Постанова № 13942535, 17.02.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/86/11 Полтавський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Клочка К.І.,

при секретарі Міщенко Р.В.,

за участю:

представника позивача Фелоненко Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтавідо Приватного підприємства «Адамас»про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

04 січня 2011 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві (надалі позивач, ДПІ у м. Полтаві)звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Адамас» (надалі відповідач, ПП «Адамас»)про стягнення податкового боргу по податку з доходів найманих працівників у розмірі 8608,28 грн, яка виникла у звязку з порушенням відповідачем вимог підпункту 4.2.1 пункту 4.2, підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4, підпункту 9.12.2 пункту 9.12 статті 9 Закони України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 №889-ІV.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, про час, дату, місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями.

Відповідно до положень частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є субєктом владних повноважень.

За викладених обставин, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, судом встановлено наступне.

Відповідно до копії свідоцтва серії А00 №791758, наявного в матеріалах справи, 16.06.1998 Виконавчим комітетом Полтавської міської ради ПП «Адамас» зареєстроване як юридична особа (ідентифікаційний код НОМЕР_3), взяте на облік платника податків 17.06.1998 та з 18.06.1998 є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією корінця свідоцтва №НОМЕР_2 про реєстрацію платника податку на додану вартість (серія НОМЕР_1).

Відповідно до положень пункту 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 №509-ХІІ, Органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

У період з 26.11.2009 по 16.12.2009 працівниками ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Адамас»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 по 30.09.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 30.09.2009.

Відповідно до положень підпункту 4.2.1 пункту 4.2, підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4, підпункту 9.12.2 пункту 9.12 статті 9 Закони України «Про податок з доходів фізичних осіб», до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору та дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування, за винятком, коли таке надання зумовлене виконанням платником податку трудової функції чи передбачене нормами трудового договору (контракту) або відповідно до закону, у встановлених ними межах, а також за винятком користування автомобільним транспортом, наданих платнику податку його працедавцем-резидентом, який є платником податку на прибуток підприємств; вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених у підпункті 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"; вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув'язненими.

В ході зазначеної позапланової виїзної перевірки ДПІ у м. Полтаві встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету на суму 2795,88 грн, в тому числі по періодах: 2007 рік 2175,00 грн, 2008 рік 393,29 грн, 2009 рік 227,59 грн., що є порушенням вимог підпункту 4.2.1 пункту 4.2, підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4, підпункту 9.12.2 пункту 9.12 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

За результатами перевірки складено акт №3790/23-1/НОМЕР_3 від 21.12.2009.

Відповідно до положень пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 №509-ХІІ, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000, № 2181-III, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання; згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Згідно з підпунктом 17.1.9. пункту 17.1 статті 17 вищевказаного Закону, у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

На підставі акту перевірки акт №3790/23-1/НОМЕР_3 від 21.12.2009 ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення №0000051702/0, яким визначено податкове зобовязання у розмірі 2795,88 грн та суму штрафних санкцій у розмірі 5 591,76 грн.

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2 статті 6 Закону №2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181-ІІІ встановлено, що перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк. Друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до підпункту 16.1.1. пункту 16.1. статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000, № 2181-III, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

На підставі зазначеної норми Закону, 25.01.2010 ДПІ у м. Полтаві винесено першу податкову вимогу №1/171 та 01.03.2010 другу податкову вимогу №2/468.

Таким чином, з урахуванням нарахованої пені у розмірі 220,64 грн за відповідачем рахується сума боргу по податку з доходів найманих працівників у розмірі 8608,28 грн

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону №2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнуті у рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Зважаючи на вищевикладене, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві до Приватного підприємства «Адамас» про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Адамас» (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_3) на р/р 33215800700002, код бюджетної класифікації платежу 11010100, до Державного бюджету України, одержувач УДК у місті Полтаві ЗКПО 34698804, банк одержувача: ГУДКУ у Полтавській області МФО 831019 заборгованість по податку з доходів найманих працівників у розмірі 8 608 (вісім тисяч шістсот вісім) гривень 28 (двадцять вісім) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 22 лютого 2011 року.

Суддя К.І. Клочко