Ухвала суду № 139457902, 28.08.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"28" серпня 2026 р. Справа № 363/1904/23

У Х В А Л А

Іменем України

28 серпня 2026 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Рукас О.В., за участі секретаря судових засідань Левковець О.О., розглянувши заяву представника позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним ОСОБА_1 - адвоката Бойчук Н.П. про забезпечення позову та заяву відповідача, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 про зміну вжитого судом заходу забезпечення позову у справі № 363/1904/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Вишгородської міської ради Київської області, Орган опіки та піклування Вишгородської міської ради Київської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Вишгородської міської ради Київської області, Служба у справах дітей Дунаєвецької міської ради Хмельницької області, про визначення місця проживання малолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває справа № 363/1904/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Вишгородської міської ради Київської області, Орган опіки та піклування Вишгородської міської ради Київської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Вишгородської міської ради Київської області, Служба у справах дітей Дунаєвецької міської ради Хмельницької області, про визначення місця проживання малолітньої дитини.

26.08.2026 року до Вишгородського районного суду Київської області від представника позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним ОСОБА_1 - адвоката Бойчук Н.П. надійшла заява про забезпечення позову. У своїй заяві прохає суд: до набрання законної сили рішенням суду у справі № 363/1904/23 забезпечити позов шляхом зобов`язання ОСОБА_2 забезпечити регулярне спілкування ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 , 2019 року народження, в час коли дитина не перебуває з батьком, згідно ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 12.04.2024 року, шляхом організації відео зв`язку через програмне забезпечення (месенджери) «Viber», «WhatsApp» або «Telegram» за наступним графіком: щовівторка та щочетверга з 19 год. 00 хв. до 19 год. 30 хв., щосуботи з 18 год. 00 хв. до 18 год. 30 хв. за київським часом; визначити що сеанси відео зв`язку мають відбуватися в обов`язковій присутності залученого психолога ОСОБА_4 ; зобов`язати ОСОБА_2 під час сеансів відео зв`язку утримуватися від будь-якого психологічного тиску на дитину, не переривати зв`язок та не втручатися в розмову.

Клопотання аргументовано тим, що ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 15.05.2023 року у цій справі судом визначено графік спілкування ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_3 . У подальшому ухвалою цього ж суду від 12.04.2024 року скасовано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 15 травня 2023 року, встановивши графік спілкування малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за його зареєстрованим місцем проживання, кожні два календарних тижні місяця, починаю з понеділка першого тижня та по другу неділю другого тижня, до ухвалення судом рішення по суті спору та набрання ним чинності.

ОСОБА_2 зазначену ухвалу суду належним чином не виконувала, та в подальшому без погодження з ОСОБА_1 вивезла малолітню ОСОБА_3 до Німеччини, де і перебуває до теперішнього часу.

Зазначає, що до кінця липня 2025 року, у ОСОБА_1 перебував на посаді судді апеляційного суду, тому не міг виїжджати за кордон задля можливості побачитись із донькою, тому його спілкування з дитиною обмежувалось лише нетривалими сеансами відеозв?язку в присутності матері, яка в будь-який момент могла чинити перешкоди.

Після виходу ОСОБА_5 у відставку останній кілька разів відвідував доньку ОСОБА_3 у Німеччині, однак, ОСОБА_2 не надавала можливості його спілкуванню з донькою віч на віч, у присутності дитини висловлювалася про батька негативно. На даний час ОСОБА_2 продовжує чинити ОСОБА_6 штучні перешкоди у спілкуванні з малолітньою донькою.

Відтак, на підставі викладеного просив задовольнити його заяву.

27.08.2026 року до суду надійшла заява відповідача - позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 у якій остання просила суд замінити вжитий судом захід забезпечення позову від 12.04.2024 року на інший, а саме спілкування батька з донькою у режимі відеозв`язку, виключивши для спілкування суботу, оскільки вихідні дні вони регулярно проводять поза межами дому і спілкування у цей день може бути утрудненим або неможливим.

Заява аргументована тим, що на сьогоднішній день малолітня ОСОБА_3 з липня 2024 року проживає у Німеччині за адресою округ Кобург, гр. Нідерфюльбах, ам-Шафберг -1 в належних умовах. Дитина є добре інтегрованою у іншомовне середовище, веде активне соціальне життя, добре володіє німецькою мовою, відвідує заняття хору " Метелики" бере участь у публічних виступах, є добре розвиненою та здоровою, Німеччину сприймає як другу Батьківщину.

