Рішення № 139457901, 02.09.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"02" вересня 2026 р. Справа № 363/2703/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Котлярової І.Ю.,

за участі секретаря Дрозд В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Кудіна А.В. звернулася до Вишгородського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами. В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 03.09.2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та відповідачем було укладено договір позики № 7222614, відповідно до умов якого позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (комісію та проценти) від суми позики. Підписанням договору позики відповідач підтвердив, що він ознайомився на сайті https://monto.com.ua/informaciya з повною інформацією щодо позикодавця та його послугами, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». А також погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «MONTO» (на умовах повернення позики в кінці строку позики) що розміщенні на сайті https://monto.com.ua/informaciya, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, йому зрозумілі. Договір позики укладений між сторонами у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію». 23.01.2026 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 23012026/3, у відповідності до умов якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» права вимоги до боржників вказані в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників № 1 від 23.01.2026 року до договору факторингу № 23012026/3 від 23.01.2026 року позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором позики № 7222614 у розмірі 24 682,50 грн., з яких: 7 500,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 21,75 грн. - заборгованість за відсотками, 15 000,00 грн. - заборгованість за пенею, 2 160,75 грн. заборгованість за комісією.

Крім того, 20.02.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1747432. Як зазначено представником позивача, кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі ТОВ «Фінансова компанія «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 кредитного договору, порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника. Відповідно до п. 2.1 кредитного договору, кредитні кошти надаються ТОВ «Фінансова компанія «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Згідно п. 1.1 кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Фінансова компанія «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» грошових коштів у сумі, визначеній у п. 1.2 кредитного договору, за реквізитами, зазначеними у п. 2.1 кредитного договору. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач також підтверджує, що умови договору йому зрозумілі та він підтверджує, що договір адаптованого до його потреб та фінансового стану, а інформація надана йому кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання. 25.06.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 25062025, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №25062025 від 25.06.2025 року позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1747432 у розмірі 13 110,00 грн., з яких 3 000,00 - заборгованість за основною сумою боргу, 750,00 грн. - заборгованість по комісії за надання кредиту, 3 360,00 грн. - заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 6 000,00 грн. заборгованість за неустойкою (штраф, пеня).

Представник позивача зазначила, що з моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів за укладеними кредитними договорами належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість в загальному розмірі 37 792,50 грн., а тому позивач, який набув право вимоги до відповідача за вказаними кредитними договорами, звернувся до суду з даним позовом. На підставі викладеного просила суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором позики №7222614 року в розмірі 24 682,50 грн. та за договором про споживчий кредит № 1747432 в розмірі 13 110,00 грн., а всього 37 792,50 грн., а також понесені судові витрати.

Згідно правил частини шостої статті 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог статті 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 07.05.2026 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, в прохальній частині позовної заяви просила суд розглянути справу за відсутності представника позивача, проти заочного рішення не заперечує, позовні вимоги підтримує.

Відповідач до суду повторно не з`явився, про день та час слухання справи був належним чином повідомлений, про що свідчать поштові повідомлення, які знаходяться у матеріалах справи, заява про розгляд справи за його відсутності до суду не надходила, не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву, тому суд, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.

Враховуючи наявність умов, визначених у частині першій статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 03.09.2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 7222614 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою), який підписано електронним підписом відповідача (одноразовий ідентифікатор 2jn2P0).

Пунктом 1 договору передбачено, що за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «позику»), на погоджений умовами договору строк, для придбання товарів та/або робіт та/або послуг (на задоволення потреб не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконання обов`язків найманого працівника), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцеві таку ж суму коштів у день закінчення строку позики, або достроково та сплатити позикодавцю плату (комісію та проценти) від суми позики.

Відповідно до п.п. 2.1-2.4, 18 договору, сума позики - 7 500,00 грн.

Строк позики 30 днів.

Процентна ставка (фіксована) - 0,01% в день, діє протягом строку договору, визначеного п.п. 2.2 п. 2 договору.

Комісія 28,81% грн. від суми позики, зазначеної в пп. 2.1 п. 2 договору, що складає 2 160,75 грн.

Дата надання позики 03.09.2025 року, дата повернення позики 02.10.2025 року.

Денна процентна ставка 0,97% день.

