Постанова № 13945406, 04.02.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"04" лютого 2011 р. № 2а- 10698/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі:

представника позивача - Гокова О.В.,

представника відповідача - Говорун М.Д.,

представника відповідача - Терещенко О.Ю.,

представника відповідача - Столяренко Є.Ю.,

прокурора - Батрин О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ананта" до Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова, за участі прокуратури у Київському районі м. Харкова про визнання недійсним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ананта», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Київському районі м. Харкова, в якому просив суд, з урахуванням наданих уточнень до позовних вимог, які прийняті судом, скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 08.07.2010 р. за №0000442307/0, рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 11.08..2010 р. за №0000442307/1 та рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 09.09.2010 р. за №0000442307/2, згідно з якими ТОВ «Ананта» було донараховано податок на прибуток у сумі 3616403 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 3478675,5 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що працівниками ДПІ у Київському районі м. Харкова була проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства ТОВ «Ананта» за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складено акт від 17.06.2010 року № 3693/23-304/31152527. Перевіряючими зроблені висновки щодо порушення підприємством пп. 5.3.9 п.5.3, п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2, п. 5.9 ст.5, п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: заниження підприємством скоригованого валового доходу за ІУ квартал 2008 року, за І квартал 2009 року, за І півріччя 2009 року, за 9 місяців 2009 року та за 2009 рік.

На підставі акту перевірки та посилаючись на його висновки ДПІ у Київському районі м. Харкова прийняла податкове повідомлення - рішення від 08.07.2010 р. за №0000442307/0, яким підприємству позивача нарахована сума податкового зобов'язання 7095078,5 грн., з яких 3616403 грн. за основним платежем, 3478675,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Підставою для зазначених висновків податківців стало те, що між ТОВ «Ананта» (Продавець) та ТОВ «Ветмедфарм» (Покупець) 03.03.2008 року було укладено договір поставки № 718, згідно якого підприємство позивача зобов'язувалось в обумовлені строки передати партіями у власність Покупця лікарські засоби, а Покупець зобов'язувався прийняти цей товар та сплатити за нього певну суму на умовах цього договору. Підприємство позивача протягом дії зазначеного договору повністю виконувало покладені на себе зобов'язання, про що свідчать відповідні документи (накладні, бухгалтерські довідки, платіжні доручення, тощо). Пунктом 1 розділу 3.2.1 акту перевірки перевіряючими було зазначено, що директор ТОВ «Вестмедфарм» ОСОБА_5 насправді не є директором зазначеного підприємства, підприємницьку діяльність як директор не проводила, у зв'язку із чим перевіряючими зроблено висновок, що товарно-матеріальні цінності (ТМЦ), реалізація яких документально була оформлена на підприємство ТОВ «Вестмедфарм», фактично на адресу вищевказаного підприємства не проводилась.

Крім того, перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на прибуток підприємства у рядку 04.1 декларацій "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" показників за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року у загальній сумі 115206773,0 грн. встановлено, що ТОВ «Ананта» відносило до даного рядку декларації операції з придбання лікарських засобів, товарів народного споживання, рекламних, інформаційних послуг, послуги з оренди, зв'язку, траспортування товарів та інше. Перевіркою встановлено завищення задекларованих ТОВ «Ананта» показників по зазначеному рядку всього у сумі 1475700 грн. та включало до даного рядку декларацій послуги, отримані від суб'єктів господарювання, які не є платниками ПДВ, а саме: ФОП ОСОБА_6 (код НОМЕР_1) на загальну суму 137000 грн.; ФОП ОСОБА_7 (код НОМЕР_2) на загальну суму 85200 грн.; ФОП ОСОБА_8 (код НОМЕР_3) на загальну суму 8400 грн.; ФОП ОСОБА_9 (код НОМЕР_4) на загальну суму 504000 грн.; ФОП ОСОБА_13 (код НОМЕР_5) на загальну суму 560000 грн.; ФОП ОСОБА_10 (код НОМЕР_6) на загальну суму 105000 грн. На думку позивача, відповідач помилково дійшов висновку про те, що за результатом отриманих послуг підприємство не здійснило суттєвих змін у асортименті реалізованих лікарських препаратів.

Посилаючись на зазначені порушення податкова служба, зокрема, встановила заниження підприємством приросту товару та в порушення пп.5.3.9, п. 5.3, пп.5.2.1, п. 5.2, п. 5.1 ст. 5 зазначеного Закону, завищення валових витрат на суму 1475700,00 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 3616403,0 грн.