Оскільки тривалість війни в Україні та її наслідки є непередбачуваними, повернення до України до її повного завершення є неможливим та не в інтересах дитини, які превалюють над інтересами батьків згідно чинного законодавста, зокрема СК України.

26.08.2026 року до суду надійшло клопотання від сторони позивача про застосування заходів забезпечення позову шляхом встановлення відеозв`язку батька з дитиною у присутності психолога, вмотивоване тим що батько не спілкується з донькою, про що не надано жодного доказу. За весь час проживання відповідача з донькою у Німеччині відеозв`язок позивача з донькою забезпечувався регулярно, доказів зворотного не надано.

Щодо присутності психолога зі сторони батька під час відеозв`язку повідомила, що оскільки позивач неодноразово вдавався до послуг недобросовісних фахівців, докази чого містяться в матеріалах справи (аудіозаписи, переписка, тощо), щоб унеможливити маніпуляції, тощо, у разі задоволення даного клопотання, зазначає про необхідність під час зв`язку дитини та батька присутності психолога -психотерапевта ОСОБА_7 .

Також зауважила, що для малолітньої дитини присутність сторонньої людини під час спілкування з батьком може бути некомфортним.

Дослідивши подане клопотання, заяву, матеріали справи, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на час розгляду справи проживає разом з матір`ю ОСОБА_2 у Німеччині.

Між сторонами існує спір з приводу визначення місця проживання дитини у судовому порядку.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 15.05.2023 в порядку забезпечення позову у цій справі, за клопотанням сторони позивача, встановлено графік спілкування малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за його зареєстрованим місцем проживання, кожної першої та третьої суботи з 10:00 до 18:00 кожної першої та третьої неділі. Зобов`язано матір дитини ОСОБА_2 передавати малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем її фактичного проживання, у зазначені вище часи та дні батькові ОСОБА_1 .

Разом з тим, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 12.04.2024 року скасовано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 15 травня 2023 року, встановивши графік спілкування малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за його зареєстрованим місцем проживання, кожні два календарних тижні місяця, починаю з понеділка першого тижня та по другу неділю другого тижня, до ухвалення судом рішення по суті спору та набрання ним чинності.

Зобов`язано ОСОБА_2 забезпечити безперешкодні побачення малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з її батьком згідно визначеного судовим рішенням графіку та часу спілкування.

Вирішуючи питання щодо заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статей 149, 150 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, а їх застосування повинно відповідати меті забезпечення позову гарантувати реальне та ефективне виконання можливого рішення суду, не вирішуючи при цьому спір по суті.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 12 квітня 2024 року до ухвалення рішення по суті спору та набрання ним законної сили було встановлено графік спілкування малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з батьком ОСОБА_1 за його зареєстрованим місцем проживання кожні два календарні тижні місяця, починаючи з понеділка першого тижня та по другу неділю другого тижня.

Зі змісту заяви про забезпечення позову та наданих заявником обставин убачається, що фактична реалізація зазначеного порядку спілкування на цей час є неможливою у зв`язку з перебуванням дитини разом із матір`ю на території Федеративної Республіки Німеччина. При цьому заявник посилається на тривале обмеження можливості його регулярного спілкування з дитиною, у тому числі шляхом відеозв`язку, а також на відсутність належної комунікації з боку матері дитини.

Оцінюючи наведені обставини в сукупності, суд враховує насамперед найкращі інтереси дитини, необхідність збереження її сталого емоційного зв`язку з обома батьками, а також те, що спілкування дитини з батьком є самостійною цінністю та важливою складовою реалізації сімейних правовідносин.

При цьому запропонований заявником спосіб забезпечення позову в частині проведення регулярних сеансів відеозв`язку не передбачає вирішення спору щодо остаточного порядку участі батька у вихованні дитини та не змінює встановленого судом порядку спілкування. Такий захід має тимчасовий характер та спрямований виключно на забезпечення можливості підтримання регулярного контакту між батьком і дитиною до набрання законної сили рішенням суду у справі.

Суд також враховує, що встановлення періодичного відеозв`язку є менш обтяжливим заходом порівняно з особистим спілкуванням та може бути реалізований незалежно від держави перебування дитини. Водночас такий спосіб спілкування дозволяє підтримувати батьківсько-дитячий контакт та не позбавляє матір можливості належним чином виконувати свої батьківські обов`язки.

Визначаючи конкретний графік відеозв`язку, суд виходить із необхідності забезпечення його регулярності, передбачуваності для дитини та реальної можливості його виконання. Запропонований позивачем графік - щовівторка та щочетверга з 19 год. 00 хв. до 19 год. 30 хв., щосуботи з 18 год. 00 хв. до 18 год. 30 хв. за київським часом забезпечує систематичність спілкування та водночас не передбачає надмірного втручання у повсякденне життя дитини.

Разом з тим суд вважає необхідним визначити розумні винятки з обов`язку щодо проведення такого відеозв`язку. Такий обов`язок не може бути абсолютним, оскільки в житті дитини можуть виникнути об`єктивні обставини, які унеможливлюють проведення сеансу зв`язку у визначений час, зокрема перебування у лікувальному закладі, проходження медичного обстеження чи отримання медичної допомоги, участь у навчальних, виховних, реабілітаційних або інших заходах, присутність на яких є обов`язковою чи які об`єктивні обставини, які перешкоджають проведенню відеозв`язку.

Водночас наявність таких обставин не повинна використовуватися як спосіб фактичного припинення спілкування батька з дитиною. Саме тому на ОСОБА_2 покладається обов`язок невідкладно повідомляти ОСОБА_1 про виникнення таких обставин із зазначенням причин неможливості проведення відеозв`язку.

У разі припинення відповідних обставин сторони мають узгодити інший час для проведення відеозв`язку, якщо це відповідає інтересам дитини.

Такий підхід, на переконання суду, забезпечує необхідний баланс між правом батька на підтримання регулярного контакту з дитиною, правом дитини на спілкування з обома батьками та необхідністю врахування її режиму, стану здоров`я, навчання й інших об`єктивних потреб.

Разом із тим суд не вбачає достатніх правових підстав для задоволення заяви в частині обов`язкової присутності під час кожного сеансу відеозв`язку психолога ОСОБА_4 .

Заявником не наведено належного та достатнього обґрунтування того, що проведення відеозв`язку між батьком та дитиною саме у присутності конкретного психолога є необхідним для запобігання порушенню прав та інтересів дитини або є єдиним ефективним способом забезпечення такого спілкування. Крім того, покладення судом обов`язку щодо постійної участі конкретної особи у всіх сеансах відеозв`язку фактично встановлювало б додатковий порядок реалізації батьківського спілкування, що виходить за межі необхідного заходу забезпечення позову.

Не підлягає задоволенню і вимога про зобов`язання ОСОБА_2 під час сеансів відеозв`язку утримуватися від будь-якого психологічного тиску на дитину, не переривати зв`язок та не втручатися в розмову.

Зазначена вимога за своїм змістом є надто загальною та не містить чітких, об`єктивно визначених критеріїв поведінки, які могли б бути предметом належного виконання та контролю. Крім того, сама по собі заборона будь-якого втручання матері у спілкування не може тлумачитися як усунення матері від виконання її батьківських обов`язків чи позбавлення її можливості реагувати на стан дитини, її потреби або обставини, що виникли під час відеозв`язку.

Водночас покладений судом обов`язок забезпечувати проведення відеозв`язку має виконуватися добросовісно, з урахуванням віку дитини, її психологічного та емоційного стану та без створення штучних перешкод для спілкування з батьком.

Таким чином, з урахуванням предмета спору, встановленого раніше порядку спілкування батька з дитиною, тривалості розгляду справи, фактичного перебування дитини за межами України та необхідності забезпечення реального підтримання сімейного зв`язку між батьком і дитиною, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову шляхом встановлення обов`язку забезпечити регулярне спілкування ОСОБА_1 з малолітньою донькою ОСОБА_3 за допомогою відеозв`язку у визначені судом дні та час.

Застосований захід є тимчасовим, співмірним із заявленими вимогами, не вирішує спір по суті та спрямований на недопущення подальшого погіршення фактичного зв`язку між батьком і дитиною до остаточного вирішення спору судом.

З огляду на викладене суд вважає заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову такою, що підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи заяву відповідача - позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 про заміну заходу забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 156 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом за вмотивованим клопотанням учасника справи. Згідно з частиною першою статті 157 ЦПК України суд може за заявою учасника справи замінити один захід забезпечення позову іншим.

Отже, заміна застосованого заходу забезпечення позову можлива за наявності обґрунтованих обставин, які свідчать про те, що раніше застосований захід унаслідок зміни обставин утратив свою необхідність, є неефективним, надмірним або таким, що перешкоджає належному забезпеченню прав та інтересів учасників справи.

