Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 515/1279/26
Провадження № 2/515/1972/26
Татарбунарський районний суд Одеської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2026 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Дем`янової О.А.,
за участі секретаря судового засідання Унгурян Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Татарбунари в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У липні 2026 року позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулось до суду із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 870016716 від 05.05.2024 у розмірі 59660,52 грн.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ФК «ЕЙС» посилається на те, що 05.05.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № Документ сформований в системі «Електронний суд» 10.07.2026 №2 870016716 на суму 18500,00грн.
Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MMHM-7269.
Згідно з умовами Кредитного договору, Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 18 500,00 шляхом перерахування через банк-провайдер.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) уклали договір факторингу №28/1118-01 (далі-Договір факторингу 1), згідно з яким до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №870016716 від 05.05.2024.
28.05.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 28/0525- 01 (далі-Договір факторингу 2), за яким право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №870016716 від 05.05.2024 відступлено до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».
16.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено Договір факторингу № 16/07/25-Е (далі-Договір факторингу 3), відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №870016716 від 05.05.2024.
ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договорам.
Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви за кредитним договором становить 68910,27 грн, яка складається з: 18499,50 грн - заборгованість по тілу кредиту; 41161,02 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 9249,75 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи), що також підтверджується випискою з особового рахунку на період 16.07.2025 по 18.03.2026.
Зазначаючи, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій межах даного позову не заявляються, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 59660,52 грн, яка складається з: 18499,50 грн - заборгованість по тілу кредиту; 41161,02 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Рух справи
10 липня 2026 року у порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Дем`яновій О.А.
28 липня 2026 року ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, та задоволено клопотання про витребування доказів від АТ «Універсалбанк».
Аргументи, доводи, клопотання учасників справи
ТОВ «ФК «ЕЙС» у позовній заяві просило провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності представника, зазначивши, що підтримує позовні вимоги та не заперечує відносно заочного розгляду справи.
ОСОБА_1 не скористався правом на подання до суду відзиву на позовну заяву, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Матеріали справи містять рекомендоване повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення-ухвали Татарбунарського районного суду Одеської області від 28 липня 2026 із датою вручення 01.08.2026 та підписом про отримання.
Згідно ч. 1ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постанови Верховного Суду від27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19 та від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Суд виконав обов`язок щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце слухання справи та приймаючи до уваги практику Верховного Суду, щодо питання оповіщення учасника справи про розгляд справи, вважає, що відповідач у цій справі є таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження, у відповідності до ч. 5ст. 279 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі-ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).
У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
05.05.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 870016716 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідно до умов Кредитного договору кредитор надав відповідачу у кредит на суму 18500,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (п.2.1 Договору).
Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 18500 грн 00 коп. (вісімнадцять тисяч п`ятсот грн. нуль коп.) 05.05.2024 (що є датою надання Кредиту). Другий та решта Траншів за Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим Договором( п. 2.3., 2.4. Договору).
Пунктом 3.1.Договору сторони погодили, що на момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору.
Згідно з п.5.1. Договору кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки НОМЕР_1, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором.
Згідно з п.2.5. Договору кредит надається з метою задоволення поточних споживчих потреб Позичальника (не цільовий кредит).
3.3. Для здійснення першої Пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 (тридцять) днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 2775 грн 00 коп.
За користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом. На момент укладення цього Договору та отримання першого Траншу за цим Договором Базова процентна ставка складає 1,50 відсотків в день від суми залишку Кредиту. За період від дати видачі першого Траншу до 04.06.2024 р. (включно) розрахунок витрат за Кредитом здійснюється за процентною ставкою 0,50 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка) (п. 8.1., 8.3., 8.5.1. Договору).
Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 04.06.2029 (п. 7.3. Договору).
Згідно з п.11.1. Договору він набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання.
Перед підписанням договору позичальник ознайомлений із Паспортом споживчого кредиту, який містить всі істотні умови договору у згрупованому виді та підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором ММНМ-7269 (а.с.12зворот-14).
ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» надало Порядок дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг та Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (а.с.27-29,31-46).
Відповідно до заявки на отримання грошових коштів в кредит від 05.05.2024, довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ОСОБА_1 звернувся із заявкою про надання кредиту у сумі 18500,00 грн зі сплатою процентів 1,50% в день, строком кредитування 30 (тридцять), акцепт оферти позичальником здійснено за допомогою одноразового ідентифікатора «MМНМ-7269» (а.с.12,47).