Інші платежі: проценти за понадстрокове користування позикою/залишок позики за день - 5,00%.

Пеня - 5% в день.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка - 2 389,66%.

Орієнтовна загальна вартість позики - 9 682,50 грн.

Згідно п. 4 договору проценти за цим договором нараховуються щоденно, починаючи з наступного дня за датою надання позики,на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою, до повного погашення заборгованості за договором, включаючи день такого погашення. Комісія нарааховується в дату надання позики (в момент надання позики), у визначеному п.п. 2.4 п. 2 договору розмірі.

У разі невиконання позичальником умов цього договору (неповернення у встановлені умовами договору строки суми позики), у випадку коли сума позики, зазначена в п. 2 договору, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, за користування коштами позики понад встановлений договором строк позикодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному п. 2 договору за кожен день такого понадстрокового користування, з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства. У разі невиконання позичальником умов цього договору (неповернення у встановлені умовами договору строки суми позики), у випадку коли сума позики, зазначена в п.2 договору, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, за користування коштами позики понад встановлений договором строк нараховуються проценти за понадстрокове користування позикою (її частиною) за ставкою, визначеною п. 2 договору за кожен день такого понадстрокового користування, з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства (п. 18 договору).

Із квитанції про виплату ТОВ «ПрофітГід» №45687-96082-09684, код транзакції: a086dbc5f7564e523b0708ddea438a80, вбачається, що 03.09.2025 року ТОВ «Сіроко Фінанс» на платіжну картку № НОМЕР_1 перерахувало грошові кошти в розмірі 7 500,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики № 7222614 від 03.09.25 року, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором складає 24 682,50 грн., з якої: 7 500,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 21,75 грн. - заборгованість за відсотками, 15 000,00 грн. - заборгованість за пенею, 2 160,75 грн. заборгованість за комісією.

23.01.2026 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 23012026/3, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» (фінансування) за плату, а ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступити ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (комісію, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «СІРОКО ФІНАНС».

Відповідно до п. 1.2 договору факторингу перехід від ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в день підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з актом прийому-передачі реєстру боржників № 1 від 23.01.2026 року за договором факторингу № 23012026/3 від 23.01.2026 року ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» передав, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняв реєстр боржників №1 від 23.01.2026 року.

Згідно витягу з реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 23012026/3 від 23.01.2026 року заборгованість ОСОБА_1 становить 24 682,50 грн., з яких: 7 500,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 21,75 грн. - заборгованість за відсотками, 15 000,00 грн. - заборгованість за пенею, 2 160,75 грн. заборгованість за комісією.

20.02.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 1747432, у якому міститься позначення про його підписання відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 451012.

Так, відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.3., 1.4., 1.5. 1.5.1., 1.5.2., 1.5.3., 1.5.4., 1.6., 2.1., 2.2.1. договору, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти в сумі визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії за надання кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконання обов`язків найманого працівника. Тип кредиту - кредит.

Сума (загальний розмір) кредиту становить: 3 000,00 грн.

Кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, з 20.02.2025 року (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється графіком платежів.

Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановлено періодичністю відповідно до графіку платежів, наведеному у додатку №1 до договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту,, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів): 31.01.2026 року (дата остаточного погашення заборгованості).

Загальні витрати позичальника за кредитом складають 9 990,00 грн. Дена процента ставка складає: 0,97%. Орієнтовна реальні річна процентна ставка дорівнює 3 257,21 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 12 990,00 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом, дена процентна ставка та орієнтована реальна річна процентна ставка, орієнтована загальна вартість кредиту для позичальника. а також строк кредиту розраховані з припущення, що кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема здійснить періодичні платежі в останній день кожного розрахункового періоду (дату платежу) відповідно до графіку платежів. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню, зокрема у випадку часткового дострокового погашення заборгованості, прострочення виконання або несвоєчасного виконання ним зобов`язань та в інших випадках, крім тих, коли законодавством прямо вимагається таке оновлення.

Комісія за надання кредиту: 750,00 грн., яка нараховується за ставкою 25,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 9 240,00грн., що нараховується за ставкою 14,00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, яки є додатком №1 до цього договору.

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом.

Проценти за користуванням кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів.

Нараховані згідно п. 1.5.3 та 1.5.4 договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть 0,00 грн.

Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування та сплати комісій та процентів, а також тіла кредиту встановлені п.п. 2.2.2, 2.2.3 цього договору.

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки № НОМЕР_2 .

Позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту (кредитної заборгованості) та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.п. 1.5.1, 1.5.2, 1.5.3, 1.5.4 договору відповідно.

До договору про споживчий кредит додано графік платежів, який є додатком № 1 до договору; заяву на отримання кредиту № 1747432 від 20.02.2025 року, яка є додатком № 2 до договору; та паспорт споживчого кредиту № 1747432, у якому визначено основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної вартості кредиту, порядок повернення кредиту та інші умови, який містить позначення про його підписання відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 463006.

Відповідно до графіку платежів до паспорту споживчого кредиту № 1747432, сума кредиту за договором: 3 000,00 грн., відсотки 9 240,00 грн., комісія за надання кредиту 750 грн., загальна вартість кредиту 12 990,00 грн.

ТОВ «Фінансова компанія «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» умови договору про споживчий кредит виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі 3 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням 41064625, відповідно до якого: платник - ТОВ «Фінансова компанія «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ», отримувач ОСОБА_1 , платіжна картка отримувача 414960ХХХХХХ2338; сума 3 000,00 грн., призначення платежу кошти згідно договору 1747432.

До договору про споживчий кредит долучено відомості ТОВ «Фінансова компанія «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» про щоденні нарахування та погашення за договором про споживчий кредит № 1747432 від 20.02.2025 року.

25.06.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 25062025, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Фінансова компанія «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» (ціна продажу) за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» відступити ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання кредиту (кредитної заборгованості), неустойку (штраф, пеня) та/або проценти за порушення грошового зобов`язання та інші платежі (за наявності) згідно кредитних договорів, право на одержання яких належить ТОВ «Фінансова компанія «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ».

Відповідно до п. 1.2 договору факторингу перехід від ТОВ «Фінансова компанія «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в день підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від ТОВ «Фінансова компанія «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №25062025 від 25.06.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» передав, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняв реєстр боржників.

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 25062025 від 25.06.2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 13 110,00 грн., з яких: 3 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 750,00 грн. - заборгованість по комісії за надання кредиту, 3 360,00 грн. заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 6 000,00 грн. заборгованість за неустойкою (штраф, пеня).

Відповідач взяті на себе зобов`язання по виплаті кредитних коштів у строки визначені договорами не виконує, термін сплати коштів порушено.

Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою ст. 530 ЦК України, встановлено, що якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

У разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Згідно ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Договір позики вважається безпроцентним, якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п`ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов`язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Положеннями статтей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі№732/670/19,від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

З огляду на зазначені правовідносини, судом виявлено порушене право позивача, що підлягає захистові шляхом примусового виконання грошового зобов`язання.

Підстав вважати, що договір позики № 7222614 від 03.09.2025 року та договір про споживчий кредит № 1747432 від 20.02.2025 року відповідачем не укладалися у суду не має, коли ці договори укладено в електронному вигляді, які за формами і змістом відповідають зазначеним вимогам Закону.

Окрім того, отримавши кредитні кошти, відповідач погодився сплатити проценти у розмірі, що обумовлені договорами, графіком платежів та відповідає вимогам ст.ст. 1054, 1056-1 ЦК України.

Вирішуючи питання про визначення розміру стягнення, суд виходить зі змісту позовних вимог та наданих суду розрахунків, згідно яких сума заборгованості за договором позики №7222614 від 03.09.2025 року у розмірі 9 682,50 грн., з яких: 7 500,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 21,75 грн. - заборгованість за відсотками, 2 160,75 грн. заборгованість за комісією; за договором про споживчий кредит № 1747432 від 20.02.2025 року у розмірі 3 750,00 грн., з яких 3 000,00 - заборгованість за основною сумою боргу, 750,00 грн. - заборгованість по комісії за надання кредиту, що в загальному розмірі становить 13 432,50 грн. та сумнівів у суду не викликає, коли доказів на спростування наданих позивачем розрахунків заборгованості за тілом кредиту, відсотками та комісією за надання кредиту відповідачем суду не надано. Зокрема, не надано інші розрахунки, які б спростовували нарахування позивача.