Позивач вважає, що сума податкового зобовязання, вказана в податкових повідомленнях-рішеннях ДПІ у Київському районі м. Харкова, визначена відповідачем неправомірно, а податкові повідомлення-рішення №0000442307/0, №0000442307/1, №0000442307/2 є незаконними та повинні бути скасовані.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач, ДПІ у Київському районі м. Харкова, проти позовних вимог заперечував. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що на підставі направлення від 30.04.2010 р. № 478, виданого ДПІ, згідно із ч. 1 ст. 11-1 ЗУ "Про Державну податкову службу в Україні" та відповідно до плану - графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка ТОВ “Ананта” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року, за наслідками якої складений акт від 17.06.2010 року № 3693/23-304/31152527 та винесене, зокрема, податкове повідомлення - рішення №0000442307/0 від 08.07.2010р. про донарахування податку на прибуток на загальну суму 7095078,5 грн., з яких 3616403 грн. основний платіж, 3478675,5 грн. штрафні (фінансові) санкції, яке виникло внаслідок порушень пп. 5.3.9 п.5.3, п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2, п. 5.9 ст.5, п. 10.1 ст. 10 Закону України Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР. Відповідач зазначив, що під час проведення перевірки було встановлено, що у перевіряємому періоді позивач по справі мав взаємовідносини з ТОВ «Вестмедфарм» на підставі договору поставки № 718. Зазначений договір підписаний від імені ТОВ «Вестмедфарм»-директором ОСОБА_5, в довіреностях виписаних ТОВ «Вестмедфарм» на право отримання від ТОВ «Ананта» товарно-матеріальних цінностей також в якості директора зазначена ОСОБА_5 Проте, відповідно до протоколу допита гр. ОСОБА_5 ніякого відношення до ТОВ «Вестмедфарм» не має. Отже, на думку відповідача, фактично відвантаження товару на адресу ТОВ «Вестмедфарм» не відбулося, тому товар, який повинно було відвантажити на адресу ТОВ «Вестмедфарм», мав би залишитись на балансі підприємства.

Крім того, в ході перевірки було встановлено, що позивач отримував послуги від субєктів господарювання які не є платниками ПДВ, однак не обґрунтував їх використання у господарській діяльності, в звязку з чим завищив валові витрати на суму 1435200грн.

Представники відповідача в судовому засіданні просили у задоволенні позову відмовити, вважаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення такими, що прийняте у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Прокурор у судовому засіданні підтримав позицію представників відповідача та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Ананта” пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу субєкта господарювання юридичної особи, одержав Свідоцтво про державну реєстрацію Серія АОО №175496.

На податковому обліку ТОВ “Ананта” перебуває в ДПІ у Київському районі м. Харкова. Відповідно до Свідоцтва НВ № 28738715 від 16.11.2000 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Ананта” зареєстровано платником податку на додану вартість.

Згідно довідки Головного управління статистики у Харківській області АА № 124650 Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) основними видами діяльності ТОВ “Ананта” за КВЕД є оптова торгівля фармацевтичними товарами; інші види оптової торгівлі; роздрібна торгівля алкогольними та іншими напоями; роздрібна торгівля тютюновими виробами; роздрібна торгівля іншими продовольчими товарами; роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами.

Судом встановлено, що згідно плану перевірки та направлення № 478 від 30.04.2010 року ДПІ у Київському районі м. Харкова з 30.04.2010 року по 10.06.2010 року було здійснено виїзну планову документальну перевірку ТОВ “Ананта” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 31.12.2009 р. Термін проведення перевірки продовжувався на десять робочих днів на підставі наказу ДПІ у Київському районі м. Харкова про продовження термінів планової виїзної документальної перевірки від 27.05.2010 року № 514 та направлення № 574 від 28.05.2010 року.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт про результати виїзної планової документальної перевірки ТОВ «Ананта» від 17.06.2010 року № 3693/23-304/31152527, згідно висновків якого встановлені порушення ТОВ «Ананта»: п.п.5.3.9,п.п.5.2.1 п.5.3,.п.5.2 п.5.1, п.5.9 ст.5, п. 10.1 ст.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 3616403,00 грн., у тому числі по періодам: у 4 кварталі 2008 року в сумі 275455 грн.; у 1 кварталі 2009 року в сумі 739628 грн., у 2 кварталі 2009 року в сумі 1817165 грн.; у 3 кварталі 2009 року в сумі 492080 грн.; у 4 кварталі 2009 року в сумі 292075 грн. Інші порушення не є предметом спору, а тому не розглядаються судом в рамках даної адміністративної справи.

