Рішення № 139453112, 02.09.2026, Київський районний суд м. Одеси

________________________

Справа № 947/25931/26

Провадження № 2/947/6040/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2026 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Скриль Ю.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 02.07.2025у розмірі 32 481,66грн, а також судових витрат у розмірі 2662,40 гривень та витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 гривень.

В обґрунтування зазначає, що 02.07.2025між ТОВ «ФК «КРЕДОПЛЮС» та відповідачкою в електронній формі укладено Договір про споживчий кредит № 190295 (індивідуальна частина)на суму 33735,00грн.

На виконання умов Кредитного договору, 02.07.2025 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку відповідачки№ НОМЕР_1 , що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідачка прийняла пропозицію Первісного кредитора. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі.

Відповідачка належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання.

10.10.2025 Первісний Кредитор та Позивач уклали Договір факторингу № 10102025, згідно умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за Кредитним договором.

Загальна сума заборгованості відповідачки на момент подання позовної заяви за Кредитним договором становить 36 081,66 грн, яка складається з: 22 203,72 грн - заборгованість по тілу кредиту; 9 776,94 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 501,00 грн - заборгованість по комісії; 3 600,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Дана сума також підтверджується випискою з особового рахунку за період 05.11.2025 - 20.02.2026.

Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 32 481,66грн, яка складається з 22 203,72 грн - заборгованість по тілу кредиту; 9 776,94 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 501,00 грн - заборгованість по комісії.

Відзив на позов

Правом подання відзиву на позовну заяву відповідачка не скористалась.

Процесуальні дії та рух справи

Позивач звернувся з вказаним позовом через підсистему «Електронний суд» до Київського районного суду м. Одеси.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа розподілена судді Скриль Ю.А.

Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 26.06.2026 № 2945765, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 01.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадженнябез повідомлення(виклику) сторін.

Відповідачці визначений п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позов.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслана відповідачці до її електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».

Правом подання відзиву на позов відповідачка не скористалась.

Окрім цього ухвалою суду від 01.07.2026 задоволено клопотання позивача про витребування доказів: витребувано з АТ «Універсал Банк» інформацію та докази.

27.07.2026 до суду зАТ «Універсал Банк» надійшла витребувана інформація та рух коштів за картковим рахунком відповідачки.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відзиву на позов та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Інші заяви/клопотання, письмові пояснення від сторін та/або їх представників, у тому числі із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, до суду не надійшли.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, без проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини та зміст спірних правовідносин

Дослідивши письмові докази, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору, внаслідок чого позивач звернувся з позовом про відновлення його прав шляхом стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором.

Встановлені фактичні обставини справи

Суд установив, що між 02.07.2025 між ТОВ «ФК «КРЕДОПЛЮС» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір про споживчий кредит № 190295на суму 33735,00грн.

Договір з боку відповідачки підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Електронний підпис 8295e687 відправлено на номер телефону відповідачкиНОМЕР_3та введено нею02.07.2025 о 12:11:27годині, що підтверджується інформацією, яка міститься на кожній сторінці індивідуальної частини Кредитного Договору № 190295від 02.07.2025.

Дослідивши умови кредитного договору, суд встановив, що пунктом 2.2. Договору передбачено, що Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника та інші не заборонені законодавством цілі. Типом кредиту є кредит. Сума (загальний розмір) кредиту становить 33735,00 грн надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку:

-у розмірі 28000,05 грн на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 ;

-у розмірі 5734,95 грн шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Згідно з п. 2.5 Договору, Комісія за надання кредиту складає 5 734,95 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 17,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Також судом встановлено, що 10.10.2025 між ТОВ «Кредіплюс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладений Договір факторингу № 10102025.

Пунктом 2.1. цього Договору передбачено, що Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 4.1. Договору, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог та Акту приймання передачі Реєстру, по формі встановленій у відповідних Додатках.

Пунктом 2.5. Договору визначено, що відступлення права грошової вимоги і всіх інших прав, належних Клієнту за укладеними Кредитними договорами, та їх перехід від Клієнта до Фактора відбувається у Дату відступлення Прав Вимоги.

Реєстр Боржників- це інформація, що стосується Боржників, оформлена за формою встановленою Договором. Дата відступлення Прав Вимоги - це Робочий День, в який Сторони склали і підписали Акт прийому-передачі Реєстру Боржників.

Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - письмовий документ, який складається спільно Клієнтом та Фактором, у зв`язку з переходом Прав Вимоги від Клієнта до Фактора на умовах Договору факторингу.

Відповідно до Реєстру Боржників № 6 від 04.03.2026 та Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог № 6 від 04.03.2026,до Позивача перейшло право вимоги на загальну суму 36 081,66 грн, яка складається з 22 203,72 грн - заборгованість за основним боргом, 501,00 грн - заборгованість за комісією, 9 776,94 грн - заборгованість за відсотками, 3 600,00 грн - заборгованість за штрафами пенею.

Отже позивач набув право вимоги за укладеним з відповідачкою договором.

Також з Реєстру боржників вбачається, що за договором відбувалось фінансування з боку позичальника на загальну суму 3 552,60 грн.

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідачки заборгованості лише в частині стягнення 32 481,66грн, яка складається з 22 203,72 грн - заборгованість по тілу кредиту; 9 776,94 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 501,00 грн - заборгованість по комісії.

