Постанова № 13944819, 23.02.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-6196/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Клочка К.І.,

при секретарі –Міщенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській областідо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1про стягнення економічних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

01 грудня 2010 року Державна інспекція з контролю за цінами в Полтавській області(надалі позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі – відповідач)про стягнення економічних санкцій у розмірі 165,36 грн, застосованої до відповідача рішенням про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №137 від 01.10.2010

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за результатами перевірки встановлено, що 23 вересня 2010 року при формуванні, встановленні та застосуванні роздрібних цін на борошно, макаронні вироби, крупи, олію були застосовані торгівельні надбавки від 11,5 до 33,0 відсотків до ціни придбання при встановленому граничному 15,0 відсотків до оптової ціни виробника, з урахуванням 5,0 відсотків постачальницько-збутової надбавки. Внаслідок виявлених порушень сума необґрунтовано отриманої виручки склала 55,12 грн.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надавши суду клопотання, яким вимоги позовної заяви підтримав та просив їх задовольнити, крім того просив суд провести розгляд справи за відсутності уповноваженого представника (вх. №4764/11 від 09.02.11).

Відповідач у судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про час, дату, місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, поштова кореспонденція повернулась на адресу суду з відміткою «не будо вдома», «адресат не з’явився».

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку про необхідність розгляду справи за даної явки.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1819 від 13.12.2000, Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки.

Статтею 5 зазначеного положення передбачено, що Державна інспекція з контролю за цінами має право: вимагати відповідно до законодавства усунення виявлених порушень порядку формування встановлення та застосування цін (тарифів), а також здійснення перерахунку вартості товарів, робіт і послуг, ціни (тарифів) на які сформовані, встановлені та/або застосовані з порушенням законодавства (якщо фактичну оплату товарів, робіт та послуг не проведено) для розрахунку із споживачами (пункт 4); приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів) (пункт 5).

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про ціни і ціноутворення»від 03.12.1990 №507-ХІІ, законодавство в Україні про ціноутворення складається з цього Закону та інших актів законодавства України, що видаються відповідно до нього. Як вбачається з преамбули, він визначає основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням на території України.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про ціни та ціноутворення" вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Нормою статті 8 вказаного Закону передбачено, що державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи, на які затверджуються відповідними органами державного управління, відповідно до статті 4 цього ж Закону, визначається Кабінетом Міністрів України. Крім цього, даний орган виконавчої влади визначає також повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів) та щодо контролю за цінами.

Так, судом встановлено, що у період з 23 по 24 вересня 2010 року на підставі посвідчення від 23.09.2010 №000306, виданого Державною інспекцією цін в Полтавській області, головним державним інспектором Гордієнко Оленою Григорівною та помічником прокурора Горбаль Віталієм Володимировичем відповідно до статті 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення», постанови Кабінету Міністрів України «Питання Державної інспекції з контролю за цінами»від 13.12.2000 №1819, наказу від 22.09.2010 №104 та відповідно до вимоги прокурора від 15.09.2010 №4861вх., проведено позапланову перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на предмет дотримання порядку формування та застосування цін на окремі види продовольства.

В ході перевірки встановлено, що при формуванні, встановленні та застосуванні роздрібних цін на борошно, макаронні вироби, крупи, олію відповідачем застосовані торгівельні надбавки від 11,5 до 33,0 відсотків до ціни придбання при встановленому граничному 15,0 відсотків до оптової ціни виробника, з урахуванням 5,0 відсотків постачальницько-збутової надбавки. Внаслідок виявлених порушень сума необґрунтовано отриманої виручки склала 55,12 грн. Таким чином, відповідачем порушено вимоги розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації від 27.05.2009 №172 «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 11.07.2008 №229»та наказу Міністерства економіки України від 13.08.2008 №341 «Про затвердження форми декларації про оптову ціну на продовольчі товари, щодо яких запроваджено державне регулювання та інструкції про заповнення декларації про оптову ціну на продовольчі товари, щодо яких запроваджене державне регулювання».

Результати позапланової перевірки відображено в акті №000270 від 24.09.2010.

Вимоги Інструкції про заповнення і застосування декларації про оптову ціну на продовольчі товари, щодо яких запроваджено державне регулювання, затвердженої наказом Міністерства економіки України від 13.08.2008 №341, поширюються на суб'єктів господарювання - юридичних осіб незалежно від їх організаційно-правової форми і форми власності та фізичних осіб-підприємців, що виробляють та реалізують продовольчі товари, крім хлібобулочних виробів (далі - товари), щодо цін на які запроваджено державне регулювання.

Пунктом 2 вимоги розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації від 27.05.2009 №172 «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 11.07.2008 №229»встановлено, що граничні торговельні надбавки до оптової ціни виробника (митної вартості) не вище 15 відсотків без урахування витрат з їх транспортування у міжміському сполученні на борошно пшеничне вищого сорту, хліб з борошна першого, другого сорту, житнього та їх суміші простої рецептури (борошно, дріжджі, сіль, вода), макаронні вироби вітчизняного виробництва, крупи (крім пластівців та мюслів), цукор-пісок, яловичину, свинину і м'ясо птиці (тушка, четвертинка), ковбасні вироби варені, крім вищого сорту, молоко коров’яче питне з вмістом жиру до 2,5 відсотка, сир кисломолочний з вмістом жиру до 9 відсотків, сметану з вмістом жиру до 20 відсотків, масло вершкове з вмістом жиру до 72,5 відсотка, олію соняшникову, яйця курячі.

Відповідно до пунктів 1.4, 1.5, 1.7 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 №298/519, підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства. Підставою для застосування фінансових (штрафних) санкцій є порушення суб'єктами господарювання вимог спеціальних норм законодавства з питань ціноутворення, якими запроваджено регулювання цін (тарифів), зокрема, нарахування не передбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються; застосування цін (тарифів) суб’єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеним нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг; формування, установлення та застосування цін (тарифів), нижчих від установлених мінімальних. Вилученню в дохід бюджету підлягають суми, які одержані внаслідок порушень державної дисципліни цін, визначених на підставі матеріалів перевірок незалежно від фінансового стану порушника та його розрахунків з бюджетом.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення», вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки.

01.10.2010 на підставі вищезазначеного акту позивачем прийнято рішення №137 про застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на загальну суму 165,36 грн.

Вищезазначене рішення направлено відповідачу для виконання у 10-денний термін.

Добровільно рішення відповідачем не виконано, сума санкції не погашена.

Статтею 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення», встановлено, що економічні санкції списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській областідо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення економічних санкцій - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України, код 21081100 на р/р УДК у Лубенському районі №31117106700011, МФО 831019, код за ЄДРПОУ 34698631 суму економічної санкції у розмірі 165 (сто шістдесят п"ять) гривень 36 (тридцять шість) копійок.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Повний текст постанови виготовлено 28 лютого 2011 року.

          Суддя                                                                                К.І. Клочко