На підставі зазначеного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.07.2010р. за №0000442307/0, яким позивачу - ТОВ "Ананта" визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 7095078,5 грн., з яких 3616403 грн. основний платіж, 3478675,5 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Податкове повідомлення-рішення від 08.07.2010р. за №0000442307/0 було оскаржено ТОВ “Ананта” в порядку адміністративного оскарження, проте апеляційні скарги позивача ДПА Харківської області та ДПА України були залишені без задоволення. В результаті податковою інспекцією були винесені податкові повідомлення-рішення від 11 серпня 2010 року за №0000442307/1 та від 09 вересня за №0000442307/2.

Щодо встановленого відповідачем заниження приросту товару, чим порушено п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств суд зазначає наступне.

Перевіркою, зокрема, встановлено що до ряд. 1.1 Декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ «Ананта» віднесені валові доходи від продажу товарів на адресу ТОВ «Вестмедфарм» на загальну суму 13103040,00 грн., з яким у підприємства позивача був укладений договір № 718 від 03.03.2008 року.

Фінансово-господарські документи ТОВ «Вестмедфарм» по взаємовідносинах з ТОВ «Ананта» підписані від імені директора підприємства ОСОБА_5, згідно з довіреностями, які надавались під час проведення перевірки (стор. 10 акту), ТМЦ отримувала безпосередньо ОСОБА_5

Висновки перевіряючих виходять з того, що ДПА у Харківській області отримана інформація, щодо ТОВ «Вестмедфарм», а саме: відповідно протоколу допиту ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки Р. Беларусь, яка працює санітаркою у Брестській обласній лікарні, місце проживання : АДРЕСА_1, було з'ясовано, що 13 березня 2008 року вона виїжджала до міста Києва, де на вокзалі незнайомий чоловік за грошову винагороду запропонував їй підписати банківські документи, із вмістом яких вона не знайомилась яка відповідно до протоколу опиту від 27.04.2009року відношення до ТОВ «Вестмедфарм» не має.

Виходячи з наведеного, в акті ДПІ зроблено висновок, що ТМЦ, реалізація яких документально була оформлена на підприємство ТОВ «Вестмедфарм», на балансі підприємства не лічиться, їх реалізація іншим покупцям перевіркою не встановлена. А тому відповідач вважає, що фактично реалізація ТМЦ товариством позивача, згідно договору № 178 від 03.03.2008 року, не здійснювалась та реалізація на адресу вищевказаного підприємства не проводилась, чим порушено Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Перевіряючи зазначені висновки відповідача, та прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно з матеріалами справи між позивачем, ТОВ «Ананта» та ТОВ «Вестмедфарм» мали місце фінансово-господарські взаємовідносини. А саме, за перевіряємий період ТОВ «Ананта» реалізовано на адресу ТОВ «Вестмедфарм» лікарський препарат «Терофун табл. № 20», індійського походження, який позивачем було імпортовано, про що в матеріалах справи є копії відповідних вантажно-митних декларацій (ВМД).

Реалізацію зазначеного товару було проведено на підставі договіру поставки № 718 від 03.03.2008р (арк.справи 47 т.2), відповідно до якого ТОВ «Ананта» (Постачальник), в особі директора ОСОБА_11 зобов'язується в обумовлені строки передати партіями у власність Покупця - ТОВ «Вестмедфарм» (Покупець), в особі директора ОСОБА_5, лікарські засоби, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та сплатити за нього певну суму на умовах цього договору. Пунктом 1.2 Договору визначено, що найменування, кількість та вартість товару вказуються в накладних на кожну окрему партію товару, які виписуються на підставі замовлень Покупця, та є невід'ємною частиною договору. Відповідно до пункту 5.1 Договору № 718 розрахунки за товар, що поставляється здійснюються у безготівковому вигляді у гривнях, в сумі та в строки, що вказані в накладних на цей товар.

Перевіркою встановлено, та не заперечується сторонами по справі, що за придбані лікарські засоби ТОВ «Вестмедфарм» проводило розрахунки шляхом перерахування безготівкових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Ананта» на загальну суму 13457040,00 грн.

Із змісту акту перевірки вбачається, що в ході перевірки відповідач не ставив під сумнів відповідність закону господарської операції за договором № 718 від 03.03.2008р., не вказував на нікчемність згаданого правочину, не зазначав про несумісність предмету договору № 718 від 03.03.2008р., з господарською діяльністю ТОВ «Ананта».

Дослідивши в судовому засіданні вищезазначений договір поставки, суд не вбачає порушень закону в їх укладенні, оскільки цей правочин був укладений праводієздатними юридичними особами, їх предмет, зміст прав і обовязків сторін не суперечать закону. Текст договорів засвідчений печатками субєктів господарювання, які є його сторонами.

Відповідно до п.п.3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на правте відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999р. №17, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.1999р. за №264/3557) підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.

Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір зазагальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленогопечатками.

Враховуючи відсутність у суб'єктів господарювання законодавчо наданих повноважень перевірятиобсяг діє та правоздатності представників своїх контрагентів за господарсько-правовими чи цивільно-правовими взаємовідносинами, суд дійшов висновку, що наявність в розпорядженні фізичної особи, яка представляє інтереси суб'єкта господарювання, печатки цього суб'єкта є розумно достатньою підставою для висновку про те, що така фізична особа на законних підставах діє від імені суб'єкта господарювання.

Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача при укладанні з ТОВ «Вестмедфарм» договору поставки від ДПІ до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Згідно вимог п.4 ст.91 Цивільного Кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України Закону України від 15 травня 2003 року N 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ст.18 Закону України Закону України від 15 травня 2003 року N 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Із матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Вестмедфарм” (код ЄДРПОУ 34875047) пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу субєкта господарювання юридичної особи, а саме: зареєстрований Дніпропетровською районною у місті Києві державною адміністрацією 01.02.2007р., про що одержане Свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 774545 (арк. справи 50, т.2), перебуває на обліку в ЄДРПОУ, юридична адреса 02152, м. Київ, просп. П. Тичини, б. 20. Згідно довідки № 17079/07 виданої Головним межрегіональним управлінням статистики у м. Києві від 21.08.2007 року, керівником підприємства є ОСОБА_5. Видами діяльності ТОВ «Вестмедфарм» за КВЕД, зокрема є: оптова торгівля фармацевтичними товарами; медична практика.(арк. справи 49, т.2). Оптову торгівлю фармацевтичними товарами ТОВ «Вестмедфарм» здійснювало на підставі виданої Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення ліцензії серії АВ № 388718, видану 13.02.2008 року (рішення про видачу ліцензії прийняте 30.01.2008р. № 11-Адм), із строком дії з 30.01.2008 р. по 30.01.2013 р. Місцем проведення діяльності у ліцензії на оптову торгівлю лікарськими засобами зазначений аптечний склад № 1, що розташований за адресою : обл. Київська, Києво - Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, 9 (арк. справи 48 т.2)

Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо нездійснення діяльності директором ТОВ «Вестмедфарм» ОСОБА_5 з таких підстав.

Відповідач посилається на протокол допиту ОСОБА_5, у якому вона зазначила, що 13 березня 2008 року вона виїжджала до міста Києва, де на вокзалі незнайомий чоловік за грошову винагороду запропонував їй підписати банківські документи, із вмістом яких вона не знайомилась. Однак, судом встановлено, що ТОВ «Вестмедфарм» пройшло передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набуло статусу субєкта господарювання юридичної особи, одержало Свідоцтво про державну реєстрацію, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), де ОСОБА_5 зазначена як керівник, до 13 березня 2008 року.

Згідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в наведеній редакції) - платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Пунктом 20.1. статті 20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку у порядку та розмірах, визначених законом.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, господарська діяльність направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Виходячи з наведеного, господарська діяльність підприємства це господарський процес, який завершується отриманням коштів за вироблену продукцію, надані послуги. Отже, якщо в наслідок здійснення будь-якої господарської операції платник податку не отримав доходу, то ця операція не пов'язана з його господарською діяльністю. Статтею 1 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Одним із принципів бухгалтерського обліку, згідно статті 4 зазначеного Закону є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

При проведені перевірки ДПІ було встановлено, що за придбані лікарські препарати ТОВ «Вестмедфарм» проводило розрахунки шляхом перерахування безготівкових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Ананта», що також підтверджується банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи.

Підпунктом 11.3.1. п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Актом перевірки не встановлено заниження або завищення задекларованих ТОВ «Ананта» показників у рядку 01.1 Декларацій «доходи від продажу товарів (робіт, послуг), що свідчить про те, що суми доходу від продажу товару ТОВ «Вестфарм» відображені у бухгалтерському обліку належним чином.

Суд зазначає, що акт перевірки не містить посилань на те, як саме було використано в період з 01.10.2008р. по 31.12.2009р. лікарський препарат «Терофун табл. № 20» на цілі, не пов'язані з господарською діяльністю, тобто списано з балансу внаслідок нестачі, знищення, крадіжки, безоплатної передачі іншим особам.

