Ухвала суду № 139460495, 03.09.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/10117/26

Провадження № 2-з/752/215/26

У Х В А Л А

03.09.2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

з участю секретаря Ільніцької І.С.,

розглянувши заяву представника позивача, адвоката Кондратенко Тетяни Миколаївни про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Немішаївської селищної ради Бучанського району Київської області про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком

ВСТАНОВИВ:

в провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації та Служба у справах дітей Немішаївської селищної ради Бучанського району Київської області про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком.

01.09.2026 до суду від представника позивача, адвоката Кондратенко Тетяни Миколаївни надійшла заява про забезпечення позову в якій представник просить суд:

- забезпечити позов шляхом визначення тимчасового режиму проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) почергово один тиждень з матір`ю - ОСОБА_1 за адресою її фактичного проживання та один тиждень з батьком - ОСОБА_2 за адресою його фактичного проживання. Тижневий період проживання дитини з кожним з батьків починається з 18:00 годині п`ятниці та завершується через тиждень о 18:00 годині п`ятниці.

-зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди у спілкуванні ОСОБА_1 з малолітнім ОСОБА_4 та передати дитину ОСОБА_1 для проживання з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

-заборонити ОСОБА_2 вчиняти дії спрямовані на зміну закладу дошкільної освіти №328 «Каштанчик» м. Києва (місцезнаходження: 03127, м. Київ, Голосіївський район, вул. Оріхуватська, 5; ЄДРПОУ:26501171) який відвідує малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без нотаріально посвідченої згоди матері ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням суду по даній справі.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що після припинення спільного проживання сторони погодили порядок проживання дитини, відповідно до якого малолітній ОСОБА_5 проживав разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_3 , з понеділка по четвер, а з батьком з п`ятниці по неділю. Такий порядок визначений як усно, так і переписці сторін.

Вказаний графік виконувався близько чотирьох місяців, проте, починаючи з 30.07.2026 відповідач відмовився передавати дитину матері, в наслідок чого, позивач позбавлена можливості бачитися з дитиною та брати участь в її повсякденному житті.

Заява представника позивача, адвоката Кондратенко Тетяни Миколаївни про забезпечення позову надійшла на розгляд до судді 03.09.2026.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд дійшов такого висновку.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на судовий захист.

Статтею 7 Сімейного кодексу України передбачено, що жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Позов забезпечується, зокрема, встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин (пункт 3 частини першої статті 150 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі №914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зазначено, що: «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19)).

У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 127/31828/19 (провадження № 61-10859св20) вказано, що у справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції правильно врахував, що зустрічі матері з дитиною будуть сприяти відновленню та налагодженню емоційних стосунків матері із її малолітньою дитиною і ця обставина відповідатиме найкращим інтересам дитини. Колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її матір`ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей з матір`ю.

Аналогічну правову позицію Верховний Суд висловив і у постанові від 04 квітня 2018 року у справі № 344/16653/16-ц.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом у залежності до конкретного випадку, однак будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Суд вважає, що зустрічі матері з дитиною та їх спільне почергове проживання є співмірним заходом забезпечення позову, враховуючи, що цей спір виник із сімейних правовідносин.

У постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 490/1087/21 (провадження № 61-12931св21) вказано, що судове рішення про визначення місця проживання дитини і відібрання дитини від батька (матері) без позбавлення батьківських прав спрямовано на передачу дитини від однієї особи (батька/матері) до іншої особи (матері/батька). Заходи ж забезпечення позову, що полягають у визначенні часу та місця побачення і спілкування дитини з одним із батьків, який на час розгляду справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від неї, спрямовані на усунення перешкод у спілкуванні дитини з цим із її батьків на час вирішення по суті спору щодо місця її проживання.

ЄСПЛ наголошував на необхідності та важливості контакту дитини з кожним із батьків під час тривалого судового процесу та відсутності остаточного рішення щодо визначення місця проживання дитини. Так, у рішенні «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» від 04 вересня 2018 року ЄСПЛ вказав, що тривалий судовий процес, пов`язаний, у тому числі зі встановленням графіка відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися з сином протягом чотирьох років, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права на повагу до його приватного і сімейного життя, а тому є допустимим встановлення такого графіка до закінчення розгляду справи по суті.

Суд зазначає, що у таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про визначення місця проживання малолітньої дитини, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її матір`ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із матір`ю.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 25 листопада 2020 року у справі № 760/15413/19 (провадження № 61-9164св20), від 17 травня 2021 року в справі № 761/25101/20 (провадження № 61-1092св21), від 15 вересня 2021 року в справі № 752/6099/20 (провадження № 61-13598св20).

Системний аналіз наведених норм права та судової практики дає підстави вважати, що позивач, яка на час вирішення справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а батько не має права перешкоджати матері спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.

При визначенні основних інтересів дитини в кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що малолітній ОСОБА_5 проживає саме разом із батьком і мати дитини ОСОБА_1 не має можливості брати повноцінну участь у її житті та вихованні.

Враховуючи тривалі строки розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Немішаївської селищної ради Бучанського району Київської області про визначення місця проживання дитини разом з матір`ю та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком суд дійшов до висновку про необхідність задоволення заяви позивача про забезпечення позову шляхом встановлення порядку почергового проживання дитини з батьками.

Суд також погоджується із запропонованою позивачем періодичність проживання дитини з кожним із батьків.

Враховуючи положення пункту 2 частини першої статті 150 ЦПК України суд також вважає за доцільне визначити додатковим заходом забезпечення позову встановлення зобов`язання ОСОБА_2 не чинити перешкоди у спілкуванні ОСОБА_1 з малолітнім ОСОБА_6 та передати дитину ОСОБА_1 для проживання з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Водночас, суд дійшов до висновку, що заборона ОСОБА_2 вчиняти дії спрямовані на зміну закладу дошкільної освіти №328 «Каштанчик» м. Києва (місцезнаходження: 03127, м. Київ, Голосіївський район, вул. Оріхуватська, 5; ЄДРПОУ:26501171) який відвідує малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без нотаріально посвідченої згоди матері ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням суду по даній справі є неспівмірним заходом забезпечення позову зважаючи на зміст позовних вимог, а тому у задоволенні такої вимоги заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що заява представника позивача, адвоката Кондратенко Тетяни Миколаївни про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 149, 150, 151, 153, 353-354 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

заяву представника позивача, адвоката Кондратенко Тетяни Миколаївни про забезпечення позову задовольнити частково.

Забезпечити позову справі №752/10117/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Немішаївської селищної ради Бучанського району Київської області про визначення місця проживання дитини разом з матір`ю та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком шляхом:

- визначення тимчасового режиму проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) почергово, один тиждень з матір`ю - ОСОБА_1 за адресою її фактичного проживання та один тиждень з батьком - ОСОБА_2 за адресою його фактичного проживання.

Визначити, що тижневий період проживання дитини з кожним з батьків починається з 18 годині 00 хвилин п`ятниці та завершується через тиждень о 18 годині 00 хвилин наступної п`ятниці.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди у спілкуванні ОСОБА_1 з малолітнім ОСОБА_6 та передати дитину для проживання з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з першої п`ятниці після постановлення цієї ухвали.

В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 )

Повний текст ухвали складено 03.09.2026.

Суддя С.О. Чекулаєв