При цьому саме на особу, яка звертається із заявою про заміну заходу забезпечення позову, покладається обов`язок довести наявність таких обставин та необхідність застосування іншого заходу.

Як установлено судом, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 12 квітня 2024 року до ухвалення судом рішення по суті спору та набрання ним законної сили було встановлено графік спілкування малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з батьком ОСОБА_1 - кожні два календарні тижні місяця, починаючи з понеділка першого тижня та по другу неділю другого тижня, за зареєстрованим місцем проживання батька.

Звертаючись із заявою про заміну заходу забезпечення позову ОСОБА_2 фактично просить змінити встановлений судом порядок забезпечення спілкування батька з дитиною, але жодних належних обґрунтувань, та відповідних доказів суду не надає.

У своїй заяві ОСОБА_2 також прохає суд виключити суботи із графіка відеоспілкування батька з донькою, мотивуючи це тим, що у вихідні дні вона з дитиною регулярно перебуває поза межами місця проживання, у зв`язку з чим проведення відеозв`язку в цей день може бути утрудненим або неможливим.

Однак наведені обставини самі по собі не свідчать про необхідність заміни застосованого раніше судом заходу забезпечення позову.

Вирішуючи дане клопотання, суд звертає увагу, що перебування дитини у вихідний день поза межами місця проживання не є безумовною та об`єктивною підставою для виключення суботи з графіка спілкування з батьком. Зміст ухвали суду не передбачає обов`язку здійснювати відеозв`язок виключно за місцем проживання дитини. Відповідно, саме по собі перебування дитини в іншому місці не позбавляє можливості здійснити відеозв`язок за допомогою мобільного телефону чи іншого технічного засобу.

Крім того, судом передбачено винятки з обов`язку щодо забезпечення відеозв`язку у випадках, коли дитина перебуває у лікувальному закладі, проходить медичне обстеження, отримує медичну допомогу, бере участь у навчальному, виховному, реабілітаційному або іншому заході, присутність на якому є обов`язковою або який об`єктивно перешкоджає проведенню відеозв`язку.

Таким чином, суд вже врахував можливість виникнення об`єктивних обставин, які можуть перешкоджати проведенню відеозв`язку у визначений час, і встановив відповідний механізм їх врегулювання. При виникненні таких обставин ОСОБА_2 зобов`язана невідкладно повідомити про них ОСОБА_1 із зазначенням причин неможливості проведення відеозв`язку, а після припинення таких обставин сторони мають узгодити інший час для спілкування, якщо це відповідає інтересам дитини.

За таких обставин виключення суботи з графіка спілкування лише з підстави можливого перебування дитини поза межами місця проживання призвело б до безпідставного звуження встановленої судом можливості регулярного контакту батька з дитиною.

Посилання заявниці на те, що малолітня ОСОБА_3 з липня 2024 року проживає на території Федеративної Республіки Німеччина, інтегрована в іншомовне середовище, відвідує заняття хору, бере участь у публічних виступах, має активне соціальне життя та позитивно сприймає умови проживання в Німеччині, не спростовують необхідності забезпечення регулярного спілкування дитини з батьком.

Зазначені обставини характеризують умови проживання та розвитку дитини, однак не доводять неможливості проведення відеозв`язку у суботу та не свідчать про те, що встановлений графік суперечить інтересам дитини.

Так само суд не бере до уваги як підставу для заміни заходу забезпечення позову загальне посилання заявниці на тривалість воєнного стану та непередбачуваність строків його завершення. Питання визначення місця проживання дитини, її повернення в Україну, а також оцінка того, яке місце проживання відповідає її найкращим інтересам, є предметом спору по суті та не можуть бути остаточно вирішені під час розгляду заяви про заміну заходу забезпечення позову.

Водночас суд враховує, що забезпечення регулярного контакту дитини з батьком має здійснюватися з урахуванням найкращих інтересів дитини, її віку, режиму навчання, відпочинку, стану здоров`я та інших об`єктивних потреб. Саме з цією метою судом при встановленні графіка відеоспілкування передбачено можливість його перенесення у випадках виникнення об`єктивних обставин, що перешкоджають спілкуванню у визначений час.

Щодо доводів ОСОБА_2 про те, що відеозв`язок між батьком та дитиною нею забезпечується регулярно, а заявником не надано доказів протилежного, суд зазначає, що ці обставини підлягають оцінці в сукупності з іншими доказами у справі та не свідчать самі по собі про необхідність виключення суботи із запропонованого графіка.

