.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ухвалив таке рішення.

Стислий виклад позиції позивача

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» звернувся до Бродівського районного суду Львівської області з позовними вимогами до відповідача ОСОБА_1 , в яких просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 21 936 (двадцять одна тисяча дев`ятсот тридцять шість) гривень 69 копійок.

Позивач зазначає, що 01 травня 2025 року між ОСОБА_1 , як позичальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна», як первісним кредитором, за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено електронний Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5503829, відповідно до якого позичальник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умови про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, із урахуванням вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором первісний кредитор виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатися грошовими коштами на умовах, передбачених Договором та в межах обумовленого предмета договору, перерахувавши кошти в сумі 6 000 гривень на його платіжну картку. Проте відповідач, який зобов`язався повернути кредитні кошти, належним чином та своєчасно грошові кошти для повного погашення заборгованості за борговим зобов`язанням не надав.

23 лютого 2026 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір факторингу № 01.02-5/26, відповідно до умов якого право вимоги за Кредитним договором № 5503829 від 01 травня 2025 року перейшло до позивача.

Позивач мотивує, що взяті на себе зобов`язання за договором відповідач в повному обсязі не виконував, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 21 936 (двадцять одна тисяча дев`ятсот тридцять шість) гривень 69 копійок, з яких: 5 999 (п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 96 копійок заборгованість за тілом кредиту; 12 936 (дванадцять тисяч дев`ятсот тридцять шість) гривень 73 копійки заборгованість за процентами; 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок заборгованість за пенею/неустойкою.

Відтак, позивач із метою належного та повного виконання зобов`язання просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за вказаним кредитним договором.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

06 липня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав. Представник позивача Паладич А.О. у позовній заяві заявила клопотання про розгляд справи без участі позивача і за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач ОСОБА_1 який належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не подавав, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України вказане дає суду підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Згідно із частиною другою статті 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч. 5 ст. 279 ЦПК України).

Згідно частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

За правилами норми частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З`ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи із таких мотивів.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин

Доказами у справі встановлено, що 01 травня 2025 року між ОСОБА_1 , як позичальником, та ТОВ «Лінеура Україна», як первісним кредитором, було укладено електронний Договір про надання споживчого кредиту за номером: 5503829. Позичальнику відповідно до умов договору надано кредит в сумі 6 000 гривень, строком на 360 днів, із базовою процентною ставкою 0,95% за кожен день користування кредитом. За умови не здійснення споживачем сплати або сплати не в повному обсязі чергового платежу та/або повернення суми кредиту в строки, встановлені договором про споживчий кредит, застосовується штраф у розмірі 75% від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов`язання на 2-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання, що підтверджується наданими суду договором кредиту та паспортом до кредитного договору.

Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надав позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на платіжну картку відповідача.

23 лютого 2026 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено Договір факторингу № 01.02-5/26, відповідно до якого ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 5503829 від 01 травня 2025 року, .

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором, станом на момент звернення до суду, загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 21 936 (двадцять одна тисяча дев`ятсот тридцять шість) гривень 69 копійок, з яких: 5 999,96 гривень заборгованість за тілом кредиту; 12 936,73 гривень заборгованість за відсотками; 3 000,00 гривень заборгованість за пенею/неустойкою. Крім того зазначено, що ОСОБА_1 проводилось часткова оплата заборгованості - 2975.48 гривень

Мотиви суду.

Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами.

Згідно із частинами 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір підписується за допомогою електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», або за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

За нормативними правилами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Виходячи зі змісту статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Разом із цим, нормою статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нормою частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України акцентовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

При цьому, відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із частиною 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Нормативними положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, наслідками порушення позичальником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позикодавця достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Із доказів у справі вбачається, що між ОСОБА_1 , як позичальником, та ТОВ «Лінеура Україна» було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 5503829 від 01 травня 2025 року, право вимоги за яким перейшло до ТОВ «Свеа Фінанс». Сума наданого кредиту складає 6 000 гривень.

В свою чергу ОСОБА_1 умови договору в повному обсязі не виконав та допустив заборгованість за договором кредиту, яка підтверджена належними доказами в частині стягнення тіла кредиту та процентів, що разом становить 18 936 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот тридцять шість) гривень 69 копійок, з яких: 5 999,96 гривень тіло кредиту; 12 936,73 гривень проценти.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню в загальній сумі: 18 936 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот тридцять шість) гривень 69 копійок, оскільки вони доведені належними доказами.

Щодо стягнення неустойки.

Відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Як встановлено судом, нарахування пені та неустойки здійснювалось в період дії воєнного стану. За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» у частині стягнення заборгованості за пенею/неустойкою у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок не підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору

Судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Нормою частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову становила 21 936 (двадцять одна тисяча дев`ятсот тридцять шість) гривень 69 копійок. Судом задоволено позовні вимоги частково у розмірі 18 936 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот тридцять шість) гривень 69 копійок, що складає 86,32 % від ціни позову.

За таких обставин, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути понесені судові витрати за сплачений судовий збір за подання позовної заяви на рахунок позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 2 298 (дві тисячі двісті дев`яносто вісім) гривень 18 копійок, що відповідає вимогам чинного цивільного процесуального законодавства України.

На підставі статей 16, 526, 527, 530, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором в розмірі 18 936 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот тридцять шість) гривень 69 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 298 (дві тисячі двісті дев`яносто вісім) гривень 18 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8, код ЄДРПОУ: 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя Б.М. Петейчук