Відповідно до платіжного доручення від № a599a6ee-eb3a-4c91-bb22-6c41fb90faa0 від 05.05.2024 ОСОБА_1 перераховані грошові кошти у сумі18500,00 грн на його платіжну картку № НОМЕР_1 згідно з договором №870016716 від 05.05.2024 (а.с.250.
Довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» підтверджено, що на виконання кредитного договору №870016716 від 05.05.2024 кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції на суму 18500,00 грн (дата операції 05.05.2024) на платіжну карту отримувача ОСОБА_1 № НОМЕР_1 (а.с.49).
Відповідно до виписки з особового рахунка за Договором кредитної лінії № 870016716 від 05.05.2024, сформованої позивачем заборгованість ОСОБА_1 станом на 18.03.2026 складає 68910,27 грн, з яких: 18499,50 грн - заборгованість за сумою кредиту; 41161,02 грн - заборгованість за процентами, 9249,75 грн - заборгованість за штрафними санкціями (а.с.53).
Згідно з відповіддю Довідкою АТ «Універсалбанк» №БТ/Е-33995 від 05.08.2026, наданої на виконання ухвали суду від 28.07.2026, на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано банківську картку № НОМЕР_1 та інші банківські картки. За період з 05.05.2024 по 10.05.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 було зараховано платіж у сумі 18500 грн. Номер телефону НОМЕР_3 не є фінансовим номером телефону за платіжною карткою № НОМЕР_1 , та не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_4 ). Номер телефону НОМЕР_5 знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_4 ). Повний номер рахунку до платіжної картки № НОМЕР_1 НОМЕР_7 (а.с.129).
Із Виписки про рух коштів по картці від 04.08.2026, наданої за період 05.05.2024 - 10.05.2024, вбачається, що 05.05.2024 на картку клієнта ОСОБА_1 № НОМЕР_1 (рахунок НОМЕР_7 ) було здійснено зарахування грошових коштів у сумі 18500,00 грн, та підтверджено факт користування позичальником кредитними коштами для здійснення покупок, оплати послуг, зняття готівки (а.с.130).
Згідно з розрахунком ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №870016716 від 05.05.2024 складає 45323,62 грн, з яких: 18499,50 грн - тіло кредиту; 17574,37 грн - проценти, неустойка - 9 249,75 грн (а.с.61).
Розділ 14 Договору містить положення щодо відступлення права грошової вимоги до нового кредитора.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за палату на умовах, визначених цим договором (п.2.1) (а.с.57-60).
28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін (зворот а.с.62зворот).
31.12.2020 між ТОВ «Таліон» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №26 від 31.12.2020 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31.12.2021. В даній додатковій угоді №26 Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення та номер договору залишена як 28.11.2018 та №28/1118-01 (а.с.63-66).
31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 (а.с.68).
31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 (зворот а.с.68зворот).
31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024 (а.с.69).
Відповідно до Реєстру прав вимоги №296 від 06.08.2024 ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 45 323,62 грн, з яких: 18 499,50 грн тіло кредиту; 17 574,37 грн нараховані проценти, інші нарахування 9 249,75 грн (а.с.70-71).
31.12.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» були підписані акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2024 зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги №296 від 06.08.2024 за Договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 та протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно з Реєстром прав вимоги №296 від 06.08.2024 (а.с.73,73зворот).
Згідно з розрахунком ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 870016716 від 05.05.2024 складає 68910,27 грн, з яких: 18499,50 грн - тіло кредиту; 41161,02 грн- нараховані проценти, 9249,75 грн - неустойка (а.с.52).
28.05.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №28/0525-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (Договір факторингу 2) (а.с.74-77).
Згідно з п. 4.1.Договрору факторингу право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку.
Відповідно до Реєстру прав вимоги №2 від 28.05.2025 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 68910,27 грн, з яких: 18499,50 грн - тіло кредиту; 41161,02 грн- нараховані проценти, 9249,75 грн - неустойка (а.с.79-80).
16.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали Договір факторингу №16/07/25-Е (далі-Договір факторингу 3), відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором (а.с.82-85).
Згідно з п.1.2.Договору факторингу 3 перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частино OOH цього Договору.
Відповідно до Реєстру боржників №2 до Договору факторингу №16/07/25-Е від 16.07.2025 та Акту прийому-передачі Реєстру Боржників №2 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на суму 68 910,27 грн (а.с.88-89).
Відповідач станом на дату звернення до суду не виконав своїх зобов`язань перед кредитором.
Мотивувальна частина
Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зав`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
За загальним правилом (частина 1статті 12 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Вивчивши доводи позовної заяви, а також дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява ТОВ «ФК «ЕЙС» підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.
