Ухвала суду № 139439366, 27.08.2026, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 488/3771/26

Провадження № 2-с/488/118/26

УХВАЛА

Іменем України

27.08.2026 року м. Миколаїв

Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Чернявська Я.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 22.07.2026 року, справа № 488/3771/26, провадження № 2-н/488/1590/26, виданого Корабельним районним судом м. Миколаєва за заявою Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу за послуги з постачання теплової енергії з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та абонентського обслуговування,

ВСТАНОВИВ:

24.08.2026 року Заявник/боржник ОСОБА_1 звернувся до Корабельного районного суду м. Миколаєва із заявою про скасування судового наказу від 22.07.2026 року, справа № 488/3771/26, провадження № 2-н/488/1590/26, виданого Корабельним районним судом м. Миколаєва за заявою Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу за послуги з постачання теплової енергії з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та абонентського обслуговування.

Вказаним судовим наказом стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» (м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5-а; код ЄДРПОУ 31319242, інд.н. 313192414015, р/р НОМЕР_2 , АТ «БАНК ВОСТОК», МФО 307123) заборгованості за послуги з постачання теплової енергії з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та абонентського обслуговування у загальному розмірі 7 860,62 грн. та судовий збір у сумі 332,80 грн.

В обґрунтування поданої заяви представник заявника зазначив, що заявлені стягувачем вимоги є необґрунтованими та спірними.

Заявник зазначив, що 22.07.2026 року Корабельним районним судом м. Миколаєва у справі № 488/3771/26 видано судовий наказ про стягнення з нього, ОСОБА_1 , на користь ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 року по 31.10.2024 року з урахуванням індексу інфляції, 3 % річних та абонентського обслуговування у загальному розмірі 7 860,62 грн, а також судового збору.

Копію зазначеного судового наказу засобами поштового зв`язку заявник не отримував. Про його наявність він дізнався з мобільного застосунку «Дія», після чого 11.08.2026 року особисто ознайомився з матеріалами справи у приміщенні Корабельного районного суду м. Миколаєва та отримав копію судового наказу для оскарження. Посилаючись на частину першу статті 170 ЦПК України, заявник вважає, що заява про скасування судового наказу подана ним у межах встановленого законом п`ятнадцятиденного строку, який він обчислює з 11.08.2026 року.

Заявник повністю не погоджується з вимогами стягувача та вважає судовий наказ необґрунтованим, оскільки між сторонами існує спір про право.

Зокрема, заявник посилається на наявність чинного рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 02.03.2011 року, яким було скасовано рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 16.09.2010 року та продовжено строк зберігання за ним спірного жилого приміщення через технічну неможливість проживання до усунення поважних причин.

Заявник зазначає, що, незважаючи на вказане рішення суду, 27.03.2023 року його було неправомірно знято з реєстраційного обліку, а також видано ордер на заселення спірного приміщення іншим особам. При цьому, за твердженням заявника, сторонні особи фактично у приміщення не заселялися, ключі від кімнати перебувають у нього, а він продовжує утримувати та зберігати зазначене майно. У зв`язку з цим дії органу місцевого самоврядування щодо його зняття з реєстрації та правового статусу спірного житлового приміщення, на думку заявника, є предметом окремого житлового спору.

Крім того, заявник заперечує проти підстав виникнення договірних відносин зі стягувачем. Зазначає, що індивідуальний договір між ним та ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» ним не укладався, а нарахування здійснюються на підставі договору № 26/50 від 01.10.2006 року, підпис на якому, за твердженням заявника, йому не належить та є підробленим. Також заявник заперечує обґрунтованість посилань стягувача на пролонгацію зазначеного договору, вказуючи, що у 2012 році Корабельним районним судом м. Миколаєва вже скасовувався судовий наказ цієї ж тепломережі у зв`язку з пропуском позовної давності та неможливістю проживання у приміщенні.

Окремо заявник заперечує проти правильності визначення стягувачем опалювальної площі приміщення у розмірі 18,10 кв. м. На його думку, матеріали справи не містять належних технічних та правовстановлюючих документів, які б підтверджували зазначену площу. При цьому заявник посилається на Довідку № 6127 від 06.10.2008 року, згідно з якою площа кімнати становила 12 кв. м, та Довідку № 525 від 05.04.2016 року, де площа зазначалася як 13,7 кв. м. Заявник вважає, що стягувач без проведення належної технічної інвентаризації збільшив площу до 18,10 кв. м, включивши до неї площу місць загального користування, що вплинуло на розмір нарахувань.

Також заявник зазначає, що не має доступу до місць загального користування, оскільки, за його твердженням, вони переобладнані сусідами під окреме житло, що підтверджується Актом комісії Корабельної адміністрації від 02.11.2010 року.

Заявник заперечує і проти нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, посилаючись, зокрема, на сплив позовної давності та відсутність належних договірних підстав для таких нарахувань. Крім того, заявник вважає безпідставними посилання стягувача на постанову Миколаївського апеляційного суду від 27.10.2025 року у справі № 487/9713/24, зазначаючи, що наведені у ній правові висновки стосуються інших фактичних обставин та не можуть бути застосовані до спірних правовідносин у цій справі.

Таким чином, заявник вважає, що наявність заперечень щодо підстав виникнення зобов`язання, дійсності договору, правового статусу житлового приміщення, його площі, правильності нарахувань та строків їх здійснення свідчить про наявність спору про право, який не може бути вирішений у порядку наказного провадження та потребує дослідження доказів у позовному провадженні.

На підставі викладеного заявник просить прийняти заяву та скасувати судовий наказ Корабельного районного суду м. Миколаєва від 22.07.2026 року у справі № 488/3771/26, провадження № 2-н/488/1590/26.

Враховуючи те, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право, відтак заявник просить скасувати вказаний судовий наказ.

Дослідивши матеріали заяви суд прийшов до наступного.

Згідно з п. 9 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 №14 Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором).

Відповідно до частини другої статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною 2 статті 171 ЦПК України передбачено, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Згідно із частиною третьою статті 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Таким чином, заява про скасування судового наказу розглядається суддею одноособово без повідомлення і виклику учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд прийшов до висновку, що заява про скасування судового наказу підлягає задоволенню.

В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу. Клопотання про поворот виконання судового наказу не заявлено.

За приписами частини другої статті 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

На підставі викладеного і керуючись ст. 164, 170-171, 353 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 22.07.2026 року, справа № 488/3771/26, провадження № 2-н/488/1590/26, виданого Корабельним районним судом м. Миколаєва за заявою Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу за послуги з постачання теплової енергії з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та абонентського обслуговування задовольнити.

Судовий наказ від 22.07.2026 року, справа № 488/3771/26, провадження 2-н/488/1590/26, виданий Корабельним районним судом міста Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» (м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5-а; код ЄДРПОУ 31319242, інд.н. 313192414015, р/р НОМЕР_2 , АТ «БАНК ВОСТОК», МФО 307123) заборгованості за послуги з постачання теплової енергії з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та абонентського обслуговування у загальному розмірі 7 860,62 грн. та судового збору у розмірі 332,80 грн. скасувати.

Роз`яснити стягувачу, що він має право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Я.А. Чернявська