Навпаки, з огляду на наявність між сторонами спору щодо фактичної реалізації батьком права на спілкування з дитиною, встановлення судом чіткого, передбачуваного та регулярного графіка відеоспілкування спрямоване саме на мінімізацію можливості виникнення подальших конфліктів між батьками та забезпечення стабільності контакту дитини з батьком.

Посилання ОСОБА_2 на те, що дитина має право обирати спосіб та коло спілкування, також не є достатньою підставою для задоволення заяви.

Суд враховує, що відповідно до положень сімейного законодавства дитина має право на належне сімейне виховання та безперешкодне спілкування з батьками, а батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини. При цьому думка дитини та її ставлення до способу спілкування мають бути враховані з урахуванням її віку, рівня розвитку та здатності сформулювати власну позицію, однак не можуть автоматично ототожнюватися з позицією одного з батьків.

Суд також звертає увагу, що встановлений відеозв`язок не передбачає примушування дитини до конкретної розмови чи її змісту, а має на меті створення можливості для регулярного контакту батька з дочкою. При цьому поведінка обох батьків під час такого спілкування має відповідати найкращим інтересам дитини.

Доводи заявниці щодо неналежної поведінки батька, можливого психологічного тиску на дитину, а також посилання на наявні у матеріалах справи аудіозаписи, листування та інші матеріали також не можуть бути самостійною підставою для виключення суботи з графіка відеоспілкування, оскільки оцінка таких доказів та встановлення на їх підставі відповідних юридично значимих обставин належить до предмета розгляду справи по суті.

При цьому суд зазначає, що сама по собі наявність між батьками конфлікту не може бути підставою для обмеження регулярного спілкування дитини з одним із них за відсутності доведених обставин, які свідчать про реальну загрозу правам та інтересам дитини.

Таким чином, заявницею не доведено зміни обставин такого характеру, які б свідчили про необхідність заміни раніше застосованого заходу забезпечення позову, а наведені нею обставини фактично зводяться до незручності проведення відеозв`язку у суботу та загальних посилань на спосіб життя дитини в Федеративній Республіці Німеччині.

Суд вважає, що запропонований ОСОБА_1 графік відеоспілкування з дитиною є співмірним, не порушує прав та інтересів дитини, спрямований на забезпечення її регулярного контакту з батьком та відповідає меті забезпечення позову. При цьому передбачені судом винятки дозволяють враховувати об`єктивні обставини, які можуть виникнути у визначений для спілкування час.

За таких обставин суд доходить висновку, що правові та фактичні підстави для заміни заходу забезпечення позову, застосованого ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 12 квітня 2024 року, відсутні, а тому заява ОСОБА_2 про заміну заходу забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями ст.ст. 149-154, 156, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 адвоката Бойчук Н.П. про забезпечення позову задовольнити частково.

До набрання законної сили рішенням суду у справі № 363/1904/23 забезпечити позов шляхом зобов`язання ОСОБА_2 забезпечити регулярне спілкування ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 , 2019 року народження, в час коли дитина не перебуває з батьком, згідно ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 12.04.2024 року, шляхом організації відео зв`язку через програмне забезпечення (месенджери) «Viber», «WhatsApp» або «Telegram» за наступним графіком: щовівторка та щочетверга з 19 год. 00 хв. до 19 год. 30 хв., щосуботи з 18 год. 00 хв. до 18 год. 30 хв. за київським часом.

Обов`язок щодо забезпечення такого спілкування не поширюється на випадки, коли у визначений час дитина перебуває у лікувальному закладі, проходить медичне обстеження, отримує медичну допомогу, бере участь у навчальному, виховному, реабілітаційному або іншому заході, присутність на якому є обов`язковою або об`єктивно перешкоджає проведенню відеозв`язку.

Про виникнення таких обставин ОСОБА_2 зобов`язана невідкладно повідомити ОСОБА_1 доступним засобом зв`язку, із зазначенням причин неможливості проведення відеозв`язку. Якщо обставини, що перешкоджали спілкуванню, припинилися, сторони мають узгодити інший час для проведення відповідного відеозв`язку, якщо це відповідає інтересам дитини.

В задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову позивачу за первісним позовом, відповідачу за зустрічним позовом ОСОБА_1 - відмовити.

В задоволенні заяви відвідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 про заміну вжитого судом заходу забезпечення позову від 12.04.2024 року - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 02.09.2026 року.

Суддя О.В. Рукас