Ухвала суду № 1394602, 26.11.2007, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий по 1-ій інст. Матуляк П.Я.                                                                         Справа № 22а-3182/07

Господарський суд Івано-Франківської обл. (№ А-12/58)                                             Рядок статзвіту № 23

Доповідач: Шавель Р.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ                   УКРАЇНИ

26 листопада 2007 року                                                                                            м.Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - судді     Шавеля Р.М.,

суддів                          Олендера І.Я. та Пліша М.А.,

при секретарі –             Сютик Н.І.,

з участю осіб, які взяли участь у справі:

пред-ка позивача –       Луковкіної У.Ю., довіреність № 15 від 18.09.2007р.;

пред-ка відповідача –    Ільків І.Д., довіреність № 5092/10/10 від 14.06.2007р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Івано-Франківської обл. на постанову господарського суду Івано-Франківської області від 12.06.2007р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ “Серін” до Державної податкової інспекції /ДПІ/ у Надвірнянському районі Івано-Франківської обл. про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:o:p>/o:p>

23.04.2007р. позивач ТзОВ «Серін» звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 00014032301/0 від 18.12.2006р., винесене ДПІ у Надвірнянському районі Івано-Франківської обл. на суму 24836 грн. (а.с.4-8).

Предметом спору є зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2006р; свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковий орган безпідставно і неправомірно зменшив суму податку, що підлягає до бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку, на 24836 грн. та прийняв повідомлення-рішення з порушенням норм податкового законодавства, безпідставно вважаючи, що бюджетному відшкодуванню підлягають лише ті суми ПДВ, які дорівнюють сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (робіт, послуг) у попередньому періоді постачальникам таких товарів (робіт, послуг), при цьому поставка товарів, видача податкової накладної та оплата товарів мають здійснювати протягом одного податкового періоду.

Постановою господарського суду від 12.06.2007р. заявлений позов задоволено частково, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Надвірнянському районі Івано-Франківської обл. № 00014032301/0 від 18.12.2006р. щодо зменшення ТзОВ «Серін» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 22312 грн. 18 коп.; в частині позовних вимог про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Надвірнянському районі Івано-Франківської обл. № 00014032301/0 від 18.12.2006р. в сумі 2523 грн. 82 коп. відмовлено; відшкодовано позивачу 03 грн. 40 коп. понесених судових витрат (а.с.96-97).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила ДПІ у Надвірнянському районі Івано-Франківської обл., яка покликаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заявлених позовних вимог відмовити (а.с.101-103).

Апелянт вказує, що судом не дотримано вимог пп.1.8 ст.1, пп.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та пп.5.12.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затв. наказом ДПА України № 16 від 30.05.1997р.

Також по даній справі позивачем не представлено доказів, які б свідчили про сплату в серпні 2006 року суми ПДВ більшої, ніж визначена актами перевірки відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача на підтримання апеляційної скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТзОВ «Серін» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого до відшкодування на розрахунковий рахунок підприємства за вересень місяць 2006 року, по результатам якої складено Акт перевірки № 657/23-32472639 від 08.12.2006р. (а.с.11-25).

На підставі вказаного Акта прийнято податкове повідомлення-рішення № 00014032301/0 від 18.12.2006р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2006р. на 24836 грн. (а.с.86).

Оскаржуваним повідомленням-рішенням позивачу знято з бюджетного відшкодування 24836 грн. на тій підставі, що платником включено в суму бюджетного відшкодування податкові накладні, податковий кредит по яких включено в декларації за попередні періоди; сума податку на додану вартість фактично оплачена постачальникам товарів за серпень 2006р. складає 346933 грн., а тому сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню у вересні 2006 року складає 346933 грн.

До бюджетного відшкодування позивача за вересень 2006 року не потрапили також суми ПДВ, які виникли в результаті проведення взаємозаліків зустрічних однорідних грошових вимог між позивачем та іншими особами на суму 2523 грн. 82 коп., у зв’язку з тим, що відшкодуванню підлягають лише ті суми ПДВ, які фактично були сплачені в ціні товару грошовими коштами.

Відповідно до вимог Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»:

п.1.8. ст.1 - бюджетне відшкодування – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом;

пп.7.7.1 п.7.7. ст.7 - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду;

пп.7.7.2 п.7.7. ст.7 - якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

            Виходячи з наведеного, судом першої інстанції правильно зазначено про те, що чинне законодавство не ставить настання права на бюджетне відшкодування в залежність від звітного періоду та не обмежує суми бюджетного відшкодування звітним періодом, тобто не ставить настання бюджетного відшкодування в залежність від того, коли в отримувача товару виникло зобов’язання перед постачальниками, а визначає, що суми податку на додану вартість мають бути сплачені у попередньому податковому періоді постачальникам товарів.

            Також матеріалами справи підтверджується сума податку на додану вартість, яка фактично сплачена позивачем постачальникам товарів у серпні 2006 року в розумінні пп.7.7.2 Закону України “Про податок на додану вартість” (а.с.26-49).

            Таким чином, ТзОВ “Серін” не порушувало в частині суми 22312 грн. 18 коп. вимоги пп.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” та Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затв. наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997р., а в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтовували правомірність прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення.

            В підтвердження наведеного колегія суддів враховує також зміст листа ДПА України №20296/7/16-1417 від 12.10.2005р, згідно якого при заповненні рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування платник податку може врахувати суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, які фактично сплачені отримувачем товарів (послуг) у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), включаючи й суми податку, які фактично були сплачені у такому ж попередньому податковому періоді при ввезенні на митну територію України товарів (супутніх послуг).

            Суд першої інстанції також вірно виходив з того, що вимог пп.5.12.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затв. наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997р. із змінами і доповненнями, суперечить вимогам пп..7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

            При розгляді даного спору колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на положення пп.4.4.2 п.4.4. Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та іншими цільовими фондами”, згідно якого уразі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

            Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що облік бюджетного відшкодування з ПДВ має накопичувальний характер, тому попереднім податковим періодом для вересня 2006 року є всі податкові періоди, що йому передують, і зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2007 року на 22312 грн. 18 коп. є неправомірним.

            Між тим, наведені норми Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» не передбачають включення до бюджетного відшкодування сум проведених в попередньому періоді заліків взаємних вимог, а тому зменшення бюджетного відшкодування позивача за вересень 2006 року на суму 2523 грн. 82 коп. є обгрунтованим.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Івано-Франківської обл. на постанову господарського суду Івано-Франківської області від 12.06.2007р. залишити без задоволення, а згадану постанову господарського суду – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:                                                                                                   Р.М.Шавель

Судді:                                                                                                            І.Я.Олендер

М.А.Пліш