Проте, актом перевірки на стор.4 підтверджено наявність видаткових накладних: від 08.10.08р. № Н-РНк-003391; від 08.10.08 № Н-РНк-003392; від 18.11.08р. № Н-РНк-003611; від 18.11.08р. № Н-РНк-003611; від 18.11.08р. № Н-РНк-003611; від 17.12.08р. № Н-РНк-003729; від 30.12.08р. № Н-РНк-003782; від 05.01.09р. № Н-РНк-000003; від 09.01.09р. № Н-РНк-000019; від 13.01.09р. № Н-РНк-000036; від 19.01.09р. № Н-РНк-000072; від 29.01.09р. № Н-РНк-000116; від 03.02.09р. № Н-РНк-000134; від 18.02.09р. №Н-РНк-000218; від 19.03.09р. № Н-РНк-000323; від 20.03.09р. № Н-РНк-000334; від 24.03.09р. № Н-РНк-000337; від 08.04.09р. № Н-РНк-000432; від 10.04.09р. № Н-РНк-000469; від 16.04.09р. № Н-РНк-000488; від 28.04.09р. №Н-РНк-000486;від 13.05.09р. № Н-РНк-000577; від 14.05.09р. № Н-РНк-000533; від 18.05.09р. № Н-РНк-000539; від 22.05.09р. №Н-РНк-000556; від 22.05.09р. № Н-РНк-000556; від 25.05.09р. № Н-РНк-000628; від 28.05.09р. № Н-РНк-000657; від 10.06.09р. №Н-РНк-000701; від 12.06.09р. № Н-РНк-000702; від 17.06.09р. № Н-РНх-000759; від 19.06.09р. № Н-РНк-000768; від 03.07.09р. № Н-РНк-000836; від 06.07.09р. № Н-РНк-000841; від 14.07.09р. № Н-РНк-000887; від 14.07.09р. № Н-РНк-000888; від 24.07.09р. № Н-РНк-000951; від 27.07.09р. №Н-РНк-000955; від 29.07.09р. № Н-РНк-000971; від 02.10.09р. № Н-РНк-001324; від 11.11.09р. № Н-РНк-001557, які підтверджують поставку лікарських засобів від ТОВ «Ананта» на адресу ТОВ «Вестмедфарм» та наявність довіреностей, виписаних ТОВ «Вестмедфарм» на право отримання у ТОВ «Ананта» ТМЦ, а саме: від 08.10.08р. серія НБЙ № 816946; від 18.11.08р. серія НБЙ № 816966; від 17.12.08р. серія НБЙ № 816977; від 30.12.08р. серія НБЙ № 816989; від 05.01.09р. серія НБЙ № 816990; від 13.01.09р. серія НБЙ № 816995; від 29.01.09р. серія ЯПЛ № 909601; від 18.02.09р. серія ЯПЛ № 909608; від 19.03.09р. серія ЯПЛ № 909613; від 08.04.09р. серія ЯПЛ № 909622; від 16.04.09р. серія ЯПЛ № 909624; від 28.04.09р. серія ЯПЛ № 909627; від 13.05.09р. серія ЯПЛ № 909630; від 14.05.09р. серія ЯПЛ № 909634; від 22.05.09р. серія ЯПЛ № 909637; від 10.06.09р. серія ЯПЛ № 909639; від 03.07.09р. серія ЯПЛ № 909642; від 24.07.09р. серія ЯПЛ № 909645; від 02.10.09р. серія ЯПЛ № 292472; від 11.11.09р. серія ЯПЛ № 292477, та які долучені до матеріалів справи.

Щодо зазначеного у акті порушення стосовно відсутності у видаткових накладних прізвища осіб безпосередніх виконавців суд зазначає наступне.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу зазначеної норми випливає, що первинний документ повинен містить особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу.

Отже, твердження відповідача щодо недотримання позивачем вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", лише на підставі того, що в розділі «отримав» значиться лише підпис, а прізвище осіб безпосередніх виконавців відсутнє, необґрунтоване.

Крім того, позивачем, під час судового розгляду справи надані копії наступних документів: витяг із головної книги товарообігу за період з 4-го кварталу 2008 року по 31.12.2009 р. (т. 12 а.с. 4,5); реєстр лікарських засобів, які реалізуються СГД за період з 01.10.08р. по 31.12.2009р. (т. 12 а.с. 14,15); товарний звіт з ТОВ «Вестмедфарм» (т. 12 а.с. 16, 17); журнал предметно-кількісного обліку ТОВ «Ананта», з якого вбачається обіг товару, що знаходився у складському приміщенні (т. 12, а.с. 18-36), а також наданий звіт про рух товарів за період з 01.10.2008р. по 31.12.2009 року (т. 12, а.с. 42-53), які підтверджують здійснення господарських операцій з ТОВ «Вестмедфарм», відповідно до договору від 03.03.2008 року, укладеного позивачем із зазначеним товариством.

Таким чином, суд приходить до висновку, що правові наслідки, обумовлені правочином з ТОВ «Вестмедфарм», реально настали для обох сторін цієї угоди позивачем в обумовлені строки передані партіями лікарські засоби, відповідно до накладних та відповідно платіжних доручень отримано грошові кошти за продані товари, а покупцем ТОВ «Вестмедфарм», відповідно до належних чином оформлених довіреностей отримано замовлений товар згідно виписаним накладним. На момент укладення угод та їх виконання, згідно документів, наданих позивачем до матеріалів справи, сторони були наділені належною господарською компетенцією, знаходилися в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, жодних рішень компетентних органів, які б свідчили про відсутність у них відповідної правоздатності не надано.

Судом також враховано висновки експертного економічного дослідження Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса № 7447 від 10.09.2010 р., відповідно до якого, висновки акту перевірки № 3963/23-304/31152527 від 17.06.2010 року про використання товару поставленого ТОВ «Ананта» на адресу ТОВ «Вестмедфарм» не у господарській діяльності не підтверджується даними бухгалтерського обліку ТОВ «Ананта» про відображення доходу від його реалізації (арк.справи 117 т.1).

Крім того, в матеріалах справи також міститься висновок експертного економічного дослідження Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса №5934 від 16.07.2010року., відповідно до якого висновки акту перевірки № 3963/23-304/31152527 від 17.06.2010 року в частині нарахування податку на прибуток на суму 3246877,32 грн. внаслідок недотримання п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" можливо підтвердити виключно за умови, якщо відповідними органами у встановленому законом порядку буде доведено, що лікарські засоби на адресу ТОВ «Вестмедфарм» по накладним зазначеним у акті перевірки не відвантажувались. (арк.справи 88 т.11)

Ані в ході перевірки, ані під час розгляду справи відповідач не надав відповідних доказів, які б свідчили про те, що відповідним органом було встановлено відсутність факту відвантаження лікарських засобів на адресу ТОВ «Вестмедфарм».

Натомість позивачем надана копія постанови від 17.09.2010 року про відмову в порушення кримінальної справи старшого слідчого ГСУ МВС України майора міліції Гресь С.М. щодо розгляду кримінальної справи № 13-5261, у якій зазначено, що проведеними економічними експертизами (висновок № 19/15-16, № 19/15-7) підтверджено факт поставки з ТОВ «Ананта» лікарського засобу (Терофун), зокрема, на ТОВ «Вестмедфарм» в кількості 405700 упаковок на суму 12905040 грн. Факт відвантаження лікарського засобу підтверджується іншими матеріалами справи (допит працівників ТОВ «Ананта», допит обвинуваченого по кримінальній справі ОСОБА_12)(арк.справи 187, т.11).

Таким чином, посилання відповідача на “безтоварність” операцій без сплати грошових коштів та податків від цих операцій спростовується зібраними по справі доказами.

Отже, висновки відповідача про порушення позивачем вимог п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР не знайшли обґрунтованого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Щодо відображеного у акті перевірки від 17.06.2010 року № 3693/23-304/31152527 порушення пп.5.3.9, п. 5.3, пп. 5.2.1, п. 5.2, п. 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, із змінами та доповненнями, відповідно до якого позивачем завищено валові витрати на суму 1475700 грн. суд зазначає наступне.

В ході перевірки ДПІ було встановлено, що підприємство позивача включило до декларацій з податку на прибуток по рядку 04.1 витрати, пов'язані з отриманням послуг від суб'єктів господарювання ( ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_13 та ФОП ОСОБА_10), які не є платниками податку на додану вартість в загальній сумі 1475700 грн., в тому числі : за ІУ квартал 2008 року в сумі 311000 грн.; за І квартал 2009 року в сумі 383500 грн.; за ІІ квартал 2009 року в сумі 331200 грн.; за ІІІ квартал 2009 року в сумі 164000 грн.; за ІУ квартал 2009 року в сумі 286000 грн.

Перевіряючими зроблено висновок, що внаслідок отримання даних послуг не здійснено суттєвих змін в асортименті реалізованих лікарських препаратів та кола покупців. У бухгалтерському обліку вказані витрати по послугах списано до складу витрат відповідного періоду без врахування їх вартості при визначенні собівартості реалізованої продукції.

Суд, беручи до уваги фактичні обставини у справі та з урахуванням норм права, які необхідно застосувати до спірних правовідносин, вважає таке твердження відповідача помилковим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно довідки Головного управління статистики у Харківській області АА № 124650 Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) основним видом діяльності ТОВ “Ананта” за КВЕД є оптова торгівля фармацевтичними товарами.

