Рішення № 139439196, 03.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2096/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників

справу № 916/2096/26

за позовом Кілійської міської ради (68300, Одеська область, м. Кілія, вул. Миру, 57, код ЄДРПОУ 25426148);

до відповідача Німецько-українського спільного підприємства ЯВА (67700, Одеська область, м. Біогород-Дністровський, вул. Провадійська, 15-А/37, код ЄДРПОУ 31411507);

про стягнення 245 809,25 грн

В С Т А Н О В И В:

Кілійська міська рада звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Німецько-українського спільного підприємства ЯВА про стягнення 245 809,25 грн, з яких 152 724,17 грн заборгованість з орендної плати, 21 520,07 грн пеня, 71 565,01 грн інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог Кілійська міська рада (Орендодавець) посилається на неналежне виконання Німецько-українським спільним підприємством ЯВА (Орендар) умов укладеного між сторонами договору оренди землі від 12.04.2006 (далі - договір).

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.05.2026 суд залишив без руху позовну заяву Кілійської міської ради для усунення виявлених недоліків при поданні позовної.

05.06.2026 за вх.№19701/26 господарський суд одержав від Кілійської міської ради заяву про усунення недоліків.

15.06.2026 суд прийняв позовну заяву Кілійської міської ради до розгляду та відкрив провадження у справі № 916/2096/26.

Справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Стислий виклад позиції позивача

Унаслідок невиконання зобов`язань за договором за відповідачем утворилася заборгованість з орендної плати, яка станом на день розгляду справи становить 152 724,17 грн.

Враховуючи неналежне виконання договору щодо своєчасної оплати орендних платежів, позивач нарахував відповідачу 21 520,07 грн пені, 71 565,01 грн інфляційних втрат.

Через несплату боргу позивач звернувся до суду за стягненням.

Обставини справи встановлені судом

12.04.2006 між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель промисловості разом із будівлями, спорудами, проїздами загальною площею 4,4782 га, у тому числі 0,7504 га під капітальною забудовою і 3,7282 га під проїздами, проходами. яка знаходиться за адресою: с. Шевченкове, вул. Консервна, 21, строком на 49 років для розміщення та обслуговування консервного заводу (пункт 1,2,8, 15 договору).

Відповідно до додаткової угоди від 16.01.2008 внесені зміни до пункту 9, а саме: орендна плата вноситься орендарем у розмірі З% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що становить 16 612,00 грн в рік.

Відповідно до п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, що становить 5 387 грн (1 % від вартості земельної ділянки) в рік.

Згідно з п. 10 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції.

Згідно з п. 11 договору орендна плата вноситься щомісячно в розмірі 1/12 частки річної орендної плати на р/р Шевченківської сільської ради.

Пунктом 13 договору передбачено, що орендна плата переглядається один раз на 2 роки у разі.

Відповідно до п. 14 договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 2,0 відсотків несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до рішення Кілійської міської ради від 12.02.2018 №66З-VII-32 «Про добровільне об`єднання територіальних громад» внаслідок об`єднання з територіальними громадами: міста Кілія Кілійської міської ради, села Шевченкове, села Помазани Шевченківської сільської ради, села Ліски Ліскінської сільської ради увійшли до складу Кілійської міської об`єднаної територіальної громади Одеської області з адміністративним центром в місті Кілія, правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, є Кілійська міська об`єднана територіальна громада Одеської області, утворена внаслідок добровільного об`єднання, з дня набутгя нею повноважень.

Відповідно до рішення Кілійської міської ради від 23.05.2018 №16-VII/О-І «Про початок реорганізації Шевченківської та Лісківської сільських рад шляхом їх приєднання до Кілійської міської ради» розпочато процедуру реорганізації Шевченківської сільської ради Кілійського району Одеської області. Кілійську міську раду визначено правонаступником всього майна, прав та обов`язків Шевченківської сільської ради.

Виконавчий комітет Кілійської міської ради від 25.11.2025 року за №5412/05-12 направив відповідачу претензію з проханням вжиття заходів щодо погашення сплати за землю.

Відповідно до розрахунку заборгованості, згідно інформації наданої відділом з питань земельних відносин, екології та природних ресурсів виконавчого комітету Кілійської міської ради, станом на 13.04.2026 за період з травня 2018 року по квітень 2026 року включно виникла заборгованість з орендної платизгідно до договору та додаткової угоди, заборгованість з орендної плати за землю становить 152 724,17 грн, пеня у розмірі 2,0% несплаченої суми за кожен день прострочення становить 21 520,70 грн, інфляційні втрати за весь час прострочення становить 71 565,01 грн.

Всього за 2018 рік, з травня 2018 року по грудень 2018 року включно - заборгованість з орендної плати за землю 10 099,90 грн, пені у розмірі 2,0% несплаченої суми за кожен день прострочення становить 1 800,31 грн, інфляційні втрати в разі невиконання або несвоєчасного проведення грошових розрахунків за весь час прострочення 10 630,56 грн.

Всього за 2019 рік, з січня 2019 року 110 грудень 2019 року включно заборгованість з орендної плати за землю 16 612,00 грн, пені у розмірі 2,0% несплаченої суми за кожен день прострочення, яка становить 2 361,64 грн, інфляційні втрати в разі невиконання або несвоєчасного проведення грошових розрахунків за весь час прострочення 15 506,26 грн.

Всього за 2020 рік, з січня 2020 року по грудень 2020 року включно - заборгованість з орендної плати за землю 16 612,00 грн, пені розмірі 2,0% несплаченої суми за кожен день прострочення, яка становить 1 077,55 грн, інфляційні втрати в разі невиконання або несвоєчасного проведення грошових розрахунків за весь час прострочення 14 582,48 грн.

Всього за 2021 рік, з січня 2021 року по грудень 2021 року включно - заборгованість з орендної плати за землю 16 612,00 грн, пені у розмірі 2,0% несплаченої суми за кожен день прострочення, яка становить 1 552,41 грн, інфляційні втрати в разі невиконання або несвоєчасного проведення грошових розрахунків за весь час прострочення 12 217,70 грн.

Всього за 2022 рік, з січня 2022 року по грудень 2022 року включно - заборгованість з орендної плати за землю 18 273,20 грн, пені у розмірі 2,0% несплаченої суми за кожен день прострочення, яка становить 4 326,98 грн, інфляційні втрати в разі невиконання або несвоєчасного проведення грошових розрахунків за весь час прострочення 7 582,40 грн.

Всього за 2023 рік, з січня 2023 року по грудень 2023 року включно - з орендної плати за землю 21 014,18 грн, пені у розмірі 2,0% несплаченої суми за кожен день прострочення, яка становить 3 881,45 грн, інфляційні втрати в разі невиконання або несвоєчасного проведення грошових розрахунків за весь час прострочення 5 618,40 грн.

Всього за 2024 рік, з січня 2024 року по грудень 2024 року включно - з орендної плати за землю 22 085,90 грн, пені у розмірі 2,0% несплаченої суми за кожен день прострочення, яка становить 3 045,03 грн, інфляційні втрати в разі невиконання або несвоєчасного проведення грошових розрахунків за весь час прострочення 4 064,07 грн.

Всього за 2025 рік, з січня 2025 року по грудень 2025 року включно - заборгованість з орендної плати за землю 24 736,21 грн, пені у розмірі 2,0% несплаченої суми за кожен день прострочення, яка становить 3 370,40 грн, інфляційні втрати в разі невиконання або несвоєчасного проведення грошових розрахунків за весь час прострочення 1 325,29 грн.

Всього за 2026 рік, з січня 2026 року по березень 2026 року включно - заборгованість з орендної плати за землю 6 678,78 грн, пені у розмірі 2,0% несплаченої суми за кожен день прострочення, яка становить 104,30 грн, інфляційні втрати в разі невиконання або несвоєчасного проведення грошових розрахунків за весь час прострочення 37,85 грн.

Станом на дату подачі позову заборгованість з орендної плати за договором становить 152 724,17 грн.

У зв`язку із неналежним виконанням договору позивач нарахував відповідачу 21 520,07 грн пені, 71 565,01 грн інфляційних втрат.

Висновки суду

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до основних положень цивільного і господарського законодавства договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, які мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 Земельного кодексу України, ст. 270 Податкового кодексу України використання землі в Україні є платним, а земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, є об`єктом оподаткування.

Згідно ст. 265.1 Податкового кодексу України податок на майно становитьться: з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно із ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою.

Згідно ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до розрахунку заборгованості, згідно з інформацією наданої відділом з питань земельних відносин, екології та природних ресурсів виконавчого комітету Кілійської міської ради, станом на 13.04.2026 за період з травня 2018 року по квітень 2026 року включно виникла заборгованість з орендної плати відповідно до договору та додаткової угоди, заборгованість з орендної плати за землю становить 152 724,17 грн, пеня у розмірі 2,0% несплаченої суми за кожен день прострочення становить 21 520,70 грн, інфляційні втрати за весь час прострочення становлять 71 565,01 грн.

Всього за 2018 рік, з травня 2018 року по грудень 2018 року включно - заборгованість з орендної плати за землю 10 099,90 грн, пені у розмірі 2,0% несплаченої суми за кожен день прострочення становить 1 800,31 грн, інфляційні втрати в разі невиконання або несвоєчасного проведення грошових розрахунків за весь час прострочення 10 630,56 грн.

Всього за 2019 рік, з січня 2019 року 110 грудень 2019 року включно заборгованість з орендної плати за землю 16 612,00 грн, пені у розмірі 2,0% несплаченої суми за кожен день прострочення, яка становить 2 361,64 грн, інфляційні втрати в разі невиконання або несвоєчасного проведення грошових розрахунків за весь час прострочення 15 506,26 грн.

Всього за 2020 рік, з січня 2020 року по грудень 2020 року включно - заборгованість з орендної плати за землю 16 612,00 грн, пені розмірі 2,0% несплаченої суми за кожен день прострочення, яка становить 1 077,55 грн, інфляційні втрати в разі невиконання або несвоєчасного проведення грошових розрахунків за весь час прострочення 14 582,48 грн.

Всього за 2021 рік, з січня 2021 року по грудень 2021 року включно - заборгованість з орендної плати за землю 16 612,00 грн, пені у розмірі 2,0% несплаченої суми за кожен день прострочення, яка становить 1 552,41 грн, інфляційні втрати в разі невиконання або несвоєчасного проведення грошових розрахунків за весь час прострочення 12 217,70 грн.

Всього за 2022 рік, з січня 2022 року по грудень 2022 року включно - заборгованість з орендної плати за землю 18 273,20 грн, пені у розмірі 2,0% несплаченої суми за кожен день прострочення, яка становить 4 326,98 грн, інфляційні втрати в разі невиконання або несвоєчасного проведення грошових розрахунків за весь час прострочення 7 582,40 грн.

Всього за 2023 рік, з січня 2023 року по грудень 2023 року включно - заборгованість з орендної плати за землю 21 014,18 грн, пені у розмірі 2,0% несплаченої суми за кожен день прострочення, яка становить 3 881,45 грн, інфляційні втрати в разі невиконання або несвоєчасного проведення грошових розрахунків за весь час прострочення 5 618,40 грн.

Всього за 2024 рік, з січня 2024 року по грудень 2024 року включно - заборгованість з орендної плати за землю 22 085,90 грн, пені у розмірі 2,0% несплаченої суми за кожен день прострочення, яка становить 3 045,03 грн, інфляційні втрати в разі невиконання або несвоєчасного проведення грошових розрахунків за весь час прострочення 4 064,07 грн.

Всього за 2025 рік, з січня 2025 року по грудень 2025 року включно - заборгованість з орендної плати за землю 24 736,21 грн, пені у розмірі 2,0% несплаченої суми за кожен день прострочення, яка становить 3 370,40 грн, інфляційні втрати в разі невиконання або несвоєчасного проведення грошових розрахунків за весь час прострочення 1 325,29 грн.

Всього за 2026 рік, з січня 2026 року по березень 2026 року включно - заборгованість з орендної плати за землю 6 678,78 грн, пені у розмірі 2,0% несплаченої суми за кожен день прострочення, яка становить 104,30 грн, інфляційні втрати в разі невиконання або несвоєчасного проведення грошових розрахунків за весь час прострочення 37,85 грн.

Станом на дату подачі позову заборгованість з орендної плати за договором становить 152 724,17 грн.

На день подання даного позову відповідач так і не виконав умови договору в частині оплати орендної плати за землю у розмірі 152 724,17 грн.

Окрім того, позивач заявив до стягнення 21 520,07 грн пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Моментом прострочення виконання зобов`язання зі сплати орендної плати є дата 01.07.2018.

Станом на 01.07.2018 був чинним Господарський кодекс України, який передбачав, зокрема, порядок нарахування штрафних санкцій.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16 жовтня 2024 року у справі № 911/952/22 виснувала, що незалежно від того, які правовідносини урегульовано конкретними нормами права, наразі в законодавстві сформований єдиний підхід до застосування пені як виду неустойки (штрафної санкції), конститутивною ознакою якої є її нарахування за кожен день прострочення виконання зобов`язання. Отже, поденне нарахування пені є ознакою, яка вирізняє її серед інших видів неустойки (штрафних санкцій) та визначає механізм обчислення (визначення розміру) пені. Тобто вжитий законодавцем у цьому випадку займенник "кожний (кожен)" пояснює формулу обчислення пені, за якою загальна сума пені визначається шляхом множення ставки пені на кількість днів прострочення.

Порядок застосування штрафних санкцій закріплений в нормах статті 232 ГК України, згідно з частиною шостою якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Ця норма є диспозитивною, оскільки законом або договором може бути встановлений інший порядок, в тому числі і строк нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені). Сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України), а й право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати) (постанова Верховного Суду України від 21 червня 2017 року в справі № 910/2031/16) щодо стягнення пені за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 916/804/17, від 07 серпня 2018 року у справі № 917/2013/17, від 10 вересня 2020 року у справі № 916/1777/19, від 27 лютого 2024 року у справі № 911/858/22).

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що необхідно розмежовувати механізм (формулу) обчислення пені, який характеризує таку її ознаку, як нарахування за кожен день прострочення (поденне нарахування), та строк нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені), який регулює частина шоста статті 232 ГК України.

У разі відсутності у договорі зазначення більш тривалого, ніж визначеного частиною шостою статті 232 ГК України строку нарахування штрафних санкцій, а використано чи зазначено лише формулювання про нарахування пені "за кожен день прострочення", нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені) припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 ГК України.

Оскільки у справі, що розглядалася, договори не містили будь-яких додаткових застережень (зокрема, "до повного виконання зобов`язання", "до повної сплати заборгованості", "до повного погашення боргу" тощо), які свідчили б про визначення в них іншого строку нарахування штрафних санкцій, аніж визначеного частиною шостою статті 232 ГК України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що пеня за прострочення виконання відповідачем зобов`язань за договором має нараховуватися за період шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконане.

Пункт 14 укладеного між сторонами договору містить трактування «у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 2,0 відсотків несплаченої суми за кожний день прострочення».

Тобто, з урахуванням викладеного правового висновку Великої Палати Верховного Суду, позивач має право на нарахування пені, відповідно до частини шостої статті 232 ГК України, за шість місяців з моменту прострочення зобов`язання.

З огляду на зазначене, господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, дійшов висновку, що розрахунок здійснений арифметично правильно, а тому з Німецько-українського спільного підприємства ЯВА на користь Кілійської міської ради належить стягнути пеню у розмірі 21 520,07 грн.

Також позивач заявив до стягнення 71 565,01 грн інфляційних втрат.

У разі прострочення виконання грошового зобов`язання, на підставі ст. 625 ЦК України Сторони домовились, що боржник на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також штраф у розмірі 12 (дванадцять) відсотків річних від простроченої суми (п. 5.3. договору).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 та статті 627 Цивільного кодексу України законодавцем не обмежено права сторін визначити у договорі розмір процентів за неправомірне користування чужими коштами. Отже, законодавцем передбачено, що договором може бути встановлено інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення (зокрема, в розмірі певного проценту за кожний день прострочення).

З огляду на зазначене, господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, дійшов висновку, що розрахунок здійснений арифметично правильно, а тому з Німецько-українського спільного підприємства ЯВА на користь Кілійської міської ради належить стягнути інфляційні втрати у розмірі 71 565,01 грн.

Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

У ст. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За наведених умов, господарський суд задовольняє позов Кілійської міської ради Німецько-українського спільного підприємства ЯВА про стягнення 245 809,25 грн, з яких 152 724,17 грн заборгованість з орендної плати, 21 520,07 грн пеня, 71 565,01 грн інфляційні втрати.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Німецько-українського спільного підприємства ЯВА (67700, Одеська область, м. Біогород-Дністровський, вул. Провадійська, 15-А/37, код ЄДРПОУ 31411507) на користь Німецько-українського спільного підприємства ЯВА (67700, Одеська область, м. Біогород-Дністровський, вул. Провадійська, 15-А/37, код ЄДРПОУ 31411507) 152 724,17 грн заборгованості з орендної плати, 21 520,07 грн пені, 71 565,01 грн інфляційних втрат, 3 328,00 грн судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 03 вересня 2026 р.

Суддя Т.Г. Деркач