Рішення № 139429450, 03.09.2026, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/1293/26

Провадження № 2/515/1990/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Дем`янової О.А.,

за участю: секретаря судового засідання Унгурян Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Татарбунари Одеської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал») через свого представника Куксу К.О. звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № LM661681122 від 30 серпня 2025 року.

Позов обґрунтовано тим, що 30.08.2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Оптимальні кредити» (далі-ТОВ «Оптимальні кредити») та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № LM661681122 (далі - Кредитний договір) формі електронного документа, який відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, який відповідачка підписала електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора JQGG -2496.

Згідно з умовами Кредитного договору первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 6200,00 грн шляхом перерахування через банк-провайдер.

Відповідачка у свою чергу зобов`язалася вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному кредитним договором.

05.11.2025 між ТОВ «Юніт Капітал» та товариством з обмеженою відповідальністю«Таліон Плюс» (далі - ТОВ «Таліон Плюс») укладено Договір факторингу № ОК-ТП/60 (далі - Договір факторингу 1), відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором.

26.02.2026 між ТОВ «Таліон Плюс» та товариством з обмеженою відповідальністю«Юніт Капітал» (далі-ТОВ «Юніт Капітал», позивач) укладено Договір факторингу № 26/0226-01 (далі - Договір факторингу 2), за яким до позивача відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № LM661681122 від 30.08.2025.

Відповідачка не виконала належним чином умов кредитного договору, не здійснила жодного платежу на погашення заборгованості, зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість, яка станом на дату подання позовної заяви складала 20274,00 грн, яка складається з: 6 200,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 10602,00 грн - заборгованість по процентах; 3100,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Оскільки всупереч умовам кредитного договору взяті на себе зобов`язання зі сплати кредитної заборгованості та відсотків відповідачка не виконала, позивач просить позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 17174,00 грн, до якого увійшла заборгованість за тілом кредиту у сумі 6200,00 грн, заборгованість по процентах у сумі 10602,00 грн та комісія у сумі 372,00 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Рух справи

14 липня 2026 року у порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Дем`яновій О.А

28 липня 2026 року ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторонам роз`яснено їх процесуальні права, зокрема право подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також те, що за відсутності клопотань будь-якої зі сторін справа буде розглянута в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Роз`яснено, що відповідач має право надіслати відзив на позовну заяву, позивач - має право підготувати відповідь на відзиви, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надати відповідні докази, та направити відповідачу та суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи, а відповідач має право підготувати заперечення на відповідь на відзив, та направити позивачу й суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.

Роз`яснено учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом.

Витребувано в АТ «Універсалбанк» інформацію згідно клопотання представника позивача про витребування доказів.

Аргументи, доводи, клопотання учасників справи

ТОВ «Юніт Капітал» у позовній заяві, просило провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за відсутності представника позивача, зазначивши, що підтримує позовні вимоги та не заперечує відносно заочного розгляду справи.

У липні 2026 року до суду повернулась поштова кореспонденція, яка направлялась судом ОСОБА_1 (копія ухвали Татарбунарського районного суду Одеської області від 28 липня 2026 року, копія позовної заяви та додатки до неї).

Поштова кореспонденція, яка направлялась на адресу відповідача, повернута до суду із відміткою поштової служби «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Повернення поштової кореспонденції з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», є належним повідомленням учасника справи (постанова Верховного Суду від 13 травня 2024 року у справі № 755/4829/23).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постанови Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19 та від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки (постанова Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18).

Суд виконав обов`язок щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце слухання справи та приймаючи до уваги практику Верховного Суду, щодо питання оповіщення учасника справи про розгляд справи, вважає, що відповідач у цій справі є таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

30.08.2025 між ТОВ «Оптимальні Кредити» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії №LM661681122 (а.с.19-30).

Згідно з п.2.1. Договору Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у формі Кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» (далі - Правила).

Відповідно до п.4.10.7. Договору позичальник ознайомившись з усіма істотними умовами Оферти надав згоду (акцепт) на укладення Договору шляхом направлення повідомлення Кредитодавцю, яке підписано відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом введення у спеціальному полі під Офертою, яка містить усі істотні умови Договору, Одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Договір кредитної лінії №LM661681122 підписаний електронними підписами сторін, зі сторони позичальника підписом одноразовим ідентифікатором JQGG.

Кредит надається з метою задоволення поточних споживчих потреб Позичальника (не цільовий кредит), окрім участі в азартних іграх (п. 2.5. Договору).

