Рішення № 139462887, 03.09.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/3508/25

Номер провадження2/173/694/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03 вересня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 09 липня 2019 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2024705733. На підставі кредитного договору відповідачу надано кошти (кредит). Відповідно до умов кредитного договору, банк надає позичальнику споживчий кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені даним кредитним договором.

20.08.2021 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 20/08/21, згідно з яким первісний кредитор (АТ «ОТП Банк») відступило на користь нового кредитора (ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС») право вимоги за кредитним договором № 2024705733 від 09.07.2019 на загальну суму 9222,41 грн.

Оскільки відповідачем не виконано обов`язок з повернення тіла кредиту, процентів за користування ним та комісії, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що 09.07.2019 між АТ «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2024705733.

Згідно з умовами кредитного договору, невід`ємними його частинами є заява-анкета на надання банківських послуг, паспорт споживчого кредиту, графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту, а також Правила надання банківських послуг АТ «ОТП БАНК», з якими відповідач ознайомився та погодився.

Відповідно до розділу 1 кредитного договору Банк надав відповідачу кредит у загальному розмірі 7647,00 грн, з яких 7297,00 грн - на придбання товару, 350,00 грн - на оплату додаткових послуг Банку «СМС+Довідка». Загальні витрати за кредитом (витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності, обслуговування і повернення кредиту) в сумі 3791,91 грн (згідно паспорту споживчого кредиту). Датою повернення кредиту визначено 09 липня 2021 року.

Протягом строку дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом встановлено фіксовану процентну ставку у розмірі 0,01 % річних. Повернення кредиту та сплата процентів здійснюються шляхом внесення позичальником ануїтетних платежів.

Додатком № 1 до кредитного договору є графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту, відповідно до якого визначено порядок та розмір платежів за кредитом.

Підписанням заяви-анкети та паспорта споживчого кредиту відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування, орієнтовну загальну вартість кредиту, порядок його погашення та наслідки невиконання зобов`язань за кредитним договором.

Таким чином, між сторонами виникли договірні правовідносини з приводу надання та повернення кредитних коштів на умовах, визначених кредитним договором та документами, що є його невід`ємними частинами.

На виконання умов договору Банк виконав свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів у розмірі 7647,00 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості, випискою за особовим рахунком, наданими АТ «ОТП БАНК», а також рахунком-фактурою №СФDNZ-0000007014 від 09.07.2019 та товарним чеком № 00022205900017 від 09.07.2019.

Згідно розрахунку заборгованості, відповідачем було здійснено часткове погашення кредитної заборгованості, у результаті чого станом на 19.08.2021 утворилася заборгованість у розмірі 5780,25 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1,01 грн - заборгованість за відсотками, заборгованість по комісії 3441,15 грн.

20 серпня 2021 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» було укладено договір факторингу №20/08/21, згідно з умовами якого ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги, зокрема, до ОСОБА_1 за договором № 2024705733 від 09.07.2019 в сумі 5780,25 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1,01 грн - заборгованість за відсотками, заборгованість по комісії 3441,15 грн.

На підтвердження переходу прав вимоги позивач надає договір факторингу № 20/08/21 від 20.08.2021, акт приймання передачі реєстру боржників, витяг з реєстру боржників, а також платіжну інструкцію № 1595 від 20.08.2021 на підтвердження оплати за договором факторингу.

ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» надіслало відповідачу ОСОБА_1 вимогу про погашення кредитної заборгованості, в якій відповідача повідомлено про передачу права вимоги новому кредитору ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», а також про наявну в неї заборгованість за кредитним договором № 2024705733 від 09.07.2019 в сумі 9222,41 грн.

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах та який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «ОТП БАНК»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

З виписки про рух коштів по особовому рахунку вбачається, що відповідач отримала кредитні кошти, здійснювала погашення кредитної заборгованості та сплату нарахованих процентів, що підтверджує виконання банком своїх зобов`язань за кредитним договором та часткове виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо повернення кредиту.

Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 1077 ЦК України , за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту за плату (винагороду), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) .

Положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010).

Відповідно до ч. 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином заборгованість, що виникла внаслідок невиконання умов кредитного договору, у частині тіла кредиту та процентів підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Водночас щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 3441,15 грн суд виходить із такого.