Доказів погашення в повному обсязі заборгованості за кредитом матеріали справи не містять.

Мотиви суду та застосування норм права

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частина перша статті 2 ЦПК України передбачає, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами першою та другою статті 10 ЦПК України встановлено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Як установлено судом, 02.07.2025 між ТОВ «ФК «КРЕДОПЛЮС» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір про споживчий кредит № 190295на суму 33735,00грн.Договір з боку відповідачки підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором8295e687, який відправлений на номер її телефону.

Належність відповідачці номеру телефону, на який відправлявся ідентифікатора, належність їй платіжної картки № НОМЕР_1 , на яку були зараховані кредитні кошти у розмірі 28000,05 грн (як то передбачено п. 2.2 Договору) підтверджується витребуваною з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформацією та рухом коштів по рахунку відповідачки.

Отже первісний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання.

Відповідачка взяті на себе зобов`язання виконала частково - на суму 3 552,60 грн.

Суд, оцінивши у сукупності надані докази, зокрема умови Договору факторингу від 10.05.2025 № 10102025, Реєстр Боржників № 6від 04.03.2026 та Акту прийому-передачі від 04.03.2026 за Договором факторингу № 10102025 від 10.10.2025 року, вважає доведеним факт переходу від первісного кредитора до позивача прав вимог за укладеним з відповідачкою кредитним договором.

Отже, суд висновує, що позивачем належними та допустимими доказами, а саме договорами факторингу, витягами з реєстру боржників і прав вимоги, які належно засвідчені печатками та підписами сторін, платіжними інструкціями доведено перехід прав вимоги до боржника ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит від 02.07.2025 № 190295 від первісного кредитора ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» до позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

Щодо комісії у розмірі 501,00 грн

Так, відповідно до п. 2.5 Договору, Комісія за надання кредиту складає 5 734,95 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 17,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Суд звертає увагу, що законодавство, яке регулює порядок укладення договорів споживчого кредитування в Україні, зазнало змін у 2017 році з прийняттям Закону України «Про споживче кредитування». До цього часу судова практика у питанні можливості встановлення кредитором комісії в кредитному договорі захищала боржника як слабку сторону в кредитних правовідносинах. Однак з прийняттям в 2017 році Закону України «Про споживче кредитування» змінилася і судова практика. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Доказів про сплату комісії в повному обсязі матеріали справи не містять, сторона відповідача не надала.

Тому, суд вважає обґрунтованим стягнення з відповідачки на користь позивача комісії за надання кредиту у розмірі 501,00 грн, нарахування та сплата якої передбачена пунктом 2.5. Договору.

Отже позовні вимоги щодо стягнення з відповідачки розміру комісії у сумі 501,00 грн є обґрунтованими, законним та такими, що випливають з погоджених сторонами умов Договору, а отже підлягають задоволенню.

Як передбачено статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Як передбачено частиною 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як передбачено частиною 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом та доведено наданими позивачем доказами, первісний кредитор виконав свої зобов`язання за умовами кредитного договору, в порядку, передбаченому п. 2.2. Договору, водночас, докази повернення кредитних коштів матеріали справи не містять, відповідачкою факт непогашення розміру заборгованості за даним договором не спростований.

Слід зазначити, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Із положень частини першої статті 526 ЦК України випливає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.

Сторони вправі укласти кредитний договір у електронній формі шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Нормами статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясував усі обставини справи, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог, і з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, виснував, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» слід стягнути заявлену заборгованість за Договором про споживчий кредит № 190295 (Індивідуальні частина) від 02.07.2025 у розмірі32 481,66 грн, з яких: 22 203,72 грн - заборгованість по тілу кредиту; 9 776,94 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 501,00 грн - заборгованість по комісії.

Отже позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, ураховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн покладаються на відповідачку.

Щодо витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн

Згідно матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача надано Договір про надання правничої допомоги від 20.01.2026 № 20/01/26-02, Додаток № 1 до Договору, Додаткова угода від 20.04.2026 № 25771556343 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, Акт прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2026, Адвокатський запит з додатками, у тому числі з копією ордеру на правничу допомогу, виданого адвокатом Тимошенком О.О., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, Довіреність позивача.

Клопотань про зменшення витрат на адресу суду не надходило.

Верховний Суд в постанові від 22 листопада 2019 року у справі №902/347/18 роз`яснив, що суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, за власною ініціативою.

Ураховуючи, що позивач підтвердив понесені витрати на професійну правничу допомогу, суд вважає, що позивачем доведені понесені витрати на правничу допомогу у сумі 7000,00 грн, а отже, ураховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, покладаються на відповідачку.

Керуючись ст.ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 133, 137, 139, 141, 211, 223, 263-268, 354 ЦПК України, ст.ст. 11, 207, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 546, 610, 625, 629, 638, 1077, 1078, 1050, 1052, 1054, 1077 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 190295 (Індивідуальні частина) від 02.07.2025 у розмірі 32 481 (тридцять дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривень 66 копійок, з яких: 22 203,72 грн - заборгованість по тілу кредиту; 9 776,94 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 501,00 грн - заборгованість по комісії.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати на правничу допомогу у сумі 7000 (сім тисяч) гривень00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: м. Київ, вул. Рогнідинська, 4, літера А, офіс 10, ел. пошта: ucapital.inbox@gmail.com.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішення суд підписане 02.09.2026.

Суддя Ю. А. Скриль