Постанова № 13942423, 17.02.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2011 року м.ПолтаваСправа № 2a-1670/542/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бойка С.С.,

при секретарі Білан В.В.,

за участю:

представника позивача - Грицької К.В.,

представника відповідача - Гриценка Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

24 вересня 2010 року Відкрите акціонерне товариство "Полтавський автоагрегатний завод"звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро скасування податкових повідомлень-рішень, в обґрунтування позовних вимог позивач посилався, на те що при прийнятті спірних рішень відповідачем не взято до уваги положення статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року вказану позовну заяву залишено без розгляду.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року апеляційну скаргу ВАТ "Полтавський автоагрігатний завод" задоволено, ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2010 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження судового розгляду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 січня 2011 року справу прийнято до провадження.

Представник позивачу в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав та просив в задоволенні позову відмовити посилаючись на обставини викладені в запереченнях.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Полтавський автоагрігатний завод" 03.09.1993 року зареєстровано Виконавчим комітетом Полтавської міської ради (код 00232124).

04.03.2009 року між позивачем та фірмою "WAFIOS AG", Німеччина укладено контракт № 4, згідно якого замовник (ВАТ "Полтавський автоагрігатний завод") доручає, а виконавець (фірма "WAFIOS AG", Німеччина) зобов'язується виконати роботи по введенню в експлуатацію електронного пружинонавивочного станку моделі FSE 23 виробництва фірми "WAFIOS AG", Німеччина, загальна вартість робіт по контракту 8 800,00 Євро.

Згідно умов контракту виконавець зобов'язується: відрядити свого спеціаліста для виконання робіт з введення в експлуатацію вказаного станку, усунути недоліки якщо буде виявлено, що предмет поставки не відповідає умовам контракту № 01/02-08, виготовити промислову партію пружин, провести навчання спеціалістів замовника.

Вказаним контрактом передбачено наступні умови оплати наданих замовнику послуг: - передплата 50 % від вартості робіт визначених в контракті; - 50 % після підписання сторонами акту приймання-передачі обладнання в експлуатацію.

На виконання умов вказаного контракту ВАТ "Полтавський автоагрігатний завод" здійснено оплату з р/р № 260080001201 відкритого в філії ПРУ ВАТ «Банк Фінанси та Кредит»на рахунок нерезидента № DЕ 28640700850012163200 в DEUTSCHE BANK AG Reutlingen, Deutschland на загальну суму - 8 800 Євро (96 608,93 грн.), наступним чином: 14.04.09 року - 4400 Євро (44 968,92 грн.) граничний строк виконання робіт - 10.11.09 року та 22.09.09 року - 4400 Євро (51 640,01 грн.) граничний строк виконання робіт - 21.03.10 року, що сторонами не заперечується.

08.05.2009 року позивачем та фірмою "WAFIOS AG" підписано акт приймання-передачі, згідно якого введено в експлуатацію електронно пружинонавивочний станок моделі FSE та здійснено навчання персоналу.

В період з 30.11.2009 року по 29.01.2010 року працівниками ДПІ у м. Полтава проведено планову виїзну документальну перевірку ВАТ "Полтавський автоагрігатний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року.

За результатами перевірки 04.02.2010 року відповідачем складено акт № 749/23-5/00232124 в якому зафіксовано порушення позивачем п. 13.2 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме не оподатковано суму доходів нерезидента отриману від здійснення пуско-налагоджувальних робіт на митний території України у вигляді інжинірингу (доходи від послуг типу "інжиніринг" на території України ст. 13.1 (в) Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства") в сумі 8800 Євро (96 608,93 грн.), який виплачений нерезиденту двома частинами, а саме: 14.04.2009 року - 4400 грн. Євро (44 968,92 грн.) та 22.09.09 року - 4400,00 Євро (51 640,01 грн.) за ставкою 15 %.

На підставі вищенаведеного акту відповідачем 15.02.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000112202/0 згідно якого сума податкового зобов'язання становить 43 474,02 грн. в тому числі за основним платежем 14 491,34 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 28 982,68 грн.

За результатами процедури апеляційного узгодження вказаного податкового повідомлення-рішення податковим органом прийнято податкові повідомлення рішення від 14 квітня 2010 року № 0000112202/1, від 05 липня 2010 року № 0000112202/2/2, від 13 вересня 2010 року 000112202/3 року якими залишено без змін рішення № 0000112202/0 від 15.02.2010 року.

З вимогою про визнання недійсними вищезазначених податкових повідомлень - рішень позивач звернувся до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Полтава від 15 лютого 2010 року № 0000112202/0, від 14 квітня 2010 року № 0000112202/1, від 05 липня 2010 року № 0000112202/2, від 13 вересня 2010 року № 0000112202/3, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 13.1 та п. 13.2 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею; резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Згідно з п. 1.32 ст. 1 цього Закону господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п. 1.36 ст. 1 вказаного Закону інжиніринг - надання послуг (виконання робіт) зі складання технічних завдань, проведення наукових досліджень, складання проектних пропозицій, проведення техніко-економічних обстежень та інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розробка технічної документації, проектування та конструкторське опрацювання об'єктів техніки і технології, консультації та авторський нагляд під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також консультації економічного, фінансового або іншого характеру, пов'язані з такими послугами (роботами).

З вище вказаних норм Закону вбачається, що для віднесення консультації та авторського нагляду до інжинірингу, необхідно здійснення таких робіт під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а для віднесення робіт (послуг) до господарської діяльності необхідно щоб вони виконувались (надавались) на території України та відповідали ознакам регулярності (виконувались систематично, рівномірно, через певні проміжки часу), були постійними (тривати весь час) та суттєвими (становити суть діяльності або бути важливою, значимою частиною діяльності суб'єкта господарювання).

З наявних в матеріалах справи контракту № 4 від 04.03.2009 року та акту - передачі від 08.05.2009 року вбачається, що фірмою "WAFIOS AG" (Німеччина) надано позивачу послуги по введенню в експлуатацію електронно пружинонавивочного станоку моделі FSE та здійснено навчання персоналу позивача.

Вказані послуги надавались одноразово, не мають ознак регулярності, постійності та не відповідають вимогам п. 1.32, п. 1.36 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а тому не можуть бути віднесені до господарської діяльності та вважатися доходами отриманими нерезидентом від його господарської діяльності на території України відповідно з п. 13.1 вказаного Закону.

Крім того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 7 Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно, яка підписана 03.07.1995 року, ратифікована 22.11.1995 року Законом України "Про ратифікацію Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно" та набрала чинності 04.10.1996 року, прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює комерційної діяльності у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює комерційну діяльність, як вказано вище, прибуток підприємства може оподатковуватися в другій Державі, але тільки у тій частині, що відноситься до цього постійного представництва.

Судом встановлено, що фірма "WAFIOS AG" (Німеччина), як нерезидент, комерційної діяльності на території України не здійснювала та представництв не створювала, отже доходи зазначеної фірми по наданню послуг позивачу згідно контракту № 4 від 04.03.2009 року не можуть оподатковуватись згідно Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Таким чином, суд приходить до висновку що податковим орган безпідставно та протиправно донараховано позивачу податок на прибуток із доходу нерезидента в сумі 43 473,02 грн.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтава від 15 лютого 2010 року № 0000112202/0, від 14 квітня 2010 року № 0000112202/1, від 05 липня 2010 року № 0000112202/2, від 13 вересня 2010 року № 0000112202/3.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 23 лютого 2011 року.

СуддяС.С. Бойко