На умовах, встановлених Договором, загальний розмір Кредиту, наданого одразу після укладення цього Договору Кредиту - 6200,00 грн. та додаткові суми грошових коштів, що можуть бути надані шляхом переказу додаткових Траншів Позичальнику в межах встановленого Кредитного ліміту - 7400,00 грн. Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором у розмірі, що дорівнює Загальному розміру наданого Кредиту 30.08.2025 (що є датою надання Кредиту) (п.2.2., 2.3.Договору).

Відповідно до п.5.1. Договору кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 4441-11XX-XXXX-8002, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором.

Згідно з п.3.1., 3.3. Договору позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може отримати черговий Транш у рамках Кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 10 (десять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Для здійснення першої Пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 10 (десять) днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 1488 грн 00 коп.

Згідно з п.8.1. Договору за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом та Комісію у сумі 372,00 грн (п.7.5.,8.5. Договору) за надання кредиту у розмірі та порядку, що встановлені цим Договором. Інших витрат Позичальника Договором не передбачено.

Базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 (триста п`ятдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних (п. 8.3. Договору).

Згідно з п.8.7.1. Договору за період від 30.08.2025 р. до 29.09.2025 р. (включно) Кредитодавець надає Позичальнику знижку в розмірі 18,37 (вісімнадцять цілих тридцять сім сотих) % від розміру Базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за Кредитом може здійснюватися за Дисконтною процентною ставкою 0,80 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 292,00 (двісті дев`яносто два) відсотків річних.

За змістом п.8.7.2. Договору у разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів або здійснить Поновлення Дисконтного періоду, на період після 28.10.2025 р. Кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 0,00 (нуль) % від розміру Базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за Кредитом може здійснюватися за Індивідуальною процентною ставкою 0,98 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 357,70 (триста п`ятдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних.

Пунктом 9.2.2.1. Договору сторони погодили, що здійснювати повернення суми кредиту та сплату нарахованих процентів та комісій на поточний рахунок Кредитодавця, що вказаний в реквізитах Договору, у строки передбачені Договором.

Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 29.09.2025, а саме протягом 30 (тридцяти) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником. У разі Пролонгації чи Поновлення Дисконтного періоду Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту зміщується на відповідну дату закінчення Дисконтного періоду, визначену за правилами цього Договору (п. 7.1. Договору).

Пунктом 7.3. Договору передбачено кінцеву дату повернення (виплати) Кредиту - 29.09.2030.

В обов`язковому порядку сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; ініціювання Кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору (п.7.2.,7.2.1.,7.2.2. Договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання (п. 11.1. Договору).

За порушення будь-якого з платежів передбачених цим Договором Розділом 12 Договору передбачено сплату позичальником неустойки у вигляді штрафу та процентів за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

При укладанні кредитного договору ОСОБА_1 ознайомлена з Паспортом споживчого кредиту до продукту «Flash», який містить інформацію та контактні дані кредитодавця; інформацію та контакті дані кредитного посередника; основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача; інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; порядок повернення кредиту; додаткову інформацію; інші важливі правові аспекти. Паспорт споживчого кредиту ОСОБА_1 підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором 2496 (а.с.17-18).

Також матеріали справи містять Правила надання грошових коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Оптимальні кредити» (для споживача фінансових послуг) (а.с.32-35).

Згідно з Довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Оптимальні кредити» 30.08.2025 о 16:24 ОСОБА_1 (Ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) подала заявку на видачу їй кредиту у сумі 6 200 грн. коп. Акцепт оферти позичальником (підписання договору Одноразовим ідентифікатором) JQGG-2496 відбувся 30.08.2025 о 16:33:40 з телефонного номера НОМЕР_2 , перерахування грошових коштів відбулося 30.08.2025 о 16:33:45 (а.с.79).

Довідкою ТОВ «Оптимальні кредити»від 26.02.2026 підтверджено, що на виконання кредитного договору № LM661681122 від 30.08.2025 кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг з перерахування грошових коштів у сумі 6200.00 грн на картку отримувача ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) № 4441-11XX-XXXX-8002 (Ідентифікатор платіжної операції: 45656-08215-31713) (а.с.80).