В ході судового розгляду справи позивачем були надані договори про надання інформаційних послуг № 1/04 від 02.04.2009р. з ФОП ОСОБА_6(арк. справи 12 т.11) ; № 1 від 01.10.2009р. з ФОП ОСОБА_8 (арк. справи 1 т.11); № 1 від 03.01.2008р. з ФОП ОСОБА_9 (арк. справи 235 т.10), № 1 від 03.01.2008р. з ФОП ОСОБА_13 (арк. справи 29 т.11) та № 6 від 01.06.2008р. з ФОП ОСОБА_10(арк..справи 198 т.11), укладеними між позивачем ТОВ «Ананта» (далі Замовник) та зазначеними суб'єктами господарювання (далі Виконавці), з яких вбачається, що Замовник доручав Виконавцям безпосередньо виконати роботу відносно збору та узагальнення інформації щодо здійснення реалізації лікарських засобів Замовника в оптовій та роздрібній торгівельних мережах. Також позивачем було надано договір №9 від 07.04.2009року, укладений з ФОП ОСОБА_7 (арк. справи 169 т.10), з якого вбачається, що ТОВ «Ананта» (Замовник) та ФОП ОСОБА_7 (Виконавець) уклали договір, відповідно до якого Виконавець приймає на себе обовязок надати послуги у вигляді навчальних консультацій, тренінгів, за темами зазначеними у Додатку №1 до Договору, який міститься в матеріалах справи (арк.172 т.10).

На виконання умов зазначених договорів сторони підписали акти виконаних робіт, а саме: з ФОП ОСОБА_6 акти виконаних робіт від 27.02.09р., 31.03.09р., 31.03.09р., 30.03.09р.; № 9 від 07.04.2009р., з ФОП ОСОБА_8 акти виконаних робіт від 30.10.09р. та від 29.12.09р.;з ФОП ОСОБА_9 від 31.10.08р., 28.11.09р., 30.12.08р., 30.01.09р., 27.02.09р., 31.03.09р., 30.04.09р., 29.05.09р., 30.06.09р., 31.07.09р., 31.08.09р., 30.09.09р.; з ФОП ОСОБА_13 від 31.10.08р., 28.11.09р., 30.01.09р., 27.02.09р., 31.03.09р., 30.04.09р., 29.05.09р., 30.06.09р., 31.07.09р., 31.08.09р., 30.09.09р., 30.10.09р., 30.11.09р. та від 29.12.09р.; з ФОП ОСОБА_10 від 31.10.08р., 28.11.09р. та від 30.12.08 р., з ФОП ОСОБА_7 - акти виконаних робіт від 30.04.09р., 28.05.09р., 29.03.09р.

Зазначені акти виконаних робіт містять посилання на відповідний договір, зобовязання сплатити виконавцю винагороду та наявність відповідного звіту. В акті перевірки ДПІ підтверджує наявність актів виконаних робіт по угодам з вищевказаними СГД. При цьому, зауваження щодо змісту зазначених актів в акті перевірки відсутнє.

Відповідно до наданих до суду письмових доказів - актів виконаних робіт та звітів про виконання ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_13 та ФОП ОСОБА_10 виконали вимоги вищезазначених договорів із Замовником шляхом збору та узагальнення інформації щодо здійснення реалізації лікарських засобів в оптовій та роздрібній торгівельній мережі, надання консультацій щодо діяльності, надання довідкової інформації за окремими запитами, розповсюдження інформації щодо зазначених в договорах лікарських засобів у роздрібній торгівельній мережі та у лікарняних закладах та проведенні відповідного навчання.

Вартість наданих послуг оплачена ТОВ «Ананта» виконавцям в повному обсязі шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки, що не заперечується сторонами. Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно п.5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями), валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України № 334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 5.2.1 статті 5 вказаного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями), не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала учать у здійсненні господарської операції.

Більш детально поняття зміст господарської операції надає “Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, затверджене наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.1995 р. № 88.

Так, відповідно до пункту 2.1 “Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Пункт 2.4 зазначеного Положення зазначає, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Крім того, витрати на маркетинг відображаються у складі валових витрат лише у разі, якщо вони відповідають витратам на передпродажні та рекламні заходи, які зазначені в підпункті 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. При цьому, відповідно до вказаного підпункту Закону, платник податку має право включити до складу валових витрат витрати на маркетинг стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) таким платником. Тобто, зазначені витрати мають бути безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю платника податку.

Отже, підставою для включення витрат, в тому числі витрат на сплату маркетингових послуг, до складу валових, є безпосередній зв'язок їх з господарською діяльністю та належне документальне оформлення цих операцій відповідно до правил ведення податкового обліку.

Звідси випливає, що правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг.