Щодо вимог в частині стягнення з відповідача суми комісії за обслуговування кредиту за договором про споживчий кредит № 1747432 від 20.02.2025 року, суд зазначає наступне.

Як передбачено п. 1.5.2 договору комісія за обслуговування кредиту с(кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування) становить 9 240,00 грн., що нараховується за ставкою 14 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду, за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів (додаток № 1). Згідно з дослідженим розрахунком заборгованості, сума комісії за обслуговування кредиту становить 3 360,00 грн.

Однак суд зазначає, що відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 вказала на те, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (пункти 31.29, 31.33 постанови).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15 зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року у справі № 640/14229/15, від 21 квітня 2021 року у справі № 677/1535/15, від 15 грудня 2021 року у справі № 209/789/15.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Суд вважає, що умова договору в частині сплати комісії за обслуговування кредиту є платою за послуги, які відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» повинні надаватися безоплатно.

При цьому позивачем не зазначено, які саме послуги з обслуговування кредиту надавалися ТОВ «Фінансова Компанія «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» позичальнику та чи дійсно вони фактично були надані.

Відтак, стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту за договором про споживчий кредит № 1747432 від 20.02.2025 року в сумі 3 360,00 грн. є неправомірним та не підлягає задоволенню, оскільки таке не відповідає нормам Закону України «Про споживче кредитування» та сталій практиці Верховного Суду.

Що стосується питання про стягнення пені в розмірі 15 000,00 грн. за договором позики № 7222614 від 03.09.2025 року та неустойки (штраф, пеня) в розмірі 6 000,00 грн. за договором про споживчий кредит № 1747432 від 20.02.2025 року, то суд зазначає наступне.

Так, з 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан, який діє і донині.

Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

КЦС ВС в постанові від 11 липня 2024 року у справі № 727/1033/21 зазначив, що оскільки проценти - це плата за користування чужими грошима (ст. 1048 ЦК України), а згідно з положенням п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України з 24 лютого 2022 року нараховані відповідно до вимог ст. 625 ЦПК України інфляційні втрати підлягають списанню, правильними є висновки суду про стягнення з позичальника прострочених процентів за користування кредитними коштами (нараховані, але не сплачені) та інфляційних втрат за період до 23 лютого 2022 року.

Судом встановлено, що прострочення відповідачем сплати платежів сталося під час дії воєнного стану, в той час, коли кредитор всупереч вимог Закону нараховував пеню за прострочення виконання зобов`язань за договором позики № 7222614 від 03.09.2025 року в період з 03.10.2025 року по 11.11.2025 року, внаслідок чого утворилась заборгованість за пенею в розмірі 15 000,00 грн., та неустойку (штраф, пеня) за договором про споживчий кредит №1747432 від 20.02.2025 року у розмірі 6 000,00 грн.

За таких обставин, оскільки вказану неустойку внаслідок невиконання зобов`язання нараховано під час дії воєнного стану, вона підлягає списанню кредитодавцем, а не стягненню з відповідача.

Отже, нарахування неустойки відповідачу в загальному розмірі 21 000,00 грн. на вимогах Закону та наявних матеріалах справи не ґрунтуються, є безпідставними та недоведеними.

Відтак, враховуючи викладене, пред`явлений позов є обґрунтованим і підлягає частковому задоволенню.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов задоволено частково, суд, згідно до положень ст. 141 ЦПК України, присуджує позивачу судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме з відповідача в сумі 946,30 грн., виходячи з розрахунку: (розмір задоволених позовних вимог 13 432,50 грн.) * 2 662,40 грн. (сума сплаченого судового збору) / 37 792,50 грн. (розмір заявлених позовних вимог) = 946,30 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 526, 527, 530, 610, 611, 627, 1049, 1054 ЦК України, статтями 12, 81, 141, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2) заборгованість за договором позики № 7222614 від 03.09.2025 року у розмірі 9 682,50 грн., за договором про споживчий кредит № 1747432 від 20.02.2025 року у розмірі 3 750,00 грн., а всього 13 432 (тринадцять тисяч чотириста тридцять дві) гривні 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2) судовий збір у сумі 946 (дев`ятсот сорок шість) гривень 30 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).

Суддя І.Ю. Котлярова