Переказ коштів згідно договору № LM661681122 від 30.08.2025 на картковий рахунок ОСОБА_1 , код 3634405662, здійснено на платіжну картку № НОМЕР_3 , що підтверджується Платіжною інструкцією № 8725aee8-18c8-449e-aeb1-8f4d285b385c (а.с.45).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № LM661681122 від 30.08.2025, наданим ТОВ «Оптимальні Кредити», заборгованість ОСОБА_1 станом на 05.11.2025 складала 13408,12 грн, з яких: тіло кредиту - 6200,00 грн, нараховані проценти - 3736,12 грн, нарахована комісія - 372,00 грн, неустойка - 3100,00 грн (а.с.66)

05.11.2025 року між ТОВ «Оптимальні Кредити» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № ОК-ТП/60 (Договір факторингу 1), відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги по заборгованості до позичальників за кредитними договорами (а.с.51-53).

Згідно з п. 4.1. Договору факторингу 1 наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту укладення Реєстру прав вимоги. Майбутнє право вимоги вважається переданим з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.

З реєстру боржників від 05.11.2025 до Договору факторингу № ОК-ТП/60 вбачається, що до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право по заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № LM661681122 від 30.08.2025 у загальному розмірі 13 408,12 грн, з них: 6200,00 грн - заборгованість по основному боргу (тілу кредиту), 3736,12 грн - заборгованість по процентах, 372,00 грн - комісія, 3100,00 грн - неустойка (а.с.54).

26.02.2026 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 26/0226-01 (Договір факторингу 2), відповідно до умов якого позивач набув права грошової вимоги по заборгованості до позичальників за кредитними договорами (а.с.57-60).

Пунктом 4.1. Договору факторингу 2 сторони погодили, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними Акта прийому-передачі Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку.

26.02.2026 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» підписали Акт прийому-передачі Реєстру прав вимог №1 від 26.02.2026 (а.с.64).

Згідно з Реєстром прав вимоги №1 від 26.02.2026 до Договору факторингу № 26/0226-01 до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право по заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № LM661681122 від 30.08.2025 у загальному розмірі 20274,00 грн, з них: 6 200,00 грн - заборгованість по основному боргу (тілу кредиту), 10602,00 грн - заборгованість по процентах, 372,00 грн - комісія, 3100,00 грн - неустойка (а.с.62-63).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № LM661681122 від 30.08.2025, наданим ТОВ «Таліон Плюс», заборгованість ОСОБА_1 станом на 26.02.2026 (дата відступлення права вимоги до ТОВ «Юніт Капітал») складала 20274,00 грн, з яких: тіло кредиту - 6200,00 грн, нараховані проценти - 10602,00 грн, нарахована комісія - 372,00 грн, неустойка - 3100,00 грн (а.с.67-68).

Аналогічні відомості про заборгованість відповідачки за кредитним договором № LM661681122 від 30.08.2025 містяться у Виписці з особового рахунку, наданій ТОВ «Юніт Капітал» (а.с.69).

З наданої АТ «Універсалбанк» інформації № БТ/Е-33985 від 05.08.2026 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_5 ). Також емітувались інші картки.

За період з 30.08.2025 по 04.09.2025 року на платіжну картку № НОМЕР_3 було зараховано платіж у сумі 6200 грн.

Номер телефону НОМЕР_6 є фінансовим номером телефону за платіжною карткою № НОМЕР_3 , та який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повний номер рахунку до платіжної картки № НОМЕР_3 - НОМЕР_4 (а.с.96).

Із наданої банком Виписки про рух коштів по картці від 04.08.2026 за період 30.08.2025-04.09.2025 вбачається, що 30.08.2025 на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_3 було зараховано грошові кошти у розмірі 6200,00 грн. (а.с.97-98).

ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами, знімала готівку в банкоматі, здійснювала грошові перекази на рахунки інших осіб.

Мотивувальна частина

Згідно з частинами першою, другою статті2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

За загальним правилом (частина 1 статті 12 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вивчивши доводи позовної заяви, а також дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява ТОВ «Юніт Капітал» підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

В силу статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Підписаний ОСОБА_1 договір № LM661681122 від 30.08.2025 року за формою відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію». Договір підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором JQGG-2496, який є аналогом власноручного підпису.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК).

У постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 623/2936/19 сформовано наступну правову позицію.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з частинами першою, другою статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положенням про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України, затвердженим Постанова Правління Національного банку України № 151 від 13.12.2019 (чинним на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що цифровий власноручний підпис - власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов`язаний з електронним документом, підписаним цим підписом.

Отже, відповідачка, підписавши кредитний договір, не лише погодила його умови, але й скористалася кредитом.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що передбачено статтею 629 ЦК України.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Предметом даного позову є стягнення кредитної заборгованості новим кредитором.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

У відповідності до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторони.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями статті 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

За вказаних обставин, судом встановлено, що укладений між сторонами кредитний договір за формою відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію», який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, який є аналогом власноручного підпису.

