Постанова № 13942473, 15.02.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-44499/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря Курганської Л.О.,

представника позивача - Сінцов А.О.,

представника відповідача - Сластьоненко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алко Трейдінг"до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції, третя особа: Відкрите акціонерне товариство "Сонячна долина"про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

07 квітня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Алко Трейдінг" /далі по тексту - позивач/звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лубенської обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області /далі по тексту - відповідач/ про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Лубенської ОДПІ від 17.11.2008 № 0003062301/0, від 03.02.2009 № 0003062301/1, від 14.04.2009 № 0003062301/2 та від 17.11.2008 № 0003072301/0, від 03.02.2009 № 0003072301/1, від 07.04.2009 № 0003072301/2 /з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог та ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2010 року про обєднання справ/.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу, позивач зазначив, що не згоден з висновками акта перевірки від 04.11.2008 № 2681/23/31364185, викладених у цьому акті порушень не вчиняв, податок на прибуток та податок на додану вартість обчислював правильно.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову /з урахуванням уточнень до нього/ та просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

У письмових запереченнях проти позову, відповідач зазначив, що ТОВ «Алко Трейдінг»допустило порушення норм пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»внаслідок формування валових витрат та податкового кредиту за нікчемним правочином з ВАТ «Сонячна Долина».

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги письмових заперечень проти позову та просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2010 року залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача ВАТ «Сонячна долина»(ідентифікаційний код 00412912).

Представник ВАТ «Сонячна Долина»у судове засідання не зявився, надіславши до суду додаткові письмові докази у справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази та застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд доходить таких висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алко Трейдінг»пройшло передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набуло правового статусу юридичної особи, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з ідентифікаційним кодом 31364185, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) у Лубенській обєднаній державній податковій інспекції.

Вказані обставини визнані сторонами у ході судового розгляду справи, у суду не має сумнівів у добровільності їх визнання та достовірності, а тому перелічені обставини у силу частини 3 статті 72 КАС України перед судом не доказуються.

З 17.09.2008 по 14.10.2008 Лубенською ОДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Алко Трейдінг»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2008, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2008.

Результати перевірки оформлені актом від 04.11.2008 № 2681/23/31364185.

17.11.2008 з посиланням на цей акт Лубенською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0003062301/0, яким визначено ТОВ «Алко Трейдінг»податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 580 797,00 грн (основний платіж 387198,00 грн; штрафна санкція 193 599,00 грн) та податкове повідомлення-рішення № 0003072301/0, яким визначено ТОВ «Алко Трейдінг»податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 464637,00 грн (основний платіж 309758,00 грн, штрафна санкція 154879,00 грн).

До зазначених податкових зобовязань товариством було застосовано передбачене статтею 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” адміністративне узгодження, про що свідчать прийняті податковим органом податкові повідомлення-рішення від 03.02.2009 № 0003062301/1, від 14.04.2009 № 0003062301/2 та від 03.02.2009 № 0003072301/1, від 07.04.2009 № 0003072301/2, якими до платника податків доведено новий граничний строк сплати податкового зобовязання, визначеного відповідним первісним податковим повідомленням-рішенням.

Як зясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугували відображені в акті перевірки від 04.11.2008 № 2681/23/31364185 висновки Лубенської ОДПІ про порушення ТОВ «Алко Трейдінг»вимог пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»внаслідок формування валових витрат у ІІІ кварталі 2007 року у сумі 1 548 791,00 грн та податкового кредиту у липні та серпні 2007 року у сумі 309758,00 грн за нікчемним правочином з ВАТ «Сонячна Долина»згідно договору купівлі-продажу від 01.07.2007 б/н.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України, суд виходить з такого.

Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість у 2007 році були унормовані Законом України «Про податок на додану вартість», згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 вказаного Закону податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Отже, системний аналіз положень Закону України «Про податок на додану вартість»дає підстави для висновку, що податковий кредит за правовою природою свого походження є наслідком виникнення в діяльності субєкта господарювання платника податку на додану вартість обєкта оподаткування, визначеного статтею 3 цього Закону.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

За визначенням пункту 1.4 статті 1 зазначеного Закону поставка товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Виходячи зі змісту наведених положень закону, поставка товару передбачає перехід права власності на товар від продавця до покупця, що в свою чергу передбачає наявність продавця та покупця як конкретних осіб, які вчиняють відповідні дії, а також наявність певного товару, який відповідає визначеним учасниками операції з поставки якісним, кількісним та вартісним характеристикам.

Без наявності хоча б одного з обовязкових учасників господарської операції з поставки товару чи самого товару, визначеного як обєкт поставки, господарська операція відсутня, а отже відсутні і підстави для відтворення її фінансових результатів у податковому обліку, не дивлячись на документальне оформлення операції.

Правовідносини, що виникли у зв'язку з формуванням платником податку на прибуток валових витрат, регулювалися у 2007 році статтею 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Так, відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених /нарахованих / протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції / робіт, послуг / та охороною праці з урахуванням обмежень, встановлених підпунктами 5.3 5.8 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку /абзац 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті/.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звязності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства /частина 1/.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку /частина 2/.

Частиною 1 статті 9 вказаного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Судом встановлено, а сторонами спору визнано, що позивач формував валові витрати у сумі 1 548 791,00 грн у ІІІ кварталі 2007 року та податковий кредит у сумі 309758,00 грн у липні та серпні 2007 року на підставі первинних документів, оформлених на виконання договору купівлі-продажу від 01.07.2007 б/н, укладеного від імені ВАТ «Сонячна Долина»/постачальник/ та ТОВ «Алко Трейдінг»/покупець/.

Оглянувши цей договір, суд відзначає, що договір від 01.07.2007 підписаний від імені ВАТ «Сонячна Долина»в особі директора ОСОБА_5

Проте, пунктом 9.3 Статуту ВАТ «Сонячна долина»укладання договорів покладено на голову правління. З 18.01.2007 на посаду голови правління призначений ОСОБА_6 Цей факт підтверджується листом ВАТ «Сонячна долина»від 13.12.2007 № 107 та зафіксований у довідці ДПІ у м. Судак від 06.10.2008, складеної щодо ВАТ «Сонячна долина»,(том 1, а.с. 88, 103).

Також згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно ВАТ «Сонячна долина»станом на 16.03.2010 керівником ВАТ «Сонячна долина»та особою, що має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори від імені юридичної особи, є ОСОБА_6 (том 1, а.с. 128).

Листом від 07.06.2010 ВАТ «Сонячна долина» повідомило, що колишній голова правління ВАТ «Сонячна Долина»ОСОБА_7 не уповноважував ОСОБА_5 на підписання будь-яких договорів; ОСОБА_8 не працює у ВАТ «Сонячна Долина»з січня 2007 року (том 3, а.с 47).

Відповідно до частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України (у редакції, діючій впродовж 2007 року) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою /частина 2 статті 207 зазначеного Кодексу/.

Наведене дає підстави для висновку, що договір від 01.07.2007 б/н підписаний від імені ВАТ «Сонячна Долина»не уповноваженою особою, а відтак правочин згідно договору вчинений особою, яка не має необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Крім того, згідно висновку № 5263/10-11 судово-технічної експертизи документів за матеріалами адміністративної справи № 2а-44499/09/1670, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, відтиск печатки ТОВ «Сонячна Долина», який міститься у наданому для проведення експертизи листі ВАТ «Сонячна Долина»від 29.09.2010 № 691, нанесений не тією печаткою, відтиски якої містяться у документах судової справи № 2а-44499/09/1670 №№ 1-60, 62, 64, 66, 68,70, 72, 74, 76, 78, 80, 82, 84, 86, 88, 90, 92, а іншою печаткою.

А листом від 07.06.2010 ВАТ «Сонячна долина» повідомило, що фактів втрати печатки немає та використання печатки ВАТ «Сонячна Долина» сторонніми особами неможливе (том 3, а.с 47).

Наведене свідчить про те, що печатка від імені ВАТ «Сонячна долина», яка міститься на договорі від 01.07.2007 б/н, не є справжньою печаткою цього товариства.

Вивчивши умови договору від 01.07.2007 б/н, суд зауважує, що згідно умов вказаного договору:

- предметом купівлі-продажу є виноматеріал згідно товарно-транспортних накладних;

-ціна товару визначається у товарно-транспорних накладних;

- поставка здійснюється транспортом покупця;

- продавець пропонує Покупцю всі необхідні матеріали: копію ліцензії на виробництво алкогольної продукції; рахунок; товарно-транспортну накладну; податкову накладну; сертифікат якості, виданий виробником; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи на виноматеріал;

- покупець зобовязаний надати продавцю копії документів: ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв; довідки про включення в єдиний держреєстр; довідки форми № 5 про те, що є платником акцизного збору; свідоцтва платника ПДВ;

- розрахунки за договором проводяться у строки, узгоджені сторонами, безготівковим шляхом;

- будь-які зміни та доповнення до даного договору мають силу тільки в тому випадку, якщо вони оформлені в письмовому вигляді і підписані обома сторонами.

Виконання зазначеного договору підтверджено позивачем лише видатковими накладними; податковими накладними; видатковими касовими ордерами; квитанціями до прибуткових касових ордерів; товарно-транспортними накладними.

При цьому розрахунок за товар проводився не безготівковим шляхом, як це передбачено договором, а готівкою.

Перевіркою видаткових касових ордерів встановлено, що у них відсутня інформація про особу, яка отримувала видані готівкові кошти, а саме: відсутня дата отримання, підпис особи, що отримала грошові кошти, назва, номер, дата та місце видачі документа, який засвідчує особу одержувача.

На квитанціях до прибуткових касових ордерів відсутній підпис касира та відсутні документи, що уповноважують певну особу ВАТ «Сонячна долина»отримувати грошові кошти.

Під час перевірки позивача Лубенською ОДПІ також встановлена невідповідність складського та бухгалтерського обліку по надходженню виноматеріалів від постачальників на ТОВ «Алко Трейдінг».

У ході проведення перевірки посадовими особами ТОВ «Алко Трейдінг»були предявлені товарно-транспортні накладні на переміщення алкогольних напоїв від ВАТ «Сонячна долина»на адресу ТОВ «Алко Трейдінг»орендованим автотранспортом, зокрема автотранспортом фізичної особи-підприємця ОСОБА_9. Водночас по даним бухгалтерського та податкового обліків ТОВ «Алко Трейдінг»господарські операції по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_9 у липні та серпні 2007 року товариством не відображені, розрахунки не проводилися, договори не укладалися, акти виконаних робіт відсутні.

По деяким товарно-транспортним накладним значиться водій ТОВ «Алко Трейдінг»ОСОБА_10 Разом з тим, накази на відрядження цього водія до ВАТ «Сонячна долина»ТОВ «Алко Трейдінг»не видавалися; відсутні також посвідчення про відрядження з відміткою ВАТ «Сонячна долина», шляхові листи вантажного автомобіля з правом виїзду до АР Крим на ВАТ «Сонячна долина», авансові звіти про відрядження ОСОБА_10 на ВАТ «Сонячна долина»у той час як по іншим відрядженням цього водія всі перелічені документи в наявності у ТОВ «Алко Трейдінг».

Наведене дає підстави для висновку, що транспортування виноматеріалів від ВАТ «Сонячна долина»на адресу ТОВ «Алко Трейдінг»фактично не здійснювалось.

За своїм предметом договір від 01.07.2007 б/н є відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України договором поставки.

Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін /стаття 712 ЦК України/.

Вимоги до договору купівлі-продажу визначені законодавцем, зокрема у статтях 662, 673, 674, 688 ЦК України, у яких зазначено, що:

- продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства /частина 2 статті 662/;

- якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам /частина 4 статті 673/;

- відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами /стаття 674/;

- покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару /частина 1 статті 688/.

Як було встановлено перевіркою позивача, у ТОВ «Алко Трейдінг»відсутні сертифікати якості на придбані виноматеріали.

Невиконання сторонами договору визначених законодавцем вимог за правилами частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з частинами 1,2 статті 180 Господарського кодексу України, має своїм юридичним наслідком недосягнення згоди з усіх істотних умов договору.

Окрім цього, ВАТ «Сонячна Долина»має ліцензію на виготовлення алкогольних напоїв № 276 серії АБ Х«155888, яка видана 05.05.2006 з терміном дії з 05.05.2006 по 05.05.2011 та дозвіл РУ ДСАТ ДПА України на виробництво виноматеріалів та вин.

Згідно додатку до ліцензії ВАТ «Сонячна Долина»має право виготовляти наступні вина: сухі марочні: «Меганом»(червоне); сухі ординарні «Столове»(біле, рожева, червоне), «Кокур Меганом»(біле), «Совіньйон Меганом»(біле), «Меганом»(біле), «Меганом»(червоне), «Шардоне Меганом»(біле), «Каберне Меганом»(червоне); марочні міцні: «Чорний полковник»(червоне), Золота Фортуна «Архадересе»(біле), «Приват»(червоне); Марочні типажні: «Портвейн білий кримський», «Портвейн червоний кримський»; ординарні: «Словянське»(біле, рожеве, червоне), «Архадересе»(червоне, рожеве), «Приват»(червоне), «Мадера Сонячної долини»(біле); ординарні типажні: «Портвейн приморське»(біле, рожеве, червоне); Десертні солодкі: марочні: «Чорний доктор»(червоне), «Сонячна Долина» (біле), «Чорний доктор Сонячної Долини»(червоне), «Кагор Сонячної долини»(червоне); ординарні: «Мускатне фестивальне»(рожеве).

Разом з тим, згідно обліку ТОВ «Алко Трейдінг»ним було придбано у ВАТ «Сонячна Долина» такі виноматеріали: «Портвейн Приморське» (червоне), «Словянське»(червоне), «Кагор Український», «Портвейн Таврида»(червоне), «Портвейн Приморське»(біле), «Портвейн Таврида»(біле), «Словянське»(рожеве).

Отже, ВАТ «Сонячна Долина»взагалі не є виробником виноматеріалів «Портвейн Таврида» (червоне, біле), «Кагор Український»і позивачем цей факт не оспорюється.

Також згідно письмових пояснень головного бухгалтера ВАТ «Сонячна долина»ОСОБА_13ВАТ «Сонячна долина»будь-яких взаємовідносин з ТОВ «Алко Трейдінг»у 2007 році не мало /т.1, а.с. 96/.

При вирішенні даного спору судом взяті до уваги також листи ВАТ «Сонячна долина»від 08.10.2008 № 819 та від 03.06.2010 № 215, в яких ВАТ «Сонячна долина»повідомляє, що не мало ніяких взаємовідносин з ТОВ «Алко Трейдінг»(том 1, а.с. 95, том 3, а.с. 1). З огляду на те, що зазначена обставина підтверджується копіями реєстрів отриманих та виданих податкових накладних ВАТ «Сонячна долина»за липень, серпень 2007 року та актом ДПІ у м. Судак від 05.08.2008 № 332/23-0/00412961 за результатами планової виїзної перевірки ВАТ «Сонячна долина»за період з 01.04.2007 по 31.03.2008, на який є посилання у довідці ДПІ у м. Судак від 06.10.2008, суд вважає її достовірною.

Відповідно до частини 2 статті 228 Цивільного кодексу України (у редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин) нікчемним правочином є правочин, що порушує публічний порядок, а згідно з частиною 1 цієї статті правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Частинами 1, 2 та 5 статті 203 цього Кодексу (у редакції, діючій впродовж 2007 року) встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства /частина 1/, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності /частина 2/; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним /частина 5/. Недодержання в момент вчинення правочину стороною / сторонами / цих вимог є підставою недійсності правочину / частина 1 статті 215 вказаного Кодексу /.

Згідно з частиною 2 статті 215 цього Кодексу недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом / нікчемний правочин /. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю /частина 1 статті 216 цього ж Кодексу/.

Отже, відсутність відповідно до закону правових наслідків за таким правочином означає відсутність будь-яких господарських операцій, здійснених на його виконання, з точки зору їх впливу на стан податкового обліку сторін цього правочину.

Звідси слідує, що і складені в межах такого правочину первинні документи не мають юридичної сили та доказовості, а відтак не можуть підтверджувати витрат по оплаті вартості товару з податком на додану вартість і слугувати законною підставою для збільшення платником податку податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток.

Також суд зауважує, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах полягає саме у визнанні нечинними податкових повідомлень-рішень від 17.11.2008 № 0003062301/0, від 03.02.2009 № 0003062301/1, від 14.04.2009 № 0003062301/2 та від 17.11.2008 № 0003072301/0, від 03.02.2009 № 0003072301/1, від 07.04.2009 № 0003072301/2.

Згідно з частиною 3 статті 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи не вчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Положення наведеної норми процесуального закону щодо права позивача самостійно обирати спосіб захисту порушеного права або охоронюваного законом інтересу кореспондують приписам частини 2 статті 162 КАС України щодо повноважень адміністративного суду при вирішенні справи по суті, де указано, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Провівши системний аналіз статей 105, 162, 171 КАС України, суд доходить висновку, що така вимога як визнання нечинним може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів. Відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема у моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

У спірних правовідносинах відповідач не виносив відносно позивача правових актів, які би були наділені чинністю.

Отже, суд не знаходить ні фактичних даних, ані правових підстав для визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Лубенської ОДПІ від 17.11.2008 № 0003062301/0, від 03.02.2009 № 0003062301/1, від 14.04.2009 № 0003062301/2 та від 17.11.2008 № 0003072301/0, від 03.02.2009 № 0003072301/1, від 07.04.2009 № 0003072301/2.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня її проголошення, а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги з одночасною подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення встановленого строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 21 лютого 2011 року.

СуддяН.І. Слободянюк