Умовами кредитного договору № 2024705733 від 09.07.2019 передбачено загальні витрати за кредитом (витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), обслуговування та повернення кредиту) у сумі 3791,91 грн, що визначено паспортом споживчого кредиту.

Відповідно до графіка платежів, який є невід`ємною частиною кредитного договору, передбачено сплату відповідачем комісії, розмір кожного щомісячного платежу за якою становить 229,41 грн, а також одноразового платежу у розмірі 350 грн.

Разом із тим позивачем не надано до матеріалів справи ані чинного на час виникнення спірних правовідносин договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, ані тарифів на відповідне обслуговування, що унеможливлює встановлення юридичної природи, складу та вартості нарахованих комісійних платежів. Крім того, банком не надано доказів фактичного надання відповідачу відповідних послуг та їх отримання останнім.

У рішенні від 11.07.2013 № 7-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання мають підпорядковуватися таким засадам, відповідно до яких споживач є слабкою стороною договору та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності та розумності.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

На виконання вимог пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10.05.2007 № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 зазначених Правил банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (відповідно до строковості, зазначеної у договорі про споживчий кредит щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з додатком 1 до зазначених Правил загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту.

Водночас відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені та які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум, а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства або договором про споживчий кредит.

Частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту лише у випадку, коли споживач вимагає її надання частіше одного разу на місяць. Відтак умова договору про споживчий кредит, укладеного після набрання чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач має право отримувати один раз на місяць безоплатно, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 цього Закону.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19, у якій зазначено, що у кредитному договорі має бути визначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за які встановлюється щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Верховний Суд також зазначив, що за відсутності доказів наявності та переліку відповідних послуг, їх погодження зі споживачем під час укладення кредитного договору, а також фактичного надання та отримання таких послуг положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Схожі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.09.2022 у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08.02.2023 у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), а також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.11.2022 у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).

Ураховуючи наведене, суд доходить висновку, що позивачем не доведено наявності конкретних додаткових чи супутніх послуг, за надання яких відповідач мав би сплачувати комісію, їх вартості, погодження таких послуг відповідачем під час укладення кредитного договору, а також фактичного надання та отримання відповідачем відповідних послуг.

За таких обставин включення банком до складу заборгованості за кредитним договором суми комісії є необґрунтованим, оскільки відповідні положення договору порушують установлені Законом України «Про споживче кредитування» гарантії прав споживача та суперечать принципам справедливості, добросовісності й розумності.

Отже, положення кредитного договору № 2024705733 від 09.07.2019 щодо обов`язку відповідача сплачувати на користь кредитодавця комісію за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними з моменту укладення договору. У зв`язку з цим заборгованість за комісією у розмірі 3441,15 грн не підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи, що АТ «ОТП БАНК» надало відповідачу кредитні кошти, а відповідач не виконала належним чином свої зобов`язання щодо їх повернення, утворилася заборгованість, право вимоги за якою перейшло до ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» на підставі договору факторингу № 20/08/21 від 20.08.2021, у зв`язку з чим зазначена заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 5781,26 грн з них 5780,25 грн заборгованість за тілом; 1,01 грн заборгованість за відсотками.

При цьому, відповідач не скористалась своїм процесуальним правом, не надала суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості за кредитним договором, не надала доказів на спростування факту наявності та розміру заборгованості.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених витрат по сплаті судового збору в розмірі 1518 грн 53 коп. (5781,26 * 100% : 9222,41* 2422,40).

Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України - При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу та їх відшкодування позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги № 43453613/1 від 25.08.2025, детальний опис робіт, додаткову угоду №2024705733 від 14.11.2025 до Договору №43453613/1 від 25.08.2025, акт №2024705733 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом.

З урахуванням всіх вищенаведених обставин, на підставі поданих позивачем доказів, пропорційності та співмірності понесених судових витрат відносно предмета спору, суд доходить висновку про задоволення вимоги про відшкодування відповідачем позивачеві понесених судових витрат за надання правничої допомоги та про стягнення з відповідача на користь позивача 3000 грн. на відшкодування понесених витрат за надання правничої допомоги.

Керуючись ст. 12,13,81,141,259,263-265,268,273,280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, ЄДРПОУ 43453613) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» заборгованість у розмірі 5781 (п`ять тисяч сімсот вісімдесят одна ) грн 26 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1518 (одна тисяча п`ятсот вісімнадцять) грн 53 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Є.В. Челюбєєв