Ухвала суду № 1394612, 05.07.2007, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м.Львів вул.Чоловського 2 тел.

                                      У Х В А Л А

                            ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ 

05 липня  2007 року      Справа №353/2007                        місто  Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого  судді   Яворського І.О.

суддів  Любашевського В.П., Носа С.П.

при секретарі судового засідання Поворознику Д.Б.,

розглянувши у судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області на постанову Господарського суду Закарпатської області від 30 березня 2007 року у справі за позовом ВАТ ЕК ”Закарпаттяобленерго” до Свалявської МДПІ про визнання нечинним рішення суб”єкта владних повноважень,

                                     В С Т А Н О В И Л А :

За результатами перевірки дотримання ВАТ ЕК ”Закарпаттяобленерго” вимог податкового законодавства за 1998 рік ДПІ у місті Ужгороді було складено акт перевірки № 23-02/42 від 15 квітня 1999 року та внесено зміни до акту перевірки № 23-02/47 від 24 квітня 1999 року та № 23-2/59 від 25 червня 1999 року.

На підставі згаданого акту перевірки (із наступними змінами і доповненнями) ДПІ у місті Ужгороді прийняла рішення № 23-02/42/444 від 24 квітня 1999 року, до якого внесено зміни Рішенням № 23-2/705 від 25.06.1999 року. Цим рішенням позивачу донараховано до сплати податок на прибуток у сумі 4448000 та фінансових санкцій 1334400 гривень.

На виконання зазначеного рішення ДПІ ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” до розгляду спірного питання у судовому порядку повністю була сплачена сума податків, зборів та інших платежів до бюджету.

Рішенням арбітражного суду Закарпатської області від 02.10.2000 року, яке згідно постанови від 30 січня 2001 року залишено без змін, згадане рішення ДПІ було скасовано, у зв”язку з чим у компанії виникла переплата з податку на прибуток у сумі 7 138 499 гривень, з якої залишкова сума 87124,62 гривень обліковувалася на картці обліку у Воловецькому відділенні Свалявської МДПІ. Листом від 10 липня 2004 року № 1293 начальником Воловецького відділення Свалявської МДПІ було повідомлено компанію про списання з картки обліку наявної переплати в сумі 87 124,62 гривень з податку на прибуток згідно рішення № 3 від 24 лютого 2004 року.

Факт погашення позивачем суми 87 124,62 грн. казначейськими векселями встановлено у суді першої інстанції під час розгляду справи та визнано сторонами.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 30 березня 2007 року у справі № 5/61-А позовні вимоги ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” задоволено частково, визнано нечинним п.1 прийнятого Воловецьким відділенням Свалявської МДПІ Рішення про списання надміру сплачених сум податків, зборів (обов”язкових платежів) № 3 від 24 лютого 2004 року в частині списання із ВАТ ЕК ”Закарпаттяобленерго” (код платника 00131529) 87 124,62 грн. податку на прибуток. Зобов”язано Свалявську МДПІ поновити у встановленому чинним законодавством порядку в особовій картці обліку ВАТ ЕК ”Закарпаттяобленерго” списані на підставі п.1 Рішення № 3 від 24 лютого 2004 року 87 124,62 гривень.

Свалявська МДПІ, не погоджуючись з постановою господарського суду від 30 березня 2007 року, подала апеляційну скаргу, в якій просить вказану постанову скасувати, мотивуючи скаргу порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Львівський апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга Свалявської МДПІ не підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі від 01 лютого 2007 року було зобов”язано Свалявську МДПІ подати суду рішення про списання суми переплат з податку на прибуток  №3 від 24 лютого 2004 року (а.с. 1).

Ухвалою від 13 лютого 2007 року суд витребував від відповідача письмові заперечення проти позову та докази по справі і призначив справу до судового розгляду на 26 лютого 2007 року (а.с. 17).

Колегія суддів констатує, що переплату з податку на прибуток було списано на підставі та у відповідності до п.15.3 ст. 15 Закону України”Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та на підставі Рішення № 3 від 24 лютого 2004 року. Платник податків перед бюджетами та державними цільовими фондами міг подати заяву на повернення зайво сплачених податків, зборів (обов”язкових платежів) протягом 1095 днів, наступних за днем здійснення такої переплати.

Отже, для повернення наявної переплати платнику податків потрібно було звернутись до органу ДПІ, в якому обліковується така переплата, але НЕ ПІЗНІШЕ встановленого терміну (1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати). У разі якщо, платник податків не звертається до податкового органу із заявою на повернення переплати у зазначений термін, зайво сплачені суми платежів, що обліковуються в особових рахунках платників більше 1095 днів без руху (відсутні нарахування або зменшення та сплата), зараховуються до бюджету на підставі відповідного рішення керівника ДПІ, згідно з п.7 Р.2 Інструкції про порядок ведення державними податковими інспекціями оперативно-бухгалтерського обліку податків і неподаткових платежів, затвердженої Наказом ДПА України №174 від 02.04.1999 року та на підставі висновку, складеного органом державної податкової служби.

Колегія суддів  погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що відповідач по даній справі повинен був доводити факт пропуску позивачем строку звернення до суду.

Згідно із ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду.Згідно з п.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав.

Верховний Суд України у своїй Постанові від 04.04.2006 року у справі № 30/221 (Вісник Господарського Судочинства, № 5/2006) щодо застосування законодавства про позовну давність вказав, що за правилами статті 71 Цивільного кодексу УРСР до позовів застосовується загальний строк позовної давності - три роки. Згідно із статтею 80 Цивільного Кодексу УРСР закінчення строку позовної давності до пред”явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові. Аналогічне положення міститься і у статті 267 чинного Цивільного кодексу України.

За таких обставин господарський суд Закарпатської області зробив правильний висновок щодо обрахунку строку для звернення ВАТ ЕК ”Закарпаттяобленерго” до суду за захистом порушених прав. Тим більше, що Кодекс адміністративного судочинства, який набрав чинності з 01 вересня 2005 року, статтею 99 встановлює річний строк для звернення до суду, а також ст. 100 передбачає наслідки пропущення такого строку. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

За таких обставин постанова господарського суду Закарпатської області по справі № 5/61-А є законною.

Колегія суддів, керуючись ст.ст. 195, 196, 198 ч.1 п.1, 205 ч.1 п.1, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,-                       

                                  У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Закарпатської області від 30 березня 2007 року по справі №5/61-А - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Головуючий                                                     І.О. Яворський

Суддя                                                                В.Любашевський

Суддя                                                                 С.П.  Нос