Суд зазначає, що первинні документи ТОВ «Ананта» (акти виконаних робіт за договорами про надання послуг) містять всі обовязкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів: назву послуг, місце та дату складання, розмір винагороди, посади і підписи уповноважених осіб)

Також, у відповідності до вимог ст. 71 КАС України, позивачем надані повні звіти щодо фактично здійснених заходів (що саме, яким чином, де та як здійснено та інше.) у зв'язку з виконанням маркетингових досліджень, також ці звіти підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Слід зазначити, що ні в акті перевірки, ні в подальших документах відповідачем не вказано, що виконавцями надані саме послуги, не обумовлені договорами про надання послуг і що отримана інформація не була використана у власній господарській діяльності підприємства.

Проте, позивачем до матеріалів справи надані копії договорів, укладених між позивачем та суб'єктами господарювання, підписанню яких сприяли вищевказані маркетингово-інформаційні дослідження (арк. справи 91-178 т.14).

Суд вважає, що з матеріалів справи вбачається економічна доцільність витрат позивача на інформаційно-маркетингові послуги спрямовані на максимізацію доходів підприємства, тобто отриманню прибутку в цілому.

Отже, на підставі вищевикладених обставин, судом відхиляються доводи відповідача стосовно того, що отримані послуги не повязані з господарською діяльністю ТОВ «Ананта, оскільки зміст договорів, укладених позивачем з контрагентами, свідчить про те, що на їх підставі можуть надаватися тільки послуги, повязані з господарською діяльністю позивача; у актах виконаних робіт зазначено, які саме послуги були надані позивачу; сам факт надання послуг податкова інспекція в акті перевірки не спростовує; будь-яких відомостей, що позивачу надавалися та ним були оплачені послуги за межами договорів та такі, що не повязані із господарською діяльністю ТОВ «Ананта» у акті не зазначено.

Судом також враховано висновок експертного економічного дослідження Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса № 7447 від 10.09.2010 р., наданий позивачем та висновок експертного економічного дослідження Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса №5934 від 16.07.2010року., наданий відповідачем, відповідно до яких висновки акту перевірки № 3963/23-304/31152527 від 17.06.2010 року в частині донарахування податку на прибуток на суму 368925грн. в наслідок недотримання вимог пп.5.3.9, п. 5.3, пп. 5.2.1, п. 5.2, п. 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, із змінами та доповненнями - не підтверджуються.

Згідно ст. 19 Конституції України, п. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень може діяти лише у межах та у спосіб, визначений Конституцією та Законами України.

Суд вважає, що посилання відповідача в акті перевірки та в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні на порушення ТОВ “Ананта” пп. 5.3.9 п.5.3, п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2, п. 5.9 ст.5, п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", є помилковими та такими, що спростовуються фактичними обставинами справи та дослідженими письмовими доказами.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Київському районі м. Харкова від 08.07.2010 р. за №0000442307/0 та, відповідно, рішення від 11.08.2010р. №0000442307/1 та від 09.09.2010р. № 0000442307/2, якими ТОВ «Ананта» донараховано податок на прибуток на загальну суму 7095078,5 грн., з яких 3616403 грн. за основним платежем, 3478675,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та вважає їх такими, що ґрунтуються на вимогах діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, наявність у спірних правовідносинах правової підстави, з посиланням на яку субєктом владних повноважень було прийнято рішення чи вчинено діяння, а також обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені субєктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Перевірка судом інших підстав чи обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій субєкта владних повноважень, а правовим мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

Частиною 2 статті 71 КАС встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення; дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд відмічає, що заперечуючи проти позову, відповідач не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За таких обставин, виходячи з приписів ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 9, ч. 3 ст. 70 КАС України, суд приходить до висновку, що прийняте Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Харкова спірне податкове повідомлення-рішення від 08.07.2010р. за №0000442307/0 та, відповідно, податкові повідомлення-рішення від 11.08.2010р. №0000442307/1 та від 09.09.2010р. № 0000442307/2, якими підприємству донараховано податок на прибуток на загальну суму 7095078,5 грн., з яких 3616403 грн. за основним платежем, 3478675,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями є протиправними і повинні бути скасовані, як такі, що прийняті з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України.

Розподіл судових витрат по даній адміністративній справі належить здійснити відповідно до ч.2 ст.94 КАС України.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є субєктом владним повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ананта" до Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова, за участі прокуратури у Київському районі м. Харкова про визнання недійсним рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 08.07.2010 року № 0000442307/0, рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 11.08.2010 року № 0000442307/1 та рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 09.09.2010 року № 0000442307/2, згідно з якими ТОВ "Ананта" було донараховано податок на прибуток у сумі 3616403 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3478675,50 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 11.02.2011 року.

Суддя Піскун В.О.