ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/151/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сич С.С.,
при секретарі Зайченко Н.О.,
за участю:
представника позивача - Серкова Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтавідо фізичної особи-підприємця ОСОБА_2про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
04 січня 2011 року позивач Державна податкова інспекція у м. Полтаві (надалі - позивач)звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі - відповідач)про стягнення заборгованостів сумі 2376990 грн. 42 коп.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом: з податку на додану вартість в сумі 1699236 грн. 78 коп. та з податку з доходів фізичних осіб - в сумі 677753 грн. 64 коп., що підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями, актом перевірки та обліковими картками платника податку.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Повістки про виклик до суду, направлені відповідачу за адресою: АДРЕСА_1, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулися до суду з відміткою поштової організації "за закінченням терміну зберігання".
Згідно із частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
З огляду на викладене, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи, що відповідач повторно не прибув у судове засідання, про причини неприбуття суду не повідомив, клопотань про відкладення судового розгляду не подавав, суд приходить до висновку про необхідність розгляду даної справи за відсутності відповідача за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, зареєстрований як фізична особа - підприємець 04.07.2003 року Виконавчим комітетом Октябрської районної у м. Полтаві ради, номер запису у журналі обліку реєстраційних справ 12948 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом серії НБ № 213140 та знаходиться на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Полтаві.
У термін із 27.04.2010 року по 18.05.2010 року Державною податкової інспекцією у м. Полтаві проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року.
За результатами перевірки складено акт від 26.05.2010 року № 5036/1703/НОМЕР_1, у якому зафіксовано порушення відповідачем вимог пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме включення до податкового кредиту сум, які не підтверджені податковими накладними, в результаті чого додатково визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за 2-4 квартали 2009 року в сумі 1110736 грн., пп. 7.3.1, пп. 7.3.4 п. 7.3 ст.7 Закону № 168, в результаті чого завищено податковий кредит у 2-4 кварталі 2009 року на загальну суму 22088 грн. 52 коп., ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", а саме встановлена розбіжність між задекларованою сумою чистого доходу та сумою чистого доходу згідно документальної перевірки в 2-4 кварталі 2009 року в сумі 4518358 грн. 80 коп., за результатами документальної перевірки додатково визначено суму податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб в сумі 677753 грн. 82 коп, та п. 19.1 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Акт перевірки, направлений відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, та отриманий відповідачем особисто 28.05.2010 року, що підтверджується відміткою про отримання та підписом на поштовому повідомленні.
09.06.2010 року на підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Полтаві винесено податкове повідомлення - рішення № 0001821703/0, яким відповідачу визначено податкове зобовязання за платежем: податок з доходів фізичних осіб в сумі 677753 грн. 82 коп., та податкове повідомлення - рішення № 0001831703/0, яким відповідачу визначено податкове зобовязання за платежем: податок на додану вартість у загальній сумі 1699236 грн. 78 коп., з них: за основним платежем - в розмірі 1132824 грн. 52 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 566412 грн. 26 коп.
Податкові повідомлення - рішення від 09.06.2010 року № 0001821703/0 та № 0001831703/0 направлені відповідачу рекомендованим поштовим відправленням за адресою: АДРЕСА_1, але повернуті поштовою організацією з відміткою "за закінченням терміну зберігання", про що складено акт від 20.07.2010 року № 173.
Відповідно до пункту "б" п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон № 2181) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Згідно із п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 7 Закону № 2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону № 2181 у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності.
Положеннями п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 передбачено, що у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Порядок встановлення дошок податкових повідомлень визначається центральним податковим органом.
Згідно із п. 4.9 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації від 21.06.2001 року № 253 - далі Наказ № 253 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, то працівник структурного підрозділу, у якому складено таке податкове повідомлення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення. Зазначений акт долучається до справи платника податків. У той самий день структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), установленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику податків, вважається днем його вручення.
П.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Таким чином сума заборгованості по податковим повідомленням - рішенням від 09.06.2010 року № 0001821703/0 та № 0001831703/0 є узгодженою з моменту розміщення податкових повідомлень на дошці податкових оголошень.
Податкові повідомлення - рішення від 09.06.2010 року № 0001821703/0 та № 0001831703/0 згідно акта від 20.07.2010 року № 173 були розміщені на дошці податкових оголошень 20 липня 2010 року.
П.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 передбачено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Відповідно до п.п 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Суду не надано доказів, що податкові повідомлення - рішення від 09.06.2010 року № 0001821703/0 та № 0001831703/0 оскаржувалися відповідачем в порядку апеляційного узгодження чи в судовому порядку.
Таким чином, сума несплачених відповідачем податкових зобов'язань визначених податковими повідомленнями - рішеннями від 09.06.2010 року № 0001821703/0 та № 0001831703/0 є сумою податкового боргу.
Із облікових карток відповідача, наявних у матеріалах справи вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати податку на додану вартість в розмірі 1699236 грн. 78 коп. та із податку з доходів фізичних осіб в розмірі 677753 грн. 64 коп.
На підставі пункту 11 статі 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість з податку на додану вартість в сумі 1699236 грн. 78 коп. (один мільйон шістсот дев'яносто дев'ять тисяч двісті тридцять шість гривень сімдесят вісім копійок) на р/р 31117029700002, код бюджетної класифікації платежу 14010100, до Державного бюджету, одержувач УДК у місті Полтаві, ЗКПО 34698804, банк одержувача: ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість з податку з доходів фізичних осіб в сумі 677753 грн. 64 коп. (шістсот сімдесят сім тисяч сімсот п'ятдесят три гривні шістдесят чотири копійки) на р/р 33214801700002, код бюджетної класифікації платежу 11010200, одержувач місцевий бюджет Полтавської міської ради, ЗКПО 34698804, банк одержувача ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 28 лютого 2011 року.
СуддяС.С. Сич
Судове рішення № 13944799, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 22.02.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1670/151/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: