Постанова № 13946349, 17.02.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2011 року Справа № 2а/2370/106/2011

10 год. 55 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Паламар П.Г.,

при секретарі Поштаренко О.І.

за участю: представника позивача Дігтяренко Т.М. - за довіреністю та представника відповідача Карнаушенка С.О. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Ульяновського районного центру зайнятості до товариства з обмеженою відповідальністю «ПриватАгро - Черкаси»про стягнення суми зайво виплаченої допомоги по безробіттю - ,

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись до суду, Ульяновський районний центр зайнятості (далі - позивач) просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ПриватАгро - Черкаси»(далі - відповідач) зайво виплачену допомогу по безробіттю в сумі 559 грн. 55 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач у порушення вимог п. 3 ст. 35 «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 07.12.2005 року за № 368 (далі Закон України № 368) подав недостовірні дані довідку про середньоденну заробітну плату ОСОБА_4 що призвело до виплати зайвої допомоги по безробіттю за період з 01.12.2008 року по 10.02.2009 року в сумі 559 грн. 55 коп.

Зокрема, відповідачем надана довідка № 819 від 18.11.2008 року видана ОСОБА_4, згідно якої середньоденна зарплата становить 76 грн. 29 коп.

Проведеним Черкаським міським центром зайнятості розслідуванням встановлено, що зазначена довідка видана з порушенням постанови КМ України № 1266 від 26.09.2001 року. Роботодавець визнав порушення, надавши пояснення, що „помилково не було враховано, що підприємство є сільськогосподарським і дали довідку за 6 місяців”.

Відповідач повторно видав довідку № 972 від 19.02.2009 року про середньоденну заробітну плату ОСОБА_4 в сумі 59 грн. 23 коп.

Таким чином, позивачем виплачено зайву допомогу по безробіттю в сумі 559 грн. 55 коп.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідача надав суду письмове заперечення проти позову, в якому зазначив, що відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМ України від 26.09.2001 року № 1266 розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати для застрахованих осіб є останні 6 місяців, що передують місяцю, в якому припинено дію трудового договору.

На підприємствах, робота яких повязана із сезонним характером виробництва, розрахунковий період складає 12 календарних місяців підряд.

Види діяльності відповідача не входять до Списку сезонних робіт і галузей, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 28.03.1997 року.

Позивачем було безпідставно самостійно визначено, що підприємство відповідача є таким, на якому ведуться сезонні роботи, а тому і розмір середньої заробітної плати колишнього працівника підприємства ОСОБА_4 повинен обчислюватися за період 12 календарних місяців.

Відповідач вважає, що вимоги позивача є безпідставними і задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позовних вимог.

Вислухавши доводи представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідач зареєстрований, як товариство з обмеженою відповідальністю «ПриватАгро - Черкаси», виконавчим комітетом Черкаської міської ради 23.11.2004 року, ідентифікаційний номер 33282749.

Наказом товариства з обмеженою відповідальністю «ПриватАгро - Черкаси»№ 142-к від 18.11.2008 року звільнено за згодою сторін з посади тракториста ОСОБА_4. Після звільнення ОСОБА_4 звернувся до Уляновського районного центру зайнятості, де отримав статус безробітного відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»та Закону України № 368, надавши позивачу довідку № 819 від 18.11.2008 року про середньоденну зарплату у розмірі 76 грн. 29 коп.

Законом України «Про зайнятість населення» № 803-XII від 01.03.1991 року передбачено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Стаття 8 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 1533-III визначає, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Відповідно до ст. 12 Закону України № 1533-III, виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Директор Державного центру зайнятості центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та його заступники є відповідно керівником та заступниками виконавчої дирекції Фонду.

Виконавча дирекція Фонду організовує виконання рішень правління Фонду та забезпечує дотримання законодавства України про страхування на випадок безробіття, діє від імені Фонду та підзвітна йому в межах та порядку, передбачених статутом Фонду.

Статтею 23 Закону України № 1533-III передбачено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 Закону України № 1533-III, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу.

Головним спеціалістом відділу взаємодії з роботодавцями Черкаського міського центру зайнятості Сливою О.В. проведена перевірка додержання вимог Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне забезпечення на випадок безробіття»щодо достовірності даних по громадянину ОСОБА_4, про що складено акт № 13 від 19.02.2009 року про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України № 386. У акті перевірки зазначено, що у довідці про середню зарплату № 819 від 18.11.2008 року неправильно взято місяці розрахункового періоду у звязку з тим, що підприємство належить до сільськогосподарського в якому є сезонні роботи, чим порушено вимоги постанови КМ України від 26.09.2001 року № 1266. Також, у акті представник роботодавця надав пояснення, вказавши: „помилково не було враховано, що підприємство є сільськогосподарським і дали довідку”. Відповідачем видана повторна довідка № 972 від 19.02.2009 року, де середньоденна заплата визначена в розмірі 59 грн. 23 коп.

Відповідно до проведеного позивачем розрахунку гр. ОСОБА_4 зайво виплачено кошти допомоги по безробіттю в сумі 559 грн. 55 коп. (3021,09 грн. 2461,54 грн.) за період з 01.12.2008 року по 10.02.2009 року.

Позивачем 12.03.2009 року відповідачу направлена претензія за вхідним № 02-102 про пропозицію повернути кошти в розмірі 559 грн. 55 коп.

Відповідно до абзацу 1 п.4 „Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням” затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 року за № 1266 (далі Порядок) розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень) та добровільно застрахованих осіб), є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (для страхування на випадок безробіття - в якому припинено дію трудового договору або особу знято з обліку у державного реєстратора як суб'єкта підприємницької діяльності, припинення адвокатської, нотаріальної, творчої або іншої діяльності, закінчення проходження служби; для страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання осіб, у яких через деякий час погіршився стан здоров'я у зв'язку з раніше отриманим ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання - період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням тимчасової непрацездатності).

Абзацом 4 п 4 Порядку для осіб, які працювали (працюють) на підприємствах, в організаціях, робота яких пов'язана із сезонним характером виробництва відповідно до Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 р. N 278 (Офіційний вісник України, 1997 р., число 14, с. 18; 1999 р., N 48, ст. 2363; 2002 р., N 51, ст. 2318), та для осіб, які вивільняються з роботи у зв'язку з достроковим зняттям Чорнобильської атомної електростанції з експлуатації, при призначенні частини допомоги по безробіттю понад розміри та тривалість виплат за страхуванням на випадок безробіття, за розрахунковий період береться 12 календарних місяців підряд (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (для страхування на випадок безробіття - в якому припинено дію трудового договору) (приклад наведено у додатку 1).

Відповідно до Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.1997 року за № 278 у галузі «Сільське господарство»сезонними роботами є робота в овочівництві, садівництві, виноградарстві, буряківництві, хмелярстві, на вирощуванні і збиранні картоплі, тютюну, кормів, баштанних культур, лікарських рослин. Робота на інкубаторно-птахівничих та міжгосподарських інкубаторних станціях.

Відповідно до довідки АА № 240378 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) виданої Головним управлінням статистики у Дніпропетровській області 02.06.2009 року видами діяльності відповідача за КВЕД є : 01.11.0 вирощування зернових та технічних культур; 51.21.0 оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; 01.30.0 змішане сільське господарство.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради відповідач - ТОВ «ПриватАгро Черкаси»знаходиться за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Білозіря, вул. Леніна, 112.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем не надано доказів сезонної роботи відповідача.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Ульяновського районного центру зайнятості до товариства з обмеженою відповідальністю «ПриватАгро - Черкаси» про стягнення суми зайво виплаченої допомоги по безробіттю відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя П.Г. Паламар