Відповідач, підписавши кредитний договір, не лише погодив його умови, але й скористався кредитом.

Факт отримання кредиту на наявності кредитної заборгованості позичальником не спростовано.

Надані позивачем докази свідчать, що позичальник ознайомлений з умовами кредитування і прийняв їх.

Судом не встановлено факту недійсності/нікчемності договору факторингу за № ОК-ТП/60 від 05.11.2025 року, що укладений між ТОВ «Оптимальні Кредити» та ТОВ «Таліон Плюс», також договору факторингу № 26/0226-01 від 26.02.2026 року, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал».

Позичальник відзив на позов не подав, належного виконання зобов`язань за кредитним договором не довів, розрахунок заборгованості не спростував.

За встановлених обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги щодо стягнення заборгованість за тілом кредиту у розмірі 6200,00 грн та 10602,00 грн заборгованості за відсотками, що нараховані в межах строку дії договору.

Щодо позовних вимог про стягнення комісії

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У постанові Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі за № 343/557/15-ц зроблено висновок: «Так, за змістом частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній станом на 08 травня 2007 року) до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз вищезазначених норм дає підстави висновувати про те, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Згідно зі ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Частиною третьою вищезазначеної статті передбачено, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Згідно із ч. 3 ст. 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Отже, враховуючи принципи справедливості та добросовісності, на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2071цс16 послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.»

Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачки комісії у сумі 372,00 грн.

Висновки за результатами розгляду справи

Враховуючи, що боржниця, отримавши кошти у кредит, не виконувала належним чином взяті за кредитним договором зобов`язання, що призвело до утворення заборгованості, та приймаючи до уваги те, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, боржниця має нести цивільно-правову відповідальність за не виконання чи неналежне виконання зобов`язання.

При вирішенні спору спростувати доводи позову покладається на відповідача, а не на суд, проте це означає лише те, що у такому випадку суд повинен розглянути позов і визначити розмір заборгованості виходячи з умов договору та вимог закону (постанова КЦС ВС від 03.08.2022 № 156/268/21 (61-17186 св 21)).

З врахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що ОСОБА_1 отримавши від первісного кредитора кредитні кошти у добровільному порядку та у встановлені договором строки, їх не повернула, проценти у встановленому договором розмірі не сплатила, нею не надано суду доказів на підтвердження належного виконання зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів, тому позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» підлягають частковому задоволенню у розмірі 16802,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 6200,00 грн, заборгованість по процентам 10602,00 грн.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до матеріалів справи позивачем при подачі позову сплачено судовий збір за розгляд справи у розмірі 2 662,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією, доданою до матеріалів справи.

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову у розмірі 97,83% від суми, пред`явленої позивачем до стягнення, то з ОСОБА_1 на користь позивача за розгляд справи підлягає стягненню 2604,63 грн судового збору.

Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1, 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Нормами ч. 3 цієї статті Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, довіреність, договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт Капітал» та Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери», Додаткову угоду №25771540150 від 20.04.2026 року до Договору про надання правничої допомоги 20/01/26-02 від 20.01.2026, за яким адвокатське бюро надає юридичну допомогу по захисту прав та інтересів клієнта по справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №LM661681122 від 30.08.2025, а також Акт прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2026, за яким вартість прийнятої клієнтом та наданої адвокатським бюро юридичної допомоги про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 становить 7000,00 грн.

Оцінка судом вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт (постанова Верховного Суду від 13 березня 2025 року по справі № 275/150/22).

Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони.

Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

Враховуючи на відсутність клопотання відповідача щодо зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, а суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи, то на користь позивача слід стягнути витрати на надання професійної правничої допомоги пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 6848,10 грн із розрахунку 7000,00х97,83/100.

Керуючись статтями 526, 634, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 5, 10, 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість кредитним договором №LM661681122 від 30.08.2025 року в сумі 16802 грн (шістнадцять тисяч вісімсот дві грн 00 коп), з яких: заборгованість за тілом - 6200,00 грн, заборгованість по процентах - 10602,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 2604,63 грн (дві тисячі шістсот чотири грн 63 коп).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6848,10 (шість тисяч вісімсот сорок вісім грн 10 коп).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ: 43541163; місцезнаходження: 01133, м. Київ, булвар Лесі Українки, 34 офіс 333.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

Суддя О.А.Дем`янова