В силу статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Підписаний ОСОБА_1 кредитний договір № 870016716 від 05.05.2024 року за формою відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію».
Договір підписаний позичальником одноразовими ідентифікатором ММНМ-7269, який є аналогом власноручного підпису.
Будь-яких заперечень щодо факту укладення кредитного правочину відповідачем суду не надано.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК).
У постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 623/2936/19 сформовано наступну правову позицію.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Згідно з частинами першою, другою статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Устатті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положенням про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України, затвердженим Постанова Правління Національного банку України № 151 від 13.12.2019(чинним на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що цифровий власноручний підпис - власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов`язаний з електронним документом, підписаним цим підписом.
Отже, відповідач, підписавши кредитні договори, не лише погодив їх умови, але й скористався кредитом.
Згідно із статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що передбачено статтею 629 ЦК України.
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Предметом даного позову є стягнення кредитної заборгованості новим кредитором.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
У відповідності до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторони.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Також враховуючи положення статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Судом встановлено, що після укладення ряду правочинів щодо переуступки права вимоги до ТОВ «ФК«ЕЙС» перейшло право вимоги за кредитним договором № 870016716 в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, а саме на заборгованість у сумі 68910,27 грн, з яких: 18499,50 грн - заборгованість по тілу кредиту; 41161,02 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом, 9249,75 грн - заборгованість за штрафними санкціями.
При цьому вимога про стягнення з відповідача штрафних санкцій у сумі 9249,75 грн позивачем не заявлена.
Розмір нарахованої заборгованості та її правильність підтверджено позивачем відповідними доказами та відповідачем не спростовано.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Ейс» у повному обсязі та стягнення з відповідача на його користь заборгованості у загальному розмірі 59660,52 грн.
Висновки за результатами розгляду справи
Враховуючи, що боржник, отримавши кошти у кредит, не виконував належним чином взяті за кредитним договором зобов`язання, що призвело до утворення заборгованості, та приймаючи до уваги те, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, боржник має нести цивільно-правову відповідальність за не виконання чи неналежне виконання зобов`язання.
За вказаних обставин, позовні вимоги є повністю обґрунтованими та підлягають задоволенню, а тому суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 870016716 від 05.05.2024 року у розмірі 59660,52 грн, з яких: 18499,50 грн- тіло кредиту; 41161,02 грн - відсотки за користування кредитом.
Розподіл судових витрат
Виходячи із положень статей 133, 141 ЦПК України суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частини перша статті 141 ЦПК України).
Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «ФК«Ейс», то з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню 2662,40 грн судового збору за подання позовної заяви до суду.
Щодо стягнення з відповідача судових витрат на оплату правничої допомоги
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 1, 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Нормами ч. 3 цієї статті Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026, Додаткової угоди №2577189102 від 21.01.2026 до вказаного Договору про надання правничої допомоги, укладеного між клієнтом ТОВ «ФК «ЕЙС» та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери», предметом договору є надання правничої допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (п.1.1 Договору) (а.с.65-96,97).
Відповідно до Додаткової Угоди №2577189102 від 21.01.2026 до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026 Адвокатське бюро «Тараненко та партнери» прийняло на себе зобов`язання надати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів ТОВ «ФК «Ейс» у справах зокрема за кредитним договором № 870016716 від 05.05.2024, позичальник ОСОБА_1 (а.с.97).
Згідно з Актом прийому-передачі наданих послуг від 20.03.2026 до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026 вартість наданих послуг щодо позичальника ОСОБА_1 становить 7 000,00 грн (а.с.98).
Оцінка судом вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт (постанова Верховного Суду від 13 березня 2025 року по справі № 275/150/22).
Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони.
Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.
Враховуючи на відсутність клопотання відповідача щодо зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, а суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи, то заявлена сума на відшкодування правничої допомоги підлягає до стягнення у повному обсязі.
Керуючись статтями525,526,530,615,626,628,629,638,1048,1050,1054,1055 ЦК України12, 81, 141, 247, 263-265, 280-289, 354 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 870016716 від 05.05.2024 року у розмірі 59660,52 грн (п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот шістдесят грн. 52 коп), з яких: 18499,50 грн - заборгованість по тілу кредиту; 41161,02 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у сумі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн. 40 коп).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн (сім тисяч грн).
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»,код ЄДРПОУ: 42986956, місцезнаходження: 02090, м. Київ вул. Алматинська, 8, офіс 310а.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 .
Суддя О.А.Дем`янова
Судове рішення № 139429449, Татарбунарський районний суд Одеської області було прийнято 